Кожен українець, мабуть, знає, що таке вишиванка, адже це не просто одяг, а частина нашої культури, історії й душі. Інші традиційні її назви – сорочка, вишита сорочка, вишивана сорочка. Історично слово «вишиванка» вживалося в значенні вишиваного предмета, вишитої сорочки або вишивки. В сучасному значенні наголос у слові можливий як на другий, так і на третій склад.
Історія національно вбрання українців сягає глибокої давнини. Наші пращури завжди вміли створити справжню красу з полотна і ниток. Достеменно невідомо, коли ж вишиванка почала розвиватись як галузь мистецтва. Дослідники стверджують, що розвиток вишиванки відбувався протягом кількох століть. З року в ріку предки збагачували ремесло новими орнаментами та техніками, вчились виготовляти нитки унікальних відтінків для того, щоб на полотні грали нові кольори.
В одному дослідники погоджуються між собою: вже у добу палеоліту вишиванка була популярною та високо шанувалась. Давньогрецький історик Геродот стверджував, що вишивка прикрашала одяг скіфів, які тривалий час мешкали на території сучасної України.
У Черкаській області біля села Мартинівка були знайдені одні із найдавніших зразків образотворчого мистецтва. Серед речей, датованих VI століттям, знайдені статуетки стародавніх жителів – чоловічки, одягнені в довгі широкі сорочки з вишивкою на рівні грудей. Поблизу села Мізин, що також на Чернігівщині, археологи знайшли лляні сорочки, прикрашені унікальними вишитими візерунками. Ці залишки вишитих сорочок вважаються найдавнішими зразками цього ремесла. Згодом у Миколаївській області були проведені розкопки могили вельможної та заможної сарматки. Курган Соколова Могила залишився чи не єдиним не пограбованим. В ньому археологам вдалось розкопати вовняним одяг, ймовірно сорочку, оздоблений стародавнім вишиттям.
Вишивання шовком, срібною та золотою ниткою було характерне ще за княжих часів:
«Відносно звичаю наших предків прикрашати одяг вишивкою, в літописі 1216 року згадується про вишиті опліччя сучасних руських воїнів. Ярослав Всеволодович перед початком липецької битви наказав своїм воїнам в будь-якому разі вбивати майбутніх полонених, навіть якщо їхні опліччя вишиті навіть золотом».
Серед вишиванок, знайдених у свій час в Києво-Печерській лаврі, вирізняються ті, які вишивала черниця Марія-Магдалина Мазепина – мати відомого гетьмана.
Ці факти зайвий раз доводять, що вишиванка пройшла тернистий шлях, щоб залишитись взірцем патріотизму для мільйонів українців.
До знищення козацтва та пов'язаного з ним занепаду українського національного одягу вишиванки козаків шилися шовком з додаванням золотої та срібної нитки. Такі ж сорочки в козацьку добу носили міщани і купці.
«…13 хусток ріжних і вишиваних, 12 сорочок різних, так зі золотом як вишиваних так і простих… По цьому списку найбільше з біля було сорочок, в обох рубриках 87, це свідчить про велику заможність купця Афендика». (Опис майна заможного львівського купця Афендика). «Не більше сотні років тому, ще коли в зв'язку з соціальними умовами національний одяг тримався в вищих соціальних станах суспільства, вишивку на полотні виконували кольоровим шовком з додаванням срібної та золотої нитки. Тепер ці матеріали можна зустріти в плахтах заможних козачок лівої сторони Дніпра. В одязі звичайного народу вишивки шовком виконуються дуже рідко» (1874 p.).
На межі XIX і XX століть вишивану чоловічу сорочку починають носити в поєднанні з європейським одягом. Провідну роль у започаткуванні моди вдягати вишиванку під піджак часто приписують Іванові Франку, який «відрізнявся од загалу своїм костюмом – вишиваною сорочкою серед пишних комірців і краваток».
Перший вибух моди на вишиті й народні сорочки за радянських часів припав на 1920-ті роки, в добу НЕПу та українізації. В УСРР вишиванки як урочистий одяг вдягали як партійні керівники, так і прості люди. Популярності набули перш за все косоворотки за мотивами сільської чоловічої сорочки, часто без вишивки, навипуск. Мода на косоворотки як повсякденний одяг трималася аж до Другої світової війни.
У березні 1953 року «Укрхудожпромспілка» почала масове виробництво української чоловічої сорочки, було розроблено три їх типи: «українка» (з відкладним коміром, одноколірною вишивкою чи в гармонійному сполученні двох-трьох відтінків одного кольору), «гуцулка» (з багатоколірним геометричним візерунком із перевагою червоного кольору) та «чумачка» (з вишитою пазухою та низеньким комірцем-стійкою). Зазвичай цей підйом пов'язують з перебуванням на чолі Радянського Союзу Микити Хрущова, який полюбляв саме українські вишивані сорочки.
Із відходом з посади Микити Хрущова збігся і занепад популярності носіння вишитих сорочок, що тривав аж до доби відродження Незалежності. У період застою вишиванка стала дисидентським і патріотично-українським одягом.
З наближенням відродження Незалежності України вишиванка почала рішуче повертати свою загальнонародність. Їх почали вдягати на мітинги, урочисті та молодіжні заходи, увійшли вони й до весільної моди.
Окремим явищем повстали вишиванкові ходи наприкінці 2000-х. Подібні святкові прогулянки з українськими піснями, музикою, патріотичними гаслами найбільшу поширеність набули серед молоді 17–20 років, і регулярно відбуваються в багатьох містах України й нині. Саме з цього й почалося зародження такого свята як День вишиванки.
Щороку в третій четвер травня Україна відзначає це унікальне національне свято. Воно самобутнє і не прив'язане до жодного державного чи релігійного. Втім, мільйони українців саме цього дня дістають із шафи вишиванку, і йдуть у ній на роботу, в університет чи до школи, гуляють містом. У 2022 році День вишиванки припадає на 19 травня. Взагалі-то це міжнародне свято, покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу.
Ідею акції «Всесвітній день вишиванки» у 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, а нині українська письменниця, сценаристка, продюсерка, режисерка, журналістка та громадська діячка Леся Воронюк. А поштовхом до реалізації ідеї та святкування стала вишиванка Ігоря Житарюка, яку він регулярно вдягав на пари, як і чимало інших студентів. Леся запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету.
Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України. Ідея свята – збереження наших цінностей та їх популяризація серед молоді та населення загалом. Загалом не передбачаються обов'язкові заходи, хоча протягом усієї історії свята з ініціативи студентів, школярів, громадських і культурних діячів проводяться концерти, хода, ярмарки та багато іншого.
Цього, 2022 року, вишиванка як ніколи актуальна. Тож, одягаймо вишиванки та робімо все, щоб наблизити нашу перемогу!
Відео:
Спадок нації: https://www.youtube.com/watch?v=UD5YFvzenes
День вишиванки: https://www.youtube.com/watch?v=5ombfJlo9Aw
Вікторина: https://www.youtube.com/watch?v=x5LhAFMT8HI
Всесвітній День вишиванки. Офіційне промо 2022: https://www.youtube.com/watch?v=kUNlCA5ndVE
Радимо прочитати:
Бебешко Л. Українська вишиванка.– Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2018.– 127 с.: іл.
Вишивані скарби. Східна Бойківщина: альбом / упоряд. Д. Петречко; відп. за вип. О. Ананьєв; літ. ред. В. Нечай.– Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2015.– 95 с. : іл.–
Кожуховська Л. Вишиванка // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В.П. Коцура, О.І. Потапенка, В.В. Куйбіди.– 5-е вид.– Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В.М., 2015.– С. 114–117.
Лукашенко Т. Українські обереги своїми руками.– Харьков: Аргумент Принт, 2015.– 224 с.: іл.– (Корисна книга).– Бібліогр.: с. 216–217.
Петречко Д.І. Вишивані скарби Бойківщини. Західний регіон.– Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2012.– 87 с.: іл.
***
Вишиванка – історія виникнення.– Режим доступу: https://zoippo.net.ua/zapowiki/index.php/Вишиванка_-_історія_виникнення
Вишиванка.– Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Вишиванка
День вишиванки.– Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/День_вишиванки.
Історія виникнення української вишиванки.– Режим доступу: http://ptaha.in.ua/page2955417.html
Українська вишиванка: історія, символіка та особливості – від Карпат до Донбасу / Дивоогляд.– Режим доступу: https://www.5.ua/dv/life/215095
