Творці української нацїї
Перегляд виставки

 
 

м1523282кп чз   
63.3(4УКР)46-8    
Х 65

Богдан Хмельницький. Іван Виговський. Петро Дорошенко. Іван Мазепа. - Луцьк: Волин. обл. друкарня, 2012. - 472 с.

Богдан Хмельницький, Іван Виговський, Петро Дорошенко, Іван Мазепа — це, безумовно, знакові постаті української історії. За минулі століття їхні імена не були забуті, як не забуто їхню боротьбу за свободу і незалежність України. А боротьба ця була жорстокою і позначена багатьма трагічними подіями. Проте кожен з гетьманів не зійшов з обраного шляху і до кінця залишився вірним своїм переконанням.

 
 

ф1551325кп чз   
94(477)“16”(092)    
К 77

Кралюк, Петро Михайлович. Богдан Хмельницький: легенда і людина. - Харків: Фоліо, 2017. -282 с

У цій книзі йдеться про гетьмана Богдана-Зіновія Хмельницького. Але це не є традиційна біографія. Автор у першій частині говорить про те, як образ цього козацького ватажка трактувався в українській, польській, російській, єврейській, турецькій і татарській культурах. Показано, як відбувалася міфологізація цього історичного діяча. Друга частина книги — спроба подати неміфологізовану біографію Хмельницького, відобразити його діяльність як у широкому геополітичному контексті, так і в контексті подій на українських землях першої половини й середини XVII ст. Також розглядається питання про те, які реальні наслідки мала Хмельниччина для українських земель і для Європи загалом.

 
 

ф1561879кп чз 
94:355](477)"16"(092)    
К 77

Кралюк, Петро Михайлович. Петро Конашевич-Сагайдачний - творець української нації?. -Харків: Фоліо, 2019. - 170

Нова книга Петра Кралюка присвячена видатному полководцю, гетьману Петру Конашевичу-Сагайдачному. Автор приділяє увагу творенню образу цього персонажа як у історичній, так і художній літературі. Розглянуто його діяльність у контексті історичних подій на початку XVII ст. Провідною є думка, що Петро Конашевич-Сагайдачний часто опинявся в «точках біфуркації» і від його дій залежав подальший розвиток українських земель, зокрема це стосується чорноморських походів гетьмана, походу на Московію, а також участі в Хотинській битві. У цьому сенсі Петро Конашевич-Сагайдачний визначив низку векторів становлення новочасної української нації.

 
 

ф1569331кп чз 
94:355](477)"16"(092)      
Ж 91

Журавльов, Денис. Іван Мазепа: людина, політик, легенда. - Харків: Фоліо, 2020. - 348 с.

Іван Мазепа (1639-1709) — одна з тих знакових постатей української історії, життя та вчинки котрих і сьогодні викликають палкі суперечки. Мало кому випала така цікава й непроста доля за життя та після смерті. Приятель Петра І, один з перших кавалерів найвищого російського ордену Андрія Первозванного — і борець за інтереси Української козацької держави; будівничий величних соборів — і «Юда», відлучений від церкви, підданий анафемі, що проголошувалася з амвонів тих же соборів; неймовірно обережний майстер складних дипломатичних ігор — і людина, що зуміла поставити на карту все і, зрештою, програла найголовнішу й найризикованішу гру свого життя; блискучий світський кавалер у дусі розкішного, неповторного XVII століття, улюбленець жіноцта — і чи не єдиний справді обдарований поет і музикант серед українських гетьманів....

 
 

ф1569391кп чз 
94:355](477)"16/18"      
К 77

Кралюк, Петро.  Чорна рада. -Харків: Бібколектор, 2019. - 201 с.: іл.. -ISBN 978-617-7013

У своїй книзі автор розповідає про події, які передували Ніжинській чорній раді 1663 року, а також про її наслідки. Особливо звертається увага на діяльність таких гетьманів і козацьких проводників, як Іван Виговський, Юрій Хмельницький, Яким Сомко та Іван Брюховецький. Автор намагається показати, яку роль відіграла означена подія в контексті козацької революції середини ХVII століття. У виданні також розглянуто, як Ніжинська чорна рада знайшла відображення в козацькому літописанні та романі П. Куліша «Чорна рада».

 
 

1569472кп чз 
94(477)"09/10"(092)      
Р 56

Ричка, Володимир  Володимир Великий: Лицар Духу. /Нац. акад. наук України, Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І. Ф. Кураса, Центр іст. політології. -Київ: Парламент. вид-во, 2020. -308 с.

У поданій книзі розкривається історичне значення діяльності князя Володимира, доленосне значення його діянь, які заклали культурні фундаменти Києво-Руської держави і дали йому право на ім’я Великого. Хреститель Русі став знаковим символом, першорядною фігурою історичної пам’яті для всієї східнослов’янської цивілізації. Видання розраховане на широке коло читачів, усіх, хто цікавиться історією України.

 
 

ф1569546кп чз 
94(477)"1917/1920"      
Я 60

Яневський, Данило Борисович.  Грушевський, Скоропадський, Петлюра. -Харків: Фоліо, 2020. -795 с

На сторінках цієї книги, що адресована не тільки політикам, журналістам, політологам, а й тим читачам, які мають бажання дізнатися більше про історію своєї країни, автор намагається сформувати цілісне, несуперечливе уявлення про феномен національних протодержавних утворень на території сучасної України в 1917—1920 рр. Дослідник сформулював свої варіанти відповідей на питання: що таке «українські національно-визвольні змагання»?, що приховує термін «Українська революція»?, яку історію написав Михайло Грушевський?, якою бачив Україну засновник Української Держави Павло Скоропадський?, хто, як і коли насправді створив Директорію та хто стояв за спиною Симона Петлюри? Ви дізнаєтесь, що приховують сучасні міфотворці про буремні події 1917—1920 рр., сформуєте несуперечливе уявлення, що насправді відбувалося на теренах сучасної України у ті часи.

 
 

ф1574252кп чз  
94(477)"19"(092)      
Я 60

Яневський, Данило Борисович.  Бандера. Шухевич. -Харків: Бібколектор, 2021. - 506.

Яку Українську Самостійну Соборну Державу хотіли бачити, про яку мріяли і за яку гинули в незліченній до сьогодні кіль¬кості ті, хто називали себе «українськими націоналістами»? Якою бачили її Провід ОУН і прихильники Степана Бандери. Конфлікт навколо персони Степана Бандери роздмухується зацікавленими політичними та окремими представниками псев¬до-наукових кіл у сучасних Україні, Росії та Польщі, зводиться до примітивного: «за» чи «проти»?  Ця книга про людей, які загинули. Написати і зрозуміти їхню історію — означає написати та зрозуміти історію і нашої країни, і її народу, зрозуміти історію тисяч українських родин, історію землі, просоченої людською кров’ю.