Іл. https://https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/sogodni-svyato-pokrovy-presvyatoyi-bogorodytsi-
den-zahysnyka-ukrayiny-ta-ukrayinskogo-kozatstva-a-takozh-richnytsya-stvorennya-upa.html
14 жовтня Україна відзначає День захисників і захисниць України. Це свято, запроваджене у 2015 році, нероздільно пов’язане із розвитком українського війська та військових традицій. Сучасні воїни примножують їх, шанують військове побратимство і взаємовиручку, схиляють голови перед полеглими і вшановують героїзм живих.
Історія свята має давню традицію. 14 жовтня християнські церкви східного обряду відзначають свято Покрови Пресвятої Богородиці. Його суть – прославляння заступництва Божої Матері над християнами. У часи Русі військове мистецтво набуло високого рівня. Вшанування Пресвятої Богородиці як захисниці від ворогів має глибоке коріння в Україні. Князь Ярослав Мудрий збудував у Києві церкву на Золотих Воротах на вияв вдячності Богові та Пресвятій Богородиці. Князь Володимир Мономах писав, що перемогам завдячує Богові та заступництву Пречистої Діви Марії.
Покрову Пресвятої Богородиці відзначало козацтво, за що свято отримало другу назву – Козацька Покрова. На свято Покрови козаки проводили ради, на яких обирали нового гетьмана або старшин. У часи правління гетьмана Івана Мазепи активно розвивалося будівництво церков та іконописання, пов’язане з Покровою. На Запорожжі головний храм завжди присвячувався Покрові Богородиці. Завдяки шанобливому ставленню козацтва до Покрови в народі це свято асоціюється з військовою честю, звитягою, мужністю, захистом рідної землі.
Українське військо 1917–1921 років зберігало козацькі військові традиції в назвах військових частин, структурі, прапорах, одностроях тощо. Передусім це простежується в найменуваннях військових формацій. Першим таким підрозділом став Український козацький полк імені Богдана Хмельницького, створений у травні 1917 року. Згодом виникли формування, названі на честь видатних козацьких командирів – Петра Дорошенка, Максима Залізняка, Костя Гордієнка, Івана Мазепи. Козацький «відбиток» є й у таких назвах: Січові стрільці, Запорозька група, Чорні запорожці, Сердюцька дивізія, Запорозька Січ, гайдамацькі полки та вільне козацтво.
Козацькі військові традиції в добу Української революції відбилися також у військовій символіці (стяги, відзнаки), назвах військової техніки (панцерні потяги «Хортиця», «Запорожець», «Полуботок» та інші), назвах кораблів (крейсер «Гетьман Іван Мазепа», канонерський човен «Запорожець»). Окремо слід згадати військову термінологію: козак, ройовий, чотар, бунчужний, півсотенний, сотник, курінний, осавул, полковник, отаман бригади, отаман дивізії, отаман корпусу. Це відображалося в одностроях і зовнішньому вигляді вояків українських військових формацій тих часів. Кашкет-«мазепинка», чорні шапки з кольоровими шликами, черкески й інші елементи старовинного українського військового одягу.
Історичним спадкоємцем козацької державності – Гетьманщини XVII–XVIII століть став Гетьманат 1918 року. Тоді Українську Державу очолив Павло Скоропадський – «Його Ясновельможність Пан Гетьман». Вже сама назва посади мала натяк на титулатуру козацької держави. Зв’язок із попереднім етапом державності підкреслювали форми документів, які видавав гетьман – грамоти, закони, універсали. В часи Гетьманату була зроблена спроба відродити козацький стан.
У період Другої світової війни українці воювали в арміях різних держав проти нацизму. Єдина мілітарна структура, яка боролася як проти нацистів, так і проти комуністів – Українська повстанська армія. Її вояки боролися за відновлення української державності, наслідували козацькі військові традиції. Символічний день її створення – 14 жовтня 1942 року. Боротьба УПА була проголошена продовженням українського визвольного руху періоду Української революції 1917–1921 років, підпільно-бойової Української військової організації й Організації українських націоналістів у 1920–1930-х роках.
Поряд із чоловіками на захист Батьківщини ставали жінки. Наприклад, нам відомі імена Христини Сушко та Харитини Пекарчук, які воювали в Армії УНР. У Легіоні Українських Січових стрільців існувала Жіноча чотá, співорганізаторкою якої була розвідниця Ольга Басараб. У січні 1939 р. у складі Карпатської Січі утворено окремий структурний підрозділ – «Жіноча Січ» на чолі зі Стефанією Тисовською та Марією Химинець. Сотні жіночих імен можна знайти серед героїв Другої світової, бійців УПА. В сучасній українській армії кожен десятий боєць – жінка. За останні 10 років кількість жінок в українському війську зросла у 15 разів. Тому 14 жовтня ми вітаємо захисників і захисниць України.
У сучасному українському війську дуже багато від козацької доби, часів Української революції та УПА: назви військових підрозділів, однострої (мазепинка, нарукавний тризуб), військове вітання воїнів УПА: «Слава Україні! – Героям Слава!»
Сучасна російсько-українська війна має гібридний характер, тож говоримо про захисників і захисниць України в широкому розумінні. Ними є не лише військовослужбовці, а й усі громадяни, які своєю сумлінною професійною та громадською діяльністю забезпечують економічний, гуманітарний, освітній та інформаційний захист держави. Наприклад, волонтери, як у межах нашої країни, так і за кордоном, котрі нерідко ціною власного життя допомагають українській армії, забезпечують її технічним оснащенням, теплими речами, амуніцією, ліками. Ці люди стали мирними воїнами і надійними захисниками Батьківщини, а їхня діяльність – зразком самовідданості та патріотизму.
Радимо прочитати:
Ананьєв В. Сліди на дорозі.– Київ: Наш формат.– 2018. – 375 с.
Вербич Д. Точка неповернення.– Київ: Наш формат, 2020.– 192 с.
Волонтери. Мобілізація добра: збірка / уклад. І. Карпа.– Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2015.– 253 с.
Горіха Зерня Т. Доця.– Київ: Білка, 2019.– 285 с.: фот.
Лойко С. Аеропорт: головна книга про війну, якої не повинно було бути, і про героїв, які хотіли жити, але вмирали: роман.– Київ: Брайт Стар Паблішинг, 2016.– 238 с.
Розлуцький Н. Нотатник мобілізованого. – Київ: Темпора.– 2018.– 236 с.
Талан С. Оголений нерв: роман. – Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2015.– 338 с.
Талан С. Повернутися дощем: роман.– Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2016.– 444 с.
Талан С. Ракурс: роман – Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2017.– 316 с.
