«Апостол» 1574 року Івана Федорóвича //
https://velychlviv.com/wp-content/uploads/2019/03/26-1.jpg
15 лютого 1574 р. у Львові Іван Федоров видав «Діяння та послання апостольські», або скорочено «Апостол» (також «Львівський Апостол»). Це одна з найдавніших (зі збережених) точно датованих українських друкованих книг і перше точно датоване українське видання у форматі in folio (латиною – в аркуш; отримується шляхом фальцювання в один згин).
Книги, що скорочено називаються «Апостолами» – це літургійний текст для ведення православного богослужіння. Вони належать до найпопулярніших богослужбових видань православної церкви і є пам’ятками ранньохристиянської письменності.
«Апостол» 1574 р. історично поклав початок розвитку книгодрукування в Україні. Саме слово «Апостол» грецького походження і означає посланця. Відтак, і цю унікальну книгу можна вважати певним посланням, яке доводить, що жителі наших теренів на той час не просто сприйняли, але й на досить професійному рівні оволоділи технікою друкування книги.
Іван Федорóвич (Феодорович, Ходорович, Хведорович, Федорів, Хведорів) працював над «Апостолом» у своїй львівській друкарні, організованій близько 1572 р., від 25 лютого 1573 р. до 15 лютого 1574 р. «Апостол» надрукований на 278 аркушах – 14 ненумерованих і 264 пронумерованих кириличними цифрами двоколірних (чорно-червоних) аркушів. У книзі 35 восьмиаркушевих зошитів. Зошити складені з чотирьох сфальцьованих навпіл аркушів. Частина аркушів перших двох зошитів позначена рисками, частина – не нумерована. З третього зошита починається регулярна пагінація – з 1 до 264 (в правому нижньому кутку лицьової сторони кожного аркуша). Використання корисної площі аркуша – у межах 40% Повні сторінки містять по 25 рядків основного тексту (без врахування верхніх і нижніх допоміжних рядків) та 2–3 рядки над текстом або під ним. Кожний із нових розділів починається спусковою сторінкою, основні розділи виділено ще й заставкою, ініціалом, заголовком. Титул у виданні відсутній. Довжина «Апостола» приблизно 27–28 сантиметрів, ширина – 17, а товщина книжкового блоку – приблизно шість сантиметрів.
«Апостол» Іван Федоров, як і попередні свої книги, видрукував церковнослов’янською мовою. Він не підтримував ідеї перекладу Святого Письма простою розмовною мовою, вважав, що старослов’янська мова «кожному не є закритою і до розуміння не важка». До того ж, врна була мовою тогочасної школи та церкви.
У львівському виданні І. Федоров також виправив деякі помилки попереднього видання: вніс редакційні зміни, замінив ряд архаїзмів, уточнив правопис – наблизив текст до правописного варіанта, загальноприйнятого тоді в Україні. Вдаючись до багатої символіки, виявляючи неабиякий літературний хист, він використовує новозавітні афоризми, відомі притчі («Притчу про таланти»), влучні порівняння («І все, що на цьому світі, до сну подібне і тіні, бо все минає, добро і зло, зникає, як диму повітрі»). Продовжуючи традиції слов'янської рукописної книги, віддаючи належне усталеним засадам середньовічного етикету, автор уславлює Бога за те, що той допоміг завершити працю і проголошує вічну пам'ять своєму покровителю Г.А. Ходкевичу («допустив нас ласкаво до своєї доброзичливої любові і опікувався нами чимало часу»), вдячні слова і «многолітнього здравія» його синам Андрію й Олександру, «бо то вони спричинилися до такої корисної справи».
Друкувалась книга коштом самого І. Федорова, також йому допомагали львів’яни. Наклад великий як на той час – приблизно 1000–1200 примірників.
Як богослужбова книга, «Апостол» містить частини книг Старого та Нового Завіту. З Нового Завіту в ній містяться Діяння апостолів, Соборні послання та Послання апостола Павла. Зі Старого Завіту – окремі стихи (алилуарії) з Псалтирі. Окрім того, в ньому поміщені загальні та недільні прокимни та прокимни для особливих служб.
Як і Богослужбове Євангеліє, текст «Апостола» розділений на зачала (розділення глав за смислом), але рахунок зачал ведеться для всіх частин книги. Як і в «Євангелії», в «Апостолі» при кожному зачалі стоять зірочки, а під рискою вказуються дні та свята, коли вони мають читатися.
Львівське видання переважно повторює московське видання «Апостола» 1564 р. шрифтом, композицією набору й оформленням – прикраси, ініціали, заставки тощо. Але львівський «Апостол» 1574 р. уже відзначається широкою різноманітністю та продуманістю художнього оформлення.
Книгу оздоблено високохудожніми дереворитами – видання 1574 р. супроводжується 51 заставкою з 31 дошки, 23 ініціалами зі 6 дощок, 47 кінцівками з 11 дощок, 27 рядків в'язі, а також фігурними гравюрами. У створенні цих прикрас органічно поєднано засади мистецтва Ренесансу з традиційними мотивами та прийомами місцевої народної творчості. Виготовляли їх різні майстри. Більшість заставок, дереворитні ініціали і рамка на фронтисписі, оздоблення герба Г. Ходкевича, ймовірно, належать І. Федорову.
«Апостол» сприймається як єдиний мистецький твір. На стилістику оформлення книги вплинули мініатюри українських рукописів XV–XVI ст., у яких чільне місце посідають елементи античної та ренесансної орнаментики. Тут можна побачити абстрактне геометричне плетиво і цілком реалістичні рослинні паростки. Заголовки виконано в’яззю. Декоративні початкові літери ніби зв’язують заставку з текстом і об’єднують усю сторінку в єдину композицію.
Орнаменти Федорова відзначаються досконалим малюнком і надзвичайно гарною та різноманітною композицією. Вражає в них віртуозність гравірувальної техніки. Декоративним прикрасам львівського «Апостола» властива висока графічна культура, красива композиція з рослинних орнаментів – пишно закрученого широколисту, стилізованих квітів, плодів тощо. Таке оформлення книг характерне для епохи Відродження, а в інтерпретації видань І. Федорова набуло своєрідного стилю.
Один із найбільш упізнаваних атрибутів видання – це графічне зображення апостола і євангеліста Луки на фронтисписі, підписане ініціалами «ЛП» і «WS». Монограми гіпотетично розшифровуються так: «ЛП» – Лаврентій Пилипóвич (Пухала, львівський художник, з яким Федоров співпрацював) і «WS» – Вендель Шарфенберг (можливо, краківський гравер, який підписував свої роботи цими літерами). Цю монограму поставлено і під друкарською маркою І. Федорова – рослинною композицією з гербами м. Львова і самого друкаря.
Книга надрукована двома фарбами – чорною та червоною. Широко застосовуючи червону фарбу не тільки для ініціалів, а й для виділення заголовків і тексту, І. Федоров гармонійно поєднав їх зі сюжетними гравюрами та титулами. Коли ж орнаменти в заставках та ініціалах однотонні, то сприймаються як мерехтлива срібна чернь на оксамитово-чорному тлі.
Верстка і друк львівського «Апостола» відзначаються високим рівнем поліграфічного виконання. Дзеркальний набір шрифту ретельно вивірений, рядки рівненькі, виключка правильна. Шпальти ретельно вивірені справа і зліва. При друкуванні «Апостола» 1574 р. використано той самий шрифт, що й в однойменному московському виданні, висота 10 рядків 85 мм. Пропорція літер складає 3:4, розмір очка літери – 3 мм.
Графіку шрифту розроблено на основі півуставу російських рукописних книг ХV – першої половини XVI ст. Цей шрифт був активно сприйнятий українською книжною традицією. На кількох аркушах є примітки іншим шрифтом – дрібним напівкурсивом, який вважається прототипом майбутнього острозького.
Ганчір’яний папір (виготовлений із бавовни), на якому надруковане видання, вироблявся також у Львові; його більша частина «родом» зі славетної папірні, що діяла в ті часи у давньому Буську на Львівщині.
В українському першодруку також є низка відмінностей і нововведень:
– на початку львівського «Апостола» 1574 р. вміщено три додаткові пояснювальні статті (арк. 1–9)
– деякі додаткові гравюри, зокрема друкарська марка Івана Федорóвича, рослинного характеру – розгалужена гілка, яку тримає рука. На цьому тлі зображено картуш із гербом міста Львова з одного боку і гербом славетного друкаря та герб Григорія Ходкевича в ренесансній архітектурній рамці з іншого. Ця ж рамка повторена на звороті другого аркуша, де вона оформляє зображення апостола Луки. Саме на львівському виданні «Апостола» 1574 р. друкарська марка І. Федорова зустрічається вперше;
– зміни в гравюрному зображенні апостола Луки (арк. 2, зв., розмір 26,5x16,7 см., автор, можливо Лаврентій Филипóвич-Пухальський), яке повторює стилістику, характерну для іконописної традиції на теренах України. «Львівський» Лука органічніше вписується у рамку, ніж «московський», який випадає з неї через інший перспективний ракурс. Також пізніша фігура краще побудована анатомічно (у першої фігури права рука закоротка). На ілюстрації львівського видання ми бачимо апостола, який зосереджено пише, у московському – просто тримає книгу в руках. Тож львівські майстри були вправнішими та досвідченішими;
– наприкінці замість офіційної післямови вміщено написану Федоровим «Повість откуду начася и како совершися друкарня сія» (арк. 260–264), в якій І. Федоров ділиться враженнями про стан справ у книгодрукуванні на українських територіях і не лише, розкриває певні моменти зі своєї біографії, розказує про труднощі, з якими зустрічався на обраному ним шляху. Автобіографічні матеріали тут підпорядковані публіцистичній меті: підняти соціальний престиж друкарства, розкрити його значення для суспільства і тим самим створити сприятливий клімат для видавничої діяльності. Пишучи, що в Москві йому і Мстиславцю «от многих началник і священоначалник» довелося зазнати переслідувань, Федорóвич підкреслює, що допомогу у Львові йому надали «мали ніциї в ієрейском чину, інії ж неславнії в мирі». Відкинувши гонитву за багатством, першодрукар свідомо обрав інший шлях – терпіти злигодні та нестатки, аби тільки мати можливість сіяти «духовні зерна».
Ціна «Апостола» залежала від купівельної спроможності покупця й обставин. За книгу давали і 20 золотих, і 15. До речі, церква, бувало, платила за книгу більше ніж просив продавець.
Оригінальні друкарські матеріали Івана Федорóвича – федорóвські дошки з декоративними прикрасами використовувалися різними видавцями ще впродовж двох із половиною століть, аж до початку XIX ст. (востаннє у львівському «Букварі» 1819 р.).
Львівський «Апостол» є великою науковою й історичною цінністю як первісток книгодрукування в Україні. Нині відомо (зареєстровано) 103 примірники цього видання. П’ять із них зберігаються у відділі стародруків і рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. На жаль, чотири примірники дефектні. Лише в одному з них є початковий аркуш із гербом Г. Ходкевича, у двох – гравюра зі зображенням євангеліста Луки, ще в одному – кінцевий аркуш із гербом Львова з друкарською маркою Федорова. Два примірники «Апостола» відзначаються ранніми рукописними провенієнціями, які особливо цінують фахівці, бо іноді вони дають можливість відтворити невідомі факти, пов'язані з друкуванням, розповсюдженням і побутуванням книжки. Найбільш ранній запис міститься на примірнику зі збірки Києво-Софійського собору. Він виконаний у Києві в червні того ж 1574 р., тобто через кілька місяців після публікації книжки, представником відомої міщанської родини Х. Баликою. Він передав «Апостол» до храму в містечку Коростишеві. Це найбільш ранній із усіх відомих на сьогодні вкладних записів на «Апостолах» 1574 р. Не менш цікавий примірник «Апостола» 1574 р. із великим вкладним записом Катерини Іванівни Вишневецької-Ходкевич, дружини Г.О. Ходкевича та сестри славнозвісного Дмитра Вишневецького, якого ототожнюють із героєм народної пісні Байдою. Запис датується 1575 р. Очевидно, К. Вишневецька отримала книгу безпосередньо від самого І. Федорова.
Примірники «Апостола» є практично в усіх найбільших книгозбірнях України – у Києві, Львові, Харкові, Дніпрі тощо.
Інші примірники видання наявні у Росії, Польщі, Болгарії, США та інших країнах.
З повною цифровою копією «Львівського Апостола» можна ознайомитися на порталі Світової цифрової бібліотеки:
Радимо прочитати:
Бондар Н.П. Видання Івана Федорова та Петра Мстиславця з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: дослідження; попримірниковий опис.– Київ: НБУВ, 2012.– 309 с.: іл.
Бондар Н. Філіграні примірників видання львівського апостола 1574 р. як джерело дослідження історії його друкування // Вісник Львівського ун-ту. Серія книгозн. бібліот. та інф. технол. – 2011. – Вип. 6. – С. 36–47.
Огієнко І. (митр. Іларіон). Історія українського друкарства.– Київ: Наша культура і наука, 2007.– 535 с.– (Видавничий проєкт Фундації ім. митрополита Іларіона (Огієнка) «Запізніле вороття». Сер. 2, Зарубіжні першодруки; Т. 6).
