Вища школа
Дошкільна педагогіка
Загальноосвітня школа
Цікаво знати
Наукові роботи викладачів і студентів
Патріотичне виховання
Дайджести
Творчі роботи студентів

Освітянам на замітку

Наукові роботи викладачів і студентів

Матеріали за темами:
 
(до 110-річчя фільму «Запорозька Січ»)

Кривуля Олена Олександрівна,
викладачка кафедри «Історія та теорія музики»
Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки

Мета статті – ідентифікація автора музики до фільму українського режисера Д. Сахненка «Запорозька Січ». Оскільки різні джерела подають хибні або неповні трактування імені чи прізвища автора музики до фільму, актуально дослідити його особистість і доповнити картину тогочасного музичного життя України, а саме – Катеринослава та Херсона. Методологія дослідження передбачає використання історичного та культурологічного методів, які базуються на вивченні особистостей ймовірних авторів музики.
Наукова новизна. Встановлено дійсного автора музики до фільму Д. Сахненка «Запорозька Січ». Досліджена нова інформація про родину музиканта О.Х. Векслера-Стрижевського та діяльність її членів протягом сорока років.
Висновки. Аналіз зібраного матеріалу припускає і доводить, що автором музики до першого українського фільму Д. Сахненка «Запорозька Січ» є Олександр Харитонович Векслер-Стрижевський – виконавець на духових інструментах, капельмейстер, викладач, композитор. Зібрана інформація дозволяє простежити творчі зв’язки, які склалися між музикантами Катеринославщини та Херсонщини на початку ХХ сторіччя, відстежити професійний рівень духових оркестрів у Катеринославі на той час, зрозуміти рівень підготовки викладача музики у дореволюційній Росії та глибше поринути у концертне життя Катеринослава у той період. Наведена інформація не є визначальною для музичної культури України в цілому, але доповнює загальну картину музичного життя Катеринослава, Херсона і Херсонської області, та усуває помилки в атрибутації музики до фільму українського режисера Д. Сахненка «Запорозька Січ». Перспективи дослідження полягають у подальшому вивченні музики до перших українських кінофільмів, а також у виявленні творчих зв’язків між музикантами і композиторами центральної та південної України.
Ключові слова: духові інструменти, кіно, композитор, музика, оркестр, викладач, родина.

Krivulia Olena,
lecturer of the department «History and theory of music»
of the Dnipropetrovsk music academy named after M. Glinka.


Establishing the authorship of a musical work («A.H. WexlerStryzhevsky – the forgotten author of the music of the lost film»): by the 110 th anniversary of the film «Zaporizhzhya Sich» 
The purpose of the article is to identify the author of the music for Ukrainian producer D. Sakhnenko’s film «Zaporizhzhya Sich», as various sources give erroneous or incomplete interpretations of his name or surname, to investigate his personality, and to supplement the picture of contemporary Ukrainian musical life, namely of Katherynoslav and Kherson. The research methodology is based on the study of the personalities of probable authors of music, historical, musicological and others sources of information. Scientific novelty. The author of the musical work for D. Sakhnenko’s film «Zaporizhzhya Sich» has been identified, and new information about family of musician Alexander Kharitonovich Wexler-Strizhevsky and activities has been researched for forty years. Conclusions. Analysis of the collected material allows us to conclude that the author of the music for the film by D. Sakhnenko «Zaporizhzhya Sich» is Alexander Kharitonovich Wexler-Strizhevsky – performer on wind instruments, conductor, teacher and composer. The collected information allows tracing creative connections between musicians of Katherynoslav’ and Kherson’s regions at the beginning of the 20th century, to track the professional level of brass bands in Katherynoslav in those times, to understand the level of training of a music teacher in prerevolutionary Russia and to plunge deeper into concert life of Katherynoslav in the prerevolutionary period. The collected information is not generally decisive for the musical culture of Ukraine, but complements the general picture of the musical life of Katherynoslav, Kherson and Kherson region, and eliminates errors in the attribution of music for Ukrainian producer D. Sakhnenko’s film «Zaporizhzhya Sich». The prospects of the research are to further study the music for first Ukrainian films, as well as identifying creative ties between musicians and composers of the central and southern parts of Ukraine.

The key words: brass band, cinema, composer, music, orchestra, teacher, family.

Постановка проблеми. Першого січня 1912 року в Катеринославському кінотеатрі «Художественный» відбулася премʼєра першого ігрового повнометражного українського фільму Д. Сахненка «Запорозька Січ». Демонстрація супроводжувалась оркестром музики під керівництвом Векслера-Стрижевського [8]. Відомо, що під час показу фільму за екраном грав оркестр і співав хор. У Російських архівах збереглося тільки кілька фрагментів. Деякі історики кіно вважають, що фільм, можливо, зберігся і знаходиться у Французькій Синематеці. Так само і ноти музичного супроводу до цього фільму не знайдені. Хто був автором ідеї включення повноцінного музичного супроводу до фільму, невідомо. Є припущення, що то був Д.І. Яворницький, консультант фільму, який доклав багато зусиль для його автентичного втілення. Відомо, що перші партитури до німих фільмів зʼявилися тільки у 1908 році й були написані К. Сен-Сансом і М. Іполітовим-Івановим. Так сталося, що на теренах України повнометражний фільм «Запорозька Cіч» став першим, до якого була написана музика. Тому важливо встановити автора музики до цього фільму, дослідити його особистість і ввести до наукового обігу більше джерел інформації, що й становить актуальність презентованої статті.
Огляд літератури. Публікації з теми дослідження підрозділяються на дві групи. До першої належать публікації, присвячені авторству музики до фільму, що містяться у чотиритомнику В.Н. Миславського «Фактографічна історія кіно в Україні. 1896–1930» [6], та у статтях Дніпровського краєзнавця М. Чабана [8]. До другої слід віднести дослідження, які стосуються особистості автора музики до фільму та його родини: праці Л.В. Івченка та Є.В. Кожушко [3], В.А. Метлицької [4; 5], І.М. Рябцевої [7], С.А. Щитової [9].
Мета статті – ідентифікація автора музики до фільму Д. Сахненка «Запорозька Січ». Оскільки різні джерела подають хибні, або ж неповні трактування імені чи прізвища автора музики, є актуальним дослідити його особистість, а також доповнити картину тогочасного музичного життя України.
Об’єкт дослідження – діяльність і біографічні данні вірогідних авторів музики до фільму «Запорозька Січ», а предмет – встановлення авторства музики до фільму «Запорозька Січ».
Виклад основного матеріалу. На сторінках видань, статей і різних сайтах трапляються різні трактування імені та прізвища автора музики до фільму Д. Сахненка «Запорозька Січ», а саме – «В. Стрижевський», «Векслер-Стрижевський», «Наум Векслер-Стрижевський», але ніде не фігурує ім’я О.Х (А.Х.) Векслера-Стрижевського. Такий варіант як «Наум Векслер-Стрижевській» був озвучений дніпровським краєзнавцем М. Чабаном і відомим харківським кінознавцем і дослідником історії кіно В.Н. Миславським [6; 8].
Дослідник Катеринославщини М. Чабан, посилаючись на В. Миславського, зазначає: «Спеціально для фільму «Запорозька Січ» В. Стрижевським було написано музику» [8]. Він пише, що у рекламі фільму в січні 1912 року йшлося: «Демонстрування картин супроводжується оркестром музики під керівництвом Векслера-Стрижевського» [8]. М. Чабан у місцевій газеті «Приднепровский край» знайшов згадку про бенефіс дириґента концертного оркестру Н.Х. Векслера» в саду англійського клубу 12 липня 1915 року. Далі зʼясував, що у саду Англійського клубу грав оркестр 34-ї артилерійської бригади, і зробив висновок, що дириґент оркестру 34-ї артилерійської бригади Наум Векслер-Стрижевський і є автором музики до фільму «Запорозька Січ» [8]. Ця версія авторства музики до фільму «Запорозька Січ» і відображена у довіднику В.Н. Миславського «Фактографічна історія кіно в Україні». У томах першому, третьому та четвертому (том І, с. 16; том III, Ч. 1, с. 151; том ІV, с. 111), автором музики до фільму «Запорозька Січ» значиться композитор Н.Х. Векслер-Стрижевський [6]. У своєму творі В.Н. Миславський під інформацією про фільм посилається на статті М. Чабана [8].
По перше, таке поєднання імені по батькові і прізвища як «Н.Х. Векслер-Стрижевський» ніде не зустрічається. В жодному відомому джерелі він не вказується як Векслер Стрижевський, а тільки як Н.Х. Векслер. По-друге, дириґент Наум Харитонович Векслер працював у Херсоні, а у Катеринославі він ніколи не мешкав. По-третє, вільнонайманим капельмейстером 34-ї артилерійської бригади довгі роки був Олександр Харитонович Векслер-Стрижевський [4, 74].
Підсумовуючи всі викладені аргументи й обставини, висновок однозначний – автором музики до фільму «Запорозька Січ» міг бути тільки Олександр Харитонович Векслер-Стрижевський. Судячи з усього, Н. Векслер і О. Векслер-Стрижевський були братами. Той факт, що у Н. Векслера був бенефіс у саду Англійського клубу, на тій сцені, де багато років працював О.Х. Векслер-Стрижевський, опосередковано доводить їхню спорідненість.
Вдалось дослідити, що у Херсоні мешкала велика музична родина Векслерів (9 братів, сестра…) [1]. Дід братів Векслерів, був чудовим скрипалем [1; 3, 42], один із синів якого згадується як Вальтер, який був скрипалем в оркестрі Наума Векслера [1]. Є ймовірність того, що родичем цього Вальтера був відомий піаніст, засл. артист РСФРР Наум (Нісон) Геннадійович Вальтер (11.09.1902–16.12.1980), який народився в Херсоні. У 1911–1914 рр. навчався в Херсонському музичному училищі (клас гри на ф-но Л.О. Тучек). У 1921 році він закінчив Катеринославську консерваторію по класу фортепіано А.М. Шепелевського. Є згадка про виступ у Катеринославі «вундеркінда», 14-ти річного Н. Вальтера [5].
Батько херсонських Векслерів, Хацкель Векслер, переїхав до Херсонської губернії десь у 1853–1866 р. [3, 37]. У Херсоні родина мешкала у власному будинку на вул. Форштадтській, 41 (Фрунзе, Б. Модзалевського) [1]. Шестеро (чи семеро) братів були професійними музикантами: – Рувим Харитонович Векслер, учитель музики в 1-й чоловічій гімназії. Викладач художніх предметів у Херсонському музичному училищі (И.Р.М.О);
– Наум Харитонович Векслер, вчитель музики у першій чоловічій гімназії Херсона.
Очолював майже всі Херсонські оркестри того часу, як дириґент і виконавець, гастролював по Катеринославщині, Слобожанщині, Криму, був композитором. Є свідчення про його гастролі влітку 1889 року в «Славянских Минеральных Водах». У «Сезонном Листке Славянских Минеральных Вод» від 28 травня 1889 р.– № 3, с. 1, 3 писали: «В 1889 году лечебный сезон открылся 15 мая. С этого дня в парке Минеральных вод играет оркестр из 15 музыкантов под управлением капельмейстера Наума Харитоновича Векслера из Киева». А в «Сезонном Листке Славянских Минеральных Вод» від 25 травня 1889 р.– № 3, писали: «Необычным является то, что в оркестре участвуют сразу 6 братьев капельмейстера Н.Х. Векслера». З 1904 року його імʼя фігурує у афішах театру Мейєрхольда. Син Н. Векслера, Йосип Наумович Векслер, лікар (02.1891 23.09.1973, Харків), автор рукопису «Херсон и его жители» [1];
– Соломон Харитонович (Зельман Хацкелевич) Векслер, учитель музики у Херсонському Реальному училищі. Викладач художніх предметів у Херсонському музичному училищі (И.Р.М.О). Створив перший оркестр духових інструментів. Також організував музичні курси для дорослих із викладанням гри на духових інструментах;
– Михайло Харитонович Векслер, закінчив Київське музичне училище (клас фортепіано Г.К. Мороза-Ходоровського), а після викладав у Києві гру на фортепіано як приватний педагог [3, 42];

– Семен Харитонович Векслер (Serge Weksler), молодший із братів, народився 23.03.1876 року. Помер у Парижі 19.07.1950 року [3, 43]. Викладач гри на фортепіано, дириґент, композитор. Мешкав у Херсоні, Феодосії, Києві, згодом у Парижі. Більше відомий як автор вальсу до чеховської «Чайки».
– Геннадій Харитонович (Гедаль Хацкелевич) Векслер. Є згадка, що грав на скрипці. Під час війни був страчений в Одесі разом із родиною [1].
Двоє братів були лікарями:
– Борис Харитонович Векслер (Берко Хацкелевич Векслер), лікар який до 1911 року мешкав у Херсоні, а потім працював лікарем Земської лікарні у єврейській землеробській колонії «Велика Сейдеменуха»;
– Ілля Харитонович (Гилель Хацкелевич Векслер) – лікар «Херсонської Міщанської Лікарні». З 1933 по 1941 рік керував у Херсоні інститутом фізичних засобів лікування.
Страчений німцями [1].
Олександр Харитонович Векслер-Стрижевський, якого також зараховують до цієї великої родини, – виконавець на духових інструментах, дириґент, педагог, композитор.
Дириґент оркестру Херсонського міського театру [4, 117]. Як згадував його племінник Борис Сигидін (1904–1976), разом із сім’єю якого перед революцією мешкав дядько Олександр (Стародворянська, 12, кв. 19, зараз, Кн. Володимира Великого, 12, кв. 49): «Александр, и его сестра, Екатерина рано остались без родителей и воспитывались в разных семьях. Был вольнонаемным капельмейстером, ходил в военной форме. При написании музики – насвистывал».
Його дружина А.М. Векслер-Стрижевська була акушеркою. Мали двох дітей. Син Яків у 1912 році закінчив Катеринославське Комерційне училище. Дочка Г.А. Векслер-Стрижевська у 1913 році закінчила 7 класів Катеринославської першої Маріїнської дворянської жіночої гімназії.
Перші згадки про О.Х. Векслера-Стрижевського датуються 1895 роком, де він фігурує як дириґент оркестру 34-ї артилерійської бригади, що на той час базувалась у Миколаєві. На другій сторінці газети «Південець» (№ 144) за 2 липня 1895 року в розділі «Местная хроника» писалось: «…хор музики 34 артилерійської бригади під керуванням капельмейстера А.Х. Векслера-Стрижевського. Оркестр мав успіх; особливо добре були виконані попурі з опери «Життя за Царя», фантазії з опери «Ернані», соло для кларнета і гумористичне попурі «Жженка». Дещо на настійну вимогу публіки було повторено по два і три рази на bis».
На початку ХХ століття його було запрошено до Катеринослава: «Для роботи з місцевими оркестрами керівництво КВ РМТ запрошувало досвідчених вітчизняних і зарубіжних дириґентів: П. Багрянова, О. Векслера-Стрижевського, К. Еркмана, Я. Кржічку, В. Молла. Їхній репертуар відрізнявся серйозністю і стильовою різнобічністю» [4,101; 5]. З 1900 року він згадується як вільнонайманий капельмейстер оркестру 133-го Симферопольського полку. Згодом, у 1911/1912 роках, як дириґент 34-ї артилерійської бригади і духового та симфонічного оркестрів Англійського клубу й Англійського саду: «Оркестр виступав з симфонічними творами». [4, 73–74].
В «Русской музыкальной газете» 29.09.1913 года № 39, в рубриці «Музыка из провинции» знаходимо кореспонденцію Н. Михайлова з Катеринослава: «В истекшем летнем сезоне во всех наших садах играло 5 оркестров: 2 симфонических и 3 военной музыки». І далі: «Третий, – один из лучших наших военных оркестров, – хор трубачей 34-ой артиллерийской бригады под упр. капельмейстера А.Х. Векслер-Стрижевского, – играл в саду Английского клуба. Хор этот состоит из 50 ч., играет для военного оркестра очень хорошо и имеет обширный репертуар. По справедливости, оркестр пользуется расположением публики и имеет большой успех». Ця інформація дається і в хронографі «История русской музыки» у розділі «Музыкальная жизнь провинции», том 10 В» [2, 467].
У 1914 році в газеті «Приднепровский край» писалося: «Струнный оркестр, который играл в саду Английского клуба, возглавлял А. Векслер-Стрижевский, которого пригласили из Херсона. Он за короткое время успел завоевать симпатии публики, зарекомендовал себя опытным дирижером. Солистами оркестра под управлением А. Векслера-Стрижевского были известные музыканты – скрипач Ю.И. Эйдлин, виолончелист Н. Дингер, Ж.А. Застрабський, скрипач Мейф Калман» [4, 103]. Як дириґент він брав участь у концертах катеринославської «Просвіти» [4, 117].
У роки Першої світової війни О.Х. Векслер-Стрижевський керував духовими оркестрами 34-ї артилерійської бригади та 228-го запасного піхотного батальйону, які на той час розташовувались у Катеринославі [4, 98].
Його племінник Борис згадував, що коли почалася війна дядькові довелося взяти до оркестру декількох синів поважних батьків у яких не було достатньо хисту до музики.
Розказуючи про це він посміхався і казав: «…играть по нотам я научу любого „аболтуса”».
У 1919 році був мобілізований у Добровольчу армію і відправлений на Кубань дириґентом духового оркестру генерала Шкуро, який дуже полюбляв музику і возив із собою два оркестри (духовий і симфонічний). У газеті «Вільна Кубань» від 17 (04) липня писалось: «Вчера, проездом через г. Екатеринодар, прибыл хор трубачей конвоя генерала Шкуро, состоящий из студентов города Екатеринослава, первыми встретивших наступление кубанских частей в город. Хор трубачей состоит из 50 человек, среди которых много волонтеров и учащихся столичных консерваторий под управлением известного на юге России композитора, свободного художника А.Х. Векслер-Стрижевского. В Екатеринодар хор прибыл для обмундирования и в ближайшие дни отбудет к месту пребывания генерала Шкуро».
Також О.Х. Векслер-Стрижевський був першим викладачем гри на духових інструментах (труба, кларнет, тромбон) Катеринославського відділення Імператорського Російського Музичного Товариства та музичного училища. Його ім’я фігурує у звітах Товариства з листопада 1900 року і включно до 1904/1905 навчального року [7, 56]. Серед учнів – Г. Пудель, К. Сарницький, Я. Сегалов, Б. Міллер, І. Храбровицький, Шапіро.
Викладав гру на духових інструментах у приватній музичній школі В.А. Застрабської-Шапошніченко [4, 117]. Був вчителем музики у Катеринославському семикласному комерційному училищі та Другому ім. Цесаревича Олексія Миколайовича Реальному училищі [4, 27]. Разом зі Шкуро емігрував до Франції. За свідченням племінника: «Дядя „ушелʼʼ с генералом Шкуро во Францию, в Париж». Є данні, що на початку тридцятих років (1931–1932) у музичній школі при народному університеті Парижа та Руській консерваторії ім. С. Рахманінова викладав гру на духових інструментах А. Стрижевський. Можна припустити, що цим викладачем був О.Х. Векслер-Стрижевський.
Таким чином, з наукових публікацій, інформації на електронних носіях, мемуарно˗історичної літератури, свідчень родичів, газетних публікацій вдалося вперше зʼясувати низку нових відомостей про постать О.Х. Векслера-Стрижевського та його родину. І, головне, – встановити авторство музики до фільму Д. Сахненка «Запорозька Січ».
Висновки. Оскільки достеменно відомо що автором музики до фільму був керівник оркестру 34-ї артилерійської бригади Векслер-Стрижевський, то відповідь стає очевидною – автором музики був Катеринославський композитор Олександр Харитонович Векслер-Стрижевський. Зʼясовано авторство музичного твору, яке подавалося низкою джерел з неповними і помилковими даними.
Зібрана інформація про автора музики до фільму та його родину не є визначальною для музичної культури України, але доповнює загальну картину музичного життя Катеринославщини та Херсонщини і усуває помилки в історії Українського кіновиробництва.
Перспективи дослідження полягають у подальшому вивченні музики до перших українських кінофільмів, а також у виявленні творчих зв’язків між музикантами та композиторами центральної та південної частин України.

Список використаних джерел і літератури:

1. Векслер Й.Н. Херсон и его жители: Исторический очерк (на правах рукописи). URL: https://refdb. ru/look/2000763-pall.html (дата звернення: 12.05.2019).
2. История русской музыки. Музыкальная жизнь провинции. В десяти томах. Т. 10 В: 1890–1917. Хронограф. Кн. ІІ / Под общ. научн. ред. Е.М. Левашова.– М.: Языки славянских культур, 2011.– 1232 с.
3. Івченко Л.В. Встановлення авторства музичних творів («Безіменний Векслер»). URL: https://www.irbis-nbuv.gov.ua›irbis_nbuv›cgiirbis_64› rks_2019_23_5.pdf (дата звернення: 28.06.2020).
4. Мітлицька В.А. Музична культура Катеринославщини кінця ХVІІІ – першого 20-ліття ХХ ст.– Мелітополь: Сана, 2008.
5. Мітлицька В.А. Музичне життя Катеринославщини середини ХIX – початку ХХ століть: автореф. дис. … канд. мист.: 17.00.01. Х., 2000.– 19 с.
6. Миславський В.Н. Фактографічна історія кіно в Україні. 1896–1930.– Харків: Дім Реклами, 2016.– 496 с.
7. Рябцева І.М. Дніпропетровська академія музики: джерела…: до 120-річчя заснування Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки.– Дніпро: Ліра, 2016.– 238 с.
8. Чабан М. Піонер українського кіно Данило Сахненко: Кіномитці Придніпров’я.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2010.– 60 с.
9. Щітова С.А. Взаємодія гетерогенності та адитивності в регіональній музичній культурі
Дніпропетровщини: від витоків до сучасності: автореф. дис. … канд. мист.: 17.00.03.– Одеса, 2006.– 18 с.
References:
1. Weksler, Y.N. Kherson and his habitants: the Historical essay (on rights for a manuscript). Retrieved from URL: https://refdb.ru/look/2000763-pall.html [in Russian].
2. Levashov, E.M. (2011). History of Russian music. Musical life of guilt. In ten volumes. V. 10 B: 1890 – 1917. Chronograph. B. 2. Moskva: Yazyky Slavyansk cultures [in Russian].
3. Ivchenko, L.V., Kozhushko, E.V. Establishment of authorship of musical works (Name-less Wexler). Retrieved from URL: https://www.irbis-nbuv.gov.ua›
irbis_nbuv›cgiirbis_64›rks_2019_23_5.pdf [in Ukrainian].
4. Mitlytska, V.A. (2008). Musical culture of Ekaterinoslav region of the late 18th –first 20th anniversary of the twentieth century. Melitopol: Sana [in Ukrainian].
5. Mitlytska, V.A. (2000). Musical life Ekaterinoslavshchina mid-19th – the early 20th centuries. Extended abstract of candidate’s thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
6. Myslavskij, V.N. (2016). Factographic history of cinema in Ukraine. 1896–1930. Kharkiv: «House of Advertising» [in Ukrainian].
7. Ryabtseva, I.M. (2016). Dnipropetrovsk music academy: origins…: to the 120th anniversary of the foundation of Dnipropetrovsk music academy of M. Glinka. Dnipro: Lira [in Ukrainian].
8. Chaban, M. (2010). Pioneer of Ukrainian cinema Danylo Sakhnenko. Dnepropetrovsk: DOUNB [in Ukrainian].
9. Shchitova, S.A. (2006). Interaction of geterogeneity and additivity in the regional musical culture of the Dnipropetrovsk region: from the beginnings to the present. Extended abstract of candidate’s thesis. Odessa [in Ukrainian]