Портнов А. Володимир Пархоменко: Дослідник ранньої історії Русі.– Львів: Ін-т українознавства, 2003. – 78 с. – (Історики України № 6).
Портнов А. В. Історії істориків. Обличчя й образи української історіографії XX століття.– Київ: Критика, 2011. – 245 с.
Андрій Портнов – історик, випускник Дніпропетровського державного університету, професор історії України у Європейському університеті Віадріна у Франкфурті-на-Одері. Досліджує українську історіографію XX століття. Писав про українську наукову еміграцію у Польщі 1920–1930-х років та істориків Володимира Пархоменка, В'ячеслава Заїкіна, Омеляна Пріцака, Ярослава Дашкевича, Ярослава Ісаєвича, Віктора Петрова (Домонтовича), Василя Біднова, Павла Матвієвського, Миколу Ковальського.
У 2003 році в серії «Історики України» вийшло дослідження, присвячене діяльності Володимира Пархоменка. А в 2011 році опубліковано дослідження «Володимир Пархоменко: історик та його історіографічні образи» в книзі «Історії істориків. Обличчя й образи української історіографії XX століття». Автор зосередився на історіографічному аналізі спадщини В. Пархоменка, надав біографічні відомості та склав бібліографію вченого.
Володимир Олександрович Пархоменко (1880–1942) народився у родині священника в с. Сміле Полтавської губернії. Закінчив Полтавську семінарію та Санкт-Петербурзьку Духовну Академію, кандидат богослів'я; закінчив Археологічний інститут. Працював у структурах Української Академії Наук. Викладав в Полтавському інституті народної освіти. З 1926 по 1929 рр. – професор Дніпропетровського інституту народної освіти. Пархоменко очолив відділ історії кочовиків степу Краєвого історично-археологічного музею та відвідав Всесоюзний археологічний з’їзд у Херсонесі, входив до підготовки Всеукраїнського Археологічного Конгресу, брав участь у першій Дніпрогесівській археологічній експедиції у 1927 році під головуванням Д. Яворницького. Очолював Дніпропетровське наукове товариство при УАН.
Науковця звинуватили у зв’язках з емігрантськими колами, доказом чого мало бути наукове листування з Дмитром Дорошенком. У 1930 році засуджений до 10 років концтаборів і достроково звільнений із ув'язнення як інвалід. Історик помер під час блокади Ленінграду в 1942 році, точна дата смерті та місце поховання невідомі.
Дослідник вивчав архіви XVIII століття та «проявив себе як майстер історичної уяви, здатний скласти мозаїку подій із розрізнених і випадково збережених згадок». Деякі припущення «знаходили підтвердження через багато років після формулювання, у світлі нововідкритих даних».
Про В. Пархоменка писали: «Талановитий дослідник.., людина з критичним хистом, досить широкою науковою творчою фантазією»; «він, як правило, відкидає факти, як невірогідні, й у такий спосіб отримує можливість вільно будувати свої гіпотези»; «видатний історик стародавної Русі» тощо.
Уперше стислі відомості з творчої біографії вченого надав І. Павловський, а в харківському «Бібліографічному Збірнику» його згадує А. Козаченко.
Наукова сфера праць історика В. Пархоменка охоплює теми: історія Гетьманщини XVIII ст., де особливу увагу приділено тогочасному церковному життю на Полтавщині; історія раннього християнства на Русі; проблема походження Русі (запропонував оригінальну гіпотезу державотворчих процесів IX–XI ст.); вивчення взаємин Русі та кочових етносів степу. А. Портнов зазначає: «критикуючи інших за сліпу довіру до джерела, сам Пархоменко інколи обґрунтовував свої твердження лише тим, що вони знаходять «пряме» підтвердження в літописі або користуються довірою вчених».
Найважливішими працями вченого є: «Начало христианства Руси: Очерки из истории Руси IX–X вв.», «Церковно-историческое значение города Переяслава», «Древнерусская княгиня равноапостольная Ольга (вопрос о крещении ея)», «Христианство в Киевской Руси при Ярополке, брате Владимира Святого», «Русь в IX веке», «До питання про норманське завоювання і походження Русі». На ці праці відгукнулися рецензіями такі вчені, як А. Шахматов, М. Приселков, М. Грушевський, Л. Нідерле, С. Томашевський, М. Кордуба, В. Заїкин.
Нині дослідницька спадщина В. Пархоменка повертається до актуальної площини історичної науки. Праці Андрія Портнова про Володимира Пархоменка – важливе джерело для вивчення наукової діяльності вченого та його внеску у розвиток історичної науки в Україні.
Посилання на БД «Книги» ДОУНБ:
http://www.old.libr.dp.ua/catalog/BOOKN/890D2614-B9B0-4A20-9677-AD2C983898EE
Посилання на БД «Книги» ДОУНБ:
http://www.old.libr.dp.ua/catalog/BOOKN/98F85865-0B88-44ED-A387-FF1C23E3B25C
