Вища школа
Дошкільна педагогіка
Загальноосвітня школа
Цікаво знати
Наукові роботи викладачів і студентів
Патріотичне виховання
Дайджести
Творчі роботи студентів

Освітянам на замітку

Наукові роботи викладачів і студентів

Матеріали за темами:
 


Брондзя (Мартинюк) Валентина Миколаївна,


доцент кафедри історії та теорії музики Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки, композитор, заслужений діяч мистецтв України


 


Овчарова Світлана Валентинівна,


доцент, професор кафедри народних інструментів Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки, художній керівник капели бандуристів «Чарівниці», заслужена працівниця культури України


 


Роюк Наталія Василівна,


кандидат мистецтвознавства, старший викладач кафедри музичного мистецтва Київського національного університету культури і мистецтв





Мета статті − охарактеризувати пісню-молитву «Маленька українка» з погляду композитора, аранжувальника, виконавця та зробити аналіз процесу трансформацій твору від солоспіву до відеокліпу в умовах сучасного музичного виконавства й української культури в цілому. Окреслити роль цієї пісні у творчості композитора, проаналізувати композиційну будову твору, виявити стильові особливості пісні в контексті перетворення музичного матеріалу.

Методологія дослідження полягає у застосуванні компаративного та структурного методів, цілісного музикознавчого та виконавського аналізів. Особливе місце посідають методи системного аналізу та синтезу для дослідження засобів перетворення вокально-інструментального твору у процесі переробки фактури музичного матеріалу від сольного до ансамблевого виконання. Також використовується метод узагальнення для формування висновків. Зазначений методологічний підхід допомагає розкрити основні принципи трансформації вокально-інструментальних творів сучасних композиторів для різних виконавських складів з використанням бандури.

Наукова новизна. Вперше у вітчизняному музикознавстві проаналізовано авторський твір-молитву «Маленька українка», який прожив життя від солоспіву для голосу з бандурою до відеокліпу в електронному аранжуванні. У роботі визначено основні засоби фактурно-тембрового перетворення, трансформації звукового та відеоряду пісні у часовому відрізі майже в чверть століття.

Висновки. Творчість нашої сучасниці, композитора Валентини Мартинюк відіграє важливу роль у розширенні й оновленні бандурного репертуару в сольному і ансамблевому виконанні. Зроблений теоретичний і практичний виконавський аналіз трансформацій пісні-молитви «Маленька українка» на вірши Олени Пчілки від солоспіву до відеокліпу, висвітлення різних етапів творчого процесу з точки зору композитора, аранжувальника та виконавця, надає можливість виявити сутність і глибинність цього твору, допомагає у виконавсько-професійній діяльності та неодмінно збагачує творчу спадщину українського національного мистецтва.

Ключові слова: солоспів, відеокліп, творчий процес, аранжування, відеоряд.


Brondzia (Martyniuk) Valentyna, аssociate professor at the history and theory of music department of Dnipropetrovsk Academy of Music named after M. Glinka, composer, honored art worker of Ukraine

Ovcharova Svitlana, аssociate professor, Professor at the folk instruments department of Dnipropetrovsk Academy of Music named after M. Glinka, art director of the bandurist’s chapel „Charivnytsi”, honored worker of culture of Ukraine
 

Roiuk Nataliia, сandidate of Arts (PhD), senior lecturer of the department of musical art of the Kyiv National University of Culture and Arts



«Little Ukrainian girl» by Valentina Martynyuk – from solo singing to video clip

 

Purpose of the article is characterizing the song-prayer „Little Ukrainian girl” from the view of composer, arranger, performer and make the analysis of process of composition transformation from solo singing to video clip in conditions of modern musical performing and Ukrainian culture in general. To outline the role of this song in the composer art, analyze composition structure, reveal song stylistic features in the context of musical composition arrangement.

Research methodology consists in usage of comparative and structural methods, integral musicological and performing analyses. Methods of system analysis and synthesis for research of transforming means of vocal-instrumental composition in the process of composition texture processing from solo to ensemble performance take special place here. Method of generalization is also used for conclusions forming. Specified methodological approach helps to reveal basic principles of vocal-instrumental compositions transforming of modern composers for various performers ensembles using bandura.

Scientific novelty. Author’s song-prayer „Little Ukrainian girl” is analyzed in domestic musicology at the first time that lived its life from solo singing for voice with bandura to video clip in electronic arrangement. Main means of textural-timbral transformation, conversion of song sound and video sequence in the time span of almost a quarter of a century are defined in this work. Conclusions. Art of our modern contemporary composer Valentyna Martyniuk plays important role in the expansion and renewal of bandura repertoire in solo and ensemble performance. Theoretical and practical performing analysis of song-prayer „Little Ukrainian girl” on Olena Pchilka poems transforming from solo performing to video clip is made, coverage of creative process various stages from the point of view of composer, arranger and performer enables to reveal the essence and depth of this work, helps in performing and professional activities for sure enriches the creative heritage of Ukrainian national art.

The key words: solo singing, video clip, creative process, arrangement, video sequence.

Постановка проблеми. Солоспів «Маленька українка» Валентини Мартинюк – один із творів композитора, який за час свого існування зазнав цілого ряду трансформацій. Вони стосуються не тільки суто виконавських інтерпретацій, а й зміни нотного тексту, кількості виконавців, оновлення інструментарію. Простежити та проаналізувати цей процес переробки початкового музичного матеріалу, який призвів до кардинального переосмислення змісту твору, особливостям функціонального існування (педагогічний репертуар, концертне виконання філармонійного типу, відеокліп) – актуальне завдання як для науковців, так і для митців-практиків (викладачів, виконавців, молодих композиторів-початківців, керівників ансамблевих колективів) тощо.

Огляд літератури. Творчість В. Мартинюк з початку ХХІ ст. висвітлюється у роботах українських музикознавців (О. Гусіної, А. Любімової, А. Поставної, І. Рябцевої, Н. Тарасової, А. Тулянцева, С. Щитової) та виконавців-практиків (М. Березуцької, В. Громченко, І. Лісняк, C. Недомолкіної, С. Ніколенко, В. Овчарова, С. Овчарової, Г. Хананаєвої). Частина з цих досліджень присвячена окремим напрямкам творчості українських композиторів, або митцям Дніпропетровщини, або в цілому хоровій, інструментальній, камерно-вокальній творчості композитора, іноді її деяким великим творам (кантаті «Ішов козак долиною», хоровому циклу «Пори року»). Здійснення комплексного аналізу тільки однієї вокальної мініатюри кількома діячами культури, застосування багатоаспектності та багаторівневості аналітичного погляду вважаємо винятково доцільним, перспективним, а також новочасним в українській музикознавчій думці.

Об’єктом дослідження постає музика композитора Валентини Мартинюк, написана для бандури, а предметом – специфіка фактурно-тембрової трансформації й інтерпретації пісні-молитви «Маленька українка» від солоспіву до відеокліпу.

Виклад основного матеріалу. Аналізуючи будь-який музичний твір, увагу приділяють великому колу питань: історії створення, змісту, колу образів, драматургії, особливостям стилю, жанру, форми, засобам музичної виразності, виконавському складу, різновидам інтерпретації та іншому. Традиційно такий аналіз, комплексний або присвячений одній проблемі, виконують науковці, музикознавці, теоретики, критики, виконавці. Усі вони описують уже існуючий твір, умовно кажучи, із «зовнішньої сторони».

Метою представленої роботи є теоретичне і практичне осмислення основних етапів створення та виконання музичного твору «зсередини» − митцями, які безпосередньо брали участь у цьому складному, але дуже цікавому процесі. Зупинімося на солоспіві «Маленька українка» [1, 11–13]. Створений на рубежі другого та третього тисячоліття, майже чверть століття тому − цей музичний твір зазнав кілька виконавських редакцій, аранжувань і в оновленому форматі продовжив активне життя у сьогоденні.

Вважаємо актуальним обговорення різних трансформацій одного і того ж твору з погляду композитора – авторки музики Валентини Мартинюк, викладачки, керівниці секстету бандуристів «Чарівниці» Дніпропетровської філармонії ім. Л.Б. Когана й аранжувальниці Світлани Овчарової (їй належать 2 варіанти виконавських складів), а також безпосередньо однієї з виконавиць – учасниці секстету «Чарівниці» та фольк-рок-гурту «Riverland» − Наталії Роюк (Хмель).

Твір «Маленька українка» написано на вірші Олени Пчілки. Якщо проаналізувати достатньо великий список авторів віршів вокальних і хорових творів, до яких звернулась композитор В. Мартинюк при виборі текстів для своїх творів, то можна зробити таку класифікацію:

– видатні діячи української культури ХХ–ХХІ століть (В. Вихрущ, П. Воронько, Л. Костенко, В. Крищенко, А. Малишко, Ю. Рибчинський);

– діячі української культури, творче життя яких пов’язане з Дніпропетровщиною (Г. Бідняк, Ж. Бондаренко, О. Вікторов, В. Здоренко, Ю. Кібець, Г. Світлична, М. Селезньов, Л. Степовичка, О. Стовба, М. Потійко, М. Патрик, З. Шевцова, Г. Хананаєва);

– видатні діячі української культури ХІХ століття (І. Манжура, О. Пчілка, Г. Сковорода, Т. Шевченко, Д. Яворницький).

Остання група авторів – знакова як для Дніпропетровщини (І. Манжура, Д. Яворницький), так і для всієї України. Так сталося, що на цей час музичні твори на вірші Івана Манжури, Дмитра Яворницького й Олени Пчілки належать саме В. Мартинюк.

Довгий час (через сталінські репресії проти української інтелігенції) була заборона на творчість видатної письменниці, публіцистки, етнографині, фольклористки, перекладачки, громадської діячки, про неї не писали, не друкували її творів, намагалися викреслити з історії літератури. «І лише останнім часом ім’я Олени Пчілки зазвучало в шані (в статтях, телепередачах, на вечорах пам’яті), яку їй вже так давно мало віддати суспільство, про оновлення якого мріяла і для якого так багато зробила письменниця» [5, 11].

Олені Пчілці належить поважне місце в українській дитячій літературі (писала поезії, казки, оповідання, п’єси)1,«Діти – се наш дорогий скарб, се наша надія, се – молода Україна», – неодноразово повторювала Олена Пчілка [5, 9]. Її дитячий вірш «Маленька українка» було використано для однойменного солоспіву, якому присвячена ця стаття.

Вважаємо доцільним чітко сформулювати, які критерії сприяли вибору композитором саме цього вірша О. Пчілки.

У першу чергу, зміст, присвята Україні, це базова позиція для творчості усіх авторів статті та не потребує підтвердження. У вірші Олени Пчілки неодноразово повторюється слово Україна (українка, українське). Вже вербальне звучання цього слова – МУЗИКА!

По-друге, духовна спрямованість. Це було перше звернення композитора до молитви, яке надалі мало неодноразове продовження.2

По-третє, простота, ясність викладення, доступність для сприйняття слухачами. Безумовно, у О. Пчілки це дитячий вірш, і перший варіант для соло із супроводом бандури повністю відповідає ідеї та назві твору, але подальше музичне втілення (версії для солістки і секстету бандуристів та для фольк-рок-гурту «Riverland») переробило зміст твору, підняло до узагальнення: дівчина-жінка-матір звертається до небес із проханням допомогти, врятувати Україну.

По-четверте, дуже важлива риса вірша Олени Пчілки – його мелодійність, тобто звучання, фонетика, вокалізація, сонорність. Не заглиблюючись у детальний аналіз, підкреслимо тільки дві риси: у вірші велика кількість голосних, особливо «а», «о», «е», «у», та дуже багато слів з літерою «м».

По-п’яте, будова вірша, його композиція підказує композитору варіант трактування музичної форми: проста тричастинна контрастного типу. Особливо виділимо й обґрунтуємо зміни у тексті, зроблені В. Мартинюк. Для урівноваження крайніх розділів – першої частини та репризи, композитор повторює деякі рядки. Також у кінці контрастного середнього розділу додається неодноразовий повтор дуже важливих слів – квінтесенції усього вірша: «Мати України повна благодати». І тоді варіант тексту солоспіву виглядає таким чином:

Знаю, бо казала
Мені моя ненька,
Що я українка
Правдива, маленька.
Що я українка
Правдива, маленька.
Знаю, бо казала
Мені моя ненька.
Знаю, Україна
Серцю мому мила,
Я по-українські
Молитися вчила.
А моя опіка –
То Божая Мати,
Мати України
Повна благодати.
Мати, мати України
Повна благодати.
Мати, мати України,
Мати, мати України
Повна благодати.
Ось мою молитву
Прийми, Отче Боже,
Нехай Україні
Вона допоможе!
Нехай Україні
Вона допоможе!
Ось мою молитву
Прийми, Отче Боже.

Початкова версія «Маленької українки» була написана для голосу та фортепіано. У такому вигляді вона ніколи не виконувалась. Але творче спілкування композитора В. Мартинюк і викладачки класу бандури С. Овчарової, яке у той період тільки почалося, практично врятувало цей твір і дало нове життя, яке триває й нині.
Першою виконавицею цього твору у редакції для голосу та бандури була Олена Завгородня – одна з найкращих випускниць нашого навчального закладу, найяскравіша учасниця капели бандуристів «Чарівниці», а зараз − солістка академічного фольклорно-хореографічного ансамблю «Славутич». Справжнє визнання твору В. Мартинюк «Маленька українка» отримало його виконання на Всеукраїнських конкурсах і фестивалях, які стали поширеним явищем нашого часу.3 Саме Олена Завгородня, яка має свою неповторну індивідуальність, гармонійно доповнила музично-сценічне виконання цього твору і завоювала прихильність журі та численних слухачів.
Композиторка створила неповторний музичний образ молитви маленької української дівчинки, палке бажання якої − бачити свою Україну у квітучій благодаті. Всі засоби музичної виразності спрямовані на створення цього яскравого художнього, високо поетичного образу: на тлі стрімкого потоку нескінченних мелодійно-сріблястих звуків, які переплітаються, змішуються і перетворюються на переливи вітру в степу, звучать проникливі слова дівчинки. З перших звуків інструментального вступу переконуєшся у тому, що образ «завивання» холодного вітру та зимової поземки (рух шістнадцятих в акомпанементі), який супроводжує молитву дівчинки (вокальну партію), якнайкраще підтримує стан потаємної розмови дівчинки з Отцем Небесним.
Художньо-виразова палітра першого розділу простої тричастинної форми твору (1–18 т.) дуже лаконічна, з одного боку – одноголосна мелодія акомпанементу класичної простоти, яка навіть графічно нагадує стрімкі хвилі зимового вітру, а з іншого – зовсім незалежна від нього вокальна партія, яка має інший напрямок мелодії, щемно-драматичне наповнення й цілковито зачаровує своєю щирою сповідальністю. Бандурний супровід тут складає паралельний пласт, зовсім не співзвучний вокалу, що ставить перед виконавцями певні інтонаційні та технічні завдання. У традиційній оригінальній вокальній бандурній літературі таких прикладів не багато. Творче завдання самого перекладу першого розділу твору не становить особливих складнощів, окрім підбору зручної аплікатури для забезпечення безперешкодного стрімкого руху шістнадцятих у партії акомпанементу. Суто технічні завдання тут підпорядковані відтворенню своєрідного фону для виконання вокальної партії та бездоганне поєднання двох партій. У перший версії у супроводі фортепіано було обов’язковим використання педалі. У редакції для бандури, враховуючи особливості інструменту та наявність недовгого післязвуччя, цей ефект додає звучанню повного образного збігу зі змістом і характером літературного твору.
Середню частину солоспіву відтіняють зміна темпу Moderato на Piu mosso agitato, поступового хвилеподібного руху супроводу − на тремоляндо альтерованих септакордів, модуляція з натурального мі мінору у гармонійний фа мінор, і динамічна палітра від меццо форте до форте. Все це уособлює перехід до контрастного активного драматичного образу. Тут варто звернути увагу, що зазвичай бандурист-виконавець намагається уникати необхідності задіювати важелі перемикання тональностей і миттєвий перехід у нову тональність без певної невеличкої зупинки постає технічно нездійсненним. Але в цьому випадку в авторському тексті є уповільнення темпу наприкінці розділу і навіть завмирання акомпанементу на тонічному «мі». Завдання бандуриста – зробити перемикання частиною драматургії розвитку твору.
Певна контрастність між розділами розшаровує настрій твору на два образи: лірико-споглядальний і енергійно-епічний. Середня частина насичена великою гамою почуттів. Звертання дівчинки в молитві до Божої Матері, до України припадає саме на кульмінаційний середній розділ (20–35 т.). Особливого значення набувають хроматичні ходи у нижньому голосі акордового супроводу, які яскраво підкреслюють пафос кульмінації та надають певної схвильованості. Мимоволі виникає відчуття переходу від щирої сповідальності до філософської заглибленості − любові до України. Інструментальна емоційно насичена перегра побудована на тому ж музичному матеріалі (31–35 т.).
Невеличку зв’язку – перехід і модуляцію в основну тональність можна назвати тихою кульмінацією. Тут слова молитви дівчинки завдяки образно-емоційному баченню композитора набули рис мелодекламаційної виразності: «…Мати, мати України, повна благодати». Реприза повертає нас знову у стан молитовного роздуму, зосередженості та умиротворення.
Поштовхом для подальшої трансформації твору «Маленька українка» стало виконання його складом секстету бандуристок «Чарівниці» Дніпропетровської філармонії ім. Л.Б. Когана. Створення аранжування для солістки (О. Завгородньої) та секстету бандуристок у новій сценічній формі та перетворення її на міні-виставу у стінах філармонії обумовлено візуальною зацікавленістю слухачів і наявністю нових можливостей для театралізації: драматургія освітлення під час виконання твору; демонстрація відеоілюстрацій, які мають свою сюжетну лінію; використання перед початком твору звукового ефекту завивання вітру – уособлення беззахисності та посилення відчуття самотності тощо. Музичну партитуру твору доповнили три інструментальні партії бандур, партія контрабасу, а також активне застосування вокального багатоголосся в емоційно-кульмінаційних і значимих моментах твору. У цій редакції супроводу першого розділу та репризи твору композиторка використовує цікавий поліфонічний прийом: на основі матеріалу одноголосного стрімкого руху шістнадцятими було зроблено триголосний канон. Риспоста другого голосу вступає на чисту кварту нижче із запізненням на один такт, риспоста третього голосу звучить ще нижче (на октаву від пропости) із запізненням на два такти. Завдяки цьому партії акомпанементу поліфонізуються і ще більше нагадують пориви вітру і підсилюють стан неспокою. Не треба відкидати в цьому варіанті безпосередньої музичної інтерпретації і широкого використання професійного звукового обладнання, яке в комплексі з освітленням і відеоілюстраціями створюють неповторну міні-виставу, де художній образ викликає у слухачів очікувану інтелектуальну реакцію – почуття й емоції.
Якщо у проаналізованих інтерпретаціях солоспіву «Маленька українка» (для голосу у супроводі бандури соло та для секстету бандуристів) композиторка В. Мартинюк і викладачка, керівниця колективу С. Овчарова безпосередньо брали участь у творчому процесі, то наступні трансформації цього музичного твору були зроблені без них і пов’язані з творчою діяльністю гурту «Riverland». Фольк-рок-гурт «Riverland» – це професійний музичний колектив із міста Дніпро, до складу якого входять четверо дівчат (бандура / академічний вокал) і двоє хлопців (ударні; бас-гітара / контрабас). У репертуарі колективу українські народні пісні у сучасних аранжуваннях, музика українських композиторів у стилях етно, свінг, твіст, поп-музика, рок-н-рол, а також кавер-версії відомих пісень вітчизняних і закордонних виконавців. Поєднання дівочих голосів у супроводі бандури з ритм-секцією надає можливість глядачам отримувати нові враження від знайомих пісень.
Гурт брав участь у багатьох фестивалях України та Європи. Будучи одним із колективів Дніпропетровської обласної філармонії ім. Л.Б. Когана, «Riverland» презентував дві різножанрові програми: «Інший погляд. UA» та «Етновимір». На одному з сольних концертів гурту 18 вересня 2020 року відбулася презентація оновленої версії солоспіву. Для експерименту на основі вже існуючого базового музичного матеріалу Тарас Шевченко (відомий музикант, засновник і учасник гурту Go-A) здійснив електронне аранжування.4 В аранжуванні солоспіву «Маленька українка» Т. Шевченко повністю зберіг партії академічного вокалу соло, квартету й акомпануючих бандур, але додав електронне звучання нових звуків і семплів. Таким чином, «при створенні й виконанні музичних композицій відповідно до застосування інноваційних цифрових технологій та найрізноманітнішого електроакустичного інструментарію спостерігаються й відповідні зміни в інтерфейсі «композитор – виконавець – музичний простір», що у зв’язку із ускладненим, багатощабельним процесом музикотворення нерідко призводять до фактичного нарощування ланок комунікативного ланцюга»: композитор – аранжувальник – виконавець – звукорежисер» [6, 96].
На обласному радіо у відкритій студії в інтерв’ю з Вікторією Сидоренко учасниці гурту «Riverland» висловили свої думки та враження щодо прем’єри твору у новій інтерпретації [4]. Процитуємо окремі тези, які передають відчуття саме виконавиць:
– «…Бандура XXI сторіччя – сучасна і відповідає вимогам часу, його викликам. І саме в цьому авторському треку «Маленька українка» ми спробували це довести» (Ганна Михалевич);
– «…Коли грає бандура, панує містика. Я не кажу про хімічні, фізичні процеси, які відбуваються в людському організмі, я кажу про щось більше. А це щирі почуття та позитивний настрій, які допомагають робити бандурну справу завжди з любов’ю» (Наталія Роюк);
– «…Ми хотіли зробити сучасну патріотичну пісню і нам це вдалося. Олена Пчілка у ХХІ столітті повернулася на Придніпров’я» (Алевтина Черкасова);
– «…"Маленька українка” не має часових обмежень, ця пісня актуальна за будь-яких обставин і потрібна сучасним молодим батькам, щоб виховувати щирих, свідомих маленьких українців і українок. Що може бути сильнішим молитви до Бога маленької дитини? Бо діти – це янголи, вони мають світлі душі, їхні молитви безгрішні. Пісня викликає абсолютне єднання з кожним словом, кожним звуком, несе в собі глибинний зміст» (Олена Завгородня).
Кульмінацією трансформації пісні «Маленька українка» став відеокліп, створений спеціально для участі гурту у святковому концерті Суспільного телебачення «Незалежність єднає», присвячений 30-ти річчю незалежності України у серпні 2021 року.5 Яскраві музичні колективи із 23 регіонів України «записали кліпи у знаковій локації своєї місцевості» [3]. Виступи виконавців у різних жанрах (рок, поп, інді, фольк, кантрі) показали унікальну панораму сучасної української музики. Достойно представили Дніпропетровщину у цьому великому концерті Олена Завгородня та гурт «Riverland», презентував відеокліп солоспіву В. Мартинюк «Маленька українка» в електронному аранжуванні.
Знімальна група відеокліпу «Маленька українка» (режисер, два оператори, фотограф, монтажер) і всі учасники гурту об’єднали свої зусилля. Безумовно, були виконані основні вимоги та правила «постановки музичного кліпу, це у першу чергу стосується балансу музичної співзвучності з відеорядом» [2, 156]. Замість простої фіксації сценічного виконання солоспіву був створений візуальний ряд, який об’єднав межі концертного, художнього, постановочного та студійного кліпу. Більша частина зйомок відбулась у мальовничому парку імені Т.Г. Шевченка: колонада центрального входу, сходи Потьомкінського палацу, пішохідний міст на Монастирський острів і водоспад «Дніпро ревучий». Пророчими стали кадри з майданчика під відкритим небом – експозиції музею АТО, місце пам’яті дніпрян…
У цьому кліпі поєдналися фрагменти безпосереднього виконання, яке наближене до концертного, де солістка виконує пісню, а дівчата грають на бандурах (сидячи – за традицією тримають бандури на колінах, стоячи − використовують стійки для бандур) і відеоряд, де учасниці цього кліпу на тлі звуків пісні створюють нібито скульптурні картини-композиції: над водоспадом Монастирського острова, на «романтичних руїнах» сходів Потьомкінського палацу.6 Кожен наступний кадр розвиває сюжет, надаючи конкретної інформації. Вражає неповторною красою захоплива панорама Дніпра з висоти пташиного польоту: зелень теплого літа, сонячні відблиски над водною гладдю Дніпра й український прапор, який майорить на флагштоку біля Історичного музею.
Для створення багатогранного образу Батьківщини ці кадри талановито скомбіновано з великими планами зйомок, де об’єкт зйомки – це орнамент на бандурах, руки дівчат, які перебирають струни, стилізовані костюми дівчат із яскравими бірюзовими прикрасами та їхні головні убори-тюрбани, у кожної з дівчат свій стиль головного убору та прикрас. Навіть контрастний колір концертного одягу солістки − біла сукня, прикрашена вишуканим червоним орнаментом, виявляє художньо-образний зміст. Біле символізує непорочність, чистоту і невинність, а червоне − любов до життя, радість, енергію сонця. Тому саме червоними нитками по білій тканині прикрашали дитячі та жіночі вишиванки. Отже, завдяки спільним зусиллям композиторки Валентини Мартинюк, аранжувальниці Світлани Овчарової, солістки Олени Завгородньої, гурту «Riverland», творця електронної версії Тараса Шевченка та знімальної групи відеокліпу, з маленького пагінця – солоспіву народився ще один шедевр української пісні-молитви, мистецький проєкт − авторський трек «Маленька українка» в електронному аранжуванні для солістки та вокально-інструментального ансамблю.
Висновки. Підсумовуючи зроблений теоретичний і практичний виконавський аналіз трансформацій пісні-молитви «Маленька українка» на вірші Олени Пчілки від солоспіву до відеокліпу, визначимо, що висвітлення різних етапів творчого процесу з точки зору композитора, аранжувальника та виконавців, тобто багатоаспектність аналітичного погляду, дозволяє зрозуміти головні причини життєздатності твору та його плідне існування у різних форматах (від суто академічного до демократичного).
Перспективою дослідження означеної теми постає детальний аналіз інших творів композитора, члена Національної спілки композиторів України, заслуженого діяча мистецтв України, викладача кафедри «Історія та теорія музики» Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки Мартинюк (Брондзі) Валентини Миколаївни, написаних для бандури в сольному й ансамблевому виконанні. Це надасть можливості виконавцям виявити сутність і глибинність композицій авторки, допоможе у їхній виконавсько-професійній діяльності та неодмінно збагатить творчу спадщину українського національного мистецтва.
____________________________________-
Примітки до основного тексту:
1. У літературному доробку Олени Пчілки багато авторських творів, серед яких «Товаришки» (1887), «Світло добра і любові» (1888), «Соловйовий спів» (1889), п’єси «Сужена не огужена» (1881), «Світова річ» (1908) та інші. Письменниці також належить чимало перекладів і переспівів світової класики: А Міцкевича, О. Пушкіна, Й.В. Гете, Г.К. Андерсена, В. Гюго. Крім того, їй належить низка публіцистичних, літературно-критичних статей і спогадів. Великі заслуги Олени Пчілки у галузі дослідження українського фольклору та етнографії. Наукове значення мають праці: «Українські узори» (1912–1927), «Про легенди й пісні», «Українське селянське малювання на стінах» та інші. Збірка творів: «Оповідання», I–III (1907, 1909, 1911) і «Оповідання» з автобіографією (1930).

2. Набагато пізніше будуть написані твори «Дай, Боже» для голосу та фортепіано та «Молюсь за Україну» для мішаного хору а-капела (обидва твори на віршіи С. Черевко), на канонічні тексти написано Євхаристичний канон («Милість світу») та 3-й Антифон («У царстві твоєму») з літургії Іоанна Златоуста, Поліелей («Хваліть ім’я Господнє») та «Светилен паски» («Тілом заснувши») зі Всенічного бдіння, «Ірмоси канону Великої суботи», «Ірмоси воскресних канонів», «Ірмоси канону вербної неділі», «Антифони степенні восьми гласів», «Монастирський острів. Візантійський хрест».

3. Відкритий міжрегіональний конкурс виконавців на народних інструментах, м. Кривий Ріг, 1999; Відкритий міжрегіональний конкурс виконавців на народних інструментах «Полтавська весна», м. Полтава, 2000; Всеукраїнський фестиваль «Дзвени, бандуро!», м. Дніпропетровськ.

4. Український електро-фольк-гурт Go-A існує з кінця 2012 року, але світову популярність отримав, коли взяв участь у пісенному конкурсі «Євробачення-2021» з піснею «Шум», посів 5-те місце у загальному фіналі та 2-ге місце глядацького голосування. Для музики електрофольк-гурту Go-A характерно поєднання етнічних мотивів, українського автентичного вокалу, сопілки, африканських барабанів, гітарного драйву, сучасних танцювальних бітів і електронної музики.

5. У концерті була представлена Дніпропетровщина, Вінничина, Житомирщина, Запоріжжя, Івано-Франківщина, Кіровоградщина, Крим, Волинь, Львівщина, Миколаївщина, Одещина, Полтавщина, Рівненщина, Сумщина, Донбас, Тернопільщина, Закарпаття, Поділля, Харківщина, Херсонщина, Черкащина, Буковина, Чернігівщина.

6. Пам'ятка архітектури національного значення. Палац. зведено наприкінці XVIII сторіччя як палац князя Григорія Потьомкіна-Таврійського, нині – це Палац студентів імені Юрія Гагаріна Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.

Список використаних джерел і літератури:
1. Мартинюк В. Твори для голосу та бандури. З репертуару ансамблю бандуристів «Чарівниці» / Редактор та аранжувальник С.В. Овчарова. – Дніпропетровськ: Юрій Сердюк, 2006. – 60 с. 
2. Медведєва А., Лук’яненко В. Виникнення і становлення кліпу: музичний контекст. – Вісник КНУКМ. – 2019. – № 2 (2). – С. 156–164.
3. Незалежність Єднає [Електронний ресурс]. Святковий концерт регіональних філій Суспільного до Дня Незалежності. URL: https://www.youtube.com/watch?v=ZrVN4U152О (дата звернення 10.08 2022).
4. Олена Пчілка сучасною піснею повернулася на Придніпров'я. URL: https://suspilne.media/65171-olena-pcilka-sucasnou-pisneu-povernulasa-napridniprova/ (дата звернення 10.08.2022)
5. Пчілка О. Годі, діточки, вам спать! Вірші, оповідання, казки, фольклорні записи / Упор. та передм. О.М. Таланчук. – Київ: Веселка, 1991. – 334 с.
6. Семененко Н. Актуальні аспекти сучасного функціонування інтерфейсу «Композитор-виконавець-музичний простір». Музична україністика: сучасний вимір. – Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАНУ, 2009. Вип. 3. – С. 94–104.

References:
1. Martyniuk, V. (2006). «Works for voice and bandura». From the repertoire of bandura ensemble «Charivnytsi». Editor and arranger S.V. Ovcharova. Dnipropetrovsk: Yurii Serdiuk [in Ukrainian].
2. Medvedieva, A., Lukianenko, V. (2019). Emergence and development of the clip: musical context. Visnyk KNUKM. 2 (2), 156–164 [in Ukrainian].
3. «Independence United». Festive concert of regional branches of the Society for Independence Day. URL: https://www.youtube.com/watch?v=ZrVN4U152О (access date 10.08 2022) [in Ukrainian].
4. Olena Pchilka returned to Dnieper with a modern song. Retrieved from URL: https://suspilne.media/65171-olena-pcilka-sucasnou-pisneu-povernulasa-napridniprova/ (access date: 10.08 2022) [in Ukrainian].
5. Pchilka, O. (1991). Go to sleep, children!: Poems, stories, fairy tales, folklore records. Kyiv: Veselka [in Ukrainian].
6. Semenenko, N. (2009). Current aspects of the modern functioning of the „Composer-performer-musical space” interface. Ukrainian musical studies: modern dimension. Кyiv, 3, 94–104 [in Ukrainian]