«Всесвіт» – журнал іноземної літератури

фото. Примірники журналу «Всесвіт» з фонду ДОУНБ

 

«Всесвіт» – єдиний український журнал, присвячений іноземній літературі, культурі, мистецтву та громадсько-політичним реаліям зарубіжних країн.

Поява цього журналу, як і інших літературних журналів, не було випадковістю, все чітко обумовлювалось конкретними історичними причинами.

Історія журналу налічує близько 100 років. Перша спроба заснувати видання відбулась у 1919 році, але через політичні обставини не була здійснена. Журнал почав виходити з січня 1925 року у тодішній столиці України – Харкові, першим редактором був Василь Еллан-Блакитний. «Всесвіт» перші два роки виходив на 24-х сторінках двічі на місяць, потім – щотижнево, тричі на місяць, а у 1933–1934 роках – знову як двотижневик. Журнал належав до типу тонких масових видань, які несли читачеві актуальну внутрішню та міжнародну інформацію, подаючи водночас художні твори й публіцистичні матеріали вітчизняних і закордонних авторів. Основними рубриками журналу були: художня література, театр, кіно, образотворче мистецтво, сатира, гумор та інше. Рубрика «Всесвітня ілюстрація» подавала союзну та зарубіжну інформацію у вигляді фотографій з текстовим супроводом. Журнал у перші роки свого існування був досить популярним, тираж від початкових 7–10 тисяч примірників сягнув до 40 і навіть 60 тисяч. У журналі друкувались твори відомих іноземних авторів (Анрі Барбюса, Мате Залки, Панаїта Істраті), публіцистичні матеріали про міжнародне життя, статті, присвячені зарубіжної літературі. Але з часом його періодичність змінювалась, журнал ставав усе більш політизованим.

Журнал «Всесвіт» за 1925 р. // https://www.istpravda.com.ua/artefacts/2012/04/28/82906/

«Змінювався і склад редакції. Ще наприкінці 1925 року помер від хвороби серця В. Блакитний. Другий головний редактор Євген Касьяненко був репресований на початку 30-х років і загинув у концтаборі. Застрелився у 1933 році М. Хвильовий, який працював заступником головного редактора в перші роки існування «Всесвіту». Був арештований і розстріляний третій головний редактор Ф. Таран. Зрештою у 1934 році після випуску 354-го номера журнал був закритий», – свідчив один із останніх редакторів журналу Олег Микитенко. 

Відродження журналу відбулося тільки у 1958 році як літературно-мистецького і громадсько-політичного місячника (органу СПУ й Українського товариства дружби й культурного зв’язку з зарубіжними країнами).

З першого номера відновленого журналу редакція дотримується принципу друкувати лише ті твори, які ще не були опубліковані російською мовою. Не застосовується він до творів зарубіжної класики, які раніше вже були перекладені українською мовою.

Поряд з добором творів зарубіжних авторів, була проблема українських перекладачів.  Був підібраний новий склад редакції (в основному за рахунок молоді – випускників Київського національного університету імені Тараса Шевченка), колекція виданих перекладів часопису поповнюється роботами видатних майстрів поетичного слова Василя Олександровича Мисика та Миколи Олексійовича Лукаша. 

На сторінках журналу з’являються твори відомих поетів та прозаїків: Луї Арагона, Міґеля Анхеля Астуріаса, Рабіндраната Тагора, Бертольда Брехта та інших. З 1958 по 1962 рік у 50 номерах журналу було опубліковано твори понад 350 авторів 54-х літератур світу.

«Читачі «Всесвіту» першими в Радянському Союзі прочитали 68 нових романів, повістей і п’єс сучасних зарубіжних письменників», – зазначив дослідник історії журналу Олег Микитенко.   

Поряд із художніми творами на сторінках журналу у 60-ті роки друкується критика, публіцистика, бібліографія. До роботи у журналі долучаються відомі вчені-літературознавці, молоді критики. Публіцистичні матеріали розміщувались у рубриках: «Подорожі і враження», «З фотоапаратом по світу», «Репортажі. Інформації. Різне». 

З приходом у 1971 році на посаду головного редактора поета і перекладача Дмитра Павличка у роботі журналі відбулися зміни. По-перше, змінився формат журналу, він став товщим – середнього книжкового розміру; по-друге, змінилась структура видання. У 1975 році журнал відзначив своє півсторіччя з часу заснування, він став органом Українського республіканського комітету захисту миру. Однією з яскравих сторінок роботи «Всесвіту» 80-х років є випуск спеціальних номерів, присвячених певній країні або якійсь важливій темі.

Журнал «Всесвіт» // https://www.istpravda.com.ua/artefacts/2012/04/28/82906/Були в роботі редакції журналу і невдалі експерименти: надання переваги творам масової літератури, невиправданий європо-американоцентризм у доборі творів для перекладу.

На початку 90-х років редакція журналу зробила принципово новий крок, а саме –відмовилась друкувати лише ті твори, які досі не були опубліковані російською мовою. Позиція редакція – український читач має право знайомитися рідною мовою з будь-якими творами світової літератури.

У 1990 році тираж журналу досягнув 76 тисяч примірників, але, починаючи з 1992 року, відколи в країні розгорнулася криза, інфляція почалось падіння передплати і відповідно тиражу видання. Наприклад, передплата на січень 2000 року виявила лише 1786 передплатників.

У ювілейному номері журналу «Всесвіт» (№1, 2000) до 75-річчя від дня заснування було розкрито масштаби редакційної роботи за 5 років: надруковано 46 романів і повістей, 122 оповідання, 5 п’єс, понад 25 трактатів, життєписів, спогадів, есе, понад 600 віршів і поем 167 поетів. Ці твори репрезентували літературне життя 47 країн. Серед них вершинні твори ХХ ст.: «Маятник Фуко» Умберто Еко, «На мармурових скелях» Ернста Юнґера, «Подорож на край ночі» Луї-Фердінана Селіна. Було представлено також перекладну новелістику, фантастику, пригодницькі твори. На сторінках «Всесвіту» виступили 138 перекладачів із багатьох мов. 

Журнал друкує переклади літературних творів американських, англійських, арґентинських, іспанських, німецьких, французьких, чилійських, шотландських, австрійських, естонських, єврейських, канадських, македонських, угорських, словацьких, сербських, вірменських та інших письменників світу. У процесі літературного перекладу видатні майстри слова змогли не тільки зберегти цілісність тексту, але й зуміли передати особливості національного характеру авторів оригіналів, їхню національно-емоційну специфіку й особливості мислення. 

Зміст одного з номерів журналу «Всесвіт». Примірник із фонду ДОУНБПостійними рубриками сучасних випусків журналу є: «Поезія», «Проза. Драма», «Скарбниця», «Письменник. Література. Життя».

Літературні твори, перекладені у журналі «Всесвіт», передають духовні цінності різних країн, кожна з яких має свою власну історію, культуру, що характеризується певною специфікою та неповторністю. Звичайно, різні мови по-своєму змальовують один і той самий світ, проте, питання, які розглядаються у творах українських письменників, майже нічим не відрізняються від закордонних. 

З 2005 року функціонує офіційний сайт часопису «Всесвіт». У січні нинішього року журналу виповнилося 98 років від дня заснування. За цей період було надруковано тисячі й тисячі публікацій, переклади творів авторів понад 100 країн світу з близько 90 мов. 
Головними редакторами за цей час були:

– Василь Елан-Блакитний – 1925;
– 1926–1934 рр.– неповні дані;
– Олексій Полторацький, 1958–1971;
– Дмитро Павличко, 1971–1978;
– Віталій Коротич, 1978–1986;
– Олег Микитенко, 1986–2010;
– Юрій Микитенко, 2010–2013;
– Дмитро Дроздовський, 2013 – і дотепер.
У відділі періодики ДОУНБ зберігаються комплекти журналу «Всесвіт» з 1958 по 2022 рік. 

 

Радимо прочитати:

Микитенко О. «Всесвіт»: сторінки історії // Всесвіт.– 1985.– № 1.– С. 12–22.
Микитенко О. «Всесвіт»: сторінки історії // Всесвіт.– 1985.– № 3.– С.– 134–144.
Микитенко О. Шлях «Всесвіту» // Всесвіт.– 1995.– № 1.– С. 3, 173–179.
Всесвіту – 95 років! // Всесвіт.– 2020.– С. 4–12.
***
Покляцька К.А. Міжкультурна комунікація на прикладі журналу іноземної літератури «Всесвіт» [Електронний ресурс] // Наукові записки [Національного університету «Острозька академія»]. Сер.: Філологічна.– 2013.– Вип. 36.– С. 213–214.– Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2013_36_67
Микитка О.Б. Історія українського перекладу на сторінках журналу «Всесвіт» (2001–2010 рр.) [Електронний ресурс] // Мова і культура.– 2012.– Вип. 15, т. 5.– С. 362–366.– Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mik_2012_15_5_63
Саволоцька А. А. Роль журналу «Всесвіт» у розвитку перекладацького процесу 1960-х років [Електронний ресурс] // Літературознавчі студії.– 2015.– Вип. 1(2).– С. 143–153.– Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lits_2015_1(2)__18

 

Ірина Браславська
за матеріалами з фондів ДОУНБ та інтернет-джерелами

Опубліковано: Березень 2023