| Красовицький, Олександр Віталійович. Справа №1 зниклої балерини [Текст] / О. В. Красовицький, Є. В. Кужавська. - Харків: Фоліо, 2020. - 380 с. - (Історичний детектив). - [Справа зниклої балерини].
«Справа зниклої балерини» це – ретродетектив. Події відбуваються в Києві у 1916 році.
Перше, що треба сказати про цю книжку, вона легко читається. Тут усе дуже повільно, розважливо: перш ніж запитати гостя про новини, навіть дуже важливі, господар, він же головний розслідувач, запропонує йому кави або липового чаю власного приготування, змусить скуштувати й поділитися враженнями, розповість про особливості рецепту…
Отже, що ж тут відбувається… Розповідь відбувається від третьої особи.
Головний герой – Тарас Адамович Галушко, слідчий поліції на пенсії. Дуже досвідчений слідчий, якого дуже поважають колишні колеги. Він живе в будиночку, оточеному чудовим яблуневим садом на Олегівській, варить варення, екпериментує з рецептами, читає газети та листи від друзів і партнерів з шахів: грузинського князя Дімітреску та француза мосьє Лефевра…
Аж раптом знайомий присилає до нього дівчину, яка благає про допомогу. В неї зникла сестра, доволі відома у Києві балерина. Проте, в поліції від неї відмахуються, вважаючи, ніби зникла просто загуляла та невдовзі повернеться.
Слідчим у її справі призначили молодого, геть недосвідченого хлопця, який може й радий би допомогти, але не знає як. Не одразу, проте Тарас Адамович береться за справу й поринає у світ київського балету.
На читача чекає дуже багато реального Києва тих часів. Є й реальні люди, такі як поліцейський Репорто-Дуб’яго, балерина й балетмейстерка Броніслава Ніжинська.
Розповідається чимало реальних історій. Наприклад, про появу у Києві дактилоскопічного кабінету, відомості про архітекторів, які проєктували ресторани, будівлю готелю «Прага».
Чим же захоплює і дивує цей детектив? По-перше, інтелектуальною складовою. А саме – деталями, дрібницями, з якими працювали розслідувачі. По-друге, старий навчає молодшого, тобто Тарас Адамович, славетний слідчий, наставляє молодого талановитого, проте недосвідченого Якова Менчинця, що веде справу зниклої балерини, а відсутність досвіду у новачка не вважає недоліком.
Що ж тут ще є? На вас чекають розлогі описи місцевості та погоди, подробиці візиту до Києва імператора, міркування про митців… Тут усе настільки органічно, настільки гарно вписано в полотно твору, що я була в захваті навіть від описів. Мова роману також гарна, влучний вибір слів.
Ще сподобалось оформлення самої книжки. Доволі гарні ілюстрації зі старовинних листівок із зображенням тих місць, про які йдеться в книжці. Крім того, тут є внутрішні ілюстрації, також дуже приємні. На палітурці книжки вклеєно цікавий план міста Києва початку XX ст, де зображені трамвайні маршрути: №№ 16, 20 і місця десяти історичних будівель з короткою історією до кожної з них. Як от: Готель «Прага», Інтимний театр, Міський оперний театр, Хмарочос Гінсбурга, Дім Олександри Екстер, Кирилівська церква, Балетна школа та інші.
Твір цікавий, захоплюючий, немає кривавих сцен. Прочитала з величезним задоволенням. Рекомендую!
Таїсія Козак, завідувачка сектору обмінно-резервного фонду ДОУНБ 13.07.2023 |
