Неологізми війни: чим поповнювався словник української мови після повномасштабного вторгнення

Мову не можна назвати статичним цілим, це скоріше живий організм, який знаходиться у стані постійного руху та перетворень. Щодня її лексичний запас поповнюється новими словами, термінами, висловами, афоризмами, яким немає кінця-краю. Лексико-семантична система активно реагує на нові реалії та пов’язані з ними зміни, набуваючи особливої динаміки під час політичних та соціально-економічних подій. Зміни у культурному житті країни, укріплення зовнішньополітичних зв’язків чи навіть раптовий військовий напад з боку країни-сусідки знаходять відображення у мові, що виливається у творення неологізмів.

За словником, неологізми – це «слово, а також його окреме значення, вислів, що з’явилися в мові на певному етапі її розвитку або були вжиті тільки в якомусь акті мовлення, тексті чи мові певного автора» [1]. Сенс неологізмів залежить від часу, коли їх почали використовувати, а не від стилістичного забарвлення, тому слово, яке людина бачить вперше і яке давно функціонує в мові, не є неологізмом.

Науковці виділяють чотири основні причини для творення неологізмів [2]:
1) нагальна потреба назвати нові предмети, поняття, явища, стани, дії («пушкінопад», «затридні», «макронити»);
2) необхідність у заміні відомих назв більш вдалими чи точними, які відповідають сучасним настроям («натівець», «бандера-смузі», «чорнобаїти»);
3) набуття знайомими словами нових значень, які не були записані раніше («орки», «паляниця», «леопард»);
4) прагнення дати предметові чи явищу більш естетичну чи емоційно забарвлену назву («асвабадітєлі», «диванні експерти», «тікток-війська»). 

Неологізми вважаються унікальною складовою пасивного словника, оскільки залежно від обставин можуть переходити до сфери активного вжитку або ж зникати за непотрібності. Кожне покоління стикається зі словами, які для них нові, однак з плином часу вони стають знайомими та звичними. Так для наших прадідів та прабабусь неологізмами були «радіо», «телебачення», «телевізор», для наступної генерації – «супутник», «астронавт», «космос», для батьків – «Інтернет», «телефон», «комп’ютер». Сьогодні ж ми стикаємося із неологізмами, які з’явилися внаслідок повномасштабного вторгнення росії на терени Незалежної України.

Словник.

Арестовлення – заспокійливе звернення чи повідомлення. Утворилося завдяки колишньому раднику Офісу президента Олексію Арестовичу, який відомий своїм спокійним тоном та цитатами, як-то «Вони випустили п’ять ракет? Значить у них тепер на п’ять ракет менше».

Асвабадітєлі – російські окупаційні війська. Утворилося завдяки навмисній зміні значень слів з російського «визволителя» («освободителя») до «поневолювача». Російська влада пропагувала звільнення українських земель, натомість тимчасово окупувала або анексувала їх.

Бавовна – вибухи в росії та на тимчасово окупованих українських територіях. Навесні 2022 року жителі російського Бєлгорода чули вибухи та ставали свідками пожеж, однак через страх називати речі своїми іменами вони використовували термін «хлопок». Українці ж переклали це слово, аби поглузувати.

Бандера-смузі – саморобна рідка вибухівка у пляшці або ж коктейль Молотова. Назва набула популярності після звернення мера Львова Андрія Садового, який закликав виготовляти «смузі». Бандера ж є лютим ворогом росіян, тому вибухівка з його іменем вселяє в них страх.

Бандеромобіль – бойові автомобілі українських військових, які мають підвищену прохідність та оснащені великокаліберним озброєнням. Спочатку це слово функціонувало як жартівлива назва конкретного типу автомобіля, однак набуло особливої популярності після заяв речника МО рф Ігора Конашенкова і стало позначати будь-яку кустарно броньовану машину ЗСУ.

Джавелінити (байрактарити, хаймарсити) – нищити ворога. Походить від назв наданої союзниками зброї – «Джавелін», «Байрактар» та «Хаймарс», якою ЗСУ захищали українські території від російських загарбників, попутно знешкоджуючи їх.

Затридні – мати нереалістичні плани та щиро вірити в успіх. Утворилося завдяки популярному гаслу окупантів, які планували захопити Україну за три дні. Вживається для позначення хворих, нездійсненних фантазій, які не мають шансів на втілення.

Кадирити – видавати бажане за дійсне. Походить від прізвища лідера Чечні Рамзана Кадирова, який робить вигляд, що його війська відіграють значну роль у протистоянні, хоча насправді є купкою невмілих нездар.

Кімити – зберігати оптимізм навіть у скрутні та важкі часи. Утворилося від прізвища голови Миколаївської ОВА Віталія Кіма, який постійно підбадьорював та підіймав настрій жителям області, записуючи милі відео та готуючи сюрпризи для окупантів.

Макронити – прикидатися стурбованим певною ситуацією. Походить від прізвища президента Франції Емманюеля Макрона, який виражав співчуття українському народові, водночас спілкуючись з президентом країни-агресорки. Людина, яка макронить, демонструє свою стурбованість на публіку, однак не вдається до рішучих дій.

Орки – російські окупаційні війська, що вдерлися в Україну. Спочатку слово позначало фантастичних істот, злих кремезних варварів із звіриними рисами, змальованих у творах Джона Толкіна. Українці розгледіли певну схожість цих істот з окупантами, через що нарекли їх орками. Нерідко зустрічається варіант, коли путіна називають Сауроном, а росію – Мордором.

Паляниця – слово-пароль, що слугує для розпізнавання ворожих диверсантів. Через відмінності у мовах росіяни не в змозі правильно вимовити це слово, постійно кажучи щось на кшталт «паляніца», та думають, що говорять про полуницю. Завдяки цьому українці вираховують зрадників та диверсантів.

Пушкінопад – знесення пам’ятників російським культурним діячам та перейменування топонімів з їхніми іменами. З початком війни українці почали активніше позбавлятися радянської символіки, російських назв та пам’яток з діячами країни-агресорки. За роки Майдану подібне явище носило назву «ленінопад».

Русскій мір – це ідеологія війни, яка представляє експансію як звільнення, агресію як миротворчість, агресора як жертву, а жертву як агресора; виправдовує будь-яке насилля сакральною духовно-моральною місією Росії.

Свинособака – калька з німецької мови, що позначає негідника чи нікчему. Українці широко вживають цей вираз, коли мова заходить про російських окупантів, їхню мову чи культуру.

Тікток-війська – солдати Рамзана Кадирова, кадирівці. Утворилося через специфічні дії кадирівців: вони викладали чимало «переможних» фото та відео у соцмережі, зокрема і в Тік-Ток, однак не брали участі у боях або ж не відігравали там вагомої ролі.

Чорнобаїти – постійно робити те саме, не отримуючи іншого результату і страждати через це. Походить від назви села Чорнобаївка на Херсонщині, де знаходиться військовий аеродром. Росіяни безрезультатно намагалися захопити його 26 разів, однак постійно зазнавали поразки. Вираз є синонімом до фразеологізму «наступати на ті самі граблі».

Шойгувати – вдавати, що все добре й під контролем, хоч насправді це не так. Утворилося від прізвища міністра оборони росії Сергія Шойгу, який звітував президенту про «успіхи російської армії». Насправді ж країна-агресорка несла великі втрати та була змушена відступати.

 

Література


1. Тараненко О. Неологізм. Енциклопедія сучасної України. URL: https://esu.com.ua/article-73609 (дата звернення 12.05.2023).
2. Стишов О. Динаміка лексичного складу сучасної української мови. Лексикологія. Лексикографія: навч. посіб. Біла Церква: «Авторитет», 2019. С. 32-33.

Ліліана Хандрига

Опубліковано: Травень 2023