Кармазіна М.С. Леся Українка. Життя як виклик. Вид.2-ге,допов. – Київ: Парлам. вид. – во, 2020. – 420 с. – (Серія «Славетні постаті України).
До тебе, Україно, наша бездольная мати,
Струна моя перша озветься,
І буде струна урочисто і тихо лунати,
І пісня від серця поллється…
Леся Українка
Велика Леся Українка, велика жінка, велика поетеса, яка увійшла до топ-списку десяти великих українців. Займалась вона письменництвом, драматургією, публіцистикою, критикою, громадською діяльністю. Іван Франко називав її чудом життєстверджування, і чи не «єдиним мужчиною на всю Україну».
Книга Марії Кармазіної «Леся Українка: життя як виклик» є докладним дослідженням життя та творчості однієї з найвизначніших постатей української літератури. Леся Українка, відома своєю літературною спадщиною й активною громадською діяльністю, постає в цій праці як особистість, яка постійно долала виклики свого часу. Авторка зосереджує увагу на біографії Лесі Українки, її духовному й інтелектуальному розвитку, а також на її впливі на українську культуру та літературу.
У книзі детально висвітлено життєвий шлях Лесі Українки, починаючи з її дитинства і закінчуючи останніми роками життя. Ми маємо можливість дізнатися про родину Лариси Косач (справжнє ім’я письменниці), її виховання та вплив родичів, зокрема матері Олени Пчілки, на формування її світогляду. Народившись у Волинських лісах, у селі Колодяжне, вона ждала, щоби їй привиділась Мавка, і сюрприз своїм читачам вона таки зробила.
Особлива увага в книзі приділяється хворобі Лесі Українки та тому, як вона, незважаючи на постійні фізичні страждання, змогла стати однією з найвпливовіших письменниць свого часу. Давно стали класикою її слова :
Як дитиною, бувало,
Упаду собі на лихо,
То хоч в серце біль доходив,
Я собі вставала тихо.
«Що болить?» – мене питали,
Але я не признавалась,
Я була малою горда, –
Щоб не плакать, я сміялась.
У неї був туберкульоз кісток і нирок, постійна температура. Був страшенний біль до останнього. Одного разу Лариса Петрівна сказала: «Здоров’я моє тонке, юрба образів не дає спати, а потім я встаю і починаю писати». Іноді вона не могла не тільки писати, але й підняти очі вгору. Де б вона не подорожувала, заплющивши очі, завжди бачила Україну. Так вона написала «Лісову пісню».
Тоді туберкульоз не виліковувався. Все життя, з 10 до 42 років, поки не вмерла, ця тендітна жінка вела 30-річну війну з хворобою. Пекло, мучило, але вона писала: «Гірко на чужині, нудить, дуже болить нога, іде горлом кров, але тільки робота дає сили…»
Марія Кармазіна розглядає творчий шлях Лесі Українки, аналізуючи її основні літературні твори, зокрема поезію, драматургію та прозу. Авторка досліджує, як особисті переживання, політичні та соціальні події впливали на тематику та стиль творів Лесі Українки. Зокрема, авторка звертає увагу на такі видатні твори як «Лісова пісня», «Камінний господар», «Бояриня» та інші. В книзі розкривається, як письменниця використовувала літературу як засіб боротьби за національну ідею та соціальну справедливість. Вона була впевнена, що культура її народу має бути піднесена на новий рівень.
Окрім літературної діяльності, Леся Українка активно займалася громадською роботою. В книзі висвітлюється її участь у національному русі, співпраця з українськими культурними та політичними діячами, а також її внесок у розвиток української культури. Кармазіна детально розповідає про участь Лесі Українки в гуртках, її взаємини з іншими відомими діячами того часу та її роль у формуванні національної свідомості українців. Поетеса перебувала під негласним наглядом поліції, і цензура не раз забороняла її твори. Леся Українка мріяла про звільнення свого народу від рабської свідомості, і вчила всіх «торкатися руками хмар».
Одним із ключових аспектів книги є аналіз впливу Лесі Українки на українську культуру та літературу, як її творчість сприяла розвитку української літератури, зокрема, драматургії та поезії. Авторка досліджує, як ідеї та мотиви, висловлені у творах Лесі Українки, вплинули на подальші покоління письменників і культурних діячів. В книзі також розглядається міжнародний контекст, де висвітлюється вплив Лесі Українки на світову літературу.
Крім аналізу творчості та громадської діяльності, книга пропонує глибокий психологічний портрет, досліджується внутрішній світ письменниці, її переживання, страхи та мрії. Особлива увага приділяється особистим листам Лесі Українки, які розкривають її думки та почуття, що поєднували в собі силу духу, інтелектуальну глибину й емоційну чутливість.
Мова авторки насичена емоціями, що допомагає читачеві глибше зрозуміти переживання героїні. З листа Лесі Українки: «Не всі мають те, що хтось має, хтось має іскру в серці, вогонь в душі, се, може, не дає щастя, але дає щось більше і вище від щастя, щось таке, чому назви немає в людській мові»
«Леся Українка: життя як виклик» Марії Кармазіної – це видатне дослідження, яке не тільки розкриває багатогранність таланту Лесі Українки, але і занурює читача у світ її духовних і творчих пошуків, слово якої світитиме довгі віки, викликатиме захоплення, подив та гордість, що ця жінка жила на українській землі. Ця книга здатна надихнути та змусити замислитися над важливими питаннями життя, національної ідентичності та місця кожної людини у світі. Кармазіна створила справжній літературний пам'ятник великій українській письменниці, який заслуговує на увагу всіх, хто цікавиться історією та культурою України.
Посилання на БД ДОУНБ «Книги»:
http://www.old.libr.dp.ua/catalog/BOOKN/6E9AC5FF-E3EC-45BE-98F3-E9E44A437131
