Ілюстрація Анастасії Стефурак
Одним із видів фольклору є прислів’я – короткі влучні вислови, які передають народну мудрість і досвід. Вони мають виховне значення й можуть стати в нагоді для формування моральних цінностей та світогляду. В українській культурі прислів’я відіграють важливу роль в освітньому та виховному процесі. Вони допомагають передати досвід пращурів, навчають життєвим принципам і моралі, розвивають критичне мислення та логіку.
У прислів’ях можна побачити певні правила, якими людина повинна керуватися в повсякденному житті. Вони часто не тільки констатують якісь факти, а й повчають – рекомендують, застерігають, схвалюють, засуджують.
«Краще один раз побачити, ніж сто разів почути» – це прислів’я підкреслює важливість власного досвіду і спостереження.
«Ремесло – не коромисло – плечей не відтягне» – закликає до опанування ремеслом. Ніхто не знає, що може знадобитися людині в житті.
«Мовчання – золото» – цей принцип вчить нас бути обережними в словах і не говорити зайвого, нагадує про важливість обдумати свої слова перед тим, як їх сказати.
«Добре роби – добре й буде»; «Добре ім’я краще багатства», «Добра не розумієш – так зла не роби»; «Добра совість не боїться наклепу»; «Не одежа красить людину, а добрі діла» – ці прислів’я закликають бути доброзичливими та цінувати добрі справи.
«Сам собі батько і мати, сам собі брат і сестра»; «У своїй хаті господарем будь, а в чужій гостем»; «Своєю головою думай, чужою рукою не міряй» – прислів’я нагадують про важливість бути самостійними і не втручатися в чужі справи, вчать бути відповідальними за свої дії і не покладатися на інших.
«Краще покажи, ніж розкажи» – підкреслює важливість не лише говорити про свої наміри, але й діяти, вчить бути активними і досягати результатів не лише словами, а й діями.
Праця впливає на формування характеру й особистості людини, тому можна знайти багато висловів, пов’язаних із різними нюансами праці: «Без роботи день роком стає»;
«Тяжко тому жить, хто не хоче робить»; «Бджола мала, а й та працює»; «Хто дбає, той і має»; «Діло майстра боїться» та інші. Щоб досягнути успіху, людина має концентруватися на справі: «Коли почав орати, то у сопілку не грати!». У прислів’ях про працю використовуються символи працьовитості «бджола», «рання пташка», «мурашка».
Пригадуються слова старших людей: «Очам страшно, а руки зроблять». Є люди, які під час фізичної праці багато розмовляють. І ось зустрілося доречне прислів’я – «Губами говори, а руками роби!». Іноді нелегко дається опанування якогось нового виду діяльності, тому потрібно докладати зусилля, старатися. «Доки не впріти, доти не вміти». «Сьогоднішньої роботи на завтра не відкладай». У прислів’ях засуджуються лінощі: «Праця людину годує, а лінь марнує»; «Без охоти нема роботи»; «Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися»; «Під лежачий камінь вода не тече».
Гроші мають вплив на психіку, характер людини, її світогляд, моральні цінності, тому багато прислів’їв стосується сили грошей у суспільстві. «Хто платить, той і музику замовляє», «За наші гроші ми всім хороші». «Немає нічого легшого, за повний гаманець». Проте, народ побачив згубний вплив грошей на окремих людей і суспільство, тому народна мудрість застерігає від надмірного захоплення грошима: «Від грошей усе лихо на світі»; «Совісті менше-грошей більше»; «Тіло в злоті, а душа в мерзоті». Засуджує народ і надмірне захоплення грошима, жадібність, скупість: «Ласий на гроші, як кіт на сало», «Ладен за гроші і батька рідного продати». Оскільки всіх грошей не заробиш і на той світ з собою нічого не забереш, крім добрих справ і чистої совісті, тому потрібно вміти й відпочивати: «Робота не вовк, у ліс не втече».
Час є обмеженим ресурсом, тим самим дуже цінним, тому важливо його витрачати розумно: «Час – гроші». А ще «Час – великий лікар», іноді «Час – найкращий суддя».
У прислів’ях можна зустріти ставлення до важливості сказаних слів «Слово – не горобець. Вилетить, – не спіймаєш». Ще більше виховного значення набувають прислів’я, які підтверджують важливість Божих заповідей: «Зароблена копійка – краще краденого карбованця» – визначає наше ставлення до чужої власності. «Руки білі, а сумління чорне». «Терпіння та труд усе перетруть.»
А ось для тих, хто любить повчати інших, а сам некомпетентний у своїй справі: «Не вчи орла літати, а соловейка співати».
Виховання в дитини любові до Батьківщини, формування бережливого ставлення до природи рідного краю можна здійснювати за допомогою прислів’їв. У них
відображається ставлення до рідної землі та краю. «На чужій стороні Вітчизна удвічі миліша», «Людина без Вітчизни, як соловей без пісні», «За морем тепліше, та вдома миліше».
Варто познайомитися і з народною спадщиною інших народів, адже більшість тем перегукуються. Головна мета освіти – формування самодостатньої самостійної конкурентної творчої особистості, здатної навчатися впродовж життя. В цьому домагає виховане почуття любові до книги: «Книга – міст у світ знань», «Золото добувають із землі, а знання – з книги», Книга – джерело мудрості», «Любов до книги – це любов до розвитку». Читання допомагає не лише отримувати нові знання, а й розширює словниковий запас, збагачує мову, а це сприяє кращому висловлюванню думки та керуванню своїми емоціями.
«Здоров’я – найбільше багатство», «Хто здоровий, той багатий». Щоб зберегти психічне здоров’я, важливо розвивати в собі стійкість до стресів, постійно навчатися, розвиватися, читати корисну літературу, допомагати слабшим. Українські прислів’я мають глибокий сенс і можуть бути використані в різних ситуаціях. Вони допомагають формувати характер і розвивати навички аналізу та прийняття рішень. Потрібно враховувати досвід і мудрість наших предків та не допускати подібних помилок: «Не наступати на одні і ті ж граблі». Прислів’я надихають, мотивують на подальший розвиток та вдосконалення людини.
Радимо прочитати:
Багмет А. та ін. Збірка українських приказок та прислів'їв.– Репринтне відтворення видання 1929 року. – Київ: Техніка, 2002. Українські приказки, прислів'я і таке інше / упоряд. М.М. Пазяка.– Репринтное воспроизв. изд. (СПб., 1864).– Київ: Либідь, 1993.– 768 с.
Мова-народ: висловлювання про мову та її значення в житті народу / упоряд. О. Тихий.– Київ: Смолоскип, 2007.– 416 с.
Олійник Б.І. Нема без імення добра: зб. афоризмів, сентенцій, висловів та поетичних роздумів.– Дніпропетровськ: НГУ, 2011.– 90 с.
Стефурак А. Прислів’я українські.– Львів: Видавництво Старого Лева, 2014.– 36 с.
Українські прислiв'я та приказки. – Харків: Фоліо, 2012.– 352 с. (Перлини української культури).
***
Прислів’я та приказки // https://traditions.in.ua/usna-narodna-tvorchist/pryslivia-ta-prykazky
Прислів’я та приказки про працю // https://gumoreska.in.ua/pryslivya-ta-prykazky-pro-pratsyu/#1
Торбинка "Прислів`я". Сучасне прочитання // http://lesiafleshar.blogspot.com/p/blog--page_40.html
