Освітянам на замітку

«Коли я збираюся писати новий сценарій, найважче для мене – це піти в канцтовари та купити блокнот»3, – Квентін Тарантіно. Проте, коли цей режисер починає писати свій сценарій, виходить щось геніальне й унікальне водночас. Його роман «Одного разу в Голлівуді» не став винятком, книга просякнута духом американського вестерну всуміш із авторським розмаїттям Тарантіно. 

Поняття вестерну можна схарактеризувати не тільки як жанр кіно, а, швидше як цілий вид мистецтва, характерний для США 1960-х років. Хоча пізніше він поширився і в інших країнах, вважають, що справжній вестерн можуть створити лише в Америці. Оскільки цей вид кіномистецтва тісно пов’язаний з історією країни.2 

Вестерни знімалися і в Італії, і в Німеччині, й у Великій Британії, та навіть в СРСР.2 Проте, саме в американському вестерні є щось особливе, можна сказати, дух Дикого Заходу.  

Важливою рисою вестернів є конфлікт, який демонструється через зіткнення характерів героїв із різними поглядами на правила життя. У вестернах раннього періоду характерна боротьба індіанців з іншими поселенцями.2 А для пізніших це – боротьба власників ранчо з впливом великого бізнесу, владою тощо.  

Вестерн можна схарактеризувати як жанр із чітким поділом на добро і зло, у них завжди є позитивний герой-протагоніст та його суперник-антагоніст. До того ж, їхня приналежність до однієї зі сторін відома від самого початку та не змінюється до кінця фільму.  

У вестернах демонструється вся суворість дикої місцевості. Дії картин відбуваються у пустелях, ранчо, на фермах, або ж маленьких містечках.2 Американські вестерни можна назвати унікальним простором кінематографа не тільки США, а й всього світу. 

Знявши фільм «Одного разу в Голлівуді», а згодом і випустивши однойменну книгу, Квентін Тарантіно віддає певну шану епосі вестернів і ностальгує за цим часом, в якому минули його молоді роки. 

«Одного разу в Голлівуді» можна назвати дещо альтернативною версією1 подій, які відбулися в 1969 році у тогочасному Голлівуді. Руками головних героїв-друзів він врятував дружину Романа Поланськи Шерон Тейт. Цей фільм режисер присвятив 50-річчю1 того моторошного дня, коли представники «сім’ї» Чарлі Менсона вбили вагітну Шерон у власному будинку. Режисер змінив хід історії та створив версію подій, яку сам би хотів бачити. Це вбивство змінило тогочасний Голлівуд, а режисер відчуває певні сентименти до того часу, коли він був дитиною та бачив ці зміни на власні очі. 

«Я думаю, якщо ви прихильник фільму, то отримаєте задоволення від читання книжки та подальшого глибшого дослідження персонажів, дізнаючись секрети, про які не йшлося у стрічці»4, – зазначив Квентін Тарантіно. 

Головною причиною для прочитання цієї книги є те, що автор бажає розібратися в людях, які перебувають в просторі Голлівуду, в їхньому душевному стані.4 У підсумку він констатує, що попри сумніви, невдачі, страждання бути частиною цього кінопростору – і є нагорода за усі невдачі.  

Звісно, вестерн грає важливу роль для К. Тарантіно і його творчості, але він привносить в цей жанр і елементи свого авторського стилю. Завдяки цьому він робить свою книгу більш свіжою і цікавою для сучасного читача.   

Він адаптував елементи вестерну до сучасного контексту, оскільки добре знайомий з тогочасним і сучасним кінопростором.  Наприклад, головні герої Рік Далтон і Кліфф Бут є протагоністами, та мають багато спільних рис із тогочасним  ковбоями – вони мужні, сильні, мають принципи та честь, здатні впоратися з будь-якими проблемами. Книга містить багато сцен, які можна порівняти з класичними вестерн-поєдинками, підіймає теми відновлення правди та боротьби за справедливість.  

Квентін Тарантіно відіграє важливу роль у вестерн-традиції, він оновив і привніс нове бачення жанру. Він зберігає та відновлює інтерес до вестернів у сучасних глядачів і показує, що цей жанр, попри час, все ще цікавий і важливий для сучасного кінематографа. 

Вестерн-традиція відіграє важливу роль у творчості К. Тарантіно, зокрема в його книзі «Одного разу в Голлівуді» використовуються елементи вестерну, які занурюють в атмосферу 1960-х. Автор створив сюжет з того, що знає про тогочасну епоху, з того, що він пам’ятає як глядач. Він використав елементи вестерну та вміло поєднав їх зі своїм унікальним стилем і баченням «картини світу» Голлівуду в цілому. Він створив  повоєнних героїв-ковбоїв, які мають багато спільних рис зі своїми персонажами. Ковбой перетворюється на героя американського, голлівудського, міфу. К. Тарантіно доводить, що вестерн – не застарілий, а базовий епічний жанр американського кіно, і саме цим має бути цікавим читачам-глядачам. 

 

Список використаних джерел: 

1. «Одного разу в… Голлівуді». Альтернативна реальність Тарантіно // Лариса Наумова // КіноТеарт // 2020 р. // URL: http://archive-ktm.ukma.edu.ua/show_content.php?id=2473 

2. Вестерни як особливість США // studocu// Vinnitsa National Medical University // URL: https://www.studocu.com/uk/document/vinnitsa-national-medical-university/operating-system/vesterni-yak-osoblivist%D1%8C-ssha/39565574 

3. Квентін Тарантіно // Вікіцитати // URL: https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%9A%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%BD_%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%BD%D0%BE 

4. Блиск і ницість кіноіндустрії в романі «Одного разу в Голлівуді» // АНАСТАСІЯ ГЕРАСИМОВА // mind.ua//2022 р. // URL: https://mind.ua/publications/20250132-blisk-i-nicist-kinoindustriyi-v-romani-odnogo-razu-v-gollivudi 

 

Маслова Дар’я, студентка ФСЗМК ДНУ ім. Олеся Гончара