Поштова скринька


Бібліотечне листування І

 

     БІБЛІОТЕЧНЕ ЛИСТУВАННЯ – один з найцікавіших розділів архіву ДОУНБ ім. Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія.

     Основною задачею діяльності бібліотеки є збереження культурних цінностей, історичних літературних матеріалів та духовної спадщини українського народу.

     Більшу частину вхідної бібліотечної документації  складають письмові звернення, накази, розпорядження та інші матеріали з питань національної культури, а саме - історії українського народу, українського мови та літератури, проведення урочистих заходів, приурочених ювілеям письменників, республіканських та регіональних видань, а також напрямки розвитку вітчизняної науки.

     Дніпропетровська обласна наукова бібліотека давно співпрацює з театральними закладами міста. До бібліотеки часто надходять замовлення від керівників та колективів місцевих театрів щодо організації книжкових виставок на надання літературних списків.    

     В бібліотечному архіві зберігається лист (09.11.1981 р.) від директора театру ім.Т.Г.Шевченка О.К.Грішкіна з наступним зверненням:

      ''В процесі створення тематико-експозиційного плану музею театру ім.Т.Г.Шевченка виникла потреба в отриманні літератури з історії та діяльності театру ім.Т.Г.Шевченка, а також о видатних діячах культури цього театру.

     У  зв’язку з цим, прошу по можливості, допомогти керівництву театру ім.Т.Г.Шевченка, якому для роботи необхідні наступні книги…''

     До списку замовленої літератури входили і ось такі видання:

- ''Український театр'' (Вид. «Мистецтво», Київ, 1969 р.);

-  ''Музи тоді не мовчали'' (Вид. «Мистецтво», УТТ, 1976 р.);

- П.Тирнюк ''Іван   Мар’яненко'' (Вид. «Мистецтво», УТТ, 1967 р.);

- І.Кісельов ''Поетеса українського театру'' (Вид. «Мистецтво», 1978 р.);

- И.Пустынский ''Пушкин в Екатеринославе'' (Изд-во «Днепропетровск», примерно 1934, 1935, 1936, 1937 гг.) ;

- І.Маяк ''На українській сцені'' (Вид. «Мистецтво», Київ, 1969 р.) та інші видання.

     У своєму листі директор театру ім.Т.Г.Шевченка наголосив ще на одному проханні – передати замовлену з бібліотечного фонду літературу, для експозиції, на період роботи театрального музею. Дане звернення було підписано начальником управління культури облвиконкому О.І.Агафоновим.

     Щорічно 24 травня в нашій країні відзначається знаменна культурно-історична подія – День слов’янської писемності та культури. Передумови появи письма у слов’ян створювались на протязі століть, впродовж яких в процесі виробництва формувалися необхідні трудові відносини, стверджувалися духовні структури, моральні навички.

     В Україні День слов’янської писемності та культури – невід’ємна складова частина високої та розмаїтої духовної культури народу, яка розвивалась і збагачувалась творчістю багатьох поколінь. 

     Визначне місце в історії української нації займає Києво-Могилянська академія. Вона виникла на початку ХVII століття і мала назву Київська братська школа, пізніше була перейменована  на Колегію, а в кінці ХVIII століття – в Академію. Задумана як загальноосвітня вища школа, забезпечена визначними на той час науковими силами, підтримана народом, Академія поклала початок першому учбовому закладу в нашій країні.

     Серед вхідної документації з архіву ДОУНБ є лист від Державної історичної бібліотеки УРСР (04.05.1990 р.), в якому було надіслано інформаційний матеріал ''На допомогу роботі бібліотек по пропаганді писемності та культури /До свята слов’янської писемності і культури  та 275-річчя  Києво-Могилянської академії/, підготовлений за дорученням відділу бібліотек Міністерства культури УРСР відділом стародрукованих, рідкісних та цінних книг ДІБ УРСР.

     Даний лист має додаток – перелік рекомендованої літератури та періодичних видань на допомогу організаторам щодо визначення багатоаспектної тематики заходів присвячених  Дню слов’янської писемності та культури.

     Також у листі розглядаються цікаві на той час форми роботи, а саме – участь бібліотек у Всесоюзних Федоровських читаннях, які стали прекрасною традицією відзначення ювілейних дат, пов’язаних з ім’ям ''друкаря книг пред тым невиданных''. В бібліотеках Волинської, Львівської, Ровенської областей читачі позитивно оцінювали бібліографічні огляди: ''Історія слов’янської писемності'', ''Іван Федоров і виникнення книгодрукування на Україні'', ''По сторінках часописів, які висвітлюють початок слов’янської писемності'',

''Слов’янська писемність і розвиток духовної культури''. Не менш популярними стали бесіди на теми: ''Алфавіт Кирила і Мефодія'', ''Острозькі видання Івана Федорова – видатні пам’ятники східнослов’янської мови у ХVIII-XII cт.'', ''Українська книга в контексті  слов’янських культур'' та інші.



Бібліотечне листування ІІ

 

     Офіційна документація з бібліотечного архіву містить надісланий від начальника управління культури Облвиконкому О.І.Агафонова наказ ''Про мову діловодства в органах культури'' (26.11.1990 р.), в якому згідно ст.ІІ закону УРСР ''Про мови в Українській РСР'' та рішення президії Дніпропетровської обласної Ради народних депутатів № 38 від 25.07.90 р. ''Про мову діловодства в органах Ради'', зазначено: 

     1. Вважати за доцільно перевести з 26 листопада 1990 року діловодство в управлінні культури облвиконкому, відділах культури міськ/рай/виконкомів, в органах культури і мистецтва, середніх спеціальних учбових закладах області системи Міністерства культури УРСР на українську мову. 

     2.Керівникам органів, установ та закладів і мистецтва забезпечити необхідні умови для виконання даного наказу. 

     У червні 1991 року виповнилося 70 років з дня заснування одного з найстаріших журналів республіки - ''Українська культура'' (попередня назва - «Соціалістична культура". В різні роки, від початку свого заснування, це видання постійно висвітлювало питання культосвітньої роботи, сприяючи своїми публікаціями розв’язанню проблем, котрі поставали перед працівниками культури, також журнал завжди вів просвітницьку роботу, охоплюючи майже всі категорії читачів. В часи гласності увага до публікацій ''Української культури'' помітно зросла, розширились його тематичні обрії, стає глибшою змістовність опублікованих матеріалів, поліпшується і художнє оформлення. 

      В очікувані ювілею, редакція журналу звернулась до директорів обласних наукових універсальних, юнацьких і дитячих бібліотек з порадою провести виставки, присвячені 70-річчю даного видання, читацькі конференції, а також соціологічні опитування читачів, щоб проаналізувати на скільки публікації ''Української культури'' користуються попитом. Таке письмове звернення від (07.05.1991 р.), за підписом заступника міністра міністерства культури УРСР В.Б.Врублєвської зберігається серед архівної документації ДОУНБ. 

      З витягу до протоколу засідання оргкомітету з відзначення в області 500-річчя запорізького козацтва (06.06.1991 р.) можна дізнатися якими були приготування до святкування даної події. 

Розпорядження для підготовки були наступними: 

    - Міськ/рай/виконкомам, що мають пряме відношення до історії запорізького козацтва, створити відповідні оргкомітети по відзначенню ювілею. - Відділам та управлінням облвиконкому, обласним організаціям, міськ/рай/виконкомам сприяти проведенню наукової конференції на тему: ''Богдан Хмельницький. Людина і епоха.'' Держуніверситету вжити заходів по її проведенні на високому організаційному рівні. 

  - Головному управлінню архітектури та містобудування облвиконкому (т.Гаврилов) вийти з пропозицією до урядових органів УРСР щодо проведення загальнореспубліканського конкурсу по створенню меморіального комплексу козацької слави на Нікопольщині. 

   - Вважати за доцільне разом з управлінням культури облвиконкому (т.Агафонов) та іншими зацікавленими організаціями, з метою значно ширшого вивчення громадської думки, переглянути рішення конкурсного жюрі пам’ятника Д.І.Яворницькому, взявши за основу два проєкти, що набрали більшу кількість голосів громадян. 

   - Управлінню народної освіти облвиконкому, радам ректорів вузів та директорів середніх спеціальних учбових закладів сприяти навчально-виховній роботі з учнівською молоддю по вихованню в неї почуття гідності і гордості за свою причетність до краю запорізького козацтва, поваги до свого та народів інших країн. Розшири обсяг заходів, присвячених ювілею козацтва. 

   - Управлінню культури облвиконкому, обласним відділенням творчих спілок України вжити необхідних заходів по створенню нових літературних та музичних творів, художніх полотен на козацьку тематику. 

   - Управлінню культури облвиконкому, обласній державній бібліотеці широко розгорнути роботу по створенню постійних книжкових виставок, проведенню тематичних читань, популяризації літературних творів про героїчну сторінку історії українського народу - запорізьке козацтво. 

   - Засобам масової інформації довести до відома жителів області результати соціологічних досліджень з проблем святкування днів козацької слави. 

     Далі буде…