Іван Піддубний // https://armyinform.com.ua/wp-content/uploads/2021/10/n.jpg
Іван Піддубний – борець, атлет, артист.
Виходець з роду запорозьких козаків, Іван Піддубний прославився на всю планету. Силач, перший шестиразовий чемпіон світу з греко-римської боротьби. Його ім’я стало символом непереможеної сили, унікальної могутності та блискучої майстерності. Коли запитували про секрет його перемог Піддубний відповідав: «Виходячи на сцену, я молився за Україну. Тому і перемагав».
Його життєвим девізом були слова батька: «Пам’ятай, Іване, що роду ти – козацького, запорозького, і що козакові честь дорожча за матір, дорожча за батька рідного. Запам’ятай, Іване, якщо продаси честь – не син ти мені, і я не батько тобі». І він ніколи не схибив, був українцем з великої літери.
Народився Іван Піддубний 26 вересня 1871 року на Полтавщині в сім’ї землеробів. Сім’я жила бідно і з дитинства діти були приучені до праці.
Коли Іванові виповнилось 20 років він подався на заробітки в Крим і працював вантажником в портах Севастополя, Одеси, Феодосії. В Феодосії його запрошують до трупи мандрівного цирку. Так почалась його кар’єра циркового атлета, який виступав на сцені з гирями та гнув залізні прути. Трохи згодом він працює в Київському цирку Нікітіна і виступає на сцені як атлет із гирями та як борець у двох видах боротьби – класичної та французької. В ці роки сталась трагедія в його особистому житті. Прийшло кохання, закохався в гімнастку із трупи, пара готувалася до весілля, але дівчина зірвалась із-під самісінького купола і розбилась. Іван дуже тяжко переживав смерть коханої, навіть хотів кинути роботу в цирку.
Та спорт стає не тільки стержнем його життя, а й ліками від драм в особистому житті. Він стає відомим борцем на Батьківщині – високий, чудово складений, з мужніми рисами обличчя.
І в 1903 р. його запрошують на чемпіонат світу з боротьби у Парижі, де були відомі та імениті борці. Нікому невідомий Іван Піддубний виграв 11 боїв і програв лише французові Р. Буше, який виграв, використовуючи брудні шахрайські методи.
Під час персональних гастролей на арені цирку і під час борцівських боїв Піддубний мав величезний успіх у публіки.
З 1905 по 1909 рр. він шість разів був чемпіоном світу з боротьби, а впродовж 25 років ніхто в світі не зміг здолати його на борцівському килимі, але в 1910 році в розквіті спортивної слави Іван Піддубний залишає спорт. Причиною було кохання. Він одружився і купив ділянку землі, два млини, пасіку, збудував садибу і зажив поміщиком. Його обраницею була красуня-акторка Антоніна Квітко-Фоменко. Але через три роки доля знову повертає його на борцівський килим, не вийшов з Івана поміщик і кохання розбилось, дружина зрадила його, утекла з денікінським офіцером, захопивши з собою неабияку кількість золотих медалей. Ця зрада буквально звалила з ніг нашого велетня, він відмовляється від їжі та спілкування. І знову спорт стає ліками від душевних ран.
Піддубний повертається працювати в цирк і знову продовжуються його тріумфальні гастролі. В 1925 році Іван погоджується на гастролі по Німеччині та США. Виступи пройшли з великим успіхом. А в 1927 році атлет отримав титул найкрасивішої людини США. Премію в 500 000 доларів він не отримав, бо йому слід було оформити американське громадянство. На це він не згодився.
Через все своє життя Піддубний проніс любов до України, і, коли йому видали паспорт, де було написано прізвище «Поддубный» і національність – «Русский» він власноруч зробив виправлення – «Піддубний» і «українець». За це потрапив до НКВС, його довго допитували, вимагаючи адреси закордонних банків, номери рахунків тих грошей, яких він не одержав, але вимушені були випустити з-за грат, дякуючи міжнародній спільноті, зацікавленій його долею. 
Куди б не приїздив Іван Максимович, його знали як на Батьківщині, так і за кордоном.
Зі спогадів очевидця, борця-аматора (1924): «Пам’ятаю, в один з днів у нашому клубі в Києві з’явилася велетенська постать, яка справила враження і на нас, серед яких було чимало дужих і великих зростом людей, вирощених щедрою українською природою. Це був Піддубний... Крім колосальної сили, великого зросту і ваги, Піддубний володів й іншими необхідними для борця якостями: він відрізнявся блискавичністю орієнтування, чудовою координацією своїх рухів, йому легко давалися складні комбінації прийомів... До того ж у Піддубного була ще одна неоціненна для кожного спортсмена якість, яку знавці спорту влучно називають «спортивним серцем», вкладаючи в це не фізіологічне значення, бо серце має бути здоровим у кожного спортсмена, а психологічне. Піддубний здатний був у потрібні хвилини виявити колосальну енергію, схожу на вибух, і не втрачати «куражу» у найскладніші і найнебезпечніші моменти боротьби».
Багато про нього писали як правди, так і вигадок, намагались підкупити і навіть убити. Але він залишався найсильнішою людиною в історії спорту. Свій останній бій він провів у віці 70 років.
Іван Піддубний трохи не дожив до вісімдесяти років. 9 серпня 1949 р. в Єйську тисячі людей проводжали його в останню путь.
Він залишив по собі всесвітню та легендарну славу атлета, ім’я якого стало символом незламної сили українського народу.
Радимо прочитати:
Жолдак Б. Про Карпа Соленика, Йосипа Тимченка, Івана Піддубного, Юрія Кондратюка, Миколу Лукаша].– Київ: Грані-Т, 2009.– 125 с.– (Серія «Життя видатних дітей»).
Приліпко М.В. Іван Піддубний – сила України: іст.-док. дослідження.– Черкаси: Брама-Україна, 2006.– 156 с.: іл.– Бібліогр.: с. 144–151.
Радимо переглянути:
