«Поезія – слово! Поезія – пісня! Поезія – вільна душа!»
Перегляд виставки

М1331513 аб 

М1331514 аб 

м1331512кп хр

Андрухович, Юрій. Екзотичні птахи і рослини [Текст] : поезії / Ю. Андрухович. – К. : Молодь, 1991. – 104 с.

Поетичний світ Юрія Андруховича – це світ лицарства і несподіванок, авантюрних сюжетів, містичних аналогів і несподіваних відкриттів. Він шукає прихистку зболеній душі – пояснення багатьом подіям сучасності. Ю. Андрухович – несподіваний. Не можна передбачити, якою буде його наступна книга. Він тримає свого читача у постійній напрузі, постійному зачудуванні. Ознаками поезії Юрія Андруховича є своєрідна карнавальність та урбаністичність, іронічність і антуражність. У віршах постає світ-карнавал, світ-цирк, який населяють герої з масками на обличчях. Минуле й теперішнє в поезії Андруховича тісно переплітаються, утворюючи своєрідний колаж з алюзій, асоціацій, метафор, цитат із творів інших письменників, алегорій. 

Прикметними ознаками поетичного стилю письменника є поєднання патетики з іронією, заміна ліричного героя щораз новою маскою, а також оптимізм, віра в перемогу добра над злом, світла над темрявою. Твори поета й прозаїка Ю. Андруховича привнесли в українську літературу своєрідну стихію вільного мислення, у них постає новий образ вільної творчої особистості. До збірки автор відібрав вірші з трьох попередніх видань, які видавалися упродовж десятка років і знаменували собою поринання ідеалістичного юнака в досвіди, маски і тексти, в мову, в усе на світі, включно з любов'ю. 

м1559714кп хр 

м1559715 аб

Крук Галина. Доросла [Текст] / Г. Крук ; колажі Г. Ерде. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2017. – 104 с.

Нова книжка однієї з найцікавіших сучасних українських поеток Галини Крук – це вірші 2013–2017 років про досвід дорослішання з усіма його здобутками та втратами, забороненими та дозволеними плодами, усвідомленням екзистенційної межі буття та вмінням насолоджуватися життям тут і зараз. Книжка для тих, хто намагається зрозуміти себе, змиритися зі минущістю і швидкоплинністю життя та відчути вдячність за те, що дає людині любов. «Дорослу» проілюструвала художниця Гриця Ерде. Її малюнки й колажі чудово доповнюють загальний настрій збірки. 

1470335кп хр 

1470336 аб 

1470337 куц

Герасим'юк Василь.  Була така земля [Текст] : вибране / В. Герасим'юк. – К. : Факт, 2003. – 392 с.

Ця книга – найповніше на сьогодні видання вибраних віршів, поем і циклів одного з найважливіших сучасних українських поетів Василя Герасим'юка. Перші представлені твори написані на початку сімдесятих років минулого століття. Його поезія у складній метафоричній формі виражає глибинний зв’язок із рідним краєм, містить роздуми про сенс людського буття. Поетичний світ Василя Герасим’юка відбиває нерозривний зв’язок автора з його рідним краєм — Гуцульщиною. Митець звертається до різних проявів народного буття. Його захоплює духовна краса українських горян, він переймається їхніми проблемами, намагається зазирнути вглиб народної душі. У цьому поетові допомагає добре знання народних звичаїв, вірувань. Змальовуючи єдність свого ліричного героя з людьми, традиціями, природою рідного краю, В. Герасим’юк утверджує думку про особливу роль, яку в житті кожного відіграє мала батьківщина. Поезія залучає читача до таємниці гуцульського танцю, який відкриває сучасній людині інакший погляд на світ — повертає первісне переживання гармонійного злиття з усім сущим.

м1559981кп хр 

м1559982 аб

Коробчук Павло. Хвоя [Текст] / П. Коробчук ; худож. Д. Бабченко. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2017. – 222 с. : іл.

Ця книжка – про війну, любов і мудрість. Саме в такій послідовності. І вірші, ці гілочки хвої – як підказки на шляху до знаходження себе, до умиротворення. І хочеться, щоб завершальним, сотим віршем, сотим поколінням, сотою гілочкою збірки став читач. Йому навіть підготовлене місце біля фортепіано. Музика уже зачекалася, вона хоче звучати! Ростислава Семківа зазначила в післямові  «… маємо збірку, в якій знайдемо багато відкриттів — і вдалих метафор вистачить на кілька прочитань. І добре, що рух у ній від війни та смерті до самоосмислення й кохання. Добре, що осмислення себе йде також коштом повернення до кращих своїх віршів з попереднього часу, що співіснують і, відтак, співставні із зовсім новими. Так є: «Хвоя» щось підсумовує, а щось обіцяє у перспективі. І в ній досить сказано, щоб ми поверталися до цієї книжки, й достатньо обіцяно, щоб чекати наступної».

м1428955кп хр

Римарук, Ігор. Діва Обида [Текст] : видіння і відлуння / Ігор Римарук. – 2-е вид., доп. – Львів : Кальварія, 2002. – 159 с.

Ігор Римарук — один із тих, хто захищає гідність сучасної української поезії. Шевченківська премія 2002 року в галузі літератури та нагорода Форуму книговидавців у Львові за збірку «Діва Обида» лише суспільно це означили. Це дуже цікава і помічена в українській сучасній літературі збірка, де досконало скомпоновані давні та сучасні вірші автора. Вони творять досконале полотно Тексту, яке асоціюється у читача з домотканим полотном: віртуоз форми Ігор Римарук не піддається спокусі писати гладенько і рівненько, мережано-римовано, він пише насамперед органічно – зламаний ритм, не все і не всюди витриманий розмір творять живу фактуру, де потовщення нитки є природним, бо свідчить про її достеменність, про те, що вона прядена рукою, а не машиною. «Діва Обида» — це стан слів і речей. Це та неймовірна іпостась Марії, в якій Вона являється кожному як безсловесна Заступниця, безнадійна Надія. Феномен поета у тому ж, у чому й феномен найдавнішого українського мелосу, зокрема – колядок і щедрівок: заховані у них слова – то насправді слова посаджені та пророслі, слова вкорінені, слова, що дають плоди.

м1547559кп хр

Чубай Грицько. П'ятикнижжя [Текст] / Г. Чубай ; упоряд. С. Чубай ; авт. передм. К. Москалець ; авт. післям. О. Лишега ; худож.: Р. Ромашин, А. Лесів. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2015. – 255 с.

Поет, свідомий свого геніального обдарування, водночас філософ і витівник-містифікатор в потертих джинсах. Людина, яка сповідувала свободу творчості і духовну внутрішню автономію, і таки була зламана системою. Його книги й нині досить важко знайти в книгарнях. Та це зовсім не перешкоджає його поезії сягати крилом найвищого неба і втікати рікою до найглибших безодень, і не сасовує того, що поезія Чубая справді геніальна. Поезія Григорія Петровича – своєрідний приклад протесту проти тогочасного ладу у вигляді зашифрованих образів і символів, які не всі у змозі зрозуміти. Образність, емоційна та чуттєва лексика, влучні художні засоби, використання новотворів – все це допомагає письменнику створити  власний поетичний світ.

Поет не писав для «мас», а лише для вузького кола справді вдумливих шанувальників. Людей, які однаково добре розуміють і мовлення, і мовчання. Які знають, що в мистецтві й те, й те є однаково важливим і промовистим.  Це книга-діалог Поета з Сучасником поза межами звичного часу, і книга-розмова з близькими друзями. Ця книга – як лист у пляшці, вкрай важливе послання з минулого в майбутнє тим, хто може його читати, тим, хто зуміє проростити у серці живі слова. 

м1547558кп хр

Іздрик Юрій. Календар любові [Текст] / Ю. Іздрик ; гол. ред. М. Савка. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2016. – 425 с.

Юрій Іздрик — український прозаїк, поет, культуролог, один із творців станіславського феномену. Його творчість різноманітна, автор пише прозу, вірші, активно займається творчістю у театрі та кіно в ролі актора, сценариста та режисера. Вірші Юрія хочеться не тільки перечитувати, а й вчити на пам'ять. Хто ознайомиться хоча б із парою його віршів, зрозуміє, що цьому авторові властива деяка своєрідність. Юрію Іздрику байдуже до канонів літератури, його творчість просочена духом постмодернізму. «Календар любові», у певному сенсі, – справді календар. У цій збірці 365 віршів, це – вірші на щодень, вірші на кожну пору року, на кожен сезон. Переважно тут інтимна лірика, хоча трапляються і тексти про війну, про світ, який зовні. З цією книжкою можна прожити цілий рік. І це щонайменше.

м1557546кп хр

Бережко-Камінська Юлія. Пошепки і вголос. Тобі [Текст] : поезія / Ю. Бережко-Камінська. – К. : Український письменник, 2017. – 240 с.

Шоста книга молодої авторки «Пошепки і вголос» з-поміж багатьох інших збірок сучасної вітчизняної поезії помітно й безсумнівно вирізняється високим рівнем майстерності представлених текстів, глибиною змісту, вишуканою, філігранною образністю і – що нині вкрай рідко – поєднанням найкращих традицій класичної поетичної школи із сучасними засобами художнього самовираження.

Поезія Юлії Бережко-Камінської пронизує своєю непідробною щирістю, справжністю, невимушеністю, оголеністю, довірливістю, проникливістю й водночас смисловою багатошаровістю, відточеним асоціативним рядом, гостротою переживань, які, проникаючи в душу, підіймають з неї власні старанно приховані емоції, думки, спогади і навіть страждання. Поетеса знімає між людьми бар'єри, допомагає розібратися в собі, у власних переживаннях, дослухатися, почути й зрозуміти власний внутрішній світ і світ близьких людей, відділити справжнє, глибинне від тимчасового.

м1547554кп хр

Белей Лесь. Книга про ліс [Текст] / Л. Белей ; худож. оформ. А. Семчишин. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2016. – 91 с.

«Книга про ліс» – це два дуже різних між собою за звучанням і тематично корпусів текстів. Недарма ж і сама книга розділена на дві частини: In Silva та Ex Silva. Перша – це мандри історіями Лісу, його стежками і звуками, символами і рефлексіями, ним породженими. Друга – це вихід за межі Лісу, у Місто, яке теж наповнене своїми символами та історіями, подекуди динамічнішими, ближчими і впізнаванішими, але так само відкритими до різних прочитань та інтерпретацій.

«Книга про ліс» – своєрідна модель світу, джерело образів: «мурашина матка», яка «перегризла горлянки усім червоним мурахам»; проліски, які «прогризлись крізь перемерзле листя»; чоловік, «що прийшов за смертю на вічнозеленій сосні» тощо. Метафоричний міський ліс, авторське бачення оточуючої дійсності майстерно передали ілюстрації А. Семчишин.

1558077кп хр 

1558079 аб 

1558078 край

Біла Ліна. Міжнамилю [Текст]: [поетична збірка] / Л. Біла. – Вінниця : Нілан-ЛТД, 2017. – 95 с.

«Міжнамилю» – назва поетичної збірки про ніжність і пристрасть, яка вийшла друком у 2017 році. Авторка Ліна Біла називає свою книгу символом єдності слова, людини і світу та пропонує читачам поринути у поезію створених нею образів. Вірші наповнені любов’ю. Це любов до рідної землі, до світу, до ідеального образу коханої жінки, врешті до самого життя. Проте в цій любові проступає щось більше – якась глибока ніжність до всього сущого. Авторка – тонкий лірик, який уміє передавати ледь вловиме як у людині, так і в навколишньому світі. Зворушлива, трепетна поезія дозволяє розчинитися у своїй стихії й очікувати на диво.