Скарби шведських архівів: документи з історії України / упоряд. М. Траттнер, відп. ред., авт. передм. О. Алфьоров.– Одеса: Музей української книги, 2021.– 259 с.
У межах проєкту регіонального розвитку «Музей української книги», який надає можливість відкривати невідомі сторінки з історії України, видана унікальна книга «Скарби шведських архівів. Документи з історії України».
Це – унікальний путівник архівами Швеції, який допомогла скласти Марина Траттен – незалежна дослідниця з діаспори, українка за походженням, магістерка європейського ділового права, журналістка та перекладачка.
У виданні дається короткий огляд різних розділів архівів, у яких зберігаються документи, пов’язані з історією України XVI–XVIII століть. Ціла низка цих джерел запроваджується до наукового обігу уперше.
Особливе місце з-посеред документів належить до історії шведсько-українських відносин періоду гетьманства Івана Мазепи та Пилипа Орлика. Видання містить передруки малознаних документів і аналіз картографічних джерел. Книга покликана зацікавити істориків, краєзнавців, викладачів і студентів.
Знахідки, які вдалося відшукати Марині Траттен у Державному архіві Швеції (Ricsarkivet), можна розцінювати в категорії історичної сенсації. У деяких випадках вона була першою українкою, яка за останні 300–400 років доторкнулася до живої історії нашої держави.
Цей збірник документів – віднайдення та відтворення історичної пам’яті, підтвердження наших державотворчих традицій. Він є дорожньою картою шведськими архівами, яка має допомогти українцям по-іншому, об’єктивніше поглянути на власну історію.
До роботи над виявленими документами долучилася плеяда українських науковців. Їхня підтримка та фахові знання дали можливість повноцінно опрацювати джерела. А взаємна співпраця втілилась у книгу.
Концепція цього видання – демонстрація багатого та різнопланового матеріалу з історії України, що зберігається в архівах Швеції. Тож видання покликано оновити зацікавлення дослідників і поціновувачів історії та вчергове звернутися до дослідження закордонних архівів. Гортаючи книгу, можна побачити поєднання різних стилів і рівнів аргументації й опису. Наприклад, поруч із важливими нововідкритими археографічними пам’ятками – сучасні реконструкції портретів українських гетьманів у виконанні відомої художниці Наталії Павлусенко.
Книга містить 5 розділів: авторства Марини Траттнер (I та II), Олексія Крнесіна та Олександра Малишева (III), Яна Міспелаере і Марини Траттнер (IV), Ігоря Полуектова (II, V). Перший розділ «Шведські архівні скарби» є дуже цікавою спробою огляду архівного простору Швеції в контексті документів, що мають стосунок до історії України. Разом із тим наведено приклади документів або ж дано загальну характеристику, про що йдеться в тих чи інших справах або фондах. Зокрема дуже важливою є звістка про карбування Богданом Хмельницьким власної монети з її описом. Від цього перший розділ радше нагадує доброго співрозмовника, який із захватом розповідає про знайдене та намагається заангажувати до роботи. Через те і другий розділ є логічним продовженням першого, адже він містить приклади віднайдених документів XVII–XVIII ст.
Більшість перекладів з латини здійснив відомий український науковець Олександр Малишев. Слід віддати належне його загальній ерудиції та розумінню специфіки не лише тексту, а й історичного тла.
У третьому розділі знаний в Україні та світі науковець Олексій Кресін приділив увагу нововиявленим документам, які стосуються початку гетьманства Пилипа Орлика. Зокрема, серед них читач знайде матеріали, що уточнюють обставини укладання «Пактів і конституцій» 1710 р. (відоміших під назвою «Конституція Пилипа Орлика»). Цікавим є аналіз двох документів – «Реляції про Київ» і «Правдивої реляції про Козаків і про Київ», в одній з яких невідомий автор виводить історію Війська Запорозького від хозар.
Четвертий розділ належить авторству шведського архівіста й історика Яна Міспелаере. Участь іноземного дослідника значно підсилила проєкт і виводить його на
рівень міжнародного. Пан Міспелаере описує тяжкий, а подекуди неймовірний за своїми обставинами, шлях перевезення документів Військової канцелярії Карла XII з Бендер до Швеції та їхнє подальше фондування до архіву. Надзвичайно цікавим для українського читача стане віднайдений лист Карла XII від 14 вересня 1711 р. У ньому шведський монарх наголошує на своїй принциповій позиції, що Україні мають гарантуватися всі права та свободи, недоторканість території й отримання статусу незалежної держави під керівництвом гетьмана Пилипа Орлика.
Останній, п’ятий розділ, належить знаному дослідникові та популяризаторові української історії Ігорю Полуектову. Його участь у проєкті дозволила отримати в результаті ефект синергії, що відбулась завдяки поєднанню академічного та науково-популярного стилю викладу. Хоча останнє не зменшує наукової якості його роботи, яка демонструє високі дослідницькі стандарти. Розділ присвячено мапам, які описують територію сучасної України. За підрахунком автора, у шведських архівах збереглись кілька тисяч мап, які прямо або ж опосередковано стосуються українських земель. Дослідник за хронологічним і тематичним принципом робить огляд джерел і акцентує увагу на сприйнятті європейськими картографами минулих часів наших земель. Особливої уваги заслуговують авторські пояснення історичних подій, які значно розширюють інформаційну складову зображень.
У додатку подано наукові описи печаток, проставлених біля підписів Юрія Немирича, Івана Ковалевського та Івана Ф
едоровича під відомим «Українсько-Шведським договором 1657 р.». Їхній ретельний аналіз призвів до неочікуваних висновків і порушив нові питання перед дослідниками.
Документи, що увійшли до видання, подані в оригіналі та перекладах українською. Слова, які не вдалось прочитати, позначені трикрапкою в дужках.
Значно підсилюють видання укладені іменний та географічний покажчики, що дозволяють краще зорієнтуватись в тексті.
Тож видання заслуговує на увагу як чудова спроба об’єднання зусиль різних дослідників.
Посилання на БД «Книги» ДОУНБ:
https://old.libr.dp.ua/cgi-bin/irbis64r_01/cgiirbis_64.exe
