Андрухович, Софія. Фелікс Австрія

Титульне фото Андрухович, Софія. Фелікс Австрія

Андрухович, Софія. Фелікс Австрія [Текст]: роман / С. Андрухович. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. – 288 с.


Роман наробив галасу, ставши переможцем Всеукраїнської премії «Книга року ВВС» у 2014 році, отримав особливу нагороду «Форуму видавців» у Львові, премію «ЛітАкцент року». Численні відгуки та коментарі у періодиці, соцмережах, розпродаж примірників. Все свідчить про те, що перед нами український бестселлер.

Події роману відбуваються в 1900 році в Станіславові (нинішньому Івано-Франківську) – окраїні Австро-Угорської імперії. Історія розповідає про дивні та складні стосунки служниці Стефи й Аделі – доньки лікаря, в домі якого минуло дитинство дівчат. Долі їхні тісно переплелись, як стовбури двох дерев, які одночасно є і опорою, і згубою один для одного. Нерозривний зв'язок, який не дає ні жити, ні дихати, ні залишитись, ні піти. У творі виникає любовний трикутник, «але не такий банальний, як усім уявляється», – стверджує сама авторка. І дійсно: сторони трикутника та розв’язка – дві несподіванки, що чекають на читача.

А ще більше мене зачарував опис життя старого міста. Тихі вулички, затишні кав’ярні, зелені сквери, розмірений ритм життя. Але за кожними вікном своя історія долі, свої пристрасті, свої проблеми. Письменниця досконально вивчила ті часи, багато уваги приділяє деталям в описі приміщень, вбрання, кулінарних страв, культурно-мистецьких уподобань. Усе це складається в гармонійну яскраву картину, в якій комфортно перебувати і не хочеться повертатись у нашу сувору дійсність. Роман насичений галицькими діалектизмами, мені дивно і цікаво було дізнатись що таке «пулярес» «румбарбар», «зупа», «п’єц» тощо. У нагоді стали роз’яснювальні примітки, розміщені на сторінках.

На погляд багатьох дописувачів (і я приєднуюсь до них) роман дуже кінематографічний. На доказ цього – зацікавленість польських представників кіно до твору. Продюсером майбутньої картини має намір бути Надія Зайончковська, хто стане сценаристом і режисером поки не відомо. Але, напевно, то вже буде інший твір, інший погляд.

Поки що раджу прочитати книгу молодої талановитої письменниці, а потім поїхати до Франківська і побачити усе самим. Там ще збереглося багато чого цікавого, що не залишить вас байдужими.


Світлана Пономаренко, завідувачка відділу документів із питань мистецтва ДОУНБ
03.08.2017