Освітянам на замітку

Дошкільна педагогіка


Матеріали за темами:
 
                             Кулінарні експерименти дошкілят як метод виховання

   Розмірковуєте над тим, як оновити і збагатити освітній процес? Радимо звернути увагу на нестандартну, але надзвичайно цікаву форму роботи — кулінарію. По-перше, вона дає малятам змогу набути корисні практичні навички. По-друге, сприяє розширенню кола їхніх знань і формуванню ключових компетентностей. По-третє, надихає дітей на спільну творчість і спонукає до конструктивного спілкування.

Коваленко, Наталія (викладач образотворчості і кулінарії). 
 Кулінарія як педагогічний інструмент / Н. Коваленко // Дошкільне виховання. - 2018. - N 9. - С. 28-32. 
Анотація: Запропоновано використовувати на заняттях таку форму роботи як кулінарія.

   Кулінарія — це не лише приготування смаколиків, захопливий процес змішування інгредієнтів у різних пропорціях. Це дещо більше — повноцінний педагогічний інструмент, який можна успішно використовувати в освітньому процесі дитсадка, зокрема у гуртковій роботі.
   З вихованцями готуються різноманітні ласощі, але кулінарні навички, вміння і знання не є самоціллю занять — на те існують спеціальні професійні школи. Вихователь дитсадка не кулінар, не кухар, не кондитер. Він — педагог, тож у заняттях з кулінарії бачуть насамперед виховний і розвивальний потенціал.
   Завдання, реалізації яких сприяє кулінарія:
 Розвиток емоційного інтелекту дітей.
 Розкриття творчого потенціалу особистості.
 Підвищення рівня екологічної свідомості.
 Формування мовленнєвої, логіко-математичної компетентностей.
 Ознайомлення з економічними поняттями та законами.
   Заняття мають сталу структуру, що допомагає дитині стверджуватись у "я можу", "я вмію", орієнтуватись у ході заняття і забезпечує певний його ритм.
   Структура кулінарного заняття
1. Миття рук і одягання фартуха.
2. Гра на металофоні й пальчикова гра-привітання.
3. Творчий процес.
4. Прибирання.
5. Пальчикова гра-подяка.
6. Отримання рецепта і смаколиків.
   Заняття починається з миття рук та вдягання фартухів і продовжується за столиком, де ми по черзі "зачаровуємо" свої рученята звуками металофону. Цей інструмент пентатонічний, тому приємною є будь-яка послідовність доторків молоточка. Такий ритуал допомагає дітям без зайвих слів внутрішньо налаштуватися на "тут і зараз", заспокоїтись.
   Кілька хвилин срібних передзвонів, і ось ми вже вітаємося за допомогою нашої пальчикової гри "Доброго ранку, сонечко ясне". І, звісно, кожен почує тут своє ім'я, кожному я радо всміхнусь і зазирну в оченята — так до кожного протягнеться ниточка добра й любові, без яких жоден тандем несправжній...
   Потім ми будемо "чаклувати" — замішувати тісто. Уявіть тільки, як різні за кольором, формою, запахом, температурою, консистенцією інгредієнти — сенсорні еталони — зливаються в танці під умілий рахунок маленьких розумничків.
   Кожен насипав, наливав, сіяв, розмішував... З часом малята відкриють для себе ще деякі таємниці: тісто, яке формується в колобок, може стати ароматним печивом; а те, що сповзає з ложечки, — смачним кексом...
У процесі приготування тіста нам допомагають різні пісеньки, віршики, лічилки, загадки (авторські або придумані нами самими) — таким чином розвиваються пам'ять, мислення, чуття ритму, так діти активно засвоюють граматичну й звукову будову мовлення, а яскраві образи з лічилок і віршиків стимулюють творче мислення, розвивають фантазію й часто — почуття гумору.
І ось ми вже розкачуємо тісто дерев'яними качалочками, дістаємо різні формочки, які теж є еталонами форм (чотирикутника, круга, трикутника), величини і кольору, до того ж виготовлені з різних матеріалів: пластмаси, металу і навіть з дерева та силікону (як, наприклад, наші штампи для печива), і вирізаємо з тіста фігурки майбутнього печива. При цьому координуємо свої рухи, тренуємо окомір, розвиваємо моторику і просто насолоджуємось процесом. Це практика ввічливості, поваги, доброти... і просто терапія для душі.
   У цей час можливо ділитися знаннями в царині економіки, розповідаючи про такі категорії як вартість, ціна, праця, товар, гроші. На прикладі кексу з наповнювачем ми можемо обговорити основні й другорядні потреби людей. Я допомагаю дітям усвідомити, що весь матеріальний світ — результат праці людини, і це варто поважати. Згодом ми поговоримо про чинники формування ціни, торкнемося питань транспортування товарів з інших країн...
А ось вже розмірковуємо про екологічну поведінку, про екошопінг, про цінність води та інших природних ресурсів, про пакування наших смаколиків... Ми разом вчимося любити себе і світ, що нас оточує, намагаємось якомога краще пізнати його, дослідити, зрозуміти його закони, бо, як писав великий Леонардо да Вінчі, "любити можна тільки те, що знаєш".

Яценко, Світлана (завідувач) 
 Маленькі кулінари в дитсадку і вдома / С. Яценко, А. Якубович, О. Потапова // Дошкільне виховання. - 2016. - N 6. - С. 18-21. 
Анотація: Вкрай важливо, аби педагоги й батьки вихованців почувалися єдиною командою, що робить спільну справу. Таким об'єднавчим чинником для дітей, вихователів та батьків одного з київських дитсадків стали заняття з кулінарії. Розглянуто досвід такої кулінарної діяльності.

   Дорослі знають, як непросто нагодувати сучасну дитину корисною їжею. Водночас як натхненно й відповідально дошкільнята "печуть пиріжки" з піску, "готують салати" з різних рослинок, "варять супи", 
присмачуючи їх саморобними "спеціями"! Тож аби заохотити малят до здорового харчування, ми вирішили залучити їх до приготування страв. У процесі цієї діяльності ми дійшли висновку, що вона дає нашим дітям неабияку користь.
   Вплив кулінарної діяльності на різні аспекти розвитку.
 Фізичний розвиток:
 Різні "кулінарні" дії — вичерпування, чищення, просіювання, збивання та наливання — сприяють зміцненню м'язів рук, плечей, спини і формуванню координації рухів.
Розвиток мовлення, засвоєння елементів грамоти:
 Діти вчаться розшифровувати рецепти за малюнками, проглядати "текст" із символів зліва направо, "читати" і копіювати рецепти.
 Малята вправляються у дотриманні послідовності дій.
 Розповідаючи батькам про заняття з приготування їжі, дошкільнята закріплюють навички послідовного, логічного зв'язного мовлення.
 Розширюється активний словник малят.
Розвиток математичних здібностей
 Діти опановують такі математичні поняття, як "кількість", "величина", "вага"; закріплюють навички порівняння множин, вимірювання (наприклад, коли наливають одну чашку соку або додають дві столові ложки цукру в посудину для змішування).
 Малята вправляються в лічбі (відраховуючи три яйця, п'ять чайних ложечок цукру та чверть чашки молока, необхідні для приготування страви).
 Засвоюють поняття цілого і частин (коли розрізають пиріг на шматочки або наполовину заповнюють мірну чашку борошном).
 У малят формується відчуття часу (коли вони випікають пиріг, печиво протягом певного проміжку часу).
 У процесі приготування страв діти закріплюють знання кольорів, форм (виліплюючи трикутні галушки або ріжучи моркву кружечками).
 Активізуються всі види відчуттів — смак, запах, дотик, слух і зір.
Соціальні навички
 Діти вчаться дотримуватися черговості, ділитися кінцевим продуктом, стежачи за тим, щоб кожному дісталася його порція.
 Готуючи разом різноманітні страви, малята починають розуміти, що всі люди різні, мають свої смаки, які треба поважати.
 Розвивається самостійність дітей, формуються життєві навички.
 Дошкільнята запам'ятовують назви страв, продуктів, які вживають у їхній родині, дізнаються про традиційні страви українців та інших народів світу.
Емоційний розвиток:
 Діти переживають щиру радість від можливості створити реальний продукт і пригостити ним друзів та батьків.
 Малята відчувають вдячність інших, вчаться реагувати на неї.
   Вихователь ознайомлює дітей з технологією приготування їжі, працюючи при цьому з малими групами (5-6 осіб) або індивідуально.
   Пропонуйте своїм вихованцям користуватися дитячими книжками з кулінарії, самостійно готувати нескладні страви, спонукаємо допомагати мамі (татові) у приготуванні обіду чи вечері: нарізанні сиру, варених овочів (картоплі, капусти тощо), розмішуванні салату тощо. Підводимо до висновку, що страви, приготовані власноруч, значно смачніші й корисніші за напівфабрикати чи готові страви, куплені в магазині.
    Залучаючи дітей до участі в домашньому господарстві, показуємо процес консервування помідорів або огірків, шаткування капусти, сушіння яблук, ягід. Нагадуємо про важливість дотримання гігієнічних вимог під час приготування їжі.
   Привчаємо малят самостійно сервірувати стіл: розстеляти скатертину чи серветки; правильно розміщувати столові прибори (тарілки, ложки, виделки, ножі, чашки, блюдця), хлібниці, сервет- ниці, вази з квітами; прибирати після споживання їжі, витирати стіл.
У домашніх умовах залучаємо дітей до оригінального оформлення страв — бутербродів, десертів, гарнірів; пояснюємо їм важливість збалансованого харчування; привчаємо до вживання натуральних соків, салатів з овочів та фруктів, що ростуть у нашій місцевості.
Такий зміст господарсько-побутової праці сприяє всебічному розвитку особистості дитини.
   Заняття з кулінарії відкривають малятам світ речей і світ людей, допомагають розібратися у складних взаємозв'язках між ними, передбачають ігрову і пошукову діяльність, творчі завдання, читання художньої літератури, практичні заняття. Дошкільнята у процесі ігор-занять засвоюють різні види діяльності дорослих і переносять їх у власну.
   Коли залучаємо малюка до роботи на кухні, ми не лише готуємо його до дорослого життя, а й даємо йому можливість відчути себе потрібним, набути необхідних життєвих навичок, формуємо його самостійність та відповідальність. Ми допомагаємо дитині відчути, що процес приготування їжі може бути цікавою, пізнавальною, розвиваль- ною і захопливою справою.
 
Коваленко, Наталія (викладачка кулінарної творчості). 
 Прянична зимова казка. Спільна кулінарна творчість для дітей усіх вікових груп / Н. Коваленко // Дошкільне виховання. - 2019. - N 11. - С. 20-23 : фот.цв. 
Анотація: Надано розробку кулінарного заняття для дітей.
    Ідея спільного випікання печива в дитсадку полягає в тому, щоб об'єднатись задля спільної мети, відчути цінність кожного і наповнити душу вдячністю за ще один разом прожитий рік. Упевнена, це найкраще закінчення старого року і початок нового.
   Ви тільки уявіть собі цю особливу атмосферу: фоном звучить різдвяно-новорічна музика, садочком витає аромат кориці та імбиру, діти об'єднуються за столиками, аби внести свою часточку до створення спільної казки, всюди ведуться розмови про приємні моменти року, який от-от закінчиться. Повітря сповнене нових мрій і сподівань...
І в цій атмосфері народжується казка: будиночок за будиночком з'являється пряничне містечко, виростають дерева, на площі прикрашають велику ялинку, на вулиці вибігають маленькі пряничні чоловічки. Місто оживає...
Бажано, щоб створення зимової казки з печива не стало ще одним "забігом на коротку дистанцію" і діти змогли повною мірою насолодитися процесом.
   Пропонуєм запланувати цю діяльність на 5 днів і організувати її таким чином.
 1-й день — замішування тіста і створення печива.
 2-й і 3-й — декорування печива.
 4-й — створення єдиної історії за спільним задумом (можна об'єднатися з іншими групами і створити спільну зимову казку).
 5-й день — фотосесія і святкове чаювання з дітьми, колективна подяка і т. ін.
   Напередодні варто розповісти дітям про задум створити казку з печива, попросити їхньої допомоги, окреслити етапи роботи (так діти набудуть іще й досвід покрокового досягнення мети). Обговорити, які матеріали їм знадобляться, і, звісно, написати батькам записки-повідомлення з проханням принести те, чого не вистачає.
   Потрібні матеріали:
 форми для печива різної величини: ялинки, будиночки, фігурки людей, тварин, зірочки або сердечка;
 качалки;
 дощечки;
 папір для випічки;
 пензлики зі штучного ворсу (які використовують для клею, тільки, звісно, нові);
 чайні ложечки.
   Також іще до початку проекту треба заручитися підтримкою кухарів, адже частина роботи ляже на них. Принаймні випікання, а, можливо, і створення деяких заготовок для декорування, особливо в молодших групах, де дітки не в змозі зробити багато печива з огляду на вікові обмеження, а його має бути чимало — щоб вистачило на всіх.
   Бажано творити після обіду чи сніданку, щоб діти не були голодні, а ще краще задовольнити їхню цікавість, пригостивши приготованими напередодні маленькими печивками-зірочками.
Надається рецепт тіста.
   Удосталь намилувавшись результатами спільної творчості й зафіксувавши їх на фото на пам'ять, можна переходити до чи не найприємнішого дійства — смакування. Що, звісно, не обійдеться без обміну враженнями, теплими побажаннями і словами вдячності.
   Поради щодо організації кулінарної діяльності
Насамкінець хочеться звернути увагу педагогів, яких надихнула ця ідея і які візьмуться за її втілення, на кілька важливих моментів.
 Творчість має дарувати задоволення, тому не допускайте втоми дітей.
 За кожною діяльністю "ховається" дещо більша цінність — цінність самої особистості, стосунків, і щоразу відбувається щось більше, ніж просто формування практичних навичок (розвиток дрібної моторики тощо). Тому насамперед дбайте про душевну близькість із вихованцями, про відповідну атмосферу в групі, про отримання всіма учасниками насолоди від цього диво-процесу.
 Звертайте увагу діток на аромати, відчуття від структури тіста, спонукайте їх дивуватися, час від часу просто затихайте разом з ними, вимикаючи в собі "транслятора знань", просто будьте поряд і творіть. Повірте, діти можуть працювати в тиші, якщо ця тиша є всередині дорослого, який натхненно творить поряд. Хочеться, щоб діти прожили ці заняття тілом — через емоції та відчуття, а не лише через розум, інтелект.
 Хай ваш контроль буде більше внутрішнім, а назовні проявляється лише в м'якій формі. Якщо зможете, не керуйте творчою думкою дитини — просто покажіть принцип роботи з формою для вирізання (чи розкачування тіста, декорування)... і відпустіть. Діти і без того так багато роблять за зразком та інструкціями! Нехай це буде вільна творчість...
 Не давайте оцінок, натомість звертайте увагу малят на те, що вони самі відчувають (наприклад: "Здається, твоїм пальчикам подобається розмальовувати це печиво"; "Ти тільки уяви, як буде гарно!.."; "Як думаєш, буде смачно?"; "Впевнена, кожне печиво стане прекрасною частинкою нашої спільної казки").
 Забезпечте кожну дитину достатньою кількістю необхідних матеріалів, заспокойтесь внутрішньо і починайте творити самі — нехай ця діяльність буде радістю і для вас також, дозвольте собі це задоволення.
 
 Маленькі кулінари // Дошкільне виховання. - 2019. - N 2. -4 (обкл.) : фот.цв. 
Анотація: Розповідається про проведення кулінарного заняття у дитячому садку.

   Дворічний малюк сам готує десерт? А п'ятирічний замішує і розкачує тісто, нарізає салати, експериментує зі стравами? Усе це — звичні речі у львівському дитсадку № 129. У домашній атмосфері під час спільної кулінарної діяльності вихованці набувають безцінний життєвий досвід і утверджуються в самостійності.
Доброю традицією тут стали кулінарні дні. Наприклад, усі разом запікають яблука в тісті. Наймолодші вихованці старанно загортають шматочки в тісто, а от діти середньої групи вже самі розкачують його, розрізають на квадрати фігурним ножем, формують конвертики і стежать за процесом випікання. А смакують власноруч приготованими ласощами всі з однаковим задоволенням.
 
   Що в нас буде на десерт?
 Знаємо простий рецепт:
 В яблучку зробити дірку,
 І додати цукру дрібку,
 У духовці запекти — 
Ось рецептик смакоти!

Кухарство нам до душі, 
Хтось намащує коржі,
Хтось салатик наріза, 
Запікає гарбуза,
Інший накрива на стіл.
Справа знайдеться усім
 
Наумова, Ганна (вихователь). 
 Випікаємо фрашки. Інтегрована діяльність дітей старшої групи / Г. Наумова // Дошкільне виховання. - 2019. - N 1. - С. 18-19 : фот.цв. 
Анотація: Надано розробку практичного заняття з кулінарії для дітей середньої групи. 
Мета діяльності дітей: Ознайомлювати дітей з українськими традиціями та звичаями, містом Львовом. Формувати вміння використовувати умовну міру, вибирати інгредієнти відповідно до рецепта, замішувати тісто, оздоблювати печиво айсингом. Закріплювати навички розкачування тіста та видавлювання за допомогою форм. Створювати умови для вільного творчого використання різних декоративних елементів. Розвивати мовлення, мислення, пам'ять, увагу, уяву. Виховувати допитливість, самостійність.
Хід діяльності
Бесіда в колі дітей
"Як ми провели зимові свята "
 Які свята ми нещодавно відзначали?
 Де ви побували?
 У кого гостювали?
 Чи колядували, щедрували?
 Які подарунки отримали і що самі дарували рідним?
   Вихователь проводить віртуальну екскурсію сістом Лева, демонструє ролик, присвячений Львову,  перегляд супроводжує розповіддю.
   Вихователь. Це місто Лева — Львів — розташоване на Заході України. Тут є гарні, ніби казкові, будинки, величні храми, старовинні площі, затишні вулички, незвичайні музеї.  
   У далекі часи у Львові, на площі Собору Святого Юра, частенько вирували ярмарки з веселою музикою та запальними танцями. В центрі стояло шатро, де продавалися медяники різних   кольорів та смаків: ванільні, кавові, апельсинові... Такі пряники називалися юрашки. Купити юрашка в подарунок друзям та рідним було добрим звичаєм відвідувачів ярмарку. А на Різдво їх дарували всім дітям. Ця давня традиція збереглася й донині.
   Виготовлення юрашків.
 Хочете поласувати медяниками? Щоб приготувати юрашки, нам необхідно мати рецепт і продукти, які в ньому вказані. Та спочатку надягнемо фартушки і ковпачки-наголовнички.
Вихователь зачитує назви інгредієнтів, а діти знаходять їх на полицях серед багатьох різних продуктів: вершкове масло, борошно, цукрову пудру яйце, сіль, мед, розпушувач, спеції.
Вихователь замішує тісто, примовляючи:
Хай в нашій хаті пахне хлібами,
Пахне хлібами, ще й пирогами.
Щоби зростали всі наші діти
Добрі, веселі і працьовиті.
   Розподіляє тісто на частини і роздає дітям. Малята обстежують тісто, висловлюють свої враження від дотику (м'яке, еластичне, запашне). Кладуть на кальку і за допомогою качалки розкачують. Потім беруть форми, видавлюють фігурки, переносять їх на деко. Потім, поки випікається пряник, проводять фізкультхвилинку, переглядають фільм «Юрашки з львівської майстерні».
       І насамкінець – прикраса пряника. 
     Вихователь показує дітям, як правильно тримати мішечок, де натискати,оздоблює одне печиво. Діти самостійно прикрашають свої вироби.
   Педагог нагадує вихованцям про важливість охайності та обережності в роботі. За бажання діти прикрашають печиво присипкою та стрічкою. Насамкінець розглядають юрашки, розповідають про свої відчуття під час роботи з тістом, діляться враженнями.
Приємних вам днів, сповнених дружнього спілкування!