Володимир Сосюра / Ін-т літератури ім. Т.Г. Шевченка; авт. передм., уклад., авт. прим. С.А. Гальченко.– Харків: Фоліо, 2018.– 411 с.– (Митці на прицілі).
Любіть Україну, як сонце любіть,
Як вітер, і трави, і води.
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Володимир Сосюра
У 2018 році у видавництві «Фоліо» вийшли з друку чотири книги із серії «Митці на прицілі» про творчість Володимира Сосюри, Остапа Вишні, Григорія Косинки, Михайла Драй-Хмари. Всі книги вражають підбором матеріалу маловідомого і зовсім невідомого, бо документи зберігалися в архівах і спецсховищах КДБ.
Герой однієї із книг серії – Володимир Сосюра….
Сосюра – поет, який пережив всі жорстокі катаклізми XX століття: революція та більшовицький переворот 1917 р., творче піднесення в 20-ті роки, репресії 1930-х, вогонь Другої світової та надію на краще у недовгий час відлиги. Борис Олійник писав про Володимира Сосюру: «Він належить до майстрів слова, які уміли жити своїм часом, іти попереду часу, і завжди залишатись на часі, оскільки апелювали до серця людського». Його життя не було увінчане квітами. В особистому житті були драматичні періоди, коли йому довелось пережити арешт дружини в 1949 р., яку звинуватили в антирадянській діяльності, й вона опинилася за гратами на довгих п’ять літ. Це був жорстокий удар долі для письменника, який залишився один із неповнолітнім сином. А коли її звільнили, то він ніс її на руках до дому.
Творчий шлях його у добу тоталітаризму теж був для нього складним.
Неопублікованими за життя Володимира Сосюри залишались його поеми релігійної тематики: «Каїн», «Мойсей», «Христос».
І взагалі, творча спадщина Володимира Сосюри набагато більша, ніж знали її читачі донедавна, наше уявлення про нього збагатилось новими творами, фактами та матеріалами, які оцінюють постать поета більш всебічно. В останні роки були опубліковані і його історичні поеми «Махно», «Мазепа», «Розстріляне безсмертя».
Наприклад, його поема «Мазепа» була розпочата в 1929 р., закінчена в 1959 р., а надрукована в 1988 р.
Ці твори Володимира Сосюри про найскладніші періоди історії України відрізняються щирістю, відвертістю, громадянською мужністю.
Два його вірші увійшли до скарбниці класики української поезії – «Любіть Україну» та «Так ніхто не кохав». Дві любові поета – до жінки та Вітчизни – були джерелом його натхнення. Відвертість, ніжність і виняткова чуттєвість звучить в цих творах, і не одне покоління повторюватиме ці безсмертні рядки:
Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
Лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається з рання.
Дмитро Павличко сказав: «А він любив Україну і Марію»... Ці дві любові провели його через усі пекельні страждання. Їм він не зраджував ніколи, навіть коли вони зраджували йому.
Володимир Сосюра може багато чого і не встиг у своєму житті, але він став співцем єдиної і неповторної любові, бо для нього Україна і кохана це піднесені символи Вічної Жіночності.
Безліч творів поета присвячено патріотичній темі, й саме за незгасну любов до України поетові судилося зазнати найбільше прикрощів, коли в 1951 р. виникло огидне обвинувачення в «буржуазному націоналізмі», пов’язане з віршем «Любіть Україну».
До останнього дня поет залишався людиною активною, діяльною, життєлюбною. Помер Володимир Сосюра 8 січня 1965 р.
Унікальність цієї книги в тому, що в ній представлені твори, які не друкувались за життя поета, тут вперше були надруковані документи за якими заарештували дружину поета, Марію Гаврилівну Сосюру. Передмову до книги написав вчений-літературознавець Сергій Гальченко. Його стаття побудована на дослідженні архівних матеріалів, рукописів поета, його листів.
Посилання на БД «Книги» ДОУНБ:
https://www.old.libr.dp.ua/cgiin/irbis64r_01/cgiirbis_64.exe
