Українці Канади // https://www.ukrinform.ua/rubric-diaspora/3647659-kongres-
ukrainciv-kanadi-u-toronto-vidzvituvav-pro-svou-dialnist-u-2022-roci.html
Канада (Canada) – країна, що займає північну частину Північної Америки та майже половину площі континенту, простягаючись від Атлантичного океану на сході до Тихого океану на заході. Нині це – третя у світі країна за кількістю етнічних українців.
Українці Канади, україно-канадці – особи українського походження: або народжені в Канаді, або прибулі до країни, – у яких є статус резидента чи громадянина країни.
Україно-канадці – найбільша слов’янська діаспора на території Канади. Сучасна українська етнічна група тут не має суцільних поселень – так званих етнічних анклавів: канадські українці мешкають уперемішку з представниками інших національностей по всій країні. Культура україно-канадців є невід’ємною частиною загальної канадської культури. Українцям вдалося відійти від концепції англо-французької двомовності та домогтися проголошення Прем’єр-міністром Трюдо офіційної концепції багатокультурності. Також у західній Канаді з’явилися перші після англійських і французьких українські двомовні програми у школах.
Як засвідчують архівні матеріали, окремі українці прибули до Канади у перших десятиріччях ХІХ ст. 1812–1890 рр. – період поодинокої епізодичної імміграції українців.
До 1891 р. поява переселенців з України була незначущою. Масове переселення українців до Канади розпочалося наприкінці ХІХ ст., коли канадський уряд активно заохочував широкомасштабну еміграцію з Південної, Центральної та Східної Європи. Тому 1891–1914 рр. – це «перша хвиля» масової трудової імміграції та початок формування української етнічної групи. У першій хвилі еміграції переважали соціально-економічні мотиви.
6 вересня 1891 р. на кораблі «Орегон» до порту Галіфакс у провінції Нова Скотія прибули перші два українських поселенці – Іван Пилипів (28.09.1859–10.10.1936) і Василь Єлиняк (22.12.1859–12.01.1956) з села Небилова Калуського повіту Галичини.
Зареєструвавшись наступного дня – 7 вересня у м. Монреаль, Пилипів і Єлиняк стали першими українцями у Канаді та засновниками найстарішого українського поселення Една (нині Стар, сучасна провінція Альберта), яке з часом перетворилось на осередок найбільшого українського анклаву у Північній Америці.
Потягом І. Пилипів і В. Єлиняк дістались Вінніпегу, звідки поїхали до селища Медисин-Гет у провінції Альберта, де проживав однокласник Пилипіва Йоган Кребс. З ним вони побували у німецьких колоніях Лангенбург у Саскачевані та Гретна у Манітобі, побут і умови життя в яких переконали їх у перспективності переселення до Канади. Придбавши дві ділянки під майбутні ферми, вони згодом забрали до Канади свої родини та загітували до переїзду ще декількох односельців.
Іван Пилипів став заможною людиною, прожив 77 років і помер 10 жовтня 1936 р. в Едні внаслідок нещасного випадку.
Василь Єлиняк був заможним фермером. Як один із перших емігрантів 3 січня 1947 р. став почесним громадянином Канади і помер у віці 92-х років 12 січня 1956 р. у м. Чіпмен, провінція Альберта. У родині Василя Єлиняка було семеро дітей, 51 онук і 62 правнуки та правнучки, одна з яких – Еріка Еленьяк – стала всесвітньо відомою як зірка журналу «Playboy» і кіносеріалу «Рятівники Малібу».
Єлиняк і Пилипів більшу частину свого емігрантського життя не спілкувалися між собою через розбіжності у питаннях релігії.
Хоч Пилипів і заснував у канадській провінції Альберта поселення Една-Стар, ініціатором масової міграції українців до Канади вважають Йосипа Олеськіва (28.09.1860–18.01.1903), який разом із братом організував виїзд першої групи з 30 сімей. Наступного року він познайомився з коломийським кооператором Кирилом Геником (1857–12.02.1925), який згодом став канадським імміграційним урядником і громадським діячем і погодився супроводжувати групу з 64-х українців із Буковини. Вони заснували поселення Стюарбурн у Манітобі, де оселився сам Геник із родиною.
Завдяки зусиллям Олеськіва, кооператора М. Нагірного, який у 1896 р. у Львові заснував Допомоговий Комітет, і К. Геника, який у 1898 р. став міграційним агентом міністерства внутрішніх справ (першим канадським держслужбовцем українського походження), еміграція до Канади набула масового характеру і практично зупинила переїзд до Південної Америки.
До 1899 р. до Канади виїхало 12 950 чоловік із Галичини та Буковини, а до 1914 р., коли закінчилась перша хвиля еміграції, до 140 тис. українців, які розселилися у провінціях Манітоба (40%), Альберта (30%) і Саскачеван (24%).
Радимо прочитати:
Боровик М. Століття українського поселення в Канаді (1891–1991).– Монтреаль; Оттава: Українська Могилянсько-Мазепинська Академія Наук, 1991.– 485 с.
Українська канадіана: збірник матеріалів з історії українців Канади: у 4-х т. / Н.-д. ін-т українознавства МОН України. – Київ, 2016. – Т. 1: Піонерський період / упоряд.: В. Кіпіані, М. Гримич.– 2016.– 288 с.
Українські канадці в історичних зв'язках із землею батьків: До 100-річчя прибуття перших українських поселенців до Канади: збірник.– Київ: Дніпро, 1990.– 231 с.
Фігус-Ралько А. Українська Канада.– 2-е вид. змін. і доп.– Київ-Вінніпег: Наша культура і наука, 2003.– 183 с.
Чумер В. Спомини про переживання перших українських переселенців в Канаді. Едмонтон-Алберта-Канада.– Репр. вид.– Київ: Центр учбової літератури, 2021.– 172 с.
