Освітянам на замітку

                                         Діяльність бібліотек в умовах воєнних реалій

    День повномасштабного вторгнення армії російської федерації на територію суверенної України, котра останніми роками наполегливо демонструвала європейський вектор розвитку і відданість загальнолюдським цінностям, 24 лютого 2022 р. назавжди докорінно змінив життя цілої нації. Не стали осторонь Міністерство культури та інформаційної політики України.    Бібліотека, як базовий соціальний інститут суспільства, завжди знаходилася у центрі культурного життя, миттєво реагувала на виклики часу.

Новальська, Юлія (головна бібліотекарка науково-дослідного відділу). 

 Бібліотечна наука і практика України в умовах воєнного стану / Ю. Новальська // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика : науково-інформаційний журнал. - 2023. - № 2. - С. 7-9

Анотація: Висвітлено основні напрями досліджень у бібліотекознавстві та практичній діяльності бібліотек України у воєнний час. Доведено, що українські науковці та фахівці бібліотечної справи і в умовах воєнного стану актуалізують стратегічні компоненти національної бібліотечно-інформаційної сфери інформацій в умовах нових реалій. 

    Бібліотекознавчі дослідження актуалізували парадигмальні зміни у соціумі та трансформацію галузевої практики. Своєрідність української бібліотечної науки і практики полягає в тому, що за своєю природою має просвітницько-гуманістичний та освітньо-творчий характер, а з часів незалежності на перший план виходить патріотичний вектор, спрямований на формування національної самосвідомості. Здійснений аналіз справи України, які в умовах воєнного стану змістили пріоритети свої діяльності у контекст нових страшних реалій. Десятки бібліотек, архівів та музеїв за час російсько-української війни були повністю або частково знищені та розграбовані. Серед найбільших установ держави, які зберігають унікальні фонди, але зазнали руйнувань, варто назвати Національну бібліотеку України імені В. І. Вернадського, Національну наукову медичну бібліотеку України, Харківську державну наукову бібліотеку ім. В. Г. Короленка, Державний архів Херсонської області, Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди, Херсонську обласну універсальну наукову бібліотеку імені Олеся Гончара, Херсонський художній музей, Херсонський обласний краєзнавчий музей та ін.    

    Міністерство культури та інформаційної політики України 9 березня 2022 р. започаткувало збір інформації про пошкодження та руйнування об'єктів культурної спадщини і через ресурс «Збираємо свідчення злочинів проти культурної спадщини, вчинених російськими окупаційними військами на території України» запропонувало усім надсилати світлини чи відео з доказами руйнувань, пошкоджень та пограбувань для подальшого їх використання в Міжнародному кримінальному суді в Гаазі. Сайт «Зруйнована культурна спадщина України» інституціонально продовжує цю парадигму культурної політики України і, відповідно, повсякчасно поповнюється свідченнями руйнувань культурної спадщини, які здійснили російські окупаційні війська на території нашої держави.

   Значний науковий доробок означеної тематики українських бібліотекознавців був оприлюднений на сторінках фахової періодики започаткованими рубриками («Наука та бібліотечна справа в умовах воєнного стану в Україні: міжнародна підтримка» у науково-теоретичному та практичному журналі «Бібліотечний вісник», «Бібліотеки і війна» у щоквартальному фаховому виданні для бібліотекарів «Бібліотечний форум: історія, теорія і практика») чи об'єднаними блоками публікацій (науковий журнал «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія», щоквартальний науково-виробничий журнал «Бібліотечна планета») тощо.

   Тут варто звернути увагу на статтю директорки Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки Світлани Моісєєвої «Мандрівна бібліотека: рецепт виживання після двох окупацій», де розкрито роботу СоосНіЬгагу у цифровому середовищі: на вебсайті та у соціальних мережах. Такий новий віртуальний формат діяльності значно розширив кількість користувачів бібліотеки та бібліотекарів-біженців з усієї області. На тлі численного знищення україномовної літератури та розграбування бібліотек на тимчасово окупованих територіях російськими військами стаття кандидата історичних наук, провідного редактора Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого С. Зворського «Бібліокластія» про знищення книг і бібліотек в історії людства є винятково актуальною. Про досвід відродження частково зруйнованих та пограбованих бібліотек Сумської області після окупації варто почитати у матеріалі заступниці директора з наукової роботи Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки Світлани Остроги «Бібліотеки Сумщини в умовах війни». Актуальні питання налагодження комунікації бібліотек в умовах війни розкрито М. Сахаровою та Я. Хіміч, які задля з'ясування загальних тенденцій реакцій бібліотек на воєнні дії на території держави країни проаналізували більш ніж 40 електронних ресурсів українських бібліотек.

    Нині головними громадянськими та професійними завданнями публічних бібліотек у підтримці українців у боротьбі з російським агресором є: захист національного інформаційного простору; формування Національної цифрової бібліотеки України щодо накопичення злочинів цієї війни; інформаційна та просвітницька робота на сайтах та блогах; надання онлайн-підтримки спільно з медпрацівниками; організація адресних бібліотечних послуг; розширення вже чинних та відкриття нових волонтерських проектів; благодійна діяльність на допомогу внутрішньо переміщених осіб; збір коштів на рахунок Збройних Сил України.

    Значний накопичений матеріал став підґрунтям для укладання бібліографічних покажчиків, тобто новітня українська бібліографія поповнюється серйозними виданнями. Інформаційно-комунікаційна діяльність публічних бібліотек України, які в умовах відкритої війни довели свою життєздатність як важливий соціальний інститут, переорієнтована на потреби соціуму. Адже «24 лютого не просто розділило життя українців на «до» й «після», а сприяло докорінній переоцінці цінностей, переосмисленню багатьох речей і подій».

    Так, факти, свідчення, документи тощо про цю війну, які збирають публічні бібліотеки, становитимуть основу майбутньої колекції Національної цифрової бібліотеки України. На сайтах бібліотек створено окремі е-сторінки про полеглих героїв російсько-української війни, волонтерські проекти окремої бібліотеки, корисну інформацію для внутрішньо переміщених осіб, благодійну діяльність (збір коштів для ЗСУ, книг для біженців тощо). Значна просвітницька робота (від он-лайн тренінгів із надання першої домедичної допомоги до курсів з англійської мови чи цифрової грамотності) трансформує бібліотеку в умовах воєнного стану в істинний культурний центр не лише дозвілля, а й гуманітарний хаб із різними локаціями та зонами.

Бойко, Оксана (директор). 

 Бібліотеки Збаражчини: активна діяльність задля розвитку громади / О. Бойко // Бібліотечна планета : науково-практичний професійний журнал. - 2023. - №  1. - С. 21-24 

Анотація: Розглянуто напрями діяльності публічних бібліотек м. Збараж.

   В історії кожного міста є події, які позначаються на його соціальному та культурному розвитку. Для збаражан однією з таких важливих подій стало відкриття в 1945 р. Збаразької районної бібліотеки для дорослих і Збаразької районної бібліотеки для дітей в Тернопільській області.

   Нині до складу Комунальної установи «Публічна бібліотека Збаразької міської ради» входять 25 бібліотек-філій. Сама Публічна бібліотека розміщується в будівлі костелу ордену Бернардинів, який є пам'яткою архітектури XVII ст. Книгозбірня є дуже популярною серед містян, тому що в ній панує атмосфера добра, любові, поваги і толерантності. Це місце, де можна почитати цікаві книги, знайти необхідну інформацію, поспілкуватись із відомими й шанованими людьми, знайти однодумців і друзів.

   Сьогодні дуже важливо зацікавити у користуванні послугами бібліотек якомога більше людей, залучити їх до читання, до співпраці, тому книгозбірні змінюють або доповнюють свої функції, передусім з урахуванням інформаційних запитів та інтересів користувачів. Цього неможливо досягти без пошуку і впровадження нових форм та методів обслуговування, новітніх комунікаційних технологій, що забезпечують доступ до світових інформаційних ресурсів. 

   Бібліотека підтверджує статус провідного культурного, соціального закладу для місцевої громади. У 2022 р. надавали актуальні послуги як місцевим жителям, так і внутрішньо переміщеним особам (ВПО). Збаражчина прийняла понад 3 тис. таких людей. Фахівці бібліотек допомагали оформлювати та подавати заяви на виплату грошової допомоги від міжнародних організацій на платформі є-Допомога; надавали послуги з копіювання, друку документів тощо. Ми залучаємо нових мешканців громади до участі у майстер-класах, благодійних ініціативах, організовуємо творчі зустрічі. Такі заходи дають змогу людям відволіктися від хвилювань і переживань, зняти стрес, адаптуватися на новому місці проживання, знайти однодумців і друзів. Про послуги бібліотек ВПО дізнаються із традиційних оголошень, із дописів у соцмережах та у спеціально створених волонтерами та представниками державних установ спільнотах для переселенців у вайбері.

   Серед того, що вже зроблено і робиться: плетіння маскувальних сіток з допомогою відвідувачів бібліотек - як дітей, так і дорослих; участь у благодійних концертах аматорських колективів Центру культури та дозвілля Збаразької міської ради; навчання маленьких читачів техніки розписування пряників для благодійного ярмарку, організація написання ними листів з малюнката їх відправлення нашим воїнам; приготування домашніх страв, енергетичних батончиків, ліплення вареників та випікання печива, хліба; збирання продуктів і засобів гігієни для бійців на передовій, виготовлення для них окопних свічок; здавання макулатури та придбання пального для авто воїна-односельчанина і т. ін. Також наші працівники перерахували свій одноденний заробіток на придбання берців для воїнів.

   Переконані, що бібліотекарі здатні зацікавити людей своєю роботою. І до нас приходять відвідувачі, вони хочуть спілкування, розради, відпочинку. Звичайно, наша робота могла би бути ефективнішою, якби у книгозбірнях були сучасні періодичні видання, які, на жаль, нам фінансово недоступні. Проте ми не опускаємо руки і щодня наполегливо працюємо. Наші бібліотеки - частинка громади, її інтелектуальні, освітні, культурні осередки. Ми любимо свій край, своє місто, села, пишаємося ними і робимо все від нас залежне для їх розвитку. Дякуємо за можливість жити і працювати нашим захисникам, низький уклін тим, хто боронить Українську державність!

Верещак, Тетяна (в. о. директора). 

 Вінницькі бібліотеки як центри підтримки громади / Т. Верещак // Бібліотечна планета : науково-практичний професійний журнал. - 2023. - №  1. - С. 15-

Анотація: Наголошено на тому, що з початком повномасштабної агресії рф проти України багато бібліотечних закладів країни почали оперативно реагувати на виклики воєнного часу. Бібліотекарі Вінниччини довели, що у кризових ситуаціях за досить короткий час у змозі осягнути багато, здавалося, неможливих речей і, забувши про власні стреси та втому,   - організувати ефективні осередки безпеки і підтримки людей. 

  

   З початком повномасштабної агресії рф проти України багато бібліотечних закладів країни почали оперативно реагувати на виклики воєнного часу, Бібліотекарі Вінниччини довели, що у кризових ситуаціях за досить короткий час у змозі осягнути багато, здавалося, неможливих речей і, забувши про власні стреси та втому, організувати ефективні осередки безпеки і підтримки людей.

   Коли атаки ракет і безпілотників почастішали, а всі міста перейшли на жорсткий графік економії електроенергії, на базі десятьох філій Вінницької міської ЦБС було організовано пункти незламності. Навіть у разі довготривалого відключення електроенергії тут є тепло, освітлення, мобільний зв'язок, інтернет, запаси технічної та питної води, місця для відпочинку. За кошти міської ради для пунктів придбали генератори, електроконвектори, подовжувачі, акумуляторні ліхтарі, ковдри.

    Щоб допомогти громадянам пережити наслідки ракетних ударів, діяльність міських книгозбірень наповнилася додатковим змістом. Різні люди приходять сюди й одразу занурюються у свої справи: вчителі проводять онлайн-уроки, учні та студенти готуються до занять, спеціалісти ІТсфери працюють віддалено, люди поважного віку мають змогу читати й спілкуватися.

    У Пункті незламності, що функціонує на базі Центральної міської бібліотеки ім. Г. Бевза, організовано консультаційний центр безоплатної правової допомоги, де фахівці надають відповідні роз'яснення внутрішньо переміщеним особам (ВПО). У приміщенні бібліотеки також облаштовано робочий простір із можливістю підзарядження ґаджетів та безперебійним доступом до мережі Wi-Fi. У періоди довготривалих відключень електроенергії відвідувачі мають змогу скористатися мікрохвильовою піччю, тут також є кілька електрочайників і термопот для приготування гарячих напоїв. Затишні зони відпочинку зі зручними диванами, м'якими дитячими кріслами й теплими пледами ідеально підійдуть для тривалого перебування літніх людей та дітей.

    Сучасні бібліотеки як ніколи затребувані в час, коли ворог суттєво змінив цілі своїх атак по Україні, знищуючи критично важливу енергетичну структуру й прагнучи позбавити нас елементарних умов для існування. Попри проблеми зі зв'язком, електроенергією та опаленням разом переживемо всі негаразди, адже наша сила - в єдності!

 

Василенко, Юлія (директор). 

 Донецька обласна бібліотека для дітей: втрати, здобутки, бачення майбутнього / Ю. Василенко // Бібліотечна планета : науково-практичний професійний журнал. - 2023. - №  1. - С. 12-15 

Анотація: Наведено історію Донецької обласної бібліотеки для дітей. Після початку повномасштабного   вторгнення рф в Україну Донецька обласна бібліотека для дітей (ДОБД) уже вдруге опинилася в точці під назвою «нуль». Уперше книгозбірня відновлювала свою діяльність у 2018 р. в Маріуполі, коли всі три обласні бібліотеки Донеччини вже активно працювали у статусі "республіканських" на владу окупантів. Потім руйнування бібліотеки, фонду, евакуація, відновлення роботи бібліотеки.

   Після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну Донецька обласна бібліотека для дітей (ДОБД), на жаль, уже вдруге опинилася в точці під назвою «нуль». Уперше книгозбірня відновлювала свою діяльність у 2018 р. в Маріуполі, коли всі три обласні бібліотеки Донеччини вже активно працювали у статусі «республіканських» на владу окупантів.

   Три роки створювали нову, сучасну бібліотеку, в якій важливим було все - від дизайну інтер'єру до організації обслуговування користувачів та налагодження зв'язків із фаховою спільнотою. У бібліотеці було проведено шість поточних ремонтів, закуплено меблі, техніку, книги. І на початку 2022 р. вона не просто мала облаштовані приміщення - це був сучасний інноваційний заклад, популярний серед користувачів.

   Переважно коштом обласного бюджету, а ще завдяки Державній програмі поповнення бібліотечних фондів та підтримці благодійників удалося сформувати унікальний фонд - більш як 50 тис. пр. нових, сучасних книг вартістю понад 4,2 млн грн. Головна дитяча бібліотека регіону налічувала 65 одиниць найсучаснішої комп'ютерної та мультимедійної техніки.

   Після початку повномасштабного російського вторгнення найважливішим, особисто для мене, було з'ясування місцеперебування працівників, чи всі живі та неушкоджені. На той час була відома доля тільки 20 фахівців (із 40, які працювали до війни), що мене особисто дуже бентежило. Кілька місяців знадобилося на те, щоб дізнатися, що всі живі, і це найголовніше. Хоча певні новини були невтішними: деякі працівники ДОБД дістали поранення, деякі втратили близьких. Лише половина співробітників виїхала з окупованого міста і тільки чотири фахівці сьогодні мають змогу працювати дистанційно, більшість же вирушила за межі України і навряд повернеться. З тих, що залишилися на окупованій території, є й такі, що працюють на окупантів...

   Насправді жахливо втрачати те, у що вкладено сили, любов, душу. Протягом трьох років тривав процес творення, було так багато планів і раптом - все... знову порожнеча, вакуум. Замість бібліотеки - згарище, замість книг - купка попелу, замість мирного життя - руїни, обстріли, смерть... евакуація... І треба знову підійматися і щось робити, а немає сил, мотивації - жодного ресурсу. Немає розуміння - навіщо? Щоб знову втратити, щоб знову боліло, щоб знову страждати?

  Містом, яке прихистило мою родину і дало домівку бібліотеці, стало Запоріжжя. Мені вкотре належало розв'язувати питання відновлення роботи закладу. Сказати, що було складно, - нічого не сказати. Але колеги з Департаменту культури та інформаційної політики Запорізької ОДА і працівники Запорізької обласної бібліотеки для дітей «Юний читач» створили всі можливі умови для відновлення роботи нашого закладу й надали всебічну фахову і психологічну підтримку, за що особисто я та весь колектив ДОБД безмежно їм вдячні!

   Нині я одна в м. Біла Церква (після м. Запоріжжя була Житомирщина і, зрештою, з родиною оселилася на Київщині), відсутнє місце для зберігання книг, деякі відправники не можуть оплатити їх доставляння (доводиться сплачувати власним коштом), транспортування книжок по місту також за власний рахунок. Але моє рішення залишилося незмінним: збиратиму книги, бо знаю навіщо і для кого! Важко, складно, але ж потрібно!

Якщо підсумувати нашу діяльність, то можна зробити такі висновки: навіть в умовах, коли зруйновані приміщення бібліотек, знищені фонди та є проблеми з кадрами, бібліотеки можуть і повинні працювати. Про це свідчить значна активність як бібліотек Донеччини, так і наших користувачів. Усе це дає надію і викликає гордість, адже ми розуміємо, що дійсно потрібні людям.

    Важливою частиною нашої роботи залишається комунікація з бібліотеками Донецької області. Станом на 24 лютого 2022 р. на території Донеччини, підконтрольній українській владі, здійснювали свою діяльність 410 бібліотек, 127 із них нині перебувають на окупованій території, 97 - частково пошкоджені, 22 - зруйновані. Працюють у різних форматах 193 книгозбірні. Не можу не зазначити, що деякі бібліотеки навіть під постійними обстрілами обслуговують користувачів та працюють як гуманітарні та волонтерські штаби.

   Та ми рухаємося вперед, мріємо про майбутнє і абсолютно впевнені, що все буде добре, бо по-іншому бути не може! «Якщо ви не здаєтеся, це має значення», - казав С. Хокінг. А ми не здаємося, і це дійсно має значення! Сьогодні ми лише «Бібліотека у валізі», хоча ні, не так - ми СПРАВЖНЯ, НЕЗЛАМНА, ВДРУГЕ ВІДРОДЖЕНА БІБЛІОТЕКА, нехай поки що і у валізі!

Здановська, Валентина (головний бібліотекар). 

 Публічні бібліотеки у воєнному 2022 році / В. Здановська // Бібліотечна планета : науково-практичний професійний журнал. - 2023. - №  1. - С. 6-

Анотація: Наведено результати дослідження "Публічні бібліотеки України в умовах російської збройної агресії". Доведено, що отримана в результаті дослідження інформація не є повною.

    За даними Міністерства культури та інформаційної політики України, станом на кінець 2022 р. цілями ворога, з-поміж іншого, стали 1 271 об'єкт культурної інфраструктури (клубні заклади, музеї, театри, філармонії, заклади мистецької освіти та об'єкти культурної спадщини), з них майже третина повністю зруйнована . Із загальної кількості об'єктів, що зазнали збитків, 479 - це бібліотеки (публічні, університетів, академій, коледжів, закладів загальної середньої освіти, дитячих будинків).

   Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого як провідний науково-методичний і координаційний центр мережі публічних бібліотек у 2022 р. розпочала моніторинг стану сільських, селищних, міських, обласних Публічних бібліотечних закладів у межах дослідження «Публічні бібліотеки України в умовах російської збройної агресії».

   Отже, як саме позначилася війна на публічних бібліотеках у 2022 р.? На перший погляд, відповідь могла би бути однозначною - негативно: руйнування та пошкодження будівель, втрата обладнання і бібліотечних фондів. Але все це в ситуаціях, за яких ми, бібліотекарі, нічого не могли змінити. Проте там, де бібліотекарі мали змогу хоч якось впливати на ситуацію, вони проявили себе як справжні герої: мужньо вивозили і переховували в безпечних місцях обладнання, рятували від окупантів рідкісні та цінні видання з фондів; оперативно ремонтували приміщення з незначними пошкодженнями; незважаючи на забиті фанерою вікна, відсутність опалення та електроенергії продовжували обслуговувати користувачів. Також організовували буккросинг і надання книг на станціях метрополітену, у приміщеннях сільських рад і клубів; щодня працювали у волонтерських центрах допомоги ЗСУ і тимчасово переміщеним особам (у т. ч. і своїм колегам, які опинились у складних життєвих обставинах унаслідок війни); збирали книжки для маленьких українців, що нині проживають за кордоном, і робили ще багато чого.

   Є серед бібліотекарів і ті, які пішли боронити Україну від загарбників та, на жаль, не повернулися з поля бою. Це Валерій Романовський із ХДНБ ім. В. Г. Короленка та Віталій Пивоваров із Житомирської ОУНБ ім. Олега Ольжича. Внаслідок ракетного удару по залізничному вокзалу м. Краматорська загинули Віта Кузьменко, завідувачка бібліотеки-філії № 3 ім. В. Г. Короленка, та Оксана Андріянова, бібліотекарка Центральної міської бібліотеки.

   З кожним місяцем війни все відчутнішими стають втрати матеріально-технічної бази публічних бібліотек. І йдеться не лише про прифронтові області або регіони, що були окуповані та звільнені ЗСУ на різних етапах повномасштабного вторгнення, а й про тилові території України, які нині регулярно страждають від ракетних обстрілів агресора.

   За даними моніторингу, станом на кінець грудня 2022 р. відомо про 47 повністю зруйнованих бібліотечних будівель або приміщень, в яких розташовувалися книгозбірні (інформація щодо тимчасово окупованих територій Запорізької, Донецької, Луганської, Херсонської областей здебільшого відсутня). 

   На жаль, маємо багато прикладів того, що, крім руйнування приміщень бібліотек, ворог не нехтував можливістю вкрасти все, що тільки було можливо. У тих населених пунктах, які перебували під окупацією, російські солдати вивезли з бібліотек комп'ютерну, мультимедійну, розмножувальну техніку, принтери, сканери, столи, стільці, стелажі та шафи. За даними дослідження, станом на кінець 2022 р. 81 бібліотека втратила всі матеріально-технічні засоби, часткових збитків зазнала 131 бібліотека. Найбільше таких закладів наразі в Київській (72) і Харківській (30) областях.

   Безперечно, інформація про збитки, завдані бібліотекам воєнними діями, не є остаточною, адже, по-перше, війна триває. По-друге, не до всіх закладів, приміром на деокупованих територіях Запорізької, Миколаївської, Харківської, Херсонської областей, є доступ. По-третє, потрібен певний час на роботу спеціальних комісій з актування пошкоджень і підрахунку збитків. Крім того, на ефективність збору інформації з територій, підконтрольних Україні, впливають і такі чинники, як відсутність електропостачання та зв'язку, «тимчасове призупинення» діяльності окремих закладів культури, перебування працівників у простої / відпустках за власний рахунок тощо.

   Тривожною тенденцією 2022 р. стало скорочення мережі публічних бібліотек. І хоча цей процес мав місце і раніше, нині він значно пришвидшився. На момент російського повномасштабного вторгнення в Україні фактично функціонував 14 351 бібліотечний заклад, а на кінець грудня 2022 р. їх кількість зменшилася до 11 993. Це відбувається подекуди через відсутність у ТГ бюджетних коштів на утримання своїх бібліотек, а також через так зване тимчасове призупинення діяльності цих закладів, яке наразі відбувається через бойові дії, що проходять у безпосередній близькості до населених пунктів, і часті ворожі ракетні обстріли; перебування персоналу публічних бібліотек у простої або відпустках без збереження заробітної плати; проблеми з електропостачанням. Водночас маємо й позитивні приклади: у м. Києві, на Одещині та в деокупованій частині Чернігівської області відновили роботу всі бібліотеки, які надавали послуги на момент початку повномасштабного російського вторгнення, а в Дніпропетровській, Рівненській, Хмельницькій областях, незважаючи на всі складнощі, до кінця минулого року вдалося збільшити кількість книгозбірень, які функціонують.

   Отже, 2022-й воєнний рік був для українських бібліотек надскладним, бо довелось увійти в нову реальність, зіткнутись із небаченими досі жахіттями, спостерігати, як руйнують те, над чим працювали багато років, втрачати колег, бачити наяву результати бібліокластії, перейти у формат «бібліотека у валізі». Водночас бібліотечні заклади стали надійними точками опори не лише для своїх громад, а й для тимчасових переселенців. Бібліотекарі набули безцінного досвіду консолідації, взаємовиручки, милосердя, емпатії. Все це допоможе нам після Перемоги України над окупантами загоїти шрами війни.

Чміль, Людмила (завідувач публічно-шкільної бібліотеки с. Бронне). 

 Сільська бібліотека як центр громадської активності в період воєнного стану / Л. Чміль // Бібліотечна планета : науково-практичний професійний журнал. - 2022. - №  3. - С. 17-18 

Анотація: Йдеться про роботу публічно-шкільної бібліотеки с. Бронне, яка стала центром громадської активності, об'єднала місцеву владу, бізнес, церкви різних конфесій, жителів села та людей, що тимчасово знайшли прихисток у Бронному.

    Бронне - невелике село на Рівненщині, в якому мешкають майже 900 жителів, діють школа, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок, магазини різних форм власності, відділення зв'язку, старостат. Але все це просто факти та статистика, Село - це насамперед люди, зі своїми потребами, життєвими проблемами, і часто, щоб вирішити їх, потрібна допомога.

   З початком повномасштабної війни в Україні публічно-шкільна бібліотека с. Бронне змінила графік і зміст роботи. Надзвичайно важливим стало єднання громади в умовах воєнного часу. За рішенням сільської ради на базі бібліотеки було організовано пункт збору та видачі гуманітарної допомоги внутрішньо переміщеним громадянам та воїнам ЗСУ Бібліотека створила та адмініструє групу громади у вайбері, що забезпечує якісну комунікацію жителів, відгук на запити ВПО, інформування про потребу в продуктах, збір допомоги для ЗСУ пропозиції бібліотечних послуг та подій, а також щоденний звіт перед громадою про виконану роботу.

   Сільська бібліотека стала центром громадської активності, яка об'єднала місцеву владу, бізнес, церкви різних конфесій, жителів села та людей, що тимчасово знайшли прихисток у Бронному. До слова, Рівненщина прийняла у себе понад 50 тис. вимушених переселенців, а наше невелике село стало другою домівкою для 50 українців (з них 18 - діти), які приїхали з Харкова, Бучі, Ірпеня, Києва, Малина, Краматорська.

  Жителі села та ВПО кожного дня приходять до бібліотеки, де разом виготовляють перев'язувальні матеріали, плетуть маскувальні сітки, формують пакунки з випічкою від жителів села, здійснюють доставку до центрального пункту збору. Діти також не залишаються осторонь - створюють малюнки для захисників.

   У сформовані пакунки з продукцією вкладають листівки у вигляді синьо-жовтого серця з написом «З нами Бог - тому ми переможемо», також указують телефонні номери мешканців громади, котрі долучилися до виготовлення та пакування допомоги.

   У бібліотеці можна не тільки здобути нові цифрові знання, а й вирішити життєво важливі проблеми:

- зареєструватися в електронній черзі для отримання різних довідок, подати електронну заяву в різні інстанції і т. ін.;

- отримати допомогу для ВПО через «Дію»;

- подати заявку на фінансову допомогу в межах програми «є-Підтримка»;

- одержати довідку про заробітну плату, перевірити наявний робочий стаж, оформити пенсію, переславши документи електронною поштою;

- подати податкову декларацію;

- отримати електронний підпис через додатки «Приват24», «Дія»;

- створити особисті кабінети на сайтах газових та енергопостачальних компаній, подати показники он-лайн та перевірити рахунки з використання електроенергії.

   Сільська бібліотека стала місцем дистанційного навчання та роботи родин ВПО, проведення веб-конференцій для медичних працівників сільської ради та он-лайн-консультацій жителів громади з лікарями, зокрема вузькими спеціалістами. Онлайн-покупки, платежі, замовлення квитків - це далеко не весь перелік послуг, які можна отримати в бібліотеці. Війна перекреслила багато планів, разом із тим бібліотека своєю щоденною працею продовжує гуртувати та підтримувати громаду й ВПО, здійснювати просвітницьку діяльність, пропонувати цифрові послуги, популяризувати українську книгу та читання.

Напуда, Євгенія (завідувачка відділу). 

 Бібліотека - простір безпеки та підтримки в умовах війни / Є. Напуда // Бібліотечна планета : науково-практичний професійний журнал. - 2022. - №  3. - С. 13-15

Анотація: Наголошено, що з початком повномасштабного російського вторгнення на територію України Закарпатська ОУНБ, здійснюючи свою щоденну діяльність та відповідаючи на виклики сьогодення, акцентувала свою роботу на підтримці внутрішньо переміщених осіб. 

   З початком повномасштабного вторгнення на територію України Закарпатська ОУНБ ім. Ф. Потушняка, здійснюючи свою щоденну діяльність та відповідаючи на виклики сьогодення, акцентувала свою роботу на підтримці внутрішньо переміщених осіб (ВПО). З 26 лютого 2022 р. на Закарпаття почали з'їжджатися українці з міст, де велися активні бойові дії. Люди покидали свої домівки з найнеобхіднішими речами. Звісно, ніхто з них не думав про те, щоби брати з собою книги в евакуацію. Серед цих людей було багато біженців, які перебували в Ужгороді, а далі перетинали кордон і їхали в Європу в пошуках безпечного місця для своїх родин.

   Уже в перші дні війни ми зіткнулися з великою кількістю прохань надати книги українською мовою. Такий попит на українську книгу абсолютно знівелював стереотип, що українці нечитаюча нація. 28 лютого на базі бібліотеки був створений хаб з прийому книг для ВПО та біженців, який діє й нині. За 5 місяців бібліотекарями книгозбірні та небайдужими ужгородцями було зібрано близько 5 тис. пр. книг. Ці видання роз'їхались у різні країни, зокрема Словаччину, Польщу, Німеччину, Чехію, Естонію. 

   У квітні до нашого краю прибула рекордна кількість ВПО. Спільно з волонтерами на базі бібліотеки було створено антистресовий простір рівноваги «Цінність», головною метою якого стало зняття напруги та негативних емоцій у дітей та дорослих.

   Команди бібліотекарів Закарпатської ОУНБ ім. Ф. Потушняка і КЗ «Виноградівська публічна бібліотека» та залучених помічників з числа ВПО щомісяця проходять навчальні он-лайн-тренінги, отримують консультації щодо послуг, які є нагальними, а також методичну допомогу у вигляді друкованих та електронних матеріалів з таких тем, як психосоціальна підтримка, протимінна безпека, творчість та креатив, медіаграмотність, кібергігієна, працевлаштування, діалог та порозуміння тощо, і застосовують здобуті знання у щоденній роботі. Більшість закарпатських бібліотекарів регулярно чергують у пунктах прийому ВПО, активно беруть участь у збиранні та роздаванні гуманітарної допомоги, деякі на безкоштовній основі надають власне житло як прихисток для тих, хто цього потребує. Важливим моментом адаптації ВПО в закарпатський соціум є пізнання місцевої культури та історії Срібної Землі, як поетично називають Закарпаття.

   У час війни важливо підтримувати і родини військових. «Пишаюся ЗСУ» - захід, який провели жінки (дружини, матері, сестри, доньки, онуки, племінниці, подруги, наречені наших героїв], щоби підтримати одна одну та своїх рідних, які захищають Україну. Це можливість розповісти свої особисті історії, поділитися досвідом та висловити повагу до вояків.

   Про подолання психологічних наслідків війни говорили на першій зустрічі - підтримці проекту «Як жити далі?» - разом з Є. Кирбабою, практичним психологом, фахівцем із психосоматики з Харкова. Як бачимо, з початком цієї жорстокої війни бібліотеки миттєво зреагували на потреби й культурні запити людей. Вони стали для українців просторами безпеки та затишку. Ми не знаємо, коли закінчиться війна, проте продовжуємо жити, працювати, допомагати й підтримувати одне одного. В умовах воєнного часу бібліотеки, як і раніше, залишаються відкритими для співпраці та допомоги всім, хто цього потребує. Бібліотека - це якраз те місце, що дає змогу людям хоч трохи відпочити душею, відволіктися від тяжких думок, А бібліотекарі наполегливо працюють і роблять усе можливе, аби підтримати кожного користувача своєї книгозбірні.

Вилегжаніна, Тамара (в.о. генерального директора). 

 Бібліотеки - це свобода / Т. Вилегжаніна // Бібліотечна планета : науково-практичний професійний журнал. - 2022. - №  3. - С. 4-5. 

Анотація: Йдеться про необхідність реформування системи бібліотек, про дослідження стосовно станц мережі бібліотек під час війни, про реалізацію перспективного проєкту майбутнього "Мобільна бібліотека".

   Бібліотеки - це свобода. Свобода читати, свобода спілкуватися. Це освіта протягом усього життя, яка продовжується після закінчення школи або вишу. Це дозвілля, коли людина будь-якого віку має змогу саморозвиватися, відвідувати різноманітні соціокультурні заходи. Це вільний доступ до інформації, якої нам бракувало багато років. Книги - це тільки верхівка інформаційного айсберга, і це різні книги - паперові, електронні, аудіокниги. А ще бібліотеки - це соціальні місця, де люди, в яких немає комп'ютера або доступу до інтернету, можуть вийти в мережу. І це важливо, коли вони шукають роботу, розсилають резюме, оформлюють пенсію, навчаються дистанційно. А бібліотекарі допомагають цим людям орієнтуватись у віртуальному світі.

   Бібліотеки - це ворота в майбутнє. 1 дуже прикро, що інколи місцева влада розглядає закриття бібліотек як легкий спосіб заощадити кошти, не розуміючи, що таким чином вона збіднює майбутнє, аби заплатити за сьогодення.

   У нас є відповідальність перед майбутнім. Ми всі - бібліотекарі, користувачі, письменники, громадяни - маємо зобов'язання зберегти пам'ять людства, що сфокусована у книгах.

   Змінюється світ, змінюється і роль публічних бібліотек, Бібліотеки - це свобода. Свобода читати, свобода спілкуватися. Це освіта протягом усього життя, яка продовжується після закінчення школи або вишу. Це дозвілля, коли людина будь-якого віку має змогу саморозвиватися, відвідувати різноманітні соціокультурні заходи. Це вільний доступ до інформації, якої нам бракувало багато років. Книги - це тільки верхівка інформаційного айсберга, і це різні книги - паперові, електронні, аудіокниги. А ще бібліотеки - це соціальні місця, де люди, в яких немає комп'ютера або доступу до інтернету, можуть вийти в мережу. І це важливо, коли вони шукають роботу, розсилають резюме, оформлюють пенсію, навчаються дистанційно. А бібліотекарі допомагають цим людям орієнтуватись у віртуальному світі.

   Бібліотеки - це ворота в майбутнє. 1 дуже прикро, що інколи місцева влада розглядає закриття бібліотек як легкий спосіб заощадити кошти, не розуміючи, що таким чином вона збіднює майбутнє, аби заплатити за сьогодення.

У нас є відповідальність перед майбутнім. Ми всі - бібліотекарі, користувачі, письменники, громадяни - маємо зобов'язання зберегти пам'ять людства, що сфокусована у книгах.

Змінюється світ, змінюється і роль публічних бібліотек, Незважаючи на криваву війну і великі труднощі в країні, бібліотеки працюють, допомагаючи досягненню єдиної для всього українського суспільства мети - ПЕРЕМОГИ!

   Для того щоби чітко визначити першочергові потреби публічних бібліотек, Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого), за дорученням Міністерства культури та інформаційної політики України, провела дослідження стосовно стану мережі вітчизняних бібліотек під час війни та складу її книжкових фондів. Перший етап цієї розвідки - «Публічні бібліотеки України в умовах російської збройної агресії» - було здійснено наприкінці травня (матеріали розміщено у блозі «Публічна бібліотека територіальної громади».

    На той час була доступна інформація про 19 повністю зруйнованих бібліотечних будівель; 115 книгозбірень, приміщення яких зазнали значних пошкоджень і потребують капітального ремонту чи реконструкції; 124 бібліотеки, що дістали незначні пошкодження та мають необхідність заміни вікон, дверей, ремонту даху тощо. Але це було у травні, тому ми моніторитимемо ситуацію у подальшому та просимо вас, шановні колеги, нам у цьому допомогти. Результати моніторингу будуть використані в розробленні Перспективного плану розвитку мережі публічних бібліотек територіальної громади. Такий план необхідний перед початком реалізації державних програм із підтримки та розвитку публічних бібліотек. На його основі визначатиметься потреба в матеріально-технічних, фінансових, кадрових ресурсах тощо.

   Перспективний план визначить дії органів місцевого самоврядування, тобто вони знатимуть, в яких населених пунктах потрібно відкрити біблі- отеки-філії публічної бібліотеки, а в яких - закрити та організувати нестаціонарне обслуговування тощо.

   У зв'язку з цим зупинімося на реалізації такого перспективного проекту майбутнього, як «Мобільна бібліотека». Практика створення та функціонування мобільних бібліотек широко поширена і в економічно розвинених, і в т. зв. країнах третього світу.

   Реалії сьогодення свідчать, що значна частина деокупованих та прифронтових населених пунктів зазнала руйнувань інфраструктури, в т. ч. соціальної та культурної, внаслідок чого припинено або ускладнено надання послуг населенню (зокрема, бібліотечних, адміністративних тощо). Внаслідок російської військової агресії різко погіршилась економічна, соціальна та демографічна ситуація в Україні. Відбувається зменшення / міграція кількості населення та зниження рівня його доходів, скорочення «доходів місцевих бюджетів. Найближчим часом збільшиться кількість сільських населених пунктів, де утримання стаціонарної бібліотеки стане недоцільним чи неможливим. Тому реалізація проекту «Мобільна бібліотека» допоможе швидше подолати наслідки війни, зможе надати підтримку громадянам, які опинились у скрутному становищі, наблизить надання бібліотечних послуг до місця їхнього проживання. Проект «Мобільна бібліотека» передбачатиме безкоштовне надання: бібліотечних послуг; доступу до інтернету; доступу до адміністративних послуг у населених пунктах, де інфраструктура зазнала руйнувань унаслідок бойових дій (або населених пунктах територіальних громад, утримання стаціонарних бібліотек у яких є недоцільним), проведення занять із комп'ютерної та інформаційної грамотності. Проект реалізовуватиметься з використанням транспортних засобів (автобусів), облаштованих добіркою друкованих видань, меблями, ноутбуками, доступом до інтернету.

   Фантастика, скажете ви. За попередніми розрахунками вартість однієї такої мобільної бібліотеки (без її утримання) становитиме близько 3 млн грн за умови придбання спеціально облаштованого транспортного засобу вітчизняного виробника. Зрозуміло, що реалізація такого масштабного і вкрай необхідного проекту можлива лише за державної підтримки або міжнародних донорів / благодійних фондів.

   Відбудувати Україну - це відновити принципи життя, відновити простір для життя, відновити те, що робить людей краще й сильніше. Звичайно, це означає масштабне будівництво в усіх сферах суспільного життя. Звісно, це передбачає і велике фінансування, і колосальні інвестиції. У цьому сенсі ми повинні прагнути до перетворення публічних бібліотек на сучасні та затребувані інформаційні та соціокультурні заклади, центри громадського життя за зразком бібліотек країн ЄС.

Шевченко, Оксана (заступниця директора з внутрішньобібліотечної роботи ; 1977-). 

 Книго- і арттерапія - невід'ємні складові сучасної бібліотеки / О. Шевченко. - Електрон. журн. // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика : науково-інформаційний журнал. - 2023. - № 1. - С. 30-32. 

Анотація: Представлено досвід роботи Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія з реалізації проекту «Книжка замість ліків», який сприяв подоланню життєвих труднощів читачами бібліотеки. 

    Нерідко в скрутний момент життя нам до рук потрапляє цікава книжка, в якій, на свій подив, знаходимо відповіді на, здавалося б, надто складні запитання. Іноді кілька друкованих рядочків здатні допомогти подолати депресію, визначитися з життєвою метою або просто покращити настрій. Така допомога вже давно має назву - книготерапія, основним завданням якої є: не нашкодити, допомогти, розвивати. Серед співробітників бібліотеки є чимало професійних бібліотерапевтів, які безпомилково відчувають психологічний стан читача та його потреби. Тож вони вийшли з ініціативою реалізувати проект «Книжка замість ліків», який мав на меті не тільки надавати відвідувачам експертну психологічну підтримку, а й пропонувати кожному індивідуально підібрану літературу задля збереження ментального здоров'я. Бо правильно підібрана книга, що викликає позитивні емоції, не менш важлива, ніж правильно підібрані ліки.

   У читальній залі, в межах цього проекту, була організована низка зустрічей із психологинею Іриною Кульбачко, де відвідувачі набули навичок керування своїми емоціями, дізналися як втримувати рівновагу та зберігати спокій, допомагати оточенню, надавати першу психологічну допомогу, залишатися людяними та чуйними.

   А фахівці відділу зберігання основного фонду, приєднавшись до проекту «Книжка замість ліків», підготували рекомендаційний список літератури «Книжкові рецепти від А до Я», де запропонували книги, що ґрунтуються на особистих життєвих ситуаціях. Наприклад, якщо людина відчуває себе покинутою та розчарованою їй на допомогу приходять автобіографічні романи Дікенса та документальні тексти Оксани Забужко. Опанувати гнів та агресію допомагає бунтівний лідер книги Чака Паланіка «Бійцівський клуб», не впасти у відчай - старий невиправний зануда з роману Фредрі- ка Бакмана «Чоловік на ім'я Уве», а прийняти правильне рішення - чужинець Шантара з однойменного роману австралійського письменника Ґреґорі Девіда Робертса. Також видання містить розділ з переліком книг-антидепресантів, які мають дивовижну властивість допомагати в таких ситуаціях, у яких безсилі навіть ліки. Бо часом буває, що тільки вони можуть повернути радість до життя й віру в те, що рано чи пізно все буде добре.

   Центр сімейного читання, що діє при відділі абонемента, до Міжнародного дня захисту дітей презентував інформаційну локацію «Миттєвості сімейного щастя», на якому учасники малювали свої мрії, розповідали улюблені вірші про родинний затишок, а бібліотекар запропонувала книги, які доводять, що родина - це те, що утримує нас на цій землі, дає опору та силу, зміцнює нашу віру в добро та передає столітню мудрість. Цікаві факти, невимушена атмосфера свята сприяли залученню малечі до читання книг. Вони залюбки голосно читали з батьками казки та оповідання. Така спільна справа зближує та об'єднує близьких людей, де книга стає справжнім провідником для почуттів, про які дитина не в змозі говорити так, як це вміють дорослі.

    Життєві ситуації доводять, що читання під час тяжких випробувань допомагає зберігати спокій та пережити складні моменти, а книга стає вірним другом і хорошим способом самопомочі. Сеанс книго-терапії «Душу лікує добро і слово» став чудовою нагодою довести, що сучасними лікувальними засобами можуть бути не тільки художні книги, а й ще історичні репортажі, літературна журналістика, біографічні щоденники. Бібліотекарі відділу читальних залів радили процес читання зробити своєрідним ритуалом в екстремальних ситуаціях, який рятуватиме психіку. Для цього потрібно знайти час, відключитися від зовнішніх факторів та залишитися наодинці з книжкою.

   Сеанси арттерапевтичного розвантаження не залишають байдужими й дорослих. Так у співпраці з професійною арттерапевткинею Оксаною Дон була проведена низка тренінгів «Відновлення власних ресурсів». Заняття привертали увагу кожного до власного внутрішнього світу, розвивали уміння долати негативні переживання та використовувати власну позитивну енергію для продуктивної життєдіяльності.

   «Краса рятує світ та зцілює душу» саме під такою назвою пройшла промоакція у відділі документів з питань мистецтва. Читачі мали можливість ознайомитися з творчістю місцевих митців, відвідати майстер-клас для художників-початківців від волонтера Павла Бондаря, переглянути документальний фільм «Соловей співає. Доки голос має», побувати на музично-літературному вечорі «Книжки, мов дивні розсипи скарбів». На заході лунали українські вірші, бо поезія це унікальний феномен. Вчасно і доречно підібрані вірші мають дивовижну силу на людину: вони здатні притлумити душевний біль, надати сили, розпалити у тобі, здавалося б, згасле бажання жити й творити.

   Отже, в умовах відкритої воєнної агресії українські науковці та практики: успішно виконують історичну соціокультурну місію щодо зміцнення інтелектуального та духовного потенціалу нації; активно вивчають теоретичні та прикладні аспекти функціонування бібліотечної справи України; збагачують інформаційно-комунікаційну діяльність бібліотек; накопичують повідомлення про загрози національній культурній спадщині внаслідок повномасштабного російського вторгнення на територію України. Бібліотекознавці та фахівці бібліотечно-інформаційної сфери в умовах воєнного стану переорієнтували свою діяльність на вимоги часу, працюючи над формуванням національної ідентичності, самовіддано рятуючи унікальні фонди чи окремі експонати, ретельно працюють над утвердженням історичної пам'яті українського народу, чия національна культура упродовж століть зазнавала знищення, як і сьогодні від варварів XXI століття.