Датченко Ю.В. Писанки Катеринославщини: посібник з писанкарства.– Дніпропетровськ: Герда, 2011.– 48 с.
Великдень – найбільше релігійне свято у нашій країні, співставне з Різдвом Христовим, яке має двохтисячоліттю історію.
У дніпровському видавництві «Герда» ще 2007 року вийшов друком посібник із писанкарства з промовистою назвою «Писанки Катеринославщини» авторства Юлії Датченко – кандидата філологічних наук, доцента Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.
На сорока восьми сторінках цієї ошатно оформленої книжечки наведено ґрунтовну та яскраво проілюстровану інформацію про історію та сучасний стан розвитку мистецтва розпису великодніх яєць на теренах Придніпров’я у ХІХ–ХХ століттях.
Авторка при аналізі відштовхується від колекції, наявної у Дніпропетровському художньому музеї, започаткованої академіком Дмитром їЯворницьким у 1902–1932 роках. Учений спирався на попередні напрацювання у цій царині слобожанського вченого-філолога й етнографа кінця ХІХ століття Миколи Сумцова. Зокрема засвідчується факт спроби дослідження писанкарського мистецтва на теренах Харківської, Катеринославської, Полтавської, Волинської, Курської губерній та Кубанської області. Усі ці регіони на час досліджень мали більшість українського населення, що засвідчували переписи. Методом дослідження М. Сумцов обрав листування з місцевими краєзнавцями-аматорами та збір гіпсових моделей писанок із характерними орнаментами.
Юлія Датченко у книзі наголошує на тому, що яйце з давніх-давен було символом життя, а відповідно нанесення на нього сакральних візерунків перетворює останнє на родинний оберіг. Причому Великодня писанка у ХІХ та ХХ століттях була характерна для мешканців України, Білорусі та Литви. У той же час для губерній Росії більш притаманними є крашанки, створення яких передбачає фарбування яєць природними барвниками без нанесення будь-яких малюнків чи елементів розпису.
Також у посібнику авторка наводить різні способи малювання писанки, коріння яких, напевно, сягають дохристиянської доби, адже Великдень співпадає з часом весняного рівнодення, а відповідно й початком сільськогосподарського року в Україні. Описано найбільш розповсюджені малюнки на поверхні яєчної шкаралупи після її відповідної підготовки. «Гвоздика», «Півонія», «Рожа-зірка», «Сакви», «Сорок клинців» – ось далеко не повний перелік сакральних візерунків.
Посібник із писанкарства Юлії Датченко написано для широкої аудиторії читачів, які цікавляться питаннями відродження національних традицій, зокрема і в царині сакрального мистецтва.
Посилання на БД «Книги» ДОУНБ:
http://www.old.libr.dp.ua/catalog/BOOKN/C2AECF24-B838-4752-AB61-3D3A204A87C0
