Мольфар М., Достлєв А. Українці XYZ: звички, смаки, побут. – Київ: Майстер книг, 2021. – 320 с.
Ця книга є спробою дослідження змін в Україні протягом 30 років Незалежності. Для неї зібрали 3000 світлин, які розповідають історії щоденного життя. Але використати всі надані зображення не змогли технічно, лише 500 із них потрапили до цієї книги. Саме повсякдення відверто показує людину в часі та моменті. Щоб візуально відтворити «дух часу», використано фотографії з приватних колекцій українців та з серій знаних фотографів.
До участі в проєкті автори залучали своїх друзів і знайомих, зверталися до інформаційних агенцій, фотографів та їхніх спілок і об’єднань, писали про проєкт у соціальних мережах і розповідали про нього на Українському радіо, вдячні кожному, хто не залишився байдужим і долучився до проєкту.
Книга складається з десяти розділів, кожний з яких містить аналітичні текстові нариси та візуальне зображення «подиху часу» за допомогою світлин із приватних архівів українців і робіт професійних фотографів.
Щоб зрозуміти, як змінилися погляди молодих людей протягом 30 років, в книзі використано теорію поколінь. Ця теорія поділяє людей на покоління за тим, як історичні події впливають на їхні дитячі та юнацькі роки. Ключові чинники, що справляють вплив на юну людину: соціокультурне середовище, економічна ситуація, розвиток технологій, історико-політичні події.
За роки незалежності України подорослішало три покоління: «Х» («ікси», невідоме покоління) – народжені у 1964–1984 роках; «Y» («міленіали», Next) – народжені у 1985–1999 роках; «Z» («зумери», центеніали) – народжені у 2000 році й молодші.
Спостерігаючи за українцями можна порівняти старий «радянський» світогляд і погляди нового покоління, яке подорожує світом і має нові орієнтири. Стає цікаво, чи по один бік канату перебувають три покоління, які дорослішали вже в незалежній Україні. Починаючи з покоління «Х», себто з тих, кому було не більше 25-ти років у 1991 році, коли Україна виборола свою незалежність, а СРСР перестав існувати.
Найцікавіше спостерігати за періодом «дев’яності». Відтоді минуло 20 років і ми маємо можливість оцінювати, рефлексувати і навіть ностальгувати. Складніше із 2000-ми. Бо 30-річним «ігрекам» ще не властива ностальгія. Вони лишень входять у життєвий період активної реалізації, тож «аналізувати своє минуле» – це не про них. Утім, найважчим хронологічним періодом, який спробували висвітлити, стали нещодавні 2010-ті. Дивно, адже спогади зовсім свіжі. Здається, «бери і клади» у книгу. Але саме в цьому криється облуда. Для зетів це ще не спогади. Це їхня юність, яка ще триває.
Ця книга про речі, що нас оточували, і про звичайне життя без глянцю, про дитинство і молодість – про наше повсякдення. Побутові деталі дуже цікаві для досліджень. Адже спочатку побут формує нас, а згодом, ми, ставши дорослими, формуємо побут навколо себе.
Видання створено за підтримки Українського культурного фонду, головного державного інвестора, що вкладає кошти в розвиток української культури. Книга надрукована у двох варіантах – українською й англійською мовами. Вона розрахована на культурологів, іноземців та широкий читацький загал усіх, хто цікавиться історією України.
Посилання на БД «Книги» ДОУНБ:
https://old.libr.dp.ua/cgi-bin/irbis64r_01/cgiirbis_64.exe
