Фото. Головна будівля музейного комплексу хліба. https://rest.guru.ua/ua/
pereyaslav_hmelnickyi/places/1296-muzej_hleba_pereyaslav_/
Серед численних і різноманітних музеїв України визначне місце посідає Музей хліба Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» у Київській області. Музей хліба – це історія відкриття, вирощення, освячення і возвеличення найбільшого набутку людства – ХЛІБА.
Музей створено в 1984 році за ініціативою тодішнього директора цього історико-культурного заповідника М.І. Сікорського. Ідея створити музей виникла у нього після Всесоюзної наради директорів музеїв, де йшлося про необхідність створити в країні тематичні музейні установи. Оскільки основним заняттям українців у всі часи було хліборобство, то перше, що спало на думку М.І. Сікорському, – створити в Переяславі-Хмельницькому першій в Україні профільний Музей хліба, в якому всебічно на широкій матеріальній і науковій базі можна буде показати всю історію розвитку вітчизняного хліборобства та хлібопекарства від найдавніших часів до сьогодення.
Основою музею стала чимала колекція уже зібраних науковцями з 1964 року сільськогосподарських знарядь праці: з 3,5 тисяч експонатів Музею левову частку становлять зразки техніки, що характеризують розвиток технічних удосконалень упродовж століть, показуючи еволюцію їхнього розвитку від ручних механізмів до машинної техніки. Окрім хліборобських знарядь, в Музеї хліба представлені: колекція зернових культур, починаючи з давніх і закінчуючи сучасними сортами; асортимент хлібопекарських виробів – оригіналів і муляжів; експозиції українських народних календарних і соціально-побутових обрядів, пов’язаних із хлібом; фотодокументи, карти і схеми; друковані праці про хліборобство та хлібопекарство, а також витвори мистецтва народних майстрів з цієї тематики.
Цікавим є той факт, що такий музей планувалося відкрити в Києві, тому навесні 1984 року до Переяслава приїхала комісія, щоби подивитися експонати та відібрати найкращі з них до столиці. Поважна комісія була настільки вражена побаченим, що цю ідею було забуто, й прийнято рішення створити Музей хліба саме в Переяславі. Адже тут уже були не тільки тисячі рідкісних експонатів, але й експозиційний павільйон, структурний і тематичний плани, проєктна експозиція, підібраний персонал.
Отже, на початку червня 1984 року розпочалося створення експозиції. Учасники пригадують, що працювали з великим натхненням, емоційним піднесенням, ентузіазмом, адже створювали вони не просто музей, а Музей хліба! Надихав і скеровував процес директор заповідника Михайло Іванович Сікорський. За 5 місяців були перевезені та відреставровані основні будівлі – павільйон, типова хата селянина-хлібороба, три зернові комори, вітряний млин. У зв’язку з відсутністю коштів на будівництво спеціальної споруди для основної експозиції музею вирішили використати напівзруйноване приміщення церкви із села Мала Каратуль. Голова сільради Переяслав-Хмельницького району О.М. Пироговська розпорядилася передати цю будівлю на баланс заповідника. І такий був ентузіазм творців експозиції, що всі елементи церкви було розібрано і перевезено до місця майбутнього музею силами самих музейників і реставраторів!
Експозицію побудовано за тематичним та історико-хронологічним принципами, тому метою Музею хліба стало показати історичний розвиток хліборобства і хлібопекарства, послідовність технологічних процесів виготовлення хліба в тісному взаємозв’язку з подіями політичного, соціально-економічного та культурного життя України. Експозицію було поділено на 8 розділів:
1) Хліб в епоху первісного суспільства та в ранньофеодальному суспільстві;
2) Розвиток хліборобства та хлібопекарства в Україні в період розвитку феодальних і формування капіталістичних відносин;
3) Зернове господарство України в радянський період (включаючи експозицію «Хліб Великої Вітчизняної війни»);
4) Системи землеробства і хлібопекарська галузь УРСР 50–80-х років ХХ ст.;
5) Селекція зернових культур як складова системи землеробства;
6) Хліб у народних звичаях та обрядах;
7) Життя та побут хліборобської родини;
8) Сільськогосподарська техніка 20–80-х років ХХ ст.
Відкриття музею відбулося 14 жовтня 1984 р. і припало на велике народне свято – День Покрови Пресвятої Богородиці, а ще й збіглося із днем народження директора заповідника М.І. Сікорського. Урочистий мітинг, присвячений відкриттю нового Музею, зібрав сотні відвідувачів – гостей і мешканців міста та району. Про цю подію писали тоді багато друкованих періодичних видань («Літературна Україна», «Правда», «Київська правда», «Крестьянка», «Комуністична праця»). З того дня Музей хліба працює, надихаючи та дивуючи своїх відвідувачів, знайомить усіх із минулим і сучасним хліборобством та різноманіттям українського хліба.
Працівники Музею хліба продовжують розробляти нові теми й удосконалювати наявні, працюють над комплектуванням нових музейних фондів. Доповнює основну експозицію і дає можливість більш повно розкрити напрямки роботи музею виставкова діяльність. Зокрема, на базі Музею хліба проводяться тематичні виставки: «Форми для Великодньої випічки», «Свято врожаю: традиції та сучасність», «Свята Паска», «Гіркий хліб 1933-го» та інші. Крім того, з 2008 р. працівники музею розпочали видавати щорічний тематичний збірник науково-популярних статей про хліб «Святий. Вічний, Сущий…». Тематика статей, написаних авторським колективом Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», всебічно охоплює історію хліборобства та хлібопекарства в її соціальному, духовному, культурному вимірах.
Музей хліба – це ода ХЛІБОВІ – найвеличнішому витвору розуму і рук людських, це уклін нелегкій почесній праці хлібороба, його будням і святам, це шана Матері-землі. Лише побувавши в переяславському Музеї хліба, можна скласти справжню ціну народній мудрості: «Хліб – усьому голова».
Радимо прочитати:
Василенко М.Г. Окрайчик і побігайчик: народознавчі розповіді про хліб. Прислів'я та приказки.– Київ: ПП Фірма Гранмна, 2016.– 23 с.
Пашкевич Г.О. Хліб давньої України.– 2-ге вид.– Київ: Скіф: Олег Філюк, 2017.– 160 с.
Український хліб на експорт: 1932–1933.– Київ: ПП Сергійчук М.І, 2006.– 432 с.
Ярош В. Золотий колос Дажбога: хліб в українських легендах та віруваннях.– Київ: Успіх і кар'єра, 2013.– 112 с.– Бібліогр.: с. 111.
