Про Норвегію

Мрія, яка здійснилася


Моя давня мрія – відвідати Скандинавію нещодавно здійснилася, при чому, як кажуть, в потрібний час в потрібному місці. В потрібний час одна знайома запропонувала цікавий тур і ось я опинилася в потрібному місці. Поки тривали збори у відпустку, мої сподівання щодо очікуваних емоцій не йшли далі уявлень про чудові краєвиди, своєрідну архітектуру, кулінарні несподіванки. Проте, реальні враження виявилися набагато яскравішими, більш насиченими, емоційнішими. Отже, коротко про най…, най…, най…!!!

Страна глубоких дивных фьордов,

В оправе сказочных хребтов;

Страна причудных троллей, гномов,

Чистейших рек, озёр, ручьёв.

(Петряев В.)

Так, це про Норвегію! Країну, яка в першу чергу вражає яскравістю своїх природних кольорів: зеленої трави, блакитного неба, бірюзової води, різнобарвних квітів.

Мій перший естетичний шок: серед мальовничої природи, на самому вершечку, наприкінці знаменитої дороги Сталхеймсклейва, знаходиться готель Сталхейм, з приголомшливими видами на долину Нерей. Він ось уже 200 років посідає високе місце в списку кращих пам’яток Західної Норвегії. Туристам пропонують випити кави або спробувати одну зі страв місцевої кухні на терасі, але про каву геть забуваєш коли опиняєшся в тій неймовірній красі. Хочеться пити не каву, а кожну краплину того пейзажу, що відкривається очам.

Наступний шок: неймовірно вражаюча прогулянка корабликом по Согнефіорду найбільшому і найвідомішому фіорду в Норвегії і третьому за довжиною в світі. Він знаходиться у Західній Норвегії та тягнеться на 205 км вглиб від океану до невеличкого селища Скйолден. Фіорд має два мальовничих рукава: вузький Нерейфіорд, обрамлений крутими скелями з водоспадами (внесений до списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО) та широкий і величний Аурландфіорд.


Третій сплеск емоцій – місто Берген та три водоспади: Стейдальсфоссен, Верингсфоссен, Ск'єрфсфоссен.

Берген – друге за величиною місто Норвегії. Розташоване на заході країни, на березі Північного моря. До 1299 року Берген був столицею Норвегії. Сьогодні Берген – великий порт, центр нафтової промисловості. Середньовічна набережна Бергена є одним з об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. А ще Берген – це батьківщина видатного композитора, піаніста та диригента Едварда Гріга. Проте, враження від цього міста були б неповними, якщо б ми не піднялися фунікулером на оглядовий майданчик, що розташований на висоті 320 метрів над рівнем моря. І ми підкорили цю вершину! А там… Прекрасний, захоплюючий, неймовірний, запаморочливий вид на місто, на його фіорди і на північні острови!!! Так прогулюючись горою Фльоєн і насолоджуючись краєвидом, ми так захопилися і розслабилися, що спускалися до свого автобуса не 40, а 25 хвилин. Але і на такій швидкості ми встигали помічати красу схилів, дихати на повні груди і фотографувати, фотографувати і ще раз фотографувати.


Гордість і краса Норвегії ще і в її водоспадах. Їх тут налічується більше сотні, 14 з яких вважаються найвищими у Європі. Подорожуючи країною ми бачили маленькі і великі, бурхливі і спокійні, але надзвичайне враження справили три з них.

Водоспад Верингсфоссен – найвищий у Норвегії, його загальна висота 182 м, висота вільного падіння води 145 метрів. Гуркіт води мимоволі гіпнотизує та заворожує своєю величчю.


Стейдальсфоссен – один із найвідоміших і відвідуваних водоспадів Норвегії. Місток усередині водоспаду дає змогу насолодитися незвичайним природним видовищем. До того ж вода в ньому надзвичайно чиста, холодна і смачна (перевірено власним досвідом)! Околиці Стейнсдальсфоссена (смарагдова трава, пишні ліси, квіти) не менш прекрасні, чим сам водоспад. До речі, німецький імператор Вільгельм II відвідував водоспад щоліта в період з 1889 року і до початку Першої світової війни.

Ск’єрфсфоссен – ще один водоспад Норвегії, яким мені довелося помилуватися. Його загальна висота 117 метрів, найвищий каскад 73 метри (всього їх 2), максимальна ширина 30 метрів. І, навіть, якщо не знати всіх цих цифр, він вражає! Втомлена переїздами, переповнена враженнями наша група миттю збадьорилася і всі як один побігли фотографувати наступного «велетня-красеня». Але і це ще не всі сюрпризи, що нас чекали! Гід нашої групи напередодні обмовився, що ті туристи, які поїдуть на екскурсію «Фруктовий рай Хардангерфіорд», в кінці подорожі матимуть ще невеличкий бонус-здивування. Всі прослухали інформацію і благополучно про це забули. І лише коли дійшло до вирішення фізіологічних потреб і до «будиночка невідомого архітектора» вишикувалась черга, отут всі і пригадали обіцянку гіда… Архітектор хоч і невідомий, але надзвичайний оригінал!!!  Він  збудував громадський туалет з видом на водоспад. Щоб люди милувалися місцевими красотами, підлога і стіни мають прозорі панелі. Дизайн та кольорова гамма будови підібрані так, щоб вона максимально нагадувала шматок скелі. Таким чином будова добре вписується в навколишній пейзаж. Ефект несподіванки зробив свою справу!


Четвертий подив від країни вікінгів – це льодовик Нігардсбрін. Літо і льодовик – поняття несумісні, у всякому випадку так було для мене до поїздки в Норвегію. Тепер це цілком природне явище: ач дивина!

По дорозі в царство льодовика нас супроводжували гомінкі водоспади, круті гори, озера, глибокі фіорди, на берегах яких, наче перлини, розсипані мальовничі села! Долина Юстедален… гірська дорога … поворот за поворотом, і ось він, сліпучий красень – льодовик Нігардсбрін, блакитні язики якого сповзають в зелені долини, перетворюючись на смарагдове озеро … Вітер хапав нас за руки і ноги, намагаючись втримати від наступного кроку, кружляв навколо нас, обсипав холодними бризками, підставляв підніжки… Але, подолав перешкоди, нашим очам відкрилося видовище, яке неможливо описати! Час зупинився, подих захопило, очі розбіглися!

Кажуть, що серце країни – її столиця. Можливо. Але душа Норвегії – в її природній красі! І ця душа надзвичайно прекрасна: вона добра, щедра, любляча, мудра, щира.

Мандруйте, відкривайте світ, діліться враженнями! Приємні емоції та відчуття роблять нас і наше оточення кращим!

Страна, где срываются с круч водопады,

И к низу стремятся отвесной стеной,

Где берег морской весь изрезали фьорды,

Там волны нашли свой приют и покой.

Здесь пела Сольвейг свои дивные песни,

И музыка Грига звучала порой,

Напевы её и легки и прекрасны,

И радуют слух не земной красотой.

Здесь прячутся гномы за ветками леса,

И феи порхают в тумане морском,

Здесь скалы круты и обрывы отвесны,

И снежные шапки белеют кругом.

Страна рек холодных и льдов Заполярья,

Ты радуешь взоры в убранстве своём,

Ты даришь минуты огромного счастья

И дышится вольно в просторе твоём.

(Афанасьев Б.)

Ірина Дубовик

  зав. бібліотекою «Дніпропетровського політехнічного коледжу»