Любов Володимирівна

«Маленька господиня великої господи» 


Ім’я цієї жінки співзвучне слову Любов. В її розумінні любити – це вміння відчувати жагу до життя, почуватися потрібною,  вміння посміхатися і бути вдячною за те, що є в житті: здоров’я, здатність чути, бачити, ходити. Наша героїня – Любов Володимирівна Колесникова. Тендітна і мініатюрна, але сильна. Весела і мрійлива, але розсудлива і прагматична. Ця жінка може «звернути гори». Вона – Бібліотекар! 

Любов Володимирівна Колесникова народилася на гарячій Херсонщині, в стародавньому краю Скіфів і Амазонок. Цікавість до книжної професії виникла ще в  школі, майбутнє було вже визначено. В 1980 році закінчила Київський інститут культури ім. О.Корнійчука за спеціальністю бібліотекар-бібліограф вищої кваліфікації і приїхала до Дніпропетровська. Розпочала свою трудову діяльність у методичному відділі Дніпропетровської обласної бібліотеки, а це - відрядження, семінари та практикуми для бібліотек області. Об’їздила майже всю область, перевіряючи і даючи методичні рекомендації. Мабуть, з тих часів і залишилосяу неї  правило, що будь-яка робота повинна бути виконана бездоганно. Робоча біографія Любов Володимирівни продовжилась у  бібліотечному колекторі, де вона працювала з 1988 по 1993 роки бібліографом і відповідала за комплектування бібліотек області. 

В 1993 році вона повертається в ДОУНБ у відділ абонемента на посаду головного бібліотекаря і десять років - вона надійний помічник завідуючої відділом. Багато нових напрямків роботи впроваджувалось в ті роки, зокрема – це  платні послуги. Треба було налагодити систему обліку і всю цю фінансову роботу виконувала Любов Володимирівна, вела статистику відділу, документацію, роботу з фондом тощо. Пунктуальна, безкомпромісна, вимоглива, а ще чуйна, відверта і гарна подруга з почуттям гумору. 

У 2004 році Любові Володимирівні доручають очолити відділ читальної зали ДОУНБ, а на той час це три зали на двох поверхах: зала економічної та науково-природничої літератури, зала літератури підвищеного попиту і читальна зала суспільних наук, згодом реорганізовуються і зливаються, потім створюються центри, плюс додається сектор обліку. Комп’ютеризація вносить свої корективи. Організовується електронна читальна зала, починається штрихкодування фонду, електронна книговидача, у відділі – повний цикл електронного обслуговування читачів. Любов Володимирівна відповідає за електронну статистику всієї бібліотеки, базу даних користувачів ДОУНБ, а ще соціокультурна робота та непередбачувані заходи в усій бібліотеці. Вона гуртує навколо себе молодь і організовує новий колектив. Працьовитість, оптимізм, відповідальність – головні риси керівника одного з головних відділів бібліотеки. Зрілим, досвідченим, висококласним керівником Любов Володимирівна повертається у відділ абонемента. Нова посада дає нові завдання, до «книжкових» проблем приєднуються господарські – утримання приміщення, подолання наслідків ремонту, створення нових зон для читачів.  І тут Любов Володимирівна попереду, бо не боїться труднощів. Особиста гідність, компетентність, вміння йти на ризик, швидко приймати рішення і брати особисту відповідальність - риси, які притаманні їй як керівникові такого великого відділу, двоповерхової «господи», а ще комунікабельність, здатність заряджати всіх своєю енергією, надійність та небайдужість до проблем кожного в колективі, вміння виявити чуйність, уважність, співчуття до кожного особисто. 

Будучи привабливою  жінкою з чарівною посмішкою – ніжною  і слабкою – вона на своїх тендітних плечах тримає важкий тягар відповідальності  і вирішує  всі нагальні проблеми керівника, бо не звикла «ховатись за  чужі спини». Де б не працювала  Любов Володимирівна, її відрізняє відповідальність, порядність, чесність,  справедливість – рідкісні риси в наш час, і за це її поважають  і люблять.