Оксана Ясько

 Хист відповідальності


Вона народилася в Синельниковому в багатодітній родині з сімох дівчаток і хлопчиків.

Мати Раїса Петрівна разом із батьком Григорієм Антоновичем працювали на місцевому Синельниківському ресорному заводі. Цікавою була історія їх знайомства: провідниця Рая прибирала у вагоні, й вода з її відра потрапила на шляхового обхідника Григорія. Вже 50 років вони разом.

У родині завжди відчувалося плече – «один за всіх, і всі за кожного». І ця надійність у відносинах передалася Оксані з дитинства. Вона вдячна за це близьким, бо, як вважає, без цього й справді жити тяжко. Читати вона любила з дитинства, в основному фентезі. До речі, це улюблений жанр її батька, який майже все життя пропрацював ковалем. У родині серед дівчаток вона найстарша і вважає себе найвідповідальнішою. І ця відповідальність поширюється не лише на родинні стосунки, а й на робочі справи. Про професію бібліотекаря мріяла з дитинства, брала участь у роботі гуртка «Допоможи книзі», а ще втілювала свої творчі здібності на шкільних заняттях бальними танцями, чудово співала в хорі.

 Після закінчення школи їхати з дому не хотілося, залишилася у Синельниковому, де закінчила професійно-технічне училище № 38 (зараз Синельниківський професійний ліцей) за фахом кухар. Якось мати по радіо почула оголошення про набір до Дніпропетровського училища культури (зараз Дніпропетровський коледж культури і мистецтв). На вступні іспити вже не встигали, й Оксана приїхала до міста лише на консультацію. Після спілкування з нею зав. денним відділенням, викладач з аналітико-синтетичної обробки документів Алла Павлівна Сівакова, відчула у дівчини справжню любов до книги та майбутньої професії, й абітурієнтці дозволили написати диктант. За відмінними результатами диктанту й співбесіди її було зараховано в училище. Навчання було дуже цікавим, відкривалися бібліотечні особливості, досі невідомі, вони захоплювали неймовірно. Оксана закінчила заклад «на відмінно». Під час практики в ДОУНБ її помітили й одразу ж запросили на роботу.

Її професійна діяльність почалася в 2003 році з відділу читальних залів, де займалася підготовкою заходів та виставок. З теплотою згадує, як радо прийняли її, як допомагали робити перші професійні кроки: вивчати фонди, розбиратися в них, вчили премудростям бібліотечної роботи. Через два роки Оксана вже була провідним бібліотекарем.

  Потім був відділ наукового опрацювання документів, де відповідала за важливу ділянку роботи – класифікацію літератури з питань економіки, права, філософії, історії, психології, а також за якісний стан систематичного каталогу цих розділів. Активно працювала над створенням електронних баз даних, здійснювала класифікацію нових видань місцевих видавництв, наукових статей та дисертацій. Відділ опрацювання здавався їй серцем бібліотеки, а основний інтерес і складність полягали в тому, щоб максимально вірно визначити, до якого розділу віднести ту чи іншу книжку, щоб якомога коротшим був її шлях до читача. Кожну нову книжку відкривала вона з великим захватом. Оксана вдячна колективу відділу за щирість і доброзичливість. Працювати було цікаво, легко і приємно. «У відділі завжди панувала тепла дружня атмосфера, а всі працівники – знавці своєї справи, професіонали високого рівня», - говорить вона.

 У 2010 році Оксана з відзнакою закінчила Харківську державну академію культури за спеціальністю «Книгознавство, бібліотекознавство і бібліографія».

Три роки тому їй запропонували очолити сектор науково-дослідної роботи. Вона вагалася, але все ж таки погодилася. Це був період нових завдань і нової специфіки роботи. Підготовка програм бібліотекознавчих, книгознавчих, соціологічних, маркетингових досліджень та їх реалізація разом із структурними підрозділами бібліотеки, консультаційна й методична допомога в організації та проведенні наукових досліджень бібліотекам області, пошук джерел для оцифрування й поповнення повнотекстових електронних бібліотек «Дніпропетровщина», «Колекції», «Культура України», підготовка анотацій на цифрові версії документів для електронних бібліотек, наповнення порталу «ДніпроКультура», підготовка матеріалів до історичної хроніки подій бібліотеки, вивчення, опрацювання та організація музейно-архівного фонду ДОУНБ, збір, облік, зберігання, вивчення і експонування документів з історії бібліотеки й бібліотечної справи на Дніпропетровщині – ланка дуже відповідальна, і для неї є теж своєрідним серцем та душею ДОУНБ. А проект «Диліжанс часу», що веде сектор науково-дослідної роботи в корпоративній співпраці з іншими структурними підрозділами, – продовження цікавої та об'ємної історичної теми, що надихає Оксану.

Керувати колективом їй і складно, й легко водночас, заважає все той же ступінь перфекціонізму й відповідальності. Більш звично для неї відповідати за результати власної професійної діяльності, ніж за весь колектив.

У 2013 році її було обрано до профкому ДОУНБ, де також яскраво проявляється її відповідальність та небайдуже ставлення до людей.

Вона любить слухати опери й рок-опери, а останнім часом – композиції американської рок-групи «Linkin Park». Такий собі лакмус емоційного відриву та свободи почуттів.

На питання про щастя відповідає: «Це коли тебе розуміють і не підводять».

Згодні :)