Макс Левчин // https://ukr.media/business/330378/
В іммігранті добре те, що тобі немає чого втрачати.
Макс Левчин
У США велика українська діаспора. В ній тисячі та мільйони унікальних історій українських емігрантів. Серед них і знакова історія успіху Макса Левчина. Він – підприємець, веб-розробник, комп’ютерний мільярдер, один із тих, хто створив систему електронних платежів PayPal, якою користуються понад 160 мільйонів людей у 200 країнах світу. Історія PayPal розпочалася з історичної техногенної аварії – катастрофи за тисячі кілометрів від Кремнієвої долини, яка вперше звела одного з майбутніх засновників PayPal з комп’ютерними технологіями.
Максиміліан Левчин, власне, не етнічний українець, але народився у Києві в 1974 році в інтелігентній єврейській сім’ї поета і художника Рафаеля Левчина та науковиці-фізика, програмістки та мультимедійної художниці Ельвіни Зельцман. Батьки Левчина також займались і видавничою справою, перекладами художньої літератури та мультимедійними перформансами. Сина назвали на честь знаменитого уродженця Києва, поета і перекладача, художника і літературного критика Максиміліана Волошина. Його великим шанувальником був батько Левчина.
Коли вибухнув Чорнобиль, Максиміліанові було 12 років, він спав за півтори сотні кілометрів звідти. Пізніше він пробудиться до життя, змінений і сформований цією катастрофою. У ті перші тривожні миті батьки вивезли його з братом на поїзді. Під час подорожі його перевірили на радіацію лічильником Гейгера, – і апарат подав сигнал тривоги. Винним у радіації був трояндовий шип, який застряг у його взутті, але ненадовго він запанікував від думки про можливу ампутацію ноги.
Чорнобильська аварія вплинула на всю родину Левчинів, зокрема його матір. Вона як фізик працювала в радіологічній лабораторії Інституту харчових технологій. Після Чорнобиля з півночі України надходили радіоактивні продукти харчування, і радянський уряд виділив Ельвіні два комп’ютери: радянський ДВК-2 та східно-німецький Robotron PC 1715.
Син інколи супроводжував матір на роботу, і спочатку комп’ютери здавалися йому нудними та незграбними. Так було до появи гри «Стакан» для ДВК-2. Гра його зачепила. А незабаром Макс звернув увагу і на Robotron. На ньому було встановлено компілятор мови програмування Паскаль – програма, що перетворювала введений людиною код на машинні команди. Також у коробці лежала інструкція до піратської програми Turbo Pascal версія 3.0, котра пояснювала, як користуватися компілятором. Для хлопчика ця інструкція стала справжньою знахідкою.
Невдовзі Макс навчився писати простенькі програми і це його зачарувало. «Розуміння того, що ти можеш наказати машині зробити в майбутньому щось, про що ще сам не знаєш, було дуже глибоким усвідомленням, – скаже він через багато років. – Відтоді мені не потрібно було все знати, щоб отримати результат. Я міг просто почати писати, і все відбувалося пізніше саме». Раніше він прагнув стати вчителем математики, але тепер хвалився, що коли виросте, програмуватиме комп’ютери.
У парку поблизу будинку його родини він редагував свої програми від руки, і коли мамині робочі завданні були виконані, переносив зміст свого блокнота в звільнений комп’ютер.
Не шукати легких шляхів було родинною традицією Левчинів. Щоб чогось досягти мусили працювати вдвічі більше і стикалися з перешкодами, яких інші не знали. Якось уранці батько Макса прокинувся вранці та виявив зірку Давида, намальовану на їхніх вхідних дверях. В родині знали, що через їхню релігію стати відмінником у школі буде для синів єдиним шансом вступити до хорошого університету.
Попри перепони, родина багато чого досягла. Очолювала цей шлях бабуся Левчина по материнській лінії – докторка Фріма Лукацька, що здобула диплом астрофізика та працювала в Києві у Головній астрономічній обсерваторії АН УРСР. Для Макса бабуся була втіленням сили духу – жінка, яка тріумфувала в галузі, де панували чоловіки.
На початку 1980-х років Макс Левчин був підлітком, радянська економіка була вже у вільному падінні, а політбюро – в паніці. Родина підозрювала, що КДБ стежило за батьком, і була велика ймовірність, що рано чи пізно він може зникнути.
Лукацька звернулася за фінансуванням до агенції з допомоги єврейським біженцям і домовилась, що Левчини емігрують до Америки. 19 липня 1991 року родина висадилася в Чиказькому міжнародному аеропорту імені О’Гари.
Для рідних Левчина переїзд до Сполучених Штатів був ризиковим, але для самого Макса, якому щойно виповнилося шістнадцять, це був перший крок епічного квесту – і початок великої пригоди. Мова та культура були нові, але одне залишалось незмінним – його любов до всього комп’ютерного.
Ще до еміграції Макс непогано говорив англійською, тому зміг без проблем навчатися в американській школі, вступив до Іллінойського університету Урбана-Шампейн, вивчав програмування та математику. Він став членом студентської організації «Асоціація обчислювальних машин» (АСМ). У АСМ він зустрів двох старшокурсників, які пізніше відіграють центральні ролі в його житті та PayPal: Люка Носека та Скотта Беністера. Беністер стане першим з їхньої трійці, хто вирушить до Кремнієвої долини, першим, хто продасть стартап та інвестує в найперше втілення PayPal, а згодом стане членом ради засновників.
У студентські роки проєкт Net Meridian став одним із перших комерційних успіхів Макса Левчина. Він став для нього інженерним переворотом: лічильником рейтингу, що оновлювався без потреби для користувача перезавантажувати сторінку. Але успіх Net Meridian водночас був благословенням і прокляттям. Зі збільшенням кількості користувачів інфраструктура мала триматися на рівні, але в Левчина не було коштів на ще більші сервери. Тому він повернувся до моделі фінансування, яку вперше використав за часів Sponsor Net; щоб фінансувати зростання компанії, повигрібав усі кошти з кредитних карток, що повісило на нього великий борг і заплямувало кредитну історію на довгі роки.
Номінально Левчин був засновником Net Meridian – перспективного стартапу програмних послуг. Насправді він був двадцятирічний хлопець, який намагався зберегти платоспроможність по вуха в боргах. На щастя, на кодувальників, котрі могли працювати цілодобово, був великий попит, і Левчин отримав вигідне замовлення від Джона Бедфорда, керівника фірми Market Access International.
Левчин казав, що Бедфорд «витягнув його з бідності», завдяки замовленням на програмування, за які платили по кілька тисяч доларів на тиждень.
У 1997 році Левчин керує Net Meridian, зубрить матеріал для іспитів в університеті, який закінчує та продумує свій наступний крок.
Рятівне коло йому кинув Скотт Беністер, який до того часу вже створив і продав одну компанію в Кремнієвій долині. У серпні 1998 року він став посередником продажу продуктів Net Meridian ListBot і Position Agent. Левчин офіційно досяг результату і тепер міг «утекти до Каліфорнії» – ступити перші кроки підприємницької подорожі, що назавжди змінить цифровий світ.
У 1998 році Макс зі своїм сусідом по кімнаті Еріком Гассом ставить у вантажівку 24 комп’ютери і 6 столів з офісу. Вони забивають Гассову «тойоту» вщерть і починають подорож на захід, до Кремнієвої долини. «Я просто хотів якнайшвидше дістатися до Пало-Альто», – сказав про поїздку юнак.
У Каліфорнії Левчин запускає кілька стартапів, які не мали успіху. Але наполегливість – головна запорука успіху бізнесу в Інтернеті. Макс із друзями вирішив запустити новий проєкт, який дозволяв би користувачам робити фінансові операції в мережі. Так народилося поняття «електронні гроші».
Наприкінці 1999 року електронна платіжна система PayPal почала свою роботу. Ця відома нині система була шостою спробою, саме вона виявилася невразливою для хакерських атак, які розорили інші системи електронних платежів. 31 жовтня 2000 року PayPal став доступний клієнтам у двадцяти шести країнах світу.
Проєкт виявився успішнішим, ніж очікували навіть його творці. У перші ж місяці, наприклад, компанія Nokia вклала в проєкт 3,5 мільйони доларів, Deutsche Bank – 1,5 мільйони. Багато й інших банків вклали в PayPal, в цілому більше ніж 20 мільйонів доларів. Незабаром завдяки збільшенню інтернет-користувачів система вже мала в базі близько півтора мільйони клієнтів, а денний оборот перевищував 2 мільйони доларів. Цим система зобов’язана саме таланту програміста і математика Макса Левчина, одного з шести людей, які стояли біля витоків проєкту.
В Україні ж міжнародний сервіс онлайн-платежів PayPal, один із найпопулярніших цифрових гаманців світу, який так довго чекали українці, запустив функціонал тільки 17 березня 2022 року. До цього компанія онлайн-платежів була доступна лише обмежено, а на її повноцінну появу очікувало чимало людей – від фрілансерів, які працюють із західним ринком, до волонтерів, котрі скуповують спорядження для українських військових за кордоном. Оскільки PayPal – це швидко, зручно та без головного болю.
Перші великі гроші програмістові вдалося заробити ще в 2002 році, коли eBay Inc., американський гігант, який надає послуги інтернет-аукціонів та інтернет-магазину, придбав платіжну систему за $1,5 млрд. Угода миттєво зробила його мільйонером зі статками $34 млн. Тоді Максові як одному зі співзасновників (PayPal була створена ще в 1998 році Левчином, Пітером Тілем та Ілоном Маском), належало 2,3% компанії.
У 2004 році Макс Левчин запустив власний стартап Slide, головною розробкою якого був сервіс зручного відображення великої кількості фотографій для користувачів соціальної мережі MySpace. Пізніше Slide переорієнтувалася на створення соціальних сервісів для MySpace і Facebook. У результаті фотохостинг Левчина придбав Google, а сам розробник став віце-президентом компанії. У 2009 році він посів 25-й рядок у списку найуспішніших бізнесменів молодших за 40 років.
2013 року Левчин став єдиним айтішником з українськими коренями, якого занесли до рейтингу найуспішніших людей світу, молодших за 40 років. Тоді Forbes оцінював його статки у $100 млн.
До початку 2021 року ще один стартап Левчина – інтернет-сервіс з онлайн-продажу Affirm – здійняв фурор на ринку фінансових технологій. За даними Forbes, акції однойменної компанії миттєво зросли на 98%, піднявши її ринкову вартість до неймовірних $23,6 млрд. Після успішного виходу на біржу різко зросла в ціні й 11-тивідсоткова частка одного з чотирьох засновників Affirm та її гендиректора – Макса Левчина. Тепер його частку в бізнесі оцінюють у $2,7 млрд, що робить Левчина новим мільярдером у сфері фінансових технологій.
Макса Левчина можна ставити в приклад багатьом початківцям в інтернет-бізнесі. Він домігся успіху там, де багато хто пророкував йому повний провал. Макс живе за принципом «захотів – зробив». Як і багато інших, він починав із нуля, у підсумку став живою легендою. Інтернет-бізнес може створити кожен. Але ось домогтися успіху може тільки той, хто має непохитний намір здійснити свою мрію.
Макс Левчин заснував премію в галузі комп'ютерних наук на честь своєї бабусі по материнській лінії Фрімен Йосипівни Лукацької – астрофізикині, докторки фізико-математичних наук, наукової співробітниці Головної астрономічної обсерваторії АН УРСР, авторки монографій «Статистичне дослідження блиску неправильних і напівправильних змінних зірок» і «Зміна блиску і кольору нестаціонарних зірок».
Окрім премії на честь бабусі, 2015 року він заснував власну «Премію Левчина» в розмірі $10 тис., яку щорічно присуджує людям або командам, котрі зробили великий внесок у криптографію, – науку про методи безпеки, конфіденційності й автентичності інформації в Інтернеті.
Макс Левчин, ставши серйозним бізнесменом, не залишив дитячого хобі. Ще в Україні він захоплювався велосипедним спортом. У Києві за його домом був велотрек, де Макс пропадав більшу частину вільного від шкільних занять часу. Зараз він проїжджає триста-чотириста кілометри щотижня. За ці сім днів Макс «накочує» п'ятнадцять годин за кермом велосипеда. Причому, здебільшого він обирає горбисті райони, на які багата Каліфорнія. Щоденна норма на велосипеді у Макса півтори години.
Зараз Левчин разом із дружиною та дітьми живе в передмісті Сан-Франциско. В 2008 році він одружився з емігранткою з Радянського Союзу Неллі Мінковою, з якою зустрічався до того протягом декількох років. Пара виховує двох дітей.
Та і тут не обійшлося без інновацій. Досвід батьківства надихнув бізнесмена до створення в 2013 році програми Glow, яка допомагає відстежити спеціальні періоди в організмі, в які найвища ймовірність зачати дитину. «Це екзистенційна потреба. Я бачив на прикладі моїх друзів, що безпліддя робить із сім'єю. Це дуже важлива проблема, яку потрібно вирішити», – розповідав Левчин 2014 року в інтерв'ю журналу «Forbes».
Радимо прочитати:
Соні Дж. Засновники. Історія створення PayPal та Кремнієвої долини / пер. з англ. Я. Лебеденко.– Харків: Віват, 2023.– 560 с.– (Серія «Бізнес»).
Радимо ознайомитись:
Цікавий тлумач. Макс Левчин. 02.01.2023 р. // https://www.youtube.com/watch?v=vIPFzZni1EE
PayPay родом з України.10.07.2020 р. // https://www.facebook.com/watch/?v=664986964361536
