Постать Олекси Довбуша окута легендами //
https://www.ukr.net/news/details/show_business/99525079.html
…«То є мої гори! Я тут ґазда,
і хто прийде мені в хату й буде
правити як я маю жити –
вихаркає свої печінки, Бігме Боже».
Олекса Довбуш – хлопак із Коломийщини, що увійшов в історію. В кожній країні живуть перекази та легенди про шляхетних розбійників, які грабували багатих і ділилися з бідними. В Україні карпатська сила народила славного Довбуша. Його ім’ям названі численні скелі, річки, долини, печери на заході країни.
Довгий час вважали, що він міфічна особа, наділена мольфарською силою. Безстрашний воїн-опришок із тих, які блукали Карпатськими горами триста років тому. Але вчені довели, що Олекса Довбуш – реальна історична особа. Що ж ми знаємо про лідера опришківського руху? Але спочатку трохи про опришків – «месники й рятівники для простого люду та кара божа й головорізи для феодалів». Це повстанський рух, перші згадки про який відомі з ХVст., мечники, які захищали селян від влади, грабували та вбивали шляхтичів. Діяли у Галичині, Закарпатті, Буковині, Покутті.
Тож найвідомішим опришком став Олекса. Народився у 1700 р. в селі Печеніжин (нині Івано-Франківська обл.). Прізвище має декілька варіантів: Довбуш, Довбущук, Добош. Пояснюється це тим, що його батько повинен був служити у війську «добошем» – барабанщиком. Тож його син як ті барабани – задає єдиний ритм, підтримує енергію.
У народі опришків називали воїнами лісу, які захищають його скарби. Вони чудово знали місцевість, і тому зловити їх було практично нереально. Їхня головна зброя – бартка (топірець). Шляхта жила в постійному страхові.
Довбуш вирізнявся організаційними здібностями, сміливістю, надміцною фізичною силою. Він мав рідкісний талан уникати загибелі: щоразу вислизав від каральних загонів. Його селяни нарекли своїм спасителем. І він вправно виконував цю місію, караючи поневолювачів у 1730–1740-х роках. У 1744 р. Олекса Довбуш з побратимами вчинив один із найвідоміших походів на Борщевщину (сучасна Тернопільська обл.), на садибу Костянтина Злотницького. Цей магнат був особливо жорстокий до селян, і, перш ніж убити, Довбуш довго його катував, але із садиби не взяв ні копійки.
У культурі постать Олекси Довбуша згадується в літературі, кіно, образотворчому мистецтві, драматургії та музиці. Наразі з 24 серпня 2013 року в прокат вийшла нова стрічка від відомого українського режисера Олеся Саніна «Довбуш». Фільм являє екранізацію історичних подій і показує дивовижну красу Карпат. Висвітлює силу українського народу та його непідкореність. Також гарним забарвленням є діалект Закарпаття. Фільм став найдорожчим за час незалежної України, гідним суперником Голівуду та показником розвитку української кінематографії.
І на останок: Олекса Довбуш був вправним воїном, розсудливим і щирим любителем своєї землі. Нам складно зрозуміти чи він розбійник, чи герой, але єдине треба пам’ятати: не можна давати правити чужинцям на своїх теренах. Потрібно захищати та виганяти всіх, хто посміє це робити, як робив Довбуш.
Радимо прочитати:
Андрусяк І. Про Дмитра Туптала (святого Димитрія Ростовського), Григорія Квітку-Основ'яненка, Тараса Шевченка, Ніла Хасевича, Олексу Довбуша.– Київ: Грані-Т, 2008.– 96 с.– (Життя видатних дітей).
Бурнашов Г. Борітеся – поборете!: нариси, публіцистика. 1990–2000 рр. / Івано-Франків. держ. іст.-мемор. музей О. Довбуша.– Івано-Франківськ: ЛІК, 2000.– 160 с.: фот.
Ломацький М. Гомін гуцульської давнини / авт. післям. В. Качкан; худож. Р.В. Варламов.– Репр. вид.– Харків: Фоліо, 2018.– 571 с.: іл.– (Першодруки).
Розбійницькі скарби: казки про розбійників / Упоряд. Ю.П. Винничук.– Харків: Фоліо, 2005.– 415 с.– (Бібліотека українських казок).– Примітки до власних імен: с. 410.
Хоткевич Г. Довбуш: повість.– Львів: Апріорі, 2018.– 445 с.– (Класика української белетристики).
