Мицик Ю.А. Чигирин – гетьманська столиця.– 2-е вид.– Київ: Кліо, 2016.– 392 с.
Згадав я Чигирин. Моя печале,
Ти народилась там і там зросла;
Ти заглядала, ніби сонце чале,
Богданові у вікна.
Як бджола, сідала на розквіття перев’яле
Козацьких мрій, а як зима пройшла,
Шукала меду в сніговому полі,
Вмирала й воскресала ти в неволі.
Дмитро Павличко
Книга о. Юрія Мицика «Чигирин – гетьманська столиця» відкриває перед читачем захопливий світ історії Чигирина, пуповини української державності, визначеної його роллю у формуванні гетьманської столиці України. Тут відчувається подих імен Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Петра Дорошенка, чигиринських козацьких повстань і гайдамаків. Автор викладає глибокий аналіз подій, розкриваючи значущі аспекти життя та розвитку міста протягом визначальних історичних періодів.
Книга розпочинається з огляду історії Чигирина задовго до його визнання гетьманською столицею. Письменник ретельно досліджує археологічні й історичні свідчення, тонко передаючи епоху тих часів, які висвітлюють ранні початки міста, його соціально-економічний розвиток і вплив на формування культурної та політичної ідентичності регіону. Чигирин стояв на кордоні з так званим Диким полем і постійно стримував набіги чужоземців.
Тут, у козацькому вільному містечку, народився, виріс, а потім облаштував свою резиденцію великий гетьман Богдан Хмельницький, Тут він приймав послів, вів свою канцелярію та писав укази. Історична будівля не збереглася, але в сучасному відреставрованому вигляді знаходиться у центрі сучасного Чигирина та, що була побудована на місці його батьківської хати.
Основний акцент книги – на гетьманському періоді в історії Чигирина. Автор детально розглядає трансформації, які сталися в місті за часів гетьманства, відзначаючи реформи управління, економічні зрушення та вплив гетьманського уряду на культурний ландшафт.
Особлива увага приділяється ролі Чигирина як центру політичних процесів. Автор описує важливі зустрічі та події, які відбулися в місті, що робить книгу цікавою як для істориків, так і для широкого загалу. Відновлюючи події та особистості того часу, о. Юрій Мицик пропонує новий погляд на роль Чигирина в історії України як осередка козацької слави, коли місто набуло міжнародного визнання, де приймали послів із Варшави, Бахчисараю тощо. Тут нині відбудовано бастіон Петра Дорошенка, який є пам’яткою архітектури XVII ст., найнеприступнішої козацької фортеці гайдамаків.
Автор також не обминає теми взаємодії Чигирина з іншими гетьманськими столицями, що додає глибини розумінню загальнонаціонального контексту того часу. Відзначаючи важливість Чигирина у формуванні української ідентичності, книга стає важливим джерелом для розуміння історичних процесів нації. 1000-літня боротьба українського народу за свободу пам’ятає прадавні часи та багатьох історичних осіб, які є символом національно-визвольних повстань. Досить навести уривок з V розділу «Свято в Чигирині» з поеми Т.Г. Шевченка «Гайдамаки»:
Гетьмани, гетьмани, якби-то ви встали.
Встали, подивились на той Чигирин,
Що ви будували, де ви панували!
Шевченко двічі спеціально відвідав колишню гетьманську столицю, шукав тут творчого натхнення, змалював Чигирин та його околиці, присвятив йому ряд творів, передусім, вірш «Чигирин»: «Чигрине, Чигрине! Все на світі гине, і святая твоя слава, як пилина лине за вітрами холодними, в хмарі пропадає…», та навіть видав свій головний твір у 1844 р. під назвою «Чигиринський Кобзар». А чи випадково саме з Чигирина тягнеться коріння Михайла Грушевського – першого Президента України? «Чигирин – гетьманська столиця України» – це не лише історична реконструкція, але й відкриття для нащадків багатогранного світу Чигирина, який визначив подальший розвиток країни. Книга вражає своєю обґрунтованістю, глибоким дослідженням та прагненням автора внести новий погляд на цей важливий етап історії України.
Посилання на БД ДОУНБ «Книги»:
http://www.old.libr.dp.ua/catalog/BOOKN/B5C72377-E411-4B1D-A458-CF3E16FBD9A4
