Матвієнко В.П. Україна в небезпеці.– Київ, 2019.– 27 с.
Повстань, Україно! Розправ свої крила,
Єднаючи Захід і Схід!
Володимир Матвієнко
Ця книга про багатостраждальний народ України, який чверть віку терпів свавілля і зраду як своїх вождів, так і «козачків» чужої держави, які засіли в державних установах. Написав її український фінансист, банкір, перший голова правління Національного банку України, Герой України Володимир Матвієнко.
Автор вважає, що агресія росії в Україні має матеріальне коло інтересів. Приниження високих духовних цінностей людини породжує корупцію, шахрайство, грабунки, розбій, злодійство, захоплення чужої власності. Маючи найсильнішу в той час армію в Європі та займаючи третє місце в світі з оборонного потенціалу, Україна залишилась ні з чим перед потенційним агресором.
Підписанти-гаранти будапештського меморандуму 1994 року США, Велика Британія та росія не тільки не гарантували безпеку України за знищення нею ядерної зброї, а й навпаки – рф напала на Україну, анексувавши спочатку Крим, а потім пішла війною на Донбас. Мотивацією війни на Донбасі стала «бандерівщина», яка буцімто сприяла фашизму. Протягом майже 25 років відбувався процес розпродажу військової техніки. Армія стала небоєздатною перед загрозою війни. Так були захоплені Крим, Донецька та Луганська області. Вивезено особливо важливі воєнні підприємства.
Володимир Павлович, провів ретельне дослідження становлення економіки незалежної України, яке свідчить про серйозні прорахунки в її реформуванні на ринкових засадах. Зробив висновки щодо питання власності. Пропонувалося здійснити викуп загальнодержавної власності за рахунок кредитів банку, що сприяло б ефективному використанню виробничих потужностей. Але Верховна Рада вирішила піти іншим шляхом...
На все населення були випущені так звані приватизаційні папірці, які давали право на частку власності. Така реформа себе не виправдала. Практично виробничі фонди були за безцінь скуплені новоявленими капіталістами. Народ, як і при Леніні, залишився і без заводів, і без фабрик. Створювалась армія безробітних, знизилась заробітна плата. Розпочався процес падіння життєвого рівня населення.
Другим антинародним фактом стала відсутність з боку держави контролю за цінами. Неконтрольоване зростання цін призвело до збагачення нових власників підприємств від 50 до 300 відсотків без зміни умов оплати праці. В «Капіталі» К. Маркса відзначається, що при такому рівні збагачення не має меж, щоб капіталіст не пішов на злочин. Також в Україні найнижчий рівень оплати праці та зростаюче число мільярдерів, жоден із яких не впровадив світових економічних відкриттів, які принесли б надприбутки за рахунок економії живої праці.
Будучі експертом в банківській справі, автор вважає, що економіка України постраждала також від «бартерних» стосунків, тобто товарна маса не була забезпечена грошима, замість цього здійснювався товарний обмін. Велика товарна маса обмінювалась товар-на-товар, при цьому був порушений еквівалентний обмін. На цьому заробляли «ділки», а втрачала держава.
Банківська система багато втратила через широкий доступ в Україну іноземних банків. Рішення щодо вступу України до Всесвітньої організації торгівлі відкрило двері іноземним банкам. Їх стало більше ніж українських, але вони, як і українські, не стали інвесторами економіки. Тому розвиток виробництва занепав. Немає робочих місць. Мільйони людей безробітні, поповнюють армію заробітчан в інших країнах.
У підприємців обмежений доступ до банківських кредитів через надмірно високі відсоткові ставки. Нацбанк не виконує ролі внутрішнього інвестора, оскільки його кошти, що надаються комерційним банкам на умовах рефінансування, недоступні позичальникам через ті ж ставки.
Старіють виробничі фонди в промисловості, соціальній сфері, на транспорті. Країна падає в прірву, особливо в умовах російської агресії. Крадіжки та привласнення чужої власності стало нормою моралі тих, хто продавав державу агресивному сусіду.
З перших років побудови незалежної держави зрадники зосередили свої сили на підриві банківської системи, яка є кровоносними судинами економічного механізму держави. Так був знищений надмогутній аграрний банк «Україна», внаслідок чого різко зменшилось кредитування сільськогосподарських виробництв, а відтак – виробництво продукції.
Про все це пише автор, наголошуючи, що захист України повинен стати потребою кожного українця від молодого до похилого віком.
Посилання на БЛ ДОУНБ «Книги»
http://www.old.libr.dp.ua/catalog/BOOKN/663E9632-3320-40CD-9A48-F5E17D0CBE51
