Уроки української від Бориса Антоненка-Давидовича. Урок 12

Іменники

Часом у розмовній мові, а то й письмово, можна замість питомих українських слів натрапити на слова-кальки з російської. Калька (копія) – слово, або ціле словосполучення, утворене шляхом буквального перекладу з іншої мови. Тож які варто уживати слова – власні чи кальковані? І чи є в нашій мові слова «замісник» і «міроприємство»? Слово мовознавцеві та письменникові Борису Антоненку-Давидовичу.

Заступник i замiсник

Цi слова часто плутають. Наприклад, читаємо в однiм наказi: «На час моєї вiдсутностi призначаю своїм заступником тов. Педашенка», – а тут саме слiд було написати замiсником, цебто «тим, хто працюватиме замiсть мене». В iншiй фразi, взятiй iз сучасного художнього твору, бачимо протилежне – «Комiсаром у тебе буде Яременко, а замiсником Новиков», – тимчасом як тут саме було б на мiсцi слово заступник, цебто «людина, що заступає начальника, командира чи взагалi керiвника в певнiй галузi або на якiйсь дiлянцi роботи постiйно»; «Сосни порипували, мов снасть, заступник покiйного комiсара виголосив промову, i її слухали мовчки – без салютiв та музики» (Ю. Яновський). 

Вiд цього творяться й назви посад: заступник директора, заступник прокурора тощо, де мають на увазi працiвникiв, що виконують певну службову функцiю постiйно, а не тимчасово, як замiсник директора, замiсник командира та iн. 

Iменник заступник може бути синонiмом i до слова захисник: «Не кажи менi нiчого за нього. Є i без тебе тi заcтyпники, що менi ним уха протурчали» (Панас Мирний).

Мiроприємство – захід, заходи

Коли й хто почав запроваджувати в нашу мову неоковирне слово мiроприємство, – невiдомо, але час вiд часу воно з’являється в дiловому листуваннi й чується в доповiдях: «Щоб досягти помiтного успiху, треба далi поглиблювати прийнятi мiроприємства», «У нас провели такi мiроприємства» i под.

Такого слова не було й нема в українськiй мовi, його наспiх склепали тi, що не знали багатства нашої мови, але хотiли висловити свою думку по-українському. Вiдповiдником до росiйських мера, мероприятие є захiд, а в множинi – заходи: «Палка молодiж у живi очi смiється старому, кепкує з його заходiв» (М. Коцюбинський). Росiйському вислову принимать меры вiдповiдає український уживати заходiв: «Вiн рiдко вживав рiзких, aґpecивних заходiв» (О. Копиленко).

Слово захiд має ще значення зусилля: «Не варта справа заходу» (приповiдка); «Шкода заходу й труду» (I. Франко); iнодi воно буває вiдповiдником росiйських слiв приём, присест: «За одним заходом упорав усе, що на два днi наварила» (з живих уст); «За два заходи й воза полагодили» (з живих уст).

Отож, у перших реченнях треба було сказати: «поглиблювати вжитi заходи», «запровадили (здiйснили, провели) такi заходи».

 

Радимо прочитати:

Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо.– Київ: Центр учбової літератури, 2020.– 283 с.

 

 

Ірина Савченко
за книгою Б. Антоненка-Давидовича «Як ми говоримо»

Опубліковано: Липень 2024