«Пісня завжди з нами»

П’ятдесят років тому (1975) численні глядачі країни побачили музичний фільм «Пісня завжди з нами», який було знято на Українській студії телевізійних фільмів. У картині пролунали твори різних композиторів, серед яких були й шість чудових пісень Володимира Івасюка – «Колискова вітру» (сл. Б. Стельмаха), «Балада про дві скрипки» (сл. В. Марсюка), «Пісня буде поміж нас» (сл. В. Івасюка), «Кленовий вогонь» (сл. В. Івасюка і Ю. Рибчинського), «Балада про мальви» (сл. Б. Гури), «Тільки раз цвіте любов» (сл. Б. Стельмаха). Всі авторські пісні виконала ще молода, але вже відома та популярна Софія Ротару, якій і було присвячено цей фільм. Лише народну «Марічка» заспівали учасники ансамблю «Червона рута».

Цікаво, що режисером і автором сценарію стрічки став наш земляк із Приорілля – Віктор Стороженко, який в одному з інтерв’ю зізнавався, що під час роботи над фільмом, мав за мету «зазирнути до творчої лабораторії співачки» і подарувати глядачам зустріч із піснею.

Віктор Гаврилович Стороженко (1940–1988), відомий український режисер документального кіно, сценарист. Член Спілки кінематографістів Української РСР. Народився в селищі Царичанка Дніпропетровської області. Помер в Карпатах під час зйомок чергового фільму.

По суті, це був фільм-концерт, бо сюжетна лінія спрощена і проходить фоном (юнак-шанувальник, закоханий у співачку потрапляє на її концерт і замріяно уявляє себе поряд зі своєю кумиркою у різних епізодах, як то – під час прогулянки берегом ріки, разом у танці, на весіллі). Вся увага камери була Софії – великі плани, вигідні мізансцени на тлі казкових пейзажів Карпат, вдале поєднання музичних композицій, вбрання і природи, якісний звук навіть з технікою тих часів. Усе підкреслювало талант, природну красу і силу голосу співачки.

Сукні Ротару – окрема сторінка. Їх створила талановита українська модельєрка Алла Дутковська, яка вміло поєднала народні мотиви із останніми тенденціями тодішньої моди. У костюми майстрині також були одягнуті учасники ансамблю «Червона рута», балетна група Київського мюзик-холу, танцювальний ансамбль «Смеречина», Ігор Славінський (у ролі закоханого), задіяні у фільмі. Вбрання і зараз виглядає оригінально і сучасно.

Знімали «Пісню завжди з нами» у селі Плоска на Путильщині. Цей район розташований на південному заході Чернівецької області, у найвищій частині Українських Карпат, на кордоні з Румунією. Автор фільму був закоханий у той край мальовничих гірських схилів, бурхливих річок, соковитих оксамитових долин. Відчувається, що своєю любов’ю Віктор Гаврилович хотів поділитися із глядачами. Це йому вдалося!

Перегляд фільму може бути цікавим і в наші дні, особливо для прихильників естради 70-х, коли у шані були мелодійні композиції, тексти мали сенс, а від виконавця вимагалась співоча майстерність.

Більше дізнатись про мистецтво вітчизняного кінематографу, талановитих українських митців можна з документальної колекції нашої бібліотеки. Запрошуємо!

Світлана Пономаренко, провідна бібліотекарка відділу мистецтв ДОУНБ