Правильне вживання прийменника при в українській мові

(Легкі уроки української)

Фото. http://burlaka.com.ua/

 

Широкий розвиток української мови, боротьба за її чистоту й ліквідація русифікованих висловлювань стали прикметами сучасного українського суспільства. Дбайливе ставлення до української мови, що багато років перебувала в занедбаному стані в порівнянні з російською, треба популяризувати в усіх сферах життя, особливо в культурному і науковому просторі. Тому хотілося би зосередити увагу на такому явищі, як неправильне вживання мовних конструкцій із прийменником при, яких дуже багато в нашому повсякденному мовленні.

Прийменникам належить важлива роль у побудові твору, вони, взаємодіючи з іменниками, забезпечують правильність, доречність, точність висловлюваної думки, логічність викладу матеріалу.

Але, на жаль, навіть дуже поважні україномовні автори наукових праць і журналісти часто порушують правила використання прийменників, тим паче пересічні українці, які зазвичай зовсім на зосереджуються на коректному вживанні таких розповсюджених прийменників, як у, в, при, з, до та інших.

Ось, наприклад, у салоні найбільш багатолюдного трамваю нашого міста щодня лунає звукозапис, в якому приємний жіночий голос говорить: «Проїзд у трамваї здійснюється тільки при наявності у пасажирів засобів індивідуального захисту…». Для мовознавця чути таке – справжнє випробування. На перший погляд, фраза суто українська, всі слова – теж українські, ніякого суржика, як то кажуть. Але це тільки на перший погляд. Насправді українське слововживання не має такої конструкції, як при наявності. Треба казати й писати за наявності. Спробуємо розібратися в цьому непростому питанні.

У сучасній українській мові прийменник при вживають з іменниками у формі місцевого відмінка, тобто тими, що відповідають на питання: при кому, при чому? Ці конструкції використовують для вираження: просторової близькості, підпорядкованості або належності, наявності чого-небудь, наприклад: при бібліотеці працюють мовні курси, при ньому були документи, при всій чесній громаді, сперечатися при батьках, при друзях, при мені, при тому закладі є кафе тощо.

Російський прийменник при відрізняє багатозначність і часта вживаність. Українська мова має різноманітні можливості, не змінюючи значення, передати зміст іншими мовними засобами.

Без уваги на специфічні особливості вживання прийменника при в українському мовленні автори копіюють російські зразки: 
при гучних аплодисментах (під гучні оплески), 
при необхідності (у разі потреби, або за необхідності), 
при відсутності кінопльонки
(коли/якщо немає/бракує кіноплівки, за відсутності кіноплівки), 
при рівних умовах (за рівних умов), 
при наявності коштів (за наявності коштів), 
при всьому його бажанні (хай як він бажає, на його бажання), 
при перших словах (після перших слів), 
при інвентаризації (під час інвентаризації), 
при всьому тому (попри все те), 
при першій появі (щойно з’явиться),
знаходитись при владі (владарювати, бути при владі), 
при одній згадкі (від самої згадки), 
при участі поета (за участі поета), 
при умові своєчасного замовлення (за умови своєчасного замовлення).

Цьому сприяють і видані в УРСР «нормативні» правописні та російсько-українські словники, яких повно в наших бібліотеках, а користувач таких словників не підготовлений до критичного сприймання цих лексикографічних праць. Перекладаючи російські слова і звороти, радянські словники на перше місце ставили не українські питомі форми, а штучно створені копії російських форм.

https://zno.if.ua/?p=2716

У цьому легко переконатися, ознайомившись, наприклад, із матеріалом «Російсько-українського словника» в 3-х томах, зокрема зі словниковою статтею, в якій уміщено російський прийменник при і його українські відповідники, між яких: «3. (для указания на наличие чего-л. у кого-л.) при (чому); быть при деньгах – бути при грошах; быть при оружии – бути при зброї; остаться при своих (в результате игры) – залишитися при своїх. 4. (при обозначении лица, имеющего в наличии что-л.; под присмотром, в сопровождении, под начальством и т. п. кого-л.) при (кому-чому); (с) з, із (ким-чим); деньги были при мне – гроші були при мені (зі мною); отряд милиции при одном командире – загін міліції при одному командирі (з одним командиром)» [т. ІІ, с. 845]. Такі конструкції не є українськими, а скальковані з російських форм.

Більшою мірою відроджують і узаконюють питому українську лексику перекладні словники нового покоління. Так, «Новітній російсько-український словник» не наводить скалькованих конструкцій бути при грошах, при одній думці про це, при (чому), зафіксованих у вищеназваному новому словникові. Точніші переклади невдало перекладених у нормативних словниках російських слів, граматичних форм та ідіом можна знайти в «Російсько-українському словнику складної лексики» С. Караванського.

Один із розповсюджених прикладів хибного вживання конструкції з прийменником при – з іменниками в значенні під час (рос. во время). Для формування суто українських словосполучень російське при перекладають по-різному: за, під час, коли, для або вживають дієприслівниковий зворот, наприклад:

при виконанні службових обов’язків – правильно: під час виконування службових обов’язків; виконуючи службові обов’язки; коли виконують службові обов’язки; 
при виконанні завдання – під час виконування завдання, виконуючи завдання, коли виконують завдання; 
при створенні запису – під час створення запису, створюючи запис, коли створювали запис; 
при вивченні фольклору – під час вивчання фольклору, вивчаючи фольклор, коли вивчають фольклор; 
при настроюванні оргáну – під час настроювання оргáну, настроюючи оргáн, коли настроюють оргáн; 
при відборі в навчальні заклади – під час відбирання до навчальних закладів, відбираючи до навчальних закладів, коли відбирають до навчальних закладів;
при оцінці важкого року – під час оцінювання важкого року, оцінюючи важкий рік, коли оцінюють важкий рок.

Залежно від змісту різними засобами передають і такі конструкції, як при возникновении, при появлении, при подаче заявления, при согласовании тощо, оскільки в російській мові вони мають три основні значення: під час (рос. во время), у разі (у випадку, рос.: в случае), унаслідок (у результаті, рос.: в результате). Тобто українська конструкція буде такою: у разі (внаслідок) виникнення, узгодження, появи й т. ін.

Як бачимо, в українській мові по-різному можна передати зміст російських словосполучень із прийменником при: одним словом, конструкціями з іншими прийменниками або без прийменників, дієслівними (дієприслівниковими) зворотами, розлогими синтаксичними одиницями. Деякі російські прийменникові словосполуки мають кілька українських відповідників. Тому не треба калькувати російські конструкції, а слід уважно добирати суто українські мовні засоби.

 https://miyklas.com.ua/p/ukrainska-mova/6/imennik-43064/morfologiia-imennik-iak-chastina-movi-41979/re-03a80140-46c4-453b-ae76-38fcfa993f5d

Так що ж тепер – уникати прийменник при в нашому мовленні? Звісно ж, ні – він існує в українській мові, хоча й не в такому широкому вживанні та значенні, як у російській мові. Треба не забувати, що звороти з давнім, хоч і менш уживаним прийменником при відповідають синтаксичній будові української мови, наприклад, нормативними є: при тому зауважимо, при цьому враховуємо, при цілковитій свідомості, при цілковитому мовчанні, при видавництві працює книгарня. Добираючи прийменниковий зворот, потрібно враховувати особливості вживання його в конкретному тексті.

Хтось, мабуть, скаже: чи важливі такі дрібниці, мене ж усі розуміють... Однак якщо ми намагаємось говорити і писати українською правильно, стоїмо на захисті рідної мови від русифікації, зацікавлені в розвиткові справжньої літературної мови в нашому суспільстві, тоді, звісно, ми не оминемо своєю увагою такі мовні правила.

 

Радимо прочитати:

Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо.– Київ: Центр учбової літератури, 2020.– 283 с.
Караванський С. Російсько-український словник складної лексики.– Київ: ВЦ «Академія», 1998.– 711 с.
Караванський С. Пошук українського слова, або Боротьба за національне «Я».– Київ: ВЦ «Академія», 2001.– 240 с.
Українська ділова і фахова мова: практик. посібник на щодень / за ред. М. Д. Гінзбурга.– 2-ге вид., випр. і доп.– Київ: Фірма «ІНКОС», Центр навч. літератури, 2007.– 672 с.

Ольга Бєльська
за матеріалами фонду ДОУНБ та інтернет-джерелами

Опубліковано: Грудень 2022