Вища школа
Дошкільна педагогіка
Загальноосвітня школа
Цікаво знати
Наукові роботи викладачів і студентів
Патріотичне виховання
Дайджести
Творчі роботи студентів

Освітянам на замітку

Наукові роботи викладачів і студентів

Матеріали за темами:
 

Громченко Валерій Васильович,
доктор мистецтвознавства, професор,
проректор з наукової, творчої та міжнародної діяльності
Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки


Метою статті є виявлення специфіки музично-художніх програм творчих проєктів фестивалю «Музика без меж», у їх усталенні як своєрідних репертуарних новацій сучасного музичного мистецтва, а також окреслення їхньої спільної характерологічної означеності. У ряді методів дослідження відзначимо, передусім, методи аналізу та синтезу, історичний, джерелознавчий, компаративний, узагальнюючий, а також регенеративний підхід у вивченні фестивальних програм
Новизна статті обумовлюється відсутністю наукових досліджень програм фестивалю «Музика без меж» у світлі процесів їхньої регенеративності, відновлення у межах численних фестивальних творчих проєктів.
Висновки. У низці найспецифічніших ознак музично-художніх програм творчих проєктів фестивалю «Музика без меж», що усталюють своєрідність репертуарних новацій у сучасному музичному мистецтві, означимо:
1) внесення до програм фестивалю низки сценічно-одноосібних музичних композицій (твори соло);
2) виконавчо-сценічне оновлення у представленні музично-художніх програм, зумовлене звукоакустичними особливостями фоє-холу великого концертного залу Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки (Concert hall);
3) цілісність представлення творів з певного циклу музичних композицій, означених жанровою або художньо-образною єдністю;
4) репертуарно-персоналізовану означеність програм, представлену виконанням в одному концерті творів різних жанрів, підкреслимо, лише одного композитора.
Встановлено, що спільною характерологічною означеністю музично-художніх програм творчих проєктів фестивалю «Музика без меж», можна вважати риси художнього стилю бідермаєр, адже одноконцертна програма чи лаконічна серія концертів відповідного проєкту дає можливість цілісного охоплення індивідуально-творчого обличчя композитора або ж виконавської форми чи жанру.
Ключові слова: творчий проєкт, фестиваль, «Музика без меж», програма, бідермаєр, стиль, мистецтво, соло, жанр.


Hromchenko Valerii,
doctor of Arts, professor, vice rector of
research, creative and international activity for Mikhail Glinka academy
music of Dnepropetrovsk region

Creative projects of the festival «Music without limits»
as the repertory novations for the contemporary musical art

The purpose of this scientific article is revealing of the particularity from musically artistic programs of creative projects by the festival «Music without limits», in their understanding as the peculiar repertory novation ofthe contemporary musical art, as well as delineating of their overall characterological significance. There are row of the investigative methods we will denote next ways a namely analysis and synthesis methods, historical, source, comparative, generalizing, as well as regenerative way in studying festival programs.
The newness of this scientific article is conditioned by absent investigative researches of «Music

without limits» festivalʼs programs, in the light from processes of their regeneration, restoration in the frames of many festivals creative projects. Conclusions.There are most peculiar attributes of musically artistic programs of creative projects by festival «Music without limits», which are establishing the particular repertory novation in contemporary musical art are:
1) the including to the festival’s programs the row of stage-single musicalcompositions (solo works);
2) the performing-stage updating in presentation of musically artist programs, which is conditioned soundly acoustical particularities of central concert hall’s foyer-hall in Dnipropetrovsk academy music named after M. Glinka (Concert hall);
3) the holistic of presentation for compositions from definite cycle of musical works, whichare designated by genre or artistically imaginative unity;
4) the repertoire personality denoting of musical programs, which is represented by performing in one concert the compositions of different genres, emphasize, by only one composer.
Established, that the general characterological designation of musically artistic programs of the creative projects by thefestival «Music without limits», we can consider the attributes of biedermeier artistic style, since an one concert program or laconic concert series of one or another creative project, gives the possibility for the holistic coverage of composer individually creative face or performing form, genre etcetera.
The key words: creative project, festival, «Music without limits», program, biedermeier, style, art, solo, genre.

Постановка проблеми. У багатогранності складових навчально-освітнього процесу в Дніпропетровській академії музики ім. М. Глінки Міжнародний фестиваль музичного мистецтва «Музика без меж» посідає особливе місце. Від першого музичного форуму, що відбувся 25–27 лютого 2009 року, фестиваль обʼєднує у концентровано-творчих звершеннях всі інструментальні та вокальні музичні спеціалізації; проводяться науково-практичні конференції, тематичні круглі столи, численні майстер-класи, відкриті творчі зустрічі, виконавські школи видатних музикантів сучасності, концерти молодих виконавців тощо.
В усіх без виключення щойно перелічених видах мистецької активності музичний твір, або ж певна репертуарна означеність, посідають виключно доленосне місце у складних процесах кристалізації багатофункціонального значення міжнародного музичного форуму.
Відтак, майже за 15 років проведення фестивального руху на концертних сценах академії музики ім. М. Глінки, окреслився величезний репертуарний пласт, своєрідність якого, окрім беззаперечності пріоритету виконання академічних музичних творів, потребує все більшого означення, зокрема і з огляду виявлення особливостей музично-художніх програм численних творчих проєктів, що за роки мистецького життя фестивалю означились винятково яскравою художньо-творчою індивідуальністю.
Актуальність теми дослідження. Вищеозначена проблема виявлення своєрідності музично-художніх програм численних творчих проєктів фестивалю «Музика без меж», зумовлюється завжди актуальним питанням для будь-якого професійного музиканта-виконавця, -викладача, -науковця, а саме – розширенням відповідно концертно-конкурсного, фестивального репертуару; збільшенням арсеналу навчально-педагогічних творів, визначенням певних композицій як матеріалу науково-дослідницьких праць. Таким чином, вивчення програм багатьох фестивальних творчих проєктів суттєво активізує процеси виявлення й, відповідно, накопичення художнього матеріалу задля здійснення ґрунтовніших, творчо-довершеніших результатів у будь-якій сфері музичної діяльності.
Огляд літератури. Традиційно, палітра художніх звершень фестивалю «Музика без меж» знаходить активні аналітичні огляди у працях, насамперед, науково-публіцистичного жанру, зокрема в оглядових статтях, надрукованих, як правило, в інформаційно-аналітичному періодичному виданні Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки «Музичний вісник». Серед численних праць такого роду виділимо роботи Н.В. Башмакової [1], М.В. Ємець [3], В.І. Скуратовського [7; 8], Ю.М. Худієнко [10], А.А. Тулянцева [9].

Серед авторів, які здійснили аналіз деяких творчих проєктів фестивалю, означимо аналітичну діяльність Т.О. Медведнікової [5; 6] та В.В. Громченка [2]. На жаль, публіцистичний жанр праць вищеозначених авторів змушує відзначати лише оглядово-узагальнюючий, констаційний характер цих робіт, а відтак, і відсутність виявлення певних характерних рис програм фестивальних творчих проєктів.
Метою статті є виявлення найспецифічніших ознак музично-художніх програм творчих проєктів фестивалю «Музика без меж», у їх усталенні як своєрідних репертуарних новацій сучасного музичного мистецтва, а також окреслення їхньої спільної характерологічної означеності.
Об’єктом дослідження є творчі проєкти міжнародного фестивалю «Музика без меж» у їхньому художньо-програмному означенні, а предметом – найбільш специфічні властивості програмної палітри численних фестивальних творчих проєктів у контексті її становлення як характерної репертуарної новації сучасного академічного музичного мистецтва.
Виклад основного матеріалу. Від часу заснування фестивалю «Музика без меж» (2009), спілкування з видатними музикантами сучасності на численних концертних сценах академії музики ім. М. Глінки, професійна комунікація у різноманітних формах спільного взаємозбагачення (концерти, майстер-класи, відкриті тематичні лекції, творчі зустрічі тощо), природньо генерували розгалуження відповідних конфігурацій творчого спілкування уславлених митців зі студентством, викладачами, з усіма поціновувачами академічного музичного мистецтва.
Відтак, однією з найбільш своєрідних комунікативно-презентаційних форм, задля урізноманітнення музично-художньої програми виступів знаних музикантів, постав одноконцертний творчий проєкт «Соло „зірок” фестивалю», що окреслився в однойменному концерті в межах VІІІ Міжнародного фестивалю академічного музичного мистецтва «Музика без меж» (31 березня, 1–3 квітня 2013 р.).
Творча ідея представити кожного славетного музиканта фестивалю у його концентровано-лаконічному художньо-індивідуальному обличчі була реалізована у зверненні до виконавської форми соло, тобто сценічно-одноосібного, художньо-довершеного виконавства на академічних духових або ж струнно-смичкових інструментах. Професор Вищої школи музики в Женеві та Вищої школи мистецтв у Берні, віолончеліст Денис Северін; професор Вищої школи музики в Лозані, валторніст Жан-Пʼєр Беррі; професори Вищої школи музики в Женеві, тромбоніст Жак Може та скрипаль Сергій Островський почергово передавали естафету сценічно-індивідуального творчого акту, в якому одноосібне виконавство стверджувало не лише творчу унікальність певної особистості, але й виокремлювало цілий пласт музичних композицій, створюючи відповідну регенераційність художнього матеріалу, його певне відновлення у палітрі інструментальних творів соло.
Отже, у тогочасному концерті пролунали як надзвичайно відомі твори соло, а саме – Чакона із Сюїти для скрипки соло d-moll Й.С. Баха, Сюїта для віолончелі соло G-dur Й.С. Баха, так і композицій, написаних у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст., зокрема пʼєса «Міжзірковий поклик» для валторни соло О. Мессіана, «Баста» для тромбона соло Ф. Рабе, Три пʼєси для тромбона соло Д. Шелсі.
Таким чином, можемо констатувати здійсненність не лише процесу оновлення репертуарного арсеналу в академічному сценічно-одноосібному виконавстві (твори соло), але й унікальність його представлення, обумовлену об’єднанням творів різних культурно-історичних періодів, музичних епох в одному концерті, в одній спільності виконавчо-характерологічної означеності (концерт соло), своєрідно нагадуючи бідермаєрівський стиль, художній принцип «великого в малому» (бідермаєр стиль).
На особливу аналітичну увагу заслуговує творчий проєкт відомого скрипаля-концертувальника, лауреата численних міжнародних конкурсів Олександра Тростянського, а саме – «Цикл 24 каприси для скрипки соло Н. Паганіні». Цей унікальний одноконцертний проєкт було представлено у межах музично-тематичного марафону «Дні Італії на Міжнародному фестивалі „Музика без меж”» (23–25 лютого 2015 року). «Другий день фестивалю подарував меломанам два концерти, значення яких у розвитку музичної культури Дніпропетровщини складно переоцінити. У виконанні О. Тростянського прозвучав цикл з 24 каприсів для скрипки соло Н. Паганіні, а піаніст В. Попругін познайомив слухачів із сучасною академічною фортепіанною музикою. … Органічність творчого процесу О. Тростянського перед численною слухацькою аудиторією, у період більше ніж півтори години виконання циклу каприсів Н. Паганіні, змусила зацікавитись у майстра щодо його емоційно-психологічного означення процесу народження музики для інструмента соло. Для скрипаля твори даного жанру це „… величезна свобода акту художнього творення. Але ж такого роду самостійність накладає на виконавця надзвичайно велику відповідальність за вірність передачі ідей композитора слухачеві» [2, 2].
Уславлений скрипаль-віртуоз представив слухацькій аудиторії всі каприси легендарного музиканта-романтика. О. Тростянський, виконуючи повний цикл в одному концерті, розподілив каприси на певні блоки, згідно відповідного художньо-змістовного означення кожної п’єси соло. Наголосимо, що прозвучали всі каприси як надзвичайно відомі та часто виконувані, так і менш популярні серед виконавців і поціновувачів академічного музичного мистецтва. Відтак, підкреслимо факт своєрідного репертуарного оновлення, характерної регенераційності художнього матеріалу для скрипки, його специфічне відновлення у контекстності щойно означеного творчого проєкту. При цьому, максимально властивою рисою цього звершення постає бідермаєрівський репертуарний принцип, тобто концентровано-лаконічне представлення композиторської геніальності скрипаля-романтика, що формувалась протягом усього творчого життя майстра, відповідно як і процес написання каприсів, лише в одному концертному звершенні – цілісному виконанні всіх каприсів в один скрипковий вечір. Подібне відновлення музичних творів, обумовлене ідеєю створення певного творчого проєкту, знаходимо й у мистецькому прагненні та його втіленні відомим піаністом сучасності, лауреатом багатьох міжнародних конкурсів Вадимом Холоденком.
Його творчий проєкт «32 сонати для фортепіано Л. Бетховена» був представлений у межах VІІ Міжнародного фестивалю «Музика без меж» (14–17 листопада 2012 року). Цей багатоконцертний проєкт було презентовано у семи виступах піаніста, що відбулись 13, 17 листопада 2012 р.; 17, 20 грудня 2012 р.; 11, 14 лютого 2013 р. і 8 квітня 2013 р. у великій залі Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки. «Сім концертів циклу формувались піаністом за власним розсудом. Не слідуючи Бетховенському порядку розташування сонат, кожний з концертів представляв обмірковану та логічно завершену композицію, цікаву з драматургічної точки зору. Своєрідну арку склали 29-а соната, що відкрила цикл та 32-а, яка постає, за словами С. Фейнберга „…дійсно гідним завершенням усього геніального циклу”» [5, 1]. Підкреслимо, що сучасна творча акцентуація без виключення усього сонатного фортепіанного доробку геніального композитора, також може бути означена в контексті характеристик мистецького напрямку бідермаєр, а саме – представлення усіх фортепіанних творів сонатного жанру Л. Бетховена, що створювались протягом усього мистецького життя майстра, у доволі лаконічній серії концертів, розкриваючи сутність бідермаєр-стилю – відтворення великого в малому. У численних фестивальних звершеннях особливу увагу привертають творчі проєкти заслуженого артиста України, відомого трубача Андрія Ільківа. Так, будучи неодноразово учасником-солістом фестивалю, митець створив оригінальні проєкти за участю ансамблю мідних духових інструментів «Київ-Брас». Перший виступ цього колективу відбувся у межах VІ Міжнародного фестивалю «Музика без меж» (13–16 березня 2012 р.). Склад учасників VІІІ Фестивалю (31 березня, 1–3 квітня 2013 р.) також означив представництво цього уславленого духового ансамблю. При цьому, наголосимо, що ключовою відмінністю у цих двох виступах, постала змінність виконавчо-сценічного представлення музично-художніх програм, а саме – з фестивальної сцени великої зали академії музики ім. М. Глінки (Concert hall), ансамбль перемістився у фоє-хол великого концертного залу, де з великим успіхом здійснив концерт під час другого фестивального візиту.

Вочевидь, таке рішення організаторів творчого проєкту було зумовлене звуко-акустичними особливостями фоє-холу, що створило найсприятливіші умови задля ефектнішого застосування луноподібної динаміки (гучність звуку), досягнення більшої хоральності та звукової монолітності ансамблевого звучання духових інструментів, досягаючи своєрідного ефекту величної органної звучності. Звучали твори Й.С. Баха (Хорал з кантати № 140, Фуга g-moll), Г.Ф. Генделя, А. П’яцолли, Р. Мендеса, М. Скорика та інших.
Таким чином можемо констатувати звуко-акустичну зумовленість добору музично-художніх програм, що відповідно оновлює та збагачує репертуарну палітру сучасних ансамблів духових інструментів. Полярно різним програмним означенням окреслились творчі проєкти «„Toot Suite” Клода Боллінга» (керівник Андрій Ільків), що відбувся у межах Х Міжнародного фестивалю «Музика без меж» (31 березня та 1–4 квітня 2014 р.), а також «Старовинна музика на березі Дніпра» (керівник Денис Северін) у межах «Днів Франції,
Німеччини та Швейцарії» на фестивалі «Музика без меж» (30, 31 березня – 1, 2 квітня 2015 р.). Репертуарно-домінантна увага до музичних композицій певних культурно-історичних періодів, а саме – Відродження, Бароко, а також постмодерної музичної культури, визначила програмну пріоритетність відповідних музичних композицій, що природньо зумовило процес віднайдення, виокремлення характерного музичного репертуару з музично-творчої палітри означених мистецьких періодів. Еволюційні процеси форми творчого проєкту на фестивальній сцені академії музики ім. М. Глінки, переконливо засвідчуються втіленням нових креативних ідей, імплементованих, зокрема, у масштабному проєкті, присвяченому творчості Йозефа Гайдна. У межах фестивалю «Музика без меж», що відбувся 1–3 травня 2023 року, перший день мистецького марафону означився абсолютним домінуванням музичного почерку геніального композитора. При цьому, наголосимо, що в одному концерті були обʼєднанні твори різних жанрів, а саме – симфонії, сольного інструментального концерту та опери. «Концерт був тематичним – звучали виключно твори Йозефа Гайдна.
Була виконана Симфонія № 101 „Годинник” Ddur з притаманною їй строгістю та чіткістю. Класичним зразком гайднівського концертного стилю став Концерт для фортепіано з оркестром D-dur. Соліст – заслужений діяч мистецтв України, професор Юрій Новіков. Будучи досить компактним, цей світлий та життєрадісний концерт увібрав у себе всі риси великого і ефектного концертного твору.
Ім’я Йозефа Гайдна завжди асоціюється із симфоніями та сонатами, але не з музичним театром. Справжнім відкриттям фестивалю стала перша постановка в Україні комічної опери «Безлюдний острів» Й. Гайдна на лібрето П’єтро Метастазіо. Дириґент-постановник – Дмитро Логвин. Невибагливий сюжет твору дозволяє розкрити вічні теми, при участі усього чотирьох персонажів: Сільвія – Мілана Худієнко, Констанца – Карина Верезуб, Енріко – Євген Шкурко, Джернандо – Ованес Алексанян» [4, 1].
Відтак, в означенні специфіки музично-художньої програми своєрідного проєкту присвяченого творчості Й. Гайдна, окреслимо репертуарно-персоналізовану зумовленість добору музичних композицій, представлену виконанням в одному концерті творів різних
жанрів (симфонія, концерт, опера). Вкотре підкреслимо і бідермаєрівську стилістику представлення одноконцертного творчого проєкту, в якому доволі локально означилась художньо-творча велич музичного обдарування композитора.

Висновки. У низці найбільш специфічних ознак музично-художніх програм творчих проєктів фестивалю «Музика без меж», що усталюють своєрідність репертуарних новацій у сучасному музичному мистецтві, чітко окреслюють відповідну регенераційність художнього матеріалу, його характерне відновлення у контекстності того чи іншого творчого проєкту на фестивальній сцені академії музики ім. М. Глінки, означимо:
1) включення до програм фестивалю низки сценічно-одноосібних художньо-довершених музичних композицій, а саме – творів соло для академічних духових (деревʼяний, мідний інструментарій) або ж струнно-смичкових інструментів (скрипка, віолончель), виразно представлених у творчих проєктах «Соло „зірок” фестивалю» та «Цикл 24 каприси для скрипки соло Н. Паганіні»;
2) виконавчо-сценічне оновлення у представленні музично-художніх програм, зумовлене звуко-акустичними особливостями фоє-холу великого концертного залу Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки (Concert hall), що мало яскраву презентацію у виступах ансамблю академічних мідних духових інструментів «Київ-Брас»;
3) цілісність представлення творів з певного циклу музичних композицій, означених жанровою або художньо-образною єдністю, що окреслилось виконанням усіх сонат Л. Бетховена у творчому проєкті «32 сонати для фортепіано Л. Бетховена», а також виконанням
усього циклу каприсів для скрипки соло Н. Паганіні;
4) репертуарно-персоналізовану означеність програм, представлену виконанням в одному концерті творів різних жанрів, підкреслимо, лише одного композитора, що здійснилось у масштабному проєкті присвяченому творчості Йозефа Гайдна. Встановлено, що спільною характерологічною означеністю музично-художніх програм творчих проєктів фестивалю «Музика без меж», можна вважати риси художнього стилю бідермаєр, адже, як правило, одноконцертна програма або ж лаконічна серія концертів того чи іншого проєкту, дають можливість цілісного охоплення індивідуально-творчого обличчя композитора.
Перспективою дослідження означеної теми може бути здійснення жанрового аналізу музично-художніх програм творчих проєктів Міжнародного фестивалю академічного музичного мистецтва «Музика без меж», з метою виявлення репертуарних закономірностей у
побудові фестивальних творчих проектів.


Список використаних джерел і літератури:

1. Башмакова Н.В. Про безмежність музичного мистецтва // Музичний вісник Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки. Вип. 1 (37). – 2016.– 19 трав.– С. 2.
2. Громченко В.В. Дні Італії на міжнародному фестивалі «Музика без меж» // Музичний вісник Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки. Вип. 2 (35).– 2015.– 22 трав.– С. 2.
3. Ємець М.В. Сонати трьох епох // Музичний вісник Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки. Вип. 1 (37).– 2016.– 19 трав.– С. 3.
4. Капітонова К.П., Щітова С.А. Безмежна музика весни на фестивальній сцені академії // Музичний вісник Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки. Вип. 1 (49). – 2023.– 27 трав.– С. 1.
5. Медведнікова Т.О. Шедеври залишаються з нами! // Музичний вісник Дніпропетровської консерваторії ім. М. Глінки. Вип. 1 (29). – 2013 – 7 трав.– С. 1.
6. Медведнікова Т.О. Лауреат міжнародного конкурсу ім. В. Кліберна Вадим Холоденко в Дніпропетровську // Музичний вісник Дніпропетровської консерваторії ім. М. Глінки. Вип. 3 (31). – 2013.– 30 груд. – С. 1.
7. Скуратовський В.І. «Музика без меж» знову в Дніпропетровську // Культура і життя. – 2011. – №50. – 16–22 груд. – С. 6.
8. Скуратовський В.І. Нові горизонти «Музики без меж» // Українська музична газета.– 2012.– № 3 (85). – С. 2.
9. Тулянцев А.А. Й немає в музиці кордонів // Пульс.– 2013.– № 41 (274). – 9 жовт. – С. 31.
10. Худієнко Ю.М. Міжнародний фестиваль «Музика без меж» // Музичний вісник Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки. Вип. 1 (39).– 2017. – 19 трав. – С. 1.

References:

1. Bashmakova, N.V. (2016). About the limitlessness of musical art. Muzychnyj visnyk Dnipropetrovsjkoji akademiji muzyky im. M. Ghlinky. Dnipro. 1 (37). 19.05.2016. P. 2 [in Ukrainian].
2. Hromchenko, V.V. (2015). The days of Italy on the International festival „Music without limits”. Muzychnyj visnyk Dnipropetrovsjkoji akademiji muzyky im. M. Ghlinky. Dnipro. 2 (35). 22.05.2015. P. 2 [in Ukrainian].
3. Jemecj, M.V. (2016). Sonatas of three epochs. Muzychnyj visnyk Dnipropetrovsjkoji akademiji muzyky im. M. Ghlinky. Dnipro. 1 (37). 19.05.2016. P. 3 [in Ukrainian].
4. Kapitonova, K.P., Shhitova, S.A. (2023). Unlimited music of spring on the festival stage of the academy. Muzychnyj visnyk Dnipropetrovsjkoji akademiji muzyky im. M. Ghlinky. Dnipro. 1 (49). 27.05.2023. P. 1 [in Ukrainian].
5. Medvednikova, T.O. (2013). The masterpieces stay with us! Muzychnyj visnyk Dnipropetrovsjkoji konservatoriji im. M. Ghlinky. Dnipro. 1 (29). 07.05.2013. P. 1 [in Ukrainian].
6. Medvednikova, T.O. (2013). Laureate of the international competition named after V. Cliburn Vadim Kholodenko in Dnipropetrovsk. Muzychnyj visnyk Dnipropetrovsjkoji konservatoriji im. M. Ghlinky. Dnipro. 3 (31). 30.12.2013. P. 1 [in Ukrainian].
7. Skuratovsjkyj, V.I. (2011). «Music without limits» is again in Dnipropetrovsk. Kuljtura i zhyttja. Kyjiv. 50. 16-22.12.2011. P. 6 [in Ukrainian].
8. Skuratovsjkyj, V.I. (2012). New horizons «Music without limits». Ukrajinsjka muzychna ghazeta. Kyjiv. 3 (85). P. 2 [in Ukrainian].
9. Tuljancev, A.A. (2013). And there are no limits in music. Puljs. Kryvyj Righ. 41 (274). 09.10.2013. P. 31 [in Ukrainian].
10. Khudijenko, Ju.M. (2017). International festival «Music without limits». Muzychnyj visnyk Dnipropetrovsjkoji akademiji muzyky im. M. Ghlinky. Dnipro. 1 (39). 19.05.2017. P. 1 [in Ukrainian