Гундорова Тамара. Леся Українка. Книги Сивілли. – Харків: Vivat, 2023. – 299 с. – (Гордість нації).
Коли у мене справді є талант, то він не загине, – то не талант, що погибає від туберкульозу чи істерії! Нехай і заважають мені сі лиха, але за те, хто знає, чи не кують вони мені такої зброї, якої нема в інших, здорових людей.
Леся Українка
Україна, земля багата на таланти і видатних особистостей, дала світові не одне велике ім’я. Серед них й ім’я Лесі Українки – письменниці, громадської діячки, просвітниці та культурної ікони українців. Її творчість стала не тільки символом національної гордості, але і важливим кроком на шляху до розкриття глибоких національних, філософських і соціальних тем.
«Леся Українка. Книги Сивілли» – це захоплива та велика подорож у світ творчості, біографії та душевних битв видатної поетеси. Ця книжка української літературознавчині та культурологині, докторки філологічних наук, професорки Тамари Гундорової, спроба переосмислити біографію Лесі Українки, у якій переплелися хвороба та творчість, Україна та «чужина», політика й література, класика і сучасність, любов і смерть. Авторка намагається розгорнути перед нами багатогранність особистості Лесі Українки, приділивши увагу не лише її творчому спадку, а й складним внутрішнім конфліктам і взаємозв'язкам зі світом.
Народження творів із травми, пережитої біля ліжка смертельно хворого Мержинського. Духовна й інтелектуальна близькість до Драгоманова. Стосунки з Кобилянською як метафора жіночої культури. Фатум мистецького божевілля, який пізнала в миті творчого піднесення. Подорожі Європою та санаторійний туризм. Статус «інакшості» як визнання «нової жінки» та «чужинки» на батьківщині. «Своє» крізь призму історичної та культурної екзотики. Усе це дало Ларисі Косач-Квітці можливість іти власним шляхом і стати пророчицею народжуваного ХХ століття.
В останній рік життя Леся Українка зізнавалася матері: «…історію Мавки може тілько жінка написати». Але правда в тому, що всі її твори могла написати лише жінка, яка жила і творила mit Todesverachtung, тобто, зневажаючи смерть.
Книга намагається поглибити наше розуміння того, як творчість і боротьба з власними демонами перепліталися в житті письменниці. Авторка розкриває стосунки з іншими видатними постатями свого часу, такими як Ольга Кобилянська та Михайло Драгоманов, а також описує поїздки, які вплинули на її творчий розвиток.
Найважливіше в книзі – це спроба зобразити Лесю Українку не тільки як класичну поетесу, але і як жінку, яка відчувала всі відтінки життя – від радості до страждань. Розділи, присвячені її хворобі, пошуку себе та піднесенню творчого духу, роблять книгу особливо емоційно насиченою і різноманітною.
Авторка намагається передати важливість і актуальність творчості Лесі Українки для сучасності. Її книга нагадує нам, що у важкі часи Леся не втратила віру в себе, в свій народ і в свої ідеали.
«Леся Українка. Книги Сивілли» – це поглиблене дослідження, яке справляє величезний вплив на розуміння не тільки творчості поетеси, але й української літератури загалом.
Посилання на БД ДОУНБ «Книги»:
http://www.old.libr.dp.ua/catalog/BOOKN/257FB33C-0675-477A-B5AC-8996E8520
