Освітянам на замітку

Корсунський В.О.,

завідувач кафедри образотворчого мистецтва та дизайну,

Дніпровський  національний університет імені Олеся Гончара, Україна

Чорна Д.С.,

магістерка кафедри образотворчого мистецтва та дизайну,

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

Діджиталізація української вищої освіти. Unisoft – революційне рішення

На відміну від країн Європи та США на сьогодні Україна тільки набирає свої оберти у контексті питанні «цифрового оновлення» внутрішньо-державних процесів, у тому числі й освітніх. Головні проблеми української освіти закладені дуже глибоко, ще в самому корені – загально прийнятій системі, згідно якої сучасні покоління навчають уже 50 років. Але, згідно впровадження нових законів і здійснення відповідних реформ, можна впевнено готуватися до діджиталізації. У першу чергу, таку систему необхідно впровадити до ЗВО. Дійсно, дана система є важливою у дитячих садочках і школах, але у закладах вищої освіти вона є не менш актуальною, бо дані установи готують кваліфікованих фахівців, які в майбутньому побудують сильну державу та піднімуть її на абсолютно новий рівень [1].

Вивченням процесів якісної діджиталізації та створенням якісних дизайнерських вебпродуктів займалися: Жосан Г., Соломаха А. В., Вакуленко Ю. В., Уєйншек С., Хортон С., Маркотт І. та інші. Дослідники приділяли багато уваги дослідженню зв’язку між користувачем, його цілями та зручністю користування тим, чи іншим вебсайтом або додатком. Вони просувають думку про важливість якісного дизайну і функціональної складової інтерфейсів платформ, вебсайтів і додатків, здатних покращити ефективність освітньої діяльності й не тільки, а також зберегти дорогоцінний час. 

На сьогодні питання вищої освіти в Україні це одна з найгостріших проблем, і вона, на щастя, поступово починає змінюватись. Міністерство та Комітет цифрової трансформації України пише про зміни в освітній сфері так: «Майбутнє України належить соціально відповідальним, прогресивним та освіченим українцям. І ми рішуче налаштовані зробити майбутнє – справжнім. Саме тому одним із стрижневих напрямів нашої роботи є цифровізація української освіти в усіх її проявах». Можна зробити висновок, що дійсно створено великий план трансформації освіти та всіх її сфер. В першу чергу, – шкіл. Планується: 100% електронного документообігу; забезпечення навчальних закладів е-підручниками та навчальними онлайн-ресурсами; надання учням і батькам доступу до відцифрованих навчальних планів, матеріалами уроків, а також розкладів і оцінок в е-щоденнику; створення факультативів у форматі змішаного навчання з таких предметів: цифровий маркетинг, кібербезпека, підприємництво тощо. Що стосується ЗВО, то Міністерство збирається впровадити важливу інновацію: «Не менш важливе завдання – утвердження креативних спеціальностей зі списку «цифрових професій» в державних ПТУ і ЗВО, а також – залучення до навчального процесу онлайн-курсів і електронних ресурсів» [2]. 

Існуючі рішення проблеми з неякісною діджиталізацією, які здаються корисними, насправді є не ефективними. Наприклад, месенджери, вебсайти та безпосередньо системи, створені ЗВО. Слід дослідити причини їхньої неефективності. У месенджерах є можливість лише для спілкування і передачі файлів, що є недостатнім для здійснення повноцінних освітніх процесів. Більша кількість офіційних вебсайтів ЗВО також зовсім не підходить для вирішення освітніх проблем, тому що ці сайти створені більше або для збереження адміністративної документації, або орієнтовані лише на працівників ЗВО. Також існують системи, створені ЗВО для упорядкування внутрішніх процесів, які, на жаль, не є достатньо функціональними. Одна з головних причин – їхня вартість для підтримки та постійного оновлення. З цього з’являється проблема – обладнання. Для такого типу платформи потрібен надійний сервер, а також персонал для підтримки даного сервера. Але ефективне рішення вже існує.

Електронна система для освітнього процесу повинна бути якнайбільш оптимізована та зручна для цільової аудиторії. Кожен має отримувати від системи тільки переваги: чим зручніше користуватися додатком, тим швидше і корисніше відбувається процес навчання, засвоєння нового матеріалу чи підписання документів і передання їх у подальшу обробку. Тому українське суспільство потребує унікальної системи для оптимізації роботи всіх внутрішніх процесів ЗВО. Unisoft – революційне рішення, створене для оптимізації усіх освітніх процесів ЗВО. Unifoft (SIS – Students Information System) – це внутрішня система для управління й автоматизації процесів у ЗВО. Робота над платформою полягає у розробці зручного й оптимізованого інтерфейсу (UI дизайн), а також у визначенні портрету користувача та дослідженнях його досвіду, цілей, очікувань і побажань (UX дизайн). 

Перед початком роботи над проєктом проводиться UX дослідження, визначається фокус-група (студенти ЗВО, батьки студентів, а також викладачі й адміністрація). Наступний етап UX проєктування полягає у створенні правильної та логічної структури. У схемі даної платформи використовується принцип розкриття. Завдяки великій кількості інформації дизайнер залишає на сторінці рівно стільки даних, скільки буде потрібно користувачеві для осмисленого і швидкого вибору. Решта інформації групується на підсторінках і підкатегоріях. За допомогою такого принципу користувач отримує інформацію порційно – від сторінки до сторінки. Дана модель ідеально підходить для інтерфейсів, заснованих на завданнях (task-based), економить місце й усуває необхідність глобальної навігації на кожному екрані. Щодо розміщення інформації та всіх інших елементів на сторінках платформи, то використовується «F-паттерн» [3]. Дана модель описує найбільш поширені шаблони руху очей користувача, коли мова ведеться про блоки контенту. Після проведення відповідних досліджень і проєктування архітектурної структури платформи розпочинається розробка привабливого та зручного для користувачів інтерфейсу з набором різних завдань, які вирішуються методами і принципами UI дизайну.

Розробка інтерфейсу Unisoft складається з певних послідовних етапів, які тісно пов’язані між собою та слідують один за одним у незмінному порядку. Платформа UniSoft – є освітньою, тому дизайн повинен бути виконаний у лаконічному офіційному стилі, але із додаванням цікавих і унікальних елементів. Інтерфейс є адаптивним: існує як на комп'ютерах, так і на смартфонах, планшетах.

Одним із найважливіших елементів при створенні інтерфейсу є вибір колористичної гами. Даний вибір колірних шаблонів безпосередньо залежить від типу вебплатформи, її цілей та психології, як було зазначено раніше. По-перше, в ієрархії з семи обраних кольорів домінуючими є білий колір і темно-сірий. Білий – як нейтральний фон; сірий – як текст, контраст для білого тла. Помаранчевий колір, обраний як акцентний, – грає важливу роль. Цей колір звертає увагу користувачів на важливі елементи. У даній платформі психологія помаранчевого кольору пояснюється як енергія, що підштовхує до дії. Також помаранчевий – це символ розвитку, самовдосконалення та постійної енергії, яка рухає вперед до нових знань [4]. Решта присутніх кольорів є допоміжними, але також не менш важливими.

З огляду на сучасні тенденції типографії яку використовують на вебсайтах, а також враховуючи стилістику Unisoft, було обрано сім’ю шрифтів Futura Bk BT Book. Шрифт є практичним і читабельним. Для комп'ютерної версії кегль шрифту повинен бути не менший за 16 pt. Тому для заголовків першого рівня можна використовувати шрифт кегля 42pt і 36pt, підзаголовків – 24pt, а також для заголовків четвертого і п'ятого рівнів – 18pt і 16pt.

Важливими елементами, які часто використовуються в проєктуванні інтерфейсу є: різноманітні кнопки, радіо-кнопки, чек-бокси, форми відправлень, текстові та пошукові поля тощо. У системі UniSoft використовуються всі перераховані вище компоненти. Всі кнопки мають свою певну функціональну складову та мету. Наприклад, помаранчеві кнопки зазвичай привертають увагу користувача до тієї або іншої дії. Сині ж не є цільовими, а використовуються для будь-яких базових процесів на сторінках.

Наступний крок у побудові практичного та зручного інтерфейсу полягає у розташуванні всіх елементів згідно модульної сітки. Для комп’ютерної версії використовується метод 12-ти колонної адаптивної верстки [5]. Для смартфону також створюється модульна сітка розміром 10х10 px, але використовується 6-ти колонна верстка, з огляду на те, що екран смартфону набагато менший. Для функціонального та коректного інтерфейсу слід обов’язково дотримуватися цього методу побудови архітектури контенту. В іншому випадку око людини підсвідомо сприймає пропорційні відхилення, «кривизну» побудови елементів. 

Отже, слід зазначити, що унікальність дизайну інтерфейсу обмежена істинними поняттями про якісний та ефективний зв’язок користувача з інтерфейсом. Як згадувалось раніше, завдяки багатьом дослідженням та власному досвіду користувачів склалося багато принципів сприйняття інтерфейсу людиною, точніше – його свідомістю та мозком. Саме тому унікальність дизайну платформи UniSoft серед існуючих аналогів в українському освітньому онлайн-середовищі, полягає у простоті елементів інтерфейсу, зручній архітектурній навігації, читабельності шрифтів та лаконічності кольорів. Тобто довіра стандартним методам розробки дизайну є успішною методологією на шляху перспективного використання вебплатформи для навчання.

З вище зазначеного випливає, що сучасна українська освіта потребує негайних змін. Тотальна діджиталізація цих процесів повинна зрушити з мертвої точки – це надважливе питання. Час є неймовірною цінністю на сьогодні, й кожного дня його цінність тільки зростає. Чим швидше будуть відбуватися освітні процеси, тим кращими і вмотивованими будуть студенти та викладачі. Інше головне питання: у якому вигляді подати таку систему, яка задовольняла б потреби «золотої» молоді та її наставників у ВНЗ. Таке рішення вже знайдено й воно дійсно стане революційним у системі освіти – UniSoft – вебплатформа, яка повністю змінить усі застарілі та неефективні способи навчання, методики, шляхи контролю над документообігом у ВНЗ. 

Отже, аналізуючи всі проведені дослідження у даній галузі, можна зробити такі висновки: виявлено всі сучасні проблеми українського освітнього процесу, зокрема вищої освіти, знайдено можливі шляхи та методи вирішення проблем у межах діджиталізації, досліджено психологію та досвід користувача вебсередовища – студента / викладача / адміністрації ВНЗ – його очікувань, цілей, виявлено біль користувача та його досвід із використання інших вебплатформ, запропоновано концепцію UniSoft, докладно та глибинно описано усі процеси, які відбуваються у даному додатку, і пояснено, чому саме цей продукт може поліпшити процес діджиталізації української освіти, проаналізовано очікування користувача від інтерфейсу та зручності користування, детально розглянуто будову вебплатформи, його архітектуру, продемонстровано модульні сітки, використані у процесі створення, обґрунтовано практичне та психологічне значення вибраної кольорової схеми, шрифту, розміщення елементів на сторінках, їхнього масштабу.

Література:

1. Погойда В. П’ять китів. Де насправді потрібна діджиталізація в Україні [Електронний ресурс] / Володимир Погойда // НВ. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: https://biz.nv.ua/ukr/experts/pyat-kitov-ukrainskie-industrii-nuzhdayushcheesya-v-didzhitalizacii-50046812.html.

2. Як зміниться українська освіта [Електронний ресурс] / Міністерство та Комітет цифрової трансформації України. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: https://thedigital.gov.ua/news/yak-zminitsya-ukrainska-osvita?fbclid=IwAR2_9bXtE5aVvujnNCzPNtw42W8FTtQ534ZrCNoUGZQpqoEi6tLCnKRqys. 

3. Геллар М. F-подібний патерн у дизайні інтерфейсів [Електронний ресурс] / Микола Геллар. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: https://ux.pub/editorial/f-obraznyi-pattiern-v-dizainie-intierfieisov-452. 

4. Cameron C. Color for Web Design: Apply Color Confidently and Create Successful Websites / Chapman Cameron., 2014. – 144 с.

5. Marcotte E. Responsive Design: Patterns & Principles Ethan Marcotte Подробнее на livelib.ru: https://www.livelib.ru/book/1002772671-responsive-design-patterns-principles-ethan-marcotte / Ethan Marcotte., 2015. – 160 с.