Освітянам на замітку

Загальноосвітня школа

---

Матеріали за темами:
 
                            Інноваційні технології для розвитку здібностей учнів      

    Світове лідерство у сегменті якісної національної середньої та вищої освіти, формування інноваційної, обдарованої особистості громадянина України і світу з планетарним мисленням, спроможної до постійного ціннісного та когнітивного зростання, до спілкування з іншими культурами, до поліпшення життя нашого суспільства, духовного зростання особистості, яка буде визначати вектор майбутнього національного розвитку, може забезпечити STEM-освіта. Презентований термін уживається на позначення популярного напряму в освіті, що охоплює природничі науки (Science), технології (Technology), технічну творчість (Engineering) та математику (Mathematics). Цей напрям потребує посилення природничо-наукового компонента та його синтезу з інноваційними інтерактивними технологіями.

   Дячок, Світлана (вчитель-методист зарубіжної літератури Колиндянської ЗОШ І-ІІІ ст. Тернопільської області; учений секретар Української асоціації вчителів зарубіжної літератури).
    "Сучасні учні люблять успішних учителів..." (Ексклюзивне інтерв'ю Світлани Дячок) / С. Дячок // Зарубіжна література в школах України. - К., 2020. - № 10. - С. 2-4.
Анотація: Мова в інтерв'ю йде про STEM-освіту на уроках літератури.

   У сучасних умовах розвитку освіти вагомого значення набуває впровадження ефективних інновацій у традиційну класно-урочну систему, а також пошук нових форм організації освітнього процесу. Закон України «Про освіту» створює можливості для розвитку компетентнісного навчання. Зокрема, в Законі закладено ключові компетентності й наскрізні вміння, якими має володіти учень після закінчення школи. Серед них: вільне володіння державною мовою, математична, загальнокультурна та екологічна компетентності, підприємливість, інноваційність, економічна та соціальна компетентності тощо.
   STEM-освіту, дійсно, часто називають «навчанням навпаки». Ланцюжок «від теорії до практики» у STEM зазвичай зворотний: спочатку - гра, придумування та майстрування пристроїв і механізмів, а вже потім, у процесі цієї діяльності, - опанування теорії і нових знань. Але, звісно, STEM-освіта - це не тільки «навчання навпаки». Абревіатура STEM розшифровується як science (природничі науки), technology (технологія), engineering (інженерія), mathematics (математика) - і найбільший «плюс» STEM- освіти у тому, що допомагає опанувати їх не відокремлено, а за допомогою інтеграції всіх дисциплін у єдину систему навчання.
Усі активісти STEM-освіти констатують:    універеальних рецептів щодо впровадження такого навчання немає. І якщо до STEM-наук додати літеру «А» (тобто креативність, творчість), то ми отримаємо не просто інтеграцію технічних дисциплін, а дисципліни, «побудовані» на креативності. Саме STEAM стає близькою нам, філологам. Змінюється звична для нас форма викладання, коли урок побудований навколо вчителя. За STEM- методикою, у центрі уваги знаходиться практичне завдання чи проблема. Учні вчаться знаходити шляхи вирішення не в теорії, а шляхом спроб та помилок. Крім того, вже починаючи з ранніх етапів навчання, у класі використовуються спеціалізовані інструменти: наприклад, програми з комп’ютерної анімації, завдяки якій успішно можна опрацювати сюжет того чи іншого літературного твору.
   В Україні сьогодні можна спостерігати певне розшарування: частина педагогів, цілих навчальних закладів роблять акцент на технічні дисципліні. Водночас школярі та студенти мають потяг до творчісті, але їхні прагнення не знаходить підтримки з боку викладачів. Тож чому б не піти іншим шляхом: саме на уроках літератури використовувати різноманітні творчі інноваційні форми та методи!
   Звичайно, на всі 100 відсотків в умовах сільської школи впроваджувати елементи новітньої STEM- освіти не так легко, проте, завдяки наполегливій роботі Інституту модернізації змісту освіти і науки України, впродовж 2017-2020 років успішно було втілено цю ідею на уроках зарубіжної літератури у Колиндянській ЗОШ І-ІІІ ступенів. Світлини та відеоматеріали, які віддзеркалюють проведення уроків саме за STEM-методикою, можна знайти на персональному сайті Світлани Дячок та у групі «Зарубіжна література в Колиндянській загальноосвітній школі І-Ill ступенів» у Фейсбук.
   Яким має бути вчитель, з яким учні будуть щасливими та успішними? Перш за все, професіоналом своєї справи, а також, чесним і справедливим. Діти не люблять брехні, підлабузництва, хамелеонства. Вони швидко, на відміну від дорослих, розуміють, хто є хто. Сучасні учні справді люблять успішних учителів, педагогів-лідерів, саме до них тягнуться, їх наслідують.

Заїка, Володимир (директор; Золотівська багатопрофільна гімназія).
    STEM-освіта: інноваційна технологія для розвитку здібностей учнів / В. Заїка // Директор школи. (Шкільний світ) : газета для керівників шкіл. - 2020. - № 19/20
Анотація: Йдеться про впровадження ефективних інновацій у традиційну класно-урочну систему, а також пошук нових форм організації освітнього процесу в Золотівській багатопрофільній гімназії. Зосереджено увагу на одному з напрямів інноваційного розвитку природничо-математичної освіти - системі STEM-освіти, зокрема методі STEM-проектів у початковій школі.

   Про пошук нових форм організації освітнього процесу в Золотівській багатопрофільній гімназії. Місія Золотівської багатопрофільної гімназії полягає у прагненні створити найсприятливіші умови розвитку (відповідно до наявних у гімназії можливостей)усіх дітей із урахуванням їхніх здібностей через використання педагогічних інновацій та участь у різноманітних видах урочної та позаурочної діяльності, залученні до участі в освітньому процесі гімназії батьків, громадськості, позашкільних закладів освіти, забезпеченні формування компетентної особистості, здатної до самовизначення та самореалізації.
   Стратегічним орієнтиром гімназії є особистість. Науково-методична тема, над якою працює педагогічний колектив гімназії — «Виявлення і розвиток здібностей кожного гімназиста, формування соціально зрілої, творчо розвиненої особистості — громадянина України».
   Золотівська гімназія — це середовище, в якому навчаються жити, творити, працювати і мріяти. Педагогічний колектив і учні — єдине ціле. Наше кредо: «Не затримувати природного розвитку дитини, а підсилювати його, створюючи довкола учнів атмосферу здорової діяльності, приємне середовище, сповнене краси; пробуджувати в дітях вищі моральні почуття, вчити їх самостійно думати, проявляти ініціативу і мати у душі той неспокій, що кожного разу спонукає шукати нової правди, нової краси».
   Основні напрями діяльності гімназії:
•     пошукі відбір здібних та обдарованих дітей;
•     розвиток природних здібностей, обдарувань, талантів гімназистів;
•     громадянське, національне виховання та розвитокучнів;
•     формування вмінь та навичок активної пізнавальної діяльності;
•     забезпечення умов для ранньої профільної орієнтації;
•     розробка педагогічним колективом нового змісту освіти, впровадження нових освітніх та управлінських технологій;
•     реалізація психологічного забезпечення освітнього процесу в гімназії.
   Нині спостерігається стрімкий розвиток ІТ-галузі, робототехніки, нанотехнологій, країна відчуває потребу в досвідчених фахівцях у цих галузях, тож виникає гостра потреба в якісному навчанні учнів технічним дисциплінам: фізиці, інженерії, програмуванню.
   Гімназисти розширюють та поглиблюють свої знання з окремих предметів, розкривають свій творчий потенціал під час роботи у секціях Малої АН України. Учні гімназії— постійні учасники олімпіад із базових дисциплін, інтелектуальних конкурсів, конкурсів науково-дослідницьких робіт.
Науково-дослідницька робота в гімназії — це організація та підтримка цілеспрямованої пізнавальної діяльності учнів щодо формування у них умінь та навичок здійснювати наукові дослідження.
Головна мета науково-дослідницької роботи учнів: створення системи навчання на основі компетентнісного підходу, зорієнтованої на самореалізацію особистості молодого науковця.
   Одним із напрямів інноваційного розвитку природничо-математичної освіти є система освіти STEM (Science-наука, ТесЬпоІоду-технологія, Engineering-інженерія, Mathematics-мameмamuкa), завдяки якій діти розвивають логічне мислення та технічну грамотність, учаться вирішувати поставлені завдання, стають новаторами, винахідниками.
   Досліджуючи цю проблему, ми використовували такі теоретичні методи:
•     для виявлення та узагальнення сучасних наукових положень та досягнень, тенденцій розвитку методики навчання в умовах розвитку STEM-освіти проаналізували підручники та навчальні посібники закладів загальної середньої освіти, публікації, які відображають цю проблему;
•    для мотивації учнів до науково-дослідної діяльності вчителі у своїй роботі використовували напрацювання науково-педагогічних працівників.
Засоби SТЕМ-освіти — це сукупність обладнання, ідей, явищ і способів дій, які забезпечують реалізацію дослідно-експериментальної, конструкторської, винахідницької діяльності у процесі навчання і виховання гімназистів.
   Функції засобів STEM-навчання: інформаційна, практична, креативна, контрольна. Види засобів SТЕМ-освіти досить різноманітні, їх зміст залежить від рівня розвитку науки, техніки та інформаційних технологій, конкретних SТЕМ-проектів:
•    друковані методичні засоби:    підручники, електронні підручники, навчальні посібники, картки-завдання, навчальні інструкції, навчальні алгоритми;
•     наочне приладдя: прилади, інструменти, матеріали, зразки тощо; фотографії, репродукції картин художників, плакати; знакові моделі, графіки, схеми, таблиці;
•    технічні засоби навчання: відеоапаратура (комп'ютери, проекційні екрани, оверхед-проектори, слайд-проектори, інтерактивні дошки, документ-камери, відеоконференційні системи, маркерні та текстильні дошки, проекційні столики тощо);
•     засоби контролю: тренажери, прилади для діагностики процесів.
   Використання засобів SТЕМ-освіти дає можливість учням здійснювати проектну та дослідницьку діяльність, засвоювати науково-технічні знання, розвивати навички критичного мислення.
У SТЕМ-освіті активно розвивається креативний напрямок, що включає творчі та художні дисципліни (архітектуру, ландшафтний дизайн, індустріальну естетику тощо), тому що майбутнє, засноване виключно на науці, навряд чи когось порадує. Але майбутнє, яке втілює синтез науки і мистецтва, хвилює нас вже зараз. Саме тому вже сьогодні потрібно думати, як виховати кращих представників майбутнього.

Гаптельманова, М. М. (учитель математики навчально-виховного комплексу №1; м. Покров; Дніпропетровська область).
    Управління процесом упровадження STEM-освіти в закладі загальної середньої освіти // Управління школою : науково-методичний журнал. - 2019. - № 10/12. - С. 26-28
Анотація: Висвітлено особливості упровадження елементів STEM-освіти в Новій українській школі задля ранньої професійної орієнтації учнів.

   Стрімка еволюція технологій веде до того, що незабаром найбільш популярними та перспективними на планеті фахівцями стануть програмісти, ІТ-фахівці, фахівці біо- та нанотехнологій, професіонали в галузі високих технологій. Усі вони будуть пов'язані з високо технологічним виробництвом на стику з природничими науками та креативними індустріями.
   Такі процеси глобальних змін вимагають нових підходів до управління навчальними закладами, пріоритетними серед яких є упровадження новітніх STEM-технологій, що сприяють підвищенню якості підготовки висококваліфікованих спеціалістів, готових до вдосконалення освітнього процесу та підготовки молодого покоління, яке здатне приймати оригінальні рішення у нестандартних ситуаціях.
   У зв'язку з цим у багатьох розвинених країнах світу дедалі більшої популярності набуває STEM-освіта як перетин природничих наук, технології, технологічної творчості, інженерії та математики.
   STEM-технологія — один зі шляхів упровадження концепції Нової української школи в освітній процес. STEM-освіта дає можливість реалізувати на практиці інтегроване навчання, що сприяє розвитку основних компетентностей: спілкування державною й іноземними мовами, математична грамотність, компетентності в природничих науках і технологіях, інформаційно-цифрова грамотність, уміння навчатися впродовж життя, соціальні й громадянські компетентності, підприємливість, загальнокультурна, екологічна грамотність і здорове життя
     STEM-технологія — один зі шляхів упровадження концепції Нової української школи в освітній процес. STEM-освіта дає можливість реалізувати на практиці інтегроване навчання, що сприяє розвитку основних компетентностей: спілкування державною й іноземними мовами, математична грамотність, компетентності в природничих науках і технологіях, інформаційно-цифрова грамотність, уміння навчатися впродовж життя, соціальні й громадянські компетентності, підприємливість, загальнокультурна, екологічна грамотність і здорове життя.
   Науковці вважають, що впровадження STEM- освіти змінить економіку нашої країни, зробить її більш інноваційною та конкурентоспроможною. Адже за деякими даними залучення тільки 1 % населення до STEM-професій підвищує ВВП країни на $50 млрд. А потреби у STEM-фахівцях зростають у 2 рази швидше, ніж в інших професіях, оскільки STEM розвиває здібності до критичного мислення, аналітичної, дослідницької та експериментальної роботи.
    Важливо зазначити, що за будь-якої моделі інтеграції STEM, важливий саме системний підхід вивчення дисциплін. На міждисциплінарних зв'язках і прикладному характері STEM-освіти наголошено у Всесвітній доповіді ЮНЕСКО: «STEM — це навчальна програма, що ґрунтується на ідеї освіти дітей у чотирьох дисциплінах (наука, технологія, інжиніринг та математика) як прикладних, так і пов'язаних між собою».
   Модель STEM-навчання у закладі освіти, побудовану на таких принципах: побудова навчальних планів і програм навколо тем, актуальних для конкретного предмета:
•     дисципліни предметних галузей адаптуються відповідно до поставлених цілей;
•     ключова роль учителя — організація творчої командної роботи під реальні задачі;
•     учителі мають отримувати підготовку для того, щоб навчити своїх учнів відповідно до принципів сталого й успішного розвитку.
Упровадження SТЕМ-освіти має глибинний характер і вміщує розв'язання проблем підготовки вчителя, який усвідомлює свою соціальну відповідальність, постійно дбає про особистісне та професійне зростання, вміє досягти нових педагогічних цілей.
   Домінантною є підготовка вчителя, діяльність якого не обмежена викладанням власного предмета; фахівця, здатного до здійснення міждисциплінарних зв'язків, який усвідомлює значущість професійних знань у контексті соціокультурного простору. Важливим є його вміння організувати навчальний процес як педагогічну взаємодію, спрямовану на розвиток особистості дитини, її підготовку до вирішення завдань життєтворчості.
  STEM-освіта має бути неперервною: розпочинатися в дощкільиому віці й тривати протягом життя. Раннє залучення дитини до STEM-освіти сприяє розвитку в неї креативного мислення та формуванню дослідницької компетентності, поліпшує соціалізацію особистості, оскільки розвиває комунікативні компетентності під час роботи в команді.
   Потрібно надати чималої уваги тому, щоб учні усвідомили, яким чином навчання STEM вплине на їхню майбутню професійну діяльність. STEM-освіта є містком між навчанням учнів і їхньою кар'єрою.
   Робота із упровадження STEM має на меті сприяння дослідному навчанню з метою збирання інноваційних методів викладання та підвищення інтересу учнів до науки, а    також надання вичерпної інформації про кар'єру в галузі STEM.
    Серед важливих заходів з боку адміністрації іцодо підвищення професійного розвитку вчителів є: сприяти розвитку професійної компетентності педагогічних працівників; залучати педагогів та учнів закладу освіти до участі у різнопланових заходах різних рівнів (семінари, вебінари, SТЕМ-фестивалі, конкурси, заняття у web-STEM-шкoлi); презентувати власні напрацювання, досвід, обмінюватися новими думками на педагогічних радах та засіданнях методичних об'єднань; проводити в закладах освіти SТЕМ-тижні, на яких вчителі та учні матимуть змогу презентувати свої проекти; брати участь у наукових конференціях і мейкерському русі.
   Наприклад, заходами із упровадження SТЕМ-освіти в закладі загальної середньої освіти можуть бути SТЕМ-тижні, дні науки, наукові пікніки, конкурси, майстер-класи, тренінги, зимові та літні SТЕМ-школи з обдарованими учнями, SТЕМ-фестиваль.
   SТЕМ-освіта є одним із важливих трендів розвитку української освітньої системи. Успішне впровадження SТЕМ-освіти в закладах освіти здійснюють через залучення ресурсів і співробітництво у процесі навчання та викладання між педагогічними колективами та зовнішніми учасниками, такими, як заклади вищої освіти, академічні наукові установи, науково-дослідні лабораторії, наукові музеї, підприємства громадські й інші організації. Упровадження SТЕМ-освіти в заклад загальної середньої освіти у процесі підготовки майбутніх учителів та підвищення кваліфікації учителів потребує подальшої апробації та методичного супроводу.

Олефіренко, Тарас (кандидат педагогічних наук; професор; декан факультету педагогіки і психології).
    Концептуальні засади розвитку STEM-освіти в Україні // Вища освіта України : теоретичний та науково-практичний часопис. - 2020. - № 1. - С. 61-67
Анотація: Визначено, що основними принципами навчання STEM-освіти є принципи інтеграції, інноваційності, гуманістичної аксіології, соціально-емоційний, орієнтації на особистість вчителя. Пріоритетом розвитку STEM-освіти в Україні є злагоджена командна робота педагогів-професіоналів, здатних концентрувати інтелект на досягнення узгодженої спільної мети, колегіальність у формуванні та оцінці ефективності навчальних проєктів.

   Актуальність упровадження STEM-освіти в Україні пов'язана зі стрімкою еволюцією технологій, ІТ-технологій, з появою кардинально нових професій майбутнього, наприклад: куратор онлайн-платформи, інструктор з інтернет-серфінгу, вебпсихолог, брейн-тренер, лайфстайл-тренер. Це далеко не весь перелік професій, які будуть тісно пов'язані з психолого-педагогічними компетентностями, біо- та нанотехнологіями, високотехнологічним виробництвом. Виникає низка питань, на які педагоги вже зараз зобов'язані дати відповіді: яким повинен бути вчитель, котрий у змозі забезпечити якісну підготовку дитини до нових реалій майбутнього; яким має бути завтрашній випускник; як повинна реагувати та діяти вища школа в цих умовах; якими будуть принципи навчання нової генерації українців?
Метою SТЕМ-освіти є підготовка людини майбутнього - креативної та вільної особистості, яка здатна вчитися впродовж життя, критично мислити, знаходити нестандарті креативні рішення, адаптуватися до сучасних умов соціальної мобільності, спроможна до засвоєння передових інформаційних технологій, до досягнення успіху в умовах стрімкого технологічного розвитку глобального соціуму. У цій тезі сконцентровано вихідні ідеї та мету SТЕМ- освіти:
   Базові якості молодої людини для досягнення успіху в сучасному світі:
1.     беззаперечне, на рівні відчуття та переконань, сприйняття загальнолюдських цінностей та сучасної суспільної моралі як умови комфортного життя та розвитку особистості;
2.     базовий світоглядний принцип: усе у світі має функціональний, а не догматичний характер, світ-система функцій, а не сукупність речей;
3.     критичне сприймання соціальних та технічних штампів, трафаретів, алгоритмів, здатність вийти за межі усталених поглядів у суспільній та професійній діяльності.
•     Стратегічною засадою формування такого випускника школи є освіта за SТЕМ-технологією як провідного напряму розвитку людського капіталу на сучасному етапі, що впливає на інноваційне завтра всього людства.
Перед тим, як розкрити механізми впровадження представленої мети SТЕМ-освіти, варто неупереджено окреслити перешкоди щодо її уведення. По-перше, домінантні традиції шкільної освіти, проявом яких є застиглість, консервативність системи шкільної освіти, концентрація сучасних адміністрацій шкіл та вчителів не на розвитку особистості, а на формуванні обсягу знань відповідно до державних стандартів, змісту       Зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). З-поміж таких традицій:
•     вивчення навчальних дисциплін, а не складної єдності навколишнього світу;
•    репродуктивні методи викладання;
•     догматичний підхід до навчання;
•     орієнтація на запам'ятовування та відтворення, а не на розуміння;
•     невміння педагогів знайти спільну мову та порозуміння з сучасними батьками;
•     нерозуміння важливості перебудови всієї системи освіти задля майбутнього української нації, відсутність мотивації до такого виду роботи.
   Урахувавши проблеми та причини невдалого впровадження SТЕМ-освіти, сформулюємо завдання для досягнення мети:
1.    Підбір колективу викладачів, що здатні реалізувати SТЕМ-освіту в середній та старшій школах.
Шляхи підбору такого колективу:
-    пошук з-поміж призерів відповідних конкурсів авторів відповідних контентів SТЕМ-інтернет-ресурсів;
-    замовлення педагогічним університетам на підготовку відповідних педагогічних кадрів;
-    запровадження системи фахового тестування для кандидатів на посади вчителів;
-    запровадження системи безперервного навчання/розвитку викладачів за внутрішніми програмами та активного залучення зовнішніх джерел інформації, досвіду.
   У перспективі - формування таких програм (постійних курсів, у т. ч. - дистанційних) як інтелектуального авторського продукту для пропозицій на ринку освітніх послуг;
-     забезпечення особистісного зростання кожного вчителя з урахуванням його індивідуальних здібностей; розвитку творчого мислення, здатності швидко орієнтуватися в сучасному насиченому інформаційному просторі, приймати нестандартні, неординарні рішення, учитися протягом усього життя;
-     підтримка креативних пошуків учителів, їхньої здатності створювати педагогічні інновації.
2.    Створення в школі англомовного креативно-розвивального освітнього простору, найбільш важливими компонентами якого є:
-     саморозвиток у контексті іншомовної комунікації у процесі проектування;
-    діалог як основна форма духовного спілкування суб'єктів англомовного креативно-розвивального освітнього простору та на його основі інтенсивне навчання учнів англійської мови в середній школі для забезпечення їх безперешкодного доступу до англомовних комп'ютерних програм та іншого інтелектуального продукту, що використовуватиметься в освітньому процесі старшої школи.
3.     Розроблення та апробація інноваційних освітніх проектів, міждисциплінарних дослідницьких програм; систематизація методичних матеріалів із інноваційного міжнародного досвіду у сфері STEM-освіти; упровадження STEM-технологій поступово, поетапно (у середній та старшій школах) та за принципом - один проект на навчальний рік (пів року, чверть) для групи навчальних дисциплін. Далі - розширення переліку дисциплін, включених у проекти. Відмова від тактики впровадження «елементів STEM» за окремими темами. Напрацювання загальних алгоритмів для утворення навчальних проектів (короткострокових та наскрізних).
Основними компетенціями випускника повинні бути:
1)     здатність до вирішення комплексних проблем;
2)     здатність до критичного мислення;
3)     здатність до креативної діяльності;
4)     готовність до управління людьми;
5)     здатність до взаємодії з іншими;
6)     здатність до співчуття;
7)     спроможність до об'єктивної оцінки явищ навколишнього світу;
8)     орієнтація на високий результат;
9)     здатність до ведення переговорів;
10)     готовність до когнітивної гнучкості.
Результати навчання:
1)     критичне мислення та вирішення проблем;
2)     креативінсть, ініціативність та підприємливість;
3)     навички у сфері дигітальних медіа;
4)     самопізнання, самоусвідомлення та вміння вчитися;
5)     участь та співробітництво;
6)     імпульсний контроль та управління стресом;
7)     особистісна, моральна та етична відповідальність;
8)     ідентифікація, чітке самоснриймання та розпізнавання емоцій;
9)     самоефективність, духовність, співчуття;
10)     самомотивація та дисципліна.

Бутурліна, Оксана.
    STEM-освіта в дзеркалі соціологічних досліджень / О. Бутурліна, Т. Лисокаленко, С. Довгаль // Грані : Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. - Дніпропетровськ : Дніпропетровський нац. ун-т, Центр соц.-політ.досліджень, 2019. - №6. - С. 56-68
Анотація: Присвячена дослідженню тенденцій та механізмів упровадження STEM-інновацій в Україні. Увага зосереджена на соціологічному дослідженні розуміння STEM-освіти і її сутності, на перспективах і труднощах впровадження відповідних соціальних технологій в межах українських реалій.

    Представлені результати кількісних досліджень, проведених на основі авторських методик, членів педагогічного колективу, учнівської молоді, експертної групи та батьків учнів старших класів. На основі отриманих результатів моніторингів, порівнюючи відповіді різних категорій респондентів, автори намагаються узагальнити стан STEM-технологій в сучасному українському суспільстві та приходять до  висновку, що впровадження відповідних інновацій сприяє розвитку діалогу серед усіх учасників освітнього процесу, батьків і потенційних роботодавців. Проведені дослідження дозволяють констатувати наступне. Педагоги експериментальних навчальних закладів мають досить високий рівень мотивації до впровадження інновацій, відкриті для співпраці та розуміють важливість нововведень в сучасній українській школі. Опитані школярі в цілому підтримують впровадження STEM-інновацій, формуючи для себе пріоритетні напрямки, з якими пов’язують майбутню професію. При цьому, усвідомлюючи перспективність напрямку STEM, опитані учні не розуміють, в якій сфері та де вони можуть працювати в майбутньому, вибравши STEM-професію.


Патрикеєва, Олена (начальник відділу STEM-освіти).
    Концептуальні засади розвитку STEM-освіти в Україні / О. Патрикеєва, О. Лохова, С. Горбенко // Вища школа : науково-практичне видання. - 2018. - № 9. - С. 51-57
Анотація: Розкрито концептуальні засади упровадження STEM-освіти в освітній процес, її основні завдання, принципи, ланки, модель навчання. Обґрунтовано  проблему підготовки вчителя-новатора. Висвітлено напрями розвитку STEM-освіти та очікувані результати.

   Прискорення процесів глобалізації в економіці та політиці висуває нові вимоги до структури та якості освіти. Посилення розвитку освіти наукового спрямування, що базується на дослідно-орієнтованому навчанні, направлене на поглиблене вивчення профільних предметів та набуття компетентностей, необхідних для подальшої дослідно-експериментальної, конструкторської, винахідницької діяльності, є пріоритетним напрямом розвитку освіти України, покликаним зміцнити економіку держави.
   Актуальним напрямом освіти наукового спрямування є STEM-орієнтований підхід до навчання, що ґрунтується на міждисциплінарних засадах у побудові навчальних дисциплін і окремих дидактичних елементів (інтегроване навчання відповідно до певних тем або реальних практичних проблем). Така освітня технологія має на меті комплексно формувати ключові фахові, соціальні й особистісні компетенції молоді, які визначатимуть її конкурентоспроможність на ринку праці: здатність і готовність до розв’язання комплексних задач (проблем), критичного мислення, творчості, когнітивної гнучкості, співпраці, управління, здійснення інноваційної діяльності тощо.
Концептуальні засади STEM-освіти в Україні та визначити основні вимоги до її впровадження. Вітчизняні вчені зазначають, що STEM об’єднує природничо-математичні дисципліни у єдину навчальну парадигму, яка ґрунтується на ідеї практичного застосування знань для вирішення реальних, економічних і тех- ніко-технологічних проблем; зв’язках та взаємодії між наукою, творчістю, підприємницькою, інноваційною діяльністю і потребою вивчення інших дисциплін через природничі науки.
STEM-освіта — творчий простір для формування світогляду молодого покоління, у межах якого воно не тільки готується до дорослого життя, а й повноцінно реалізує свої потреби. Тому вся STEM-діяльність спрямована на те, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника власного життя, здатного до усвідомленого вибору особистого життєвого шляху.
Структура та зміст STEM-освіти визначаються Державними стандартами дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної, вищої, після- дипломної освіти та спеціалізованими стандартами STEM-освіти.
Основними ланками впровадження STEM-освіти в Україні є:
  -початкова освіта — здійснюється у закладах дошкільної освіти, початковій школі та закладах позашкільної освіти, які займаються початковою науково-технічною творчістю. Основне завдання — стимулювання допитливості та підтримування інтересу до навчання, творчого розвитку і пошуку знань, мотивація до самостійних досліджень, створення простих приладів, конструкцій;
    -базова освіта — охоплює освіту учнів 5—9-х класів у закладах різних типів. Основне завдання — формування стійкого інтересу до природничо- математичних наук, глибокого розуміння екології і природи в цілому; надання практично важливих знань, необхідних для подальшого життя людини у тех- носфері, залучення до дослідництва, винахідництва, що дозволить збільшити частку тих, хто у майбутньому стане талановитим ученим, дослідником, інженером;
   -профільна освіта — здійснюється на базі профільних класів та у профільних закладах освіти; закладах, які на експериментальному рівні реалізують освітні програми через зміст інваріантної складової навчального плану та її варіативного компонента, проводять позакласну, виховну роботу, організовують проекти, конкурси, змагання та інші заходи, що не суперечать цілям і завданням STEM-освіти. Основне завдання — сприяння свідомому вибору подальшої освіти STEM-профілю, поглиблена підготовка з предметів STEM (профільне навчання), засвоєння наукової методології;
 вища/професійна освіта, основне завдання якої — становлення фахівців різних STEM-професій на базі закладів вищої освіти;
 педагогічна освіта, основне завдання якої — надання науково-педагогічним працівникам знань, необхідних для викладання STEM-освітніх курсів; впровадження, реалізації STEM-проектів; формування STEM-компетент- ностей в учнів та вихованців, що реалізується через систему науково-методичних заходів регіонального, локального, національного рівнів;
 післядипломна освіта у межах підвищення кваліфікації, перепідготовки та стажування вчителів.
   STEM-освіта в Україні підтримується та здійснюється через усі види освіти: формальну, неформальну, інформальну — на базі онлайн-платформ, медіапродуктів, STEM-центрів/лабораторій, віртуальних STEM-центрів, екскурсій, квестів, конкурсів, фестивалів, хакатонів, практикумів, базових підприємств тощо.
   На основі аналізу літературних джерел та практичного інноваційного досвіду О. Барна визначила формулу STEM-освіти: це вивчення наук і технологій шляхом застосування технічної творчості та інженірингу, в основі яких лежать математичні розрахунки, моделювання та інтегроване використання різноманітних інструментів та засобів інших наук.
Упровадження STEM-освіти має глибинний характер і передбачає вирішення проблем підготовки вчителя, який усвідомлює свою соціальну відповідальність, постійно дбає про своє особистісне і професійне зростання, вміє досягти нових педагогічних цілей.
   Під цим кутом зору роль педагога полягає не лише в тому, щоб забезпечити трансляцію знань, але й бути людиною культури і вселюдських цінностей, провідником ідей державотворення і демократичних змін.
Домінантою стає підготовка вчителя, діяльність якого не обмежується викладанням власного предмета: це має бути фахівець, здатний до налагодження міждисциплінарних зв'язків, усвідомлення значущості професійних знань у контексті соціокультурного простору. Важливим є його вміння організувати освітній процес як педагогічну взаємодію, спрямовану на розвиток особистості дитини, її підготовку до розв’язання завдань життєтворчості.

   Отже, упровадження STEM-освіти в освітній процес дозволить трансформувати систему освіти в напрямі введення нових курсів з природничо-математичних дисциплін у варіативну та інваріантну складові навчальних планів; формувати і розвивати у молодого покоління навички науково-дослідницької та інженерної діяльності, сприяти ранній професійній самовизначеності й усвідомленому вибору майбутньої професії; розробити систему показників якості освіти, які будуть слугувати орієнтирами для інноваційного розвитку системи освіти та її інтеграції у світовий і європейський освітні простори; забезпечити реалізацію прав громадян України на здобуття якісної, конкурентоспроможної освіти.