Марка «Вільні. Незламні. Непереможні»
Поштові марки являють собою мініатюрні витвори мистецтва, які передають унікальні аспекти культури та традицій держави. Зазвичай на них зображають історичні пам’ятки, елементи одягу, національні символи чи відомих діячів, які відіграли вагому роль у розвитку нашої країни. Марки комунікують із аудиторією не лише на національному рівні, а й на міжнародному, сприяючи підтримці культурного діалогу та привертаючи увагу до унікальності кожної культури.
Задля підкреслення своєї ідентичності країна може відображати на поштових марках різноманітні географічні елементи – річки й озера, гори та заповідники, святині чи історичні споруди, а також народне вбрання певного регіону, традиційні страви чи місцеві ремесла. Цей метод тісно переплітається з концепцією геопандерінгу, згідно якої марки мають містити спеціальні зображення, характерні для того чи іншого місця. Наприклад, каштан та Софія Київська вказують на Київ, а парк Глоби та Дмитро Яворницький асоціюються із Дніпром. Подібні марки мають на меті викликати почуття гордості за свій регіон і приналежності до свого народу.
Найяскравішим прикладом геопандерінгу в українській філателії є зображення скибки кавуна на марці «Херсон – це Україна!». Кліматичні особливості та ґрунт регіону створюють оптимальні умови задля вирощування кавунів, через що вони стали наче візитівкою Херсонщини. Місцеві навіть пропонували перетворити кавун на географічний бренд, як італійський пармезан чи французький коньяк. Окремі візуальні елементи, такі як насіння-снаряди, палаючий будинок, руки в кайданках і російський солдат з автоматом, який погрожує жінці на колінах, уособлюють життя в окупації, сповнене страждань, тортур і смерті. Лише двоколірний прапорець у руці та девіз «Херсон – це Україна!», який херсонці скандували під час мітингів, символізують надію на визволення та повернення до нормального життя.
На марці «ПТН ПНХ!» зображено карикатурного президента росії, якого у дзюдо перемагає хлопчик. В основу ілюстрації лягла робота британського художника Banksy, виконана у чорно-білих тонах на стіні зруйнованого будинку у місті Бородянка. Ім’я митця відоме в усьому світі, а його графіті коштують мільйони доларів, через що логічно вважати київські мурали культурними пам’ятками. Символізм картини передається через образ маленького хлопчика-України, який з легкістю вкладає на лопатки чоловіка-росію, тим самим показуючи, що перемогти можна і сильного, досвідченого противника. Певна іронія криється у тому факті, що володимир путін є шанувальником дзюдо та навіть має чорний пояс. Шість літер у лівому куточку легко перетворюються на нецензурний вислів, знайомий кожному українцю, оскільки має споріднене значення з гаслом «Русскій воєнний корабль, іді…!».
Пес-розмінувальник Патрон набув шаленої популярності у соцмережах після повномасштабного вторгнення. Відступаючи з окупованих територій, росіяни залишали за собою тисячі мін і вибухових пристроїв, які взялися знешкоджувати українські сапери. Їхні образи було узагальнено у постаті Патрона, який став черговим героєм поштових марок воєнного часу. Хоча на більшості марок цього сету неможливо ідентифікувати місце, однак пам’ятник Катерині ІІ може вказувати лише на Одесу. Російські окупанти розкидали безліч мін в акваторії Чорного моря, які час від часу прибиває до нашого берегу, що становить небезпеку для місцевих та туристів. Саме з цієї причини українці потребують рятівника Патрона, який розмінує пляжі.
Аби акцентувати свою національну ідентичність і патріотизм у марках, розробники також звертаються до стратегії гіпернаціоналізму. Вона полягає у широкому використанні державних символів і тем, які демонструють особливості та цінності країни. Окрім традиційних для кожної держави прапору та гербу, гіпернаціоналізм звертається до народних мотивів – національні костюми, вишивка, питомо українські страви тощо. Подібні марки можуть випускатися на честь великих свят, видатних осіб, важливих подій державного та міжнародного масштабу. До цього переліку входять і військові перемоги, що особливо актуально для українців, вимушених жити в умовах воєнного стану через розв’язану росіянами війну.
Напевне, немає українця, який би не бачив марки «Русскій воєнний корабль, іді…!» та не чув цього легендарного вислову. І не дивно, бо перше, що помічаєш при погляді на неї, це наш національний прапор. Низ мініатюри покриває жовтий пісок, а верх – це поєднання синіх відтінків моря та неба. Вже потім глядач звертає увагу на постать військового та силует корабля удалині. Це той самий прикордонник, який 24 лютого категорично відмовився здаватися російським окупантам на острові Зміїний та слова якого стали девізом української хвилі спротиву.
Синьо-жовту кольорову гаму використали також при створенні марки «Доброго вечора, ми з України!». Захід сонця надав небу яскравих відтінків, а об’єкти на землі знаходяться ніби в тіні. До того ж, над кабіною трактора височіє український прапор. Мініатюра присвячена реальній події у Миколаївській області, коли трактор підчепив на буксир покинутий окупантами танк. Це також належить до військових перемог, оскільки не тільки збройні сили беруть участь у визволенні краю від загарбників, а й пересічні жителі країни.
Противник атакує Україну не лише на лініях зіткнення, а й в Інтернеті та соцмережах, використовуючи різні медіа для поширення пропаганди. Можна стверджувати, що поштові марки постають нині і як засіб інформаційної війни, який протистоїть ворожим фейкам. Для цього держава випускає марки зі зображенням військової техніки, героїв війни, символів перемоги, національної армії – аркуші «Вільні. Незламні. Непереможні», «Слава Збройним Силам України», «Кримський міст на біс!», «Зброя Перемоги».
Російська агресія проти України вилилася в затяжну війну, яких не траплялося в Європі з часів Другої світової. Звісно, вона вплинула на повсякденне життя багатьох іноземних країн у політичному, економічному та військовому планах. За даними опитування, іноземці слідкують за подіями в Україні, засуджують країну-агресорку та бажають миру. Військовий конфлікт впливає на ринкові цінники та комунальні послуги, люди відчувають тривогу щодо найближчого майбутнього, у якому може початися Третя світова війна. Хоч українцям і здається, що наші поштові марки відомі у всьому світі, однак це не так. Більше половини опитаних респондентів вважає «Русскій воєнний корабль, іді…!» настінним графіті. Проте, вони з легкістю вирізняють жовто-блакитний прапор серед інших, знають Володимира Зеленського та можуть перелічити українські народні символи. Отже, варто вести постійний інформаційний спротив, аби тримати іноземців в курсі перебігу нашої боротьби та не дати забути про неї.
Концепції геопандерінгу та гіпернаціоналізму у філателії відіграють чималу роль у відображенні культурної та національної спадщини нашої країни. Особливо актуальним є їхнє використання сьогодні, коли історія пишеться у нас на очах. Поштові марки відображають національну символіку, культурні пам’ятки, видатні постаті як загальнодержавного масштабу, так і регіонального, що лише збільшує інтерес до філателії в українців. Вони впливають на формування національної ідентичності, підтримуючи національний дух і патріотизм.
Радимо прочитати:
Чередниченко В. Про філателію всім: для юнацтва й дітей, спадкоємців філателістичних колекцій.– Київ: Смолоскип, 2015.– 112 с.: іл.
