Ющук І.П. Мова – найбільший скарб.– Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2020.– 358 с.
Людина створила мову, а мова зробила її людиною. Мова так само конче потрібна людині, як і повітря.
Іван Ющук.
Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється-ожива,
Як їх почує!.. Знать, од Бога
І голос той, і ті слова
Ідуть меж люди!...
Тарас Шевченко
Іван Пилипович Ющук – український мовознавець, перекладач, професор, автор 30 новаторських підручників із української мови для шкіл і вишів. Його книга, присвячена нашій рідній українській мові, надзвичайно цікава. Написана жваво, емоційно, з великою кількістю влучних цитат, мудрих думок, вона захоплює з перших сторінок!
Коротка історична довідка про нашу мову. Українська мова належить до індоєвропейської мовної сім’ї. Її фонетика, «якість її звуків напрочуд близькі до латинської». Далі автор наводить доказову базу для цього висновку: порівнює звуки двох мов, граматичні значення слів, співвідношення відмінків і трьох родів іменників. «Ще більша тотожність спостерігається в особових закінченнях дієслів… Є українські слова які перегукуються із латинськими, наприклад: тато і мама мають латинські відповідники: tata і mamma.
«Усі ці факти можуть свідчити лише про одне: українська мова в окремих своїх рисах, елементах почала формуватися ще перед трьома тисячами років – можливо, водночас із латинською, якщо не раніше. Адже українська мова зберегла багато чого, що вже класична латинь утратила».
Отже автор книги забезпечить своїм читачам цікаву подорож за маршрутом «Українська мова протягом тисячоліть». Поспішаю порадувати шановних відвідувачів «Україніки» цілою низкою й інших цікавих тем, наприклад: «Рідна мова та інтелект»; «Рідномовні обов’язки»; «Мова – зброя стратегічна»; «Чому небезпечно зрікатися рідної мови?; «Розмовляти українською мовою – престижно»… Створю невелику інтригу і не стану перераховувати всі теми, щоб заохотити вас завітати в нашу бібліотеку і отримати чудову книгу «Мова – найбільший скарб».
У розповіді про мову як можна не згадати про нашого улюбленого поета, якому присвячений цілий розділ пропонованої книги?! Т.Г. Шевченко щиро і віддано любив «Вкраїну милу», якій присвятив більшість своїх поезій. Всі ми знаємо біографію Тараса Григоровича. Довгі роки він був змушений жити на чужині, в Росії. Поет добре знав російську мову якою написав поеми: «Тризна» і «Слепая», низку повістей. Але ж надзвичайно любив і шанував рідну мову. Це підтверджує вся його творчість і рядки листів. Так, звертаючись до українського письменника, етнографа Якова Кухаренка, поет признавався: «Переписав оце свою «Слепую», та й плачу над нею, який мене чорт спіткав і за який гріх, що я оце сповідаюся кацапам черствим кацапським словом. Лихо, брате-отамане, єй-богу, лихо…».
Вчитайтеся, будь ласка, в наступні рядки, присвячені поневоленому українському народові. Ви відчуєте неймовірно велику любов і силу батьківських шевченкових слів:
Возвеличу,
Малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло їх
Поставлю слово…
І захистив, і навчив! Український народ не втратив, не зрадив рідної мови, історії, культури. Наша гордість – національний поет Тарас Шевченко і зараз на захисті України, в час, коли йде найжорстокіша війна з нашим віковічним ворогом. Його вірші, цитати згадують і воїни на фронті, й громадяни, що залишились в тилу, і українці, які тимчасово знаходяться на окупованих територіях. Ось така сила Слова, українського Слова – це і захист, і зброя!
Радію за вас, шановні відвідувачі «Україніки», що матимете можливість прочитати яскраву книгу талановитого вченого, вона захоплює і надихає!
Посилання на БД «Книги» ДОУНБ:
http://www.old.libr.dp.ua/catalog/BOOKN/C212FD80-40F4-4352-BC73-BBC40253DE30
