Освітянам на замітку

                                   STEM як стратегія сучасної освіти 

 

    Відомо, що акронім STEM розшифровується так: S - science (наука), Т - technology (технологія), Е - engineering (інженерія), М - mathematics (математика). Це напрям в освіті, за якого в навчальних програмах посилюється природничо-науковий компонент у поєднанні з інноваційними технологіями. Багато розвинених країн, таких як Австралія, Китай, Великобританія, Ізраїль, Корея, Сінгапур, США проводять державні програми в галузі STEM-освіти. Нині цей тренд активно впроваджується в Україні в межах концепції Нової української школи.

Стельмашенко, Ольга (заступник директора  з нвр Канівської ЗОШ І-ІІІ ст. №4; Черкаська обл.). 

 STEM та освітній менеджмент  : модель упровадження інноваційної технології у школі / О. Стельмашенко, В. Шатило, В. Незамай // Директор школи. (Шкільний світ) : газета для керівників шкіл. - 2019. - № 12. - С. 64-79

Анотація: Розглянуто принципі впровадження STEM-освіти в школах України.

   Ефективність упровадження STEM-освіти у школі залежить від компетентності й рівня професійної діяльності педагогів, наскільки вони активно використовують новітні педагогічні підходи, методи та засоби навчання. В умовах упровадження цієї інноваційної методики Нової української школи всі керівники та учителі повинні бути ознайомлені з основними засадами впровадження STEM в освітній менеджмент. Досвід роботи Канівської ЗОШ I—III ступенів № 4, адміністрація якої вже кілька років упроваджує нові інноваційні підходи в практиці управління закладу, свідчить про те, що використання STEM-освіти дає змогу поліпшити не лише якість освітніх послуг, а й результативно співпрацювати з учнями, батьками й громадськими організаціями.

   Система середньої освіти нині ґрунтується на компетентісному підході навчання. Розвитку логічного мислення в учнів і технічної грамотності сприяє інноваційний підхід до вивчення природничо-математичних дисциплін — SТЕМ-освіта. Завдяки їй випускники шкіл не лише вмітимуть вирішувати поставлені завдання, а й ставши новаторами, винахідниками, зможуть реалізувати себе в дорослому житті як науковці, суб'єкти вітчизняної й міжнародної системи наукового бізнесу.

   SТЕМ-освіта є однією з основних тенденцій інноваційної освіти. її впровадження «продиктовано» вимогою «нової економіки» — бути конкурентоспроможною людиною як у середині країни, так і за кордоном. Стрімкий розвиток технологій привів до того, що нині найпопуляр- нішими й найперспективнішими стають програмісти, ІТ-фахівці, інженери, професіонали в галузі високих технологій.

   SТЕМ -освіта — це не лише передача знань від учителя до учнів, це спосіб розширення свідомості і зміни реальності. Завдяки впровадженню SТЕМ -освіти учні навчаються вирішувати складні проблеми, стають новаторами, винахідниками, розвивають логічне мислення й технічну грамотність. SТЕМ-освіта формує й розвиває вучнів креативне, аналітичне, творче, інноваційне мислення, уміння працювати над проектами в команді.

   Нині SТЕМ-підходи реалізують як в освітній діяльності закладів загальної середньої освіти, так і в позашкільній SТЕМ-освіті — це предметні олімпіади, діяльність Малої академії наук, різноманітні конкурси, виховні заходи, наукові пікніки, хакатони, фестивалі. Участь учнів у таких заходах забезпечує творчу самореалізацію й посилює потреби в інтелектуальному діяльність Малої академії наук, різноманітні конкурси, виховні заходи, наукові пікніки, хакатони, фестивалі. Участь учнів у таких заходах забезпечує творчу самореалі- зацію й посилює потреби в інтелектуальному самовдосконаленні.

   Така багатовекторна співпраця педагогів і учнів слугує мотивацією ґрунтовного вивчення шкільних предметів на вищому рівні й підготовкою старшокласників до науково-дослідної роботи. До того ж науковий підхід педагогів до впровадження STEM-освіти дає можливість випускникам простіше адаптуватися до навчання в закладах вищої освіти.

   Активізація STEM-освіти має важливе стратегічне значення для розвитку інноваційноїосвіти України. На думку багатьох дослідників, STEM-освіта нині — це важливий і найперспективні- ший напрям інноваційної освіти у світі. її мета: підготувати учнів до ефективнішого застосування набутихзнаньдля виконання професійних завдань, зокрема через поліпшення навичок високоорганізованого мислення й розвитку компетентності в STEM.

   STEM-освіта — це послідовність курсів або програм навчання, які готують учнів до отримання вищої освіти після школи та успішного працевлаштування. Вона потребує від учнів засвоєння технічно складніших навичок, зокрема із застосуванням математичних знань і наукових понять.

   STEM-освіта: професійна компетентність та управління керівника. Упровадження системи STEM-освіти в освітньому закладі неможливе без професійної компетентності в цьому питанні керівника закладу. У науковій психологічній літературі поняття «професійна компетентність» визначають як професійну підготовленість і здатність суб'єкта праці до виконання завдань і обов'язків повсякденної діяльності.

   У Національній доктрині розвитку освіти України поняття «компетентність» подають у контексті модернізації управління освітою, «...запровадження нової етики управлінської діяльності. її принципами є взаємодопомога, позитивна мотивація, створення системи моні- торингового дослідження управлінських рішень, впровадження новітніх інформаційно-управлінських комп'ютерних технологій, підвищення компетентності управлінців усіх рівнів».

   Джерелами планування і створення моделі організації методичної роботи є вивчення професійних якостей особистості кожного вчителя. До того ж потрібно виявити як недоліки педагога, так і його творчі можливості. Для цього варто систематично проводити діагностику професійних і особистісних якостей учителів, оскільки діагностика передбачає вирішення багатьох питань підчас планування і здійснення методичної роботи, підвищення професійної майстерності вчителів, ефективного задоволення їхніх професійних запитів і потреб.

   Також адміністрації закладу потрібно створювати позитивну психологічну обстановку в колективі, делегувати вчителям певні повноваження адміністрації закладу, займатися наставництвом, проводити творчі звіти, заохочувати вчителів до науково-експериментальної роботи, апробації підручників, проведення виховних заходів, вивчення й поширення перспективного досвіду, заохочувати публікувати свої розробки у фахових журналах і брати участь у конкурсах професійної майстерності.

   Перспективними, із погляду методичного супроводу й формування професійної компетентності, яка спрямовує вчителя на саморозвиток, самоосвіту, самовизначення, творчість й конкурентоспроможність, є участь в Інтернет- семінарах, дискусіях, тренінгових заняттях, вебінарах.

   Нерідко у школі виникають ситуації протистояння педагогів через нерозуміння ними нових стимулів роботи, зміни режиму роботи, додаткових витрат, необхідність постійного навчання. Спосіб вирішення. Потрібно боротися з такими ситуаціями через створення нетерпимості до ігнорування запровадження нововведень, здійснення дифе- ренційної курсової перепідготовки, мотивації праці педагога, преміювання за результативність у роботі.

 Можливі тимчасові невдачі педагогів, розчарування, оскільки результативність нововведень залежить від багатьох чинників. Спосіб вирішення. У цьому разі потрібний постійний психолого-педагогічний супровід упровадження моделі. Нововведення в жодному разі не мають порушити стан фізичного, духовного, психічного й соціального здоров'я учасників освітнього процессу

   Виникає необхідність поступового «омолодження» педагогічних кадрів. Спосіб вирішення. У разі невідповідності педагога до роботи в умовах інноваційної діяльності приймають відповідне управлі- нське рішення. Методичні труднощі в роботі педагога можливо подолати клопітною, індивідуальною, системною підтримкою та управлінням самоосвітньою діяльністю з боку адміністрації й педагогів-наставників.

Упровадження STEM-освіти як складової частини освітнього менеджменту в діяльність закладу може мати як переваги, так і можливі ризики.

   Забезпечення якості освіти потребує від керівників закладів загальної середньої освіти створення стратегії, складнихтехнічних навичок, оголошення критеріїв, оцінювання здобутків діяльності педагогічних працівників. Для цього школи мають бути забезпечені наявними інформаційними системами.

Нова українська школа ставить перед адміністрацією вимоги не лише в модернізації управлінням освітнього процесу, а й потребує якісних змін у мисленні.

   Директорта його заступники повинні постійно вдосконалюватися щодо сучасного менеджменту, бачити перспективу роботи і планувати стратегію STEM-освіти в контексті Нової української школи.

Левченко, Максим. 

 STEM як стратегія освіти ХХІ століття / М. Левченко // Рідна школа : щомісячний науково-педагогічний журнал. - 2020. - № 2/4. - С. 74-76. 

Анотація: Інформація про проведення форуму  "Конгрес STEM-освіти" на початку 2020 року.

   Запроваджуючи STEM-освіту, Україна спирається на зарубіжний досвід, наприклад, Фінляндії, де вважають, що кожна молода людина, завершуючи навчання в школі, має володіти актуальним запасом практичних знань із сучасних комп'ютерних технологій, вміти самостійно шукати потрібну інформацію. Усе це, на думку зарубіжних фахівців, принесе користь не лише молодій людині, а й державі», - зазначив доповідач.

   Розвиток STEM-освіти є пріоритетним напрямом роботи Міністерства освіти і науки України і очолюваного ним університетського соціуму, який також активно працює у цьому напрямі, бере активну участь у міжнародних ґрантових проектах, які дозволяють впроваджувати інноваційність в освітньому процесі.

Зазначимо, що педагогічний університет Переяслава є партнером проекту програми ЄС Erasmus+ напряму КА2 «Модернізація педагогічної вищої освіти з використанням інноваційних інструментів навчання - MoPED», який спрямовано на впровадження STEM у навчальний процес. Метою участі університету в проекті є модернізація освітніх програм шляхом уведення нових курсів, інформаційно-комунікаційних технологій та STEM в освітній процес.

   Університет працює над розробленням семестрових дисциплін, навчальних матеріалів зі STEM-освіти, які буде введено до навчальних планів; відбувається перепідготовка викладацького складу університету, модернізація наявних навчальних курсів і розроблення нових; створено «Інноваційний клас» (ICR) на педагогічному  факультеті; триває активна співпраця у цьому контексті з університетами України і Європи.    Учасники проекту від університету розробляють посібник з формування цифрової компетентності педагога із застосуванням інноваційного вітчизняного та європейського досвіду; удосконалюють навички володіння іноземною мовою; формують англомовні навчальні курси для майбутніх бакалаврів з різних галузей знань; обмінюються досвідом з європейськими партнерами шляхом проведення тренінгів, конференцій, майстер-класів, робочих семінарів. З метою впровадження і розвитку STEM-освіти в університеті затверджено відповідну концепцію і створено ICR-кімнату. Концепт ICR-кімнати складається з трьох робочих зон: зона проектів, зона презентацій, лінгафонна зона, які в разі потреби можуть трансформуватися в один освітній простір для широкої аудитори слухачів. Четверту Fab-Lab зону інтегровано в інноваційну кімнату, оснащену на педагогічному факультеті університету відповідно до вимог Нової української школи.  

    На базі ICR впроваджено: Регіональний ресурсний центр STEAM-освіти, Ресурсний центр підтримки інклюзивної освіти, Центр підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників. Згадані центри розкривають нові можливості ефективної співпраці нашого університету із партнерськими навчальними закладами: школами, коледжами, інститутами, університетами, громадськими організаціями, відділами освіти заради подальшого поступу вітчизняної освіти, досягнення окреслених горизонтів якісної освіти для потреб держави, суспільства і особистості.

   Результатами наукового дослідження природничо-математичної грамотності PISA 36% українських дев'ятикласників не демонструють базового рівня знань з математики, 29% - з літератури і близько 27% - з природничих дисциплін. Водночас за всіма показниками ООН, якщо такий показник є вищим за 15%, то це свідчить про те, що така держава не має умов для сталого економічного розвитку та можливості формування доданої вартості, що є передумовою для того, аби вона була суто сировинною. Сергій Валерійович констатував, що за даними цього дослідження, ми перебуваємо в стані кризи. Тож, STEM-освіта для України має надзвичайну актуальність. Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій приділяє цьому велику увагу: «Такі обговорення не можуть не вітатися».

   Кабінет Міністрів України ухвалив Концепцію розвитку природничо-математичної освіти (STEM- освіти), реалізація якої передбачена до 2027 року.

   «Запровадження STEM-освіти не тільки дозволить вчителям наочніше пояснювати необхідний матеріал, а й допоможе учням ще зі шкільної парти вчитися критичному мисленню та вдало комбінувати отримані знання для вирішення реальних життєвих ситуацій. Адже одними із основних компетентностей учнів є навички логічного і математичного мислення та наукове розуміння природи і сучасних технологій. Ми прагнемо, щоб науково-технічні, математичні, інженерні професії стали знову популярними, а цю популярність потрібно розвивати із отриманих знань у школі», - зазначив т.в.о. Міністра освіти і науки Сергій Шкарлет.

Концепцію спрямовано на модернізацію STEM-освіти, її широкомасштабне впровадження на всіх складниках та рівнях освіти, встановлення партнерства з роботодавцями і науковими установами та їхнє залучення до розвитку природничо-математичної освіти.

   Згідно з Концепцією, навчальні методики та навчальні програми STEM-освіти буде спрямовано на формування компетентностей, актуальних на ринку праці. Зокрема, це критичне, інженерне і алгоритмічне мислення, навички оброблення інформації й аналізу даних, цифрова грамотність, креативні якості та інноваційність, навички комунікації.

   STEM-освіту будуть впроваджувати з урахуванням принципів особистісного підходу, постійного оновлення змісту освіти відповідно до нових досягнень науки та вимог ринку праці, формування необхідних компетентностей на всіх складниках та рівнях освіти, розвитку закладів спеціалізованої освіти наукового спрямування.

Розвиток STEM-освіти може бути забезпечено на початковому, базовому, профільному, вищому/професійному рівнях освіти.

   STEM-освіта може реалізуватися через усі види освіти - формальну, неформальну, інформальну (на онлайн-платформах, у STEM-центрах/лабораторіях, за допомогою екскурсій, турнірів, конкурсів, фестивалів, практикумів тощо).  

   Методичні засади розвитку STEM-освіти в закладах загальної середньої та позашкільної освіти / О. О. Патрикеєва [та інші] // Педагогіка і психологія : Науково-теоретичний та інформаційний журнал Академії педагогічних наук України. - К. : АПН України, 2018. - № 4. - С. 27-36

Анотація: Розкрито методичні засади розвитку SТЕМ-освіти в  закладах  загальної  середньої  та позашкільної  освіти.  Обґрунтовано  актуальність  розвитку SТЕМ-освіти,  визначено  зміст навчально-методичної  роботи,  окреслено  організаційно-педагогічні  умови  поглибленої наукової  та  науково-технічної  підготовки  дітей  та  молоді.  Використання  вчителем  провідного  принципу  SТЕМ-освіти  -  інтеграції  (міжпредметної,  трансдисциплінарної)  - дає  змогу  модернізувати  методологічні  засади,  зміст,  обсяг  навчального  матеріалу,  застосовувати  сучасні  технології  з  метою  формування  компетентностей  якісно  нового  рівня,  зокрема  за  допомогою  математичні«  знань  і  наукових  понять.  

   Високий рівень освіти, особливо зі 5ТЕМ-спеціальностей, є визначальним для розбудови наукового та інноваційного потенціалу держави. Готувати майбутніх новаторів необхідно ще під час навчання в закладах освіти. Особливого значення набуває формування компетентностей особистості, здатності до творчого, креативного мислення, вміння ефективно розв'язувати складні проблеми власної життєдіяльності, що визначає її конкурентоспроможність в сучасних економічних умовах. Тому вкрай важливим є забезпечення розвитку напрямів БТЕМ-освіти в закладах освіти.

   Запровадження 5ТЕМ-освіти здійснюється відповідно до законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», «Про наукову та науково-технічну діяльність», «Про інноваційну діяльність»; Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти на період до 2029 р. «Нова українська школа».

   Перехід до компетентнісної моделі STEM-навчання та застосування нових методичних підходів передусім передбачає:

• Принципово нове цілепокладання в педагогічному процесі, зміщення акцентів в освітній діяльності з вузькопредметних на загальнодидактичні;

•  оновлення структури та змісту навчальних предметів, спецкурсів тощо;

•  визначення та оцінювання результатів навчання через ключові та предметні компетентності учня/учениці;

•  запровадження наскрізного STEM-навчання, компетентнісно орієнтованих форм і методів навчання, системно-діяльнісного підходу;

•  запровадження інноваційних, ігрових технологій навчання, технологій еаье- ьіиду, інтерактивних методів групового навчання, проблемних методик з розвитку критичного і системного мислення тощо;

•  корегування змісту окремих тем навчальних предметів з акцентом на осо- бистісно розвивальні, ігрові методики навчання, ціннісне ставлення до досліджуваного питання;

•  створення педагогічних умов для здобуття результативного індивідуального досвіду проектної діяльності та розроблення стартапів.

   Педагоги закладів загальної середньої та позашкільної освіти здійснюють освітню діяльність відповідно до чинних навчальних програм, з якими можна ознайомитися на сайті МОН України та ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти». Проте програми не обмежують творчої ініціативи педагогів, перед бачаючи гнучкість у відборі та розподілі навчального матеріалу відповідно до потреб, психолого-педагогічного розвитку, досвідченості вихованців, а також у застосуванні методів і засобів навчання (навчально-методичні комплекти, підручники, програми спецкурсів, посібники, аудіо-, відеоматеріали тощо).

   Особливою формою наскрізного SТЕМ-навчання є інтегровані уроки/заняття, які спрямовані на налагодження міжпредметних зв'язків і сприяють формуванню в учнів цілісного, системного світогляду, актуалізації особистісного ставлення до означених питань.

    Інтегровані уроки/заняття можна проводити шляхом об'єднання схожої тематики кількох навчальних предметів або формування інтегрованих курсів чи окремих спецкурсів шляхом об'єднання навчальних програм таких курсів/предметів. Ефективність названих уроків/занять залежить від чіткого визначення мети і їх планування для різнобічного розгляду учнями певного об'єкта, поняття, явища.

   Особливістю інтегрованих, бінарних уроків є те, що їх може проводити як один учитель, котрий викладає інтегровані предмети, так і кілька. Оскільки координувати діяльність педагогів у другому випадку складно, такі уроки проводять мало, і планувати їх необхідно заздалегідь усім учителям паралелі або педагогічним колективом.

Якщо програмовий матеріал різних навчальних предметів дає змогу інтегрувати його в межах одного навчального дня, можна організовувати «тематичні дні», «хвильові занурення», «тематичні декади», в процесі яких уроки, по- заурочні заходи спрямовують на реалізацію єдиної навчально-виховної мети.

   Ефективність SТЕМ-навчання, запровадження інноваційних методик Нової української школи залежить як від оновлення матеріально-технічного забезпечення вивчення предметів природничо-математичного циклу, так і закладу освіти в цілому. Сучасні інформаційні засоби навчання, вимірювальні комплекси мотивують учнів до навчально-дослідної, інтелектуальної та творчої діяльності, сприяють розвитку пізнавальних інтересів та формуванню предметних компетентностей, створюючи водночас умови для розвитку профільного навчання.

З метою забезпечення єдиних вимог до рівня знань з предметів природничо- математичного напряму та створення рівних умов для здобуття якісної освіти всіма дітьми педагоги мають розробити план оновлення матеріально-технічної бази навчальних кабінетів з предметів природничо-математичного циклу, керуючись Типовим переліком засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів. Таке оновлення здійснюють переважно за кошти державного та місцевого бюджетів.

   З найбільш поширених засобів, які використовують для SТЕМ-навчання, є конструктори, робототехнічні системи, моделі, вимірювальні комплекси та датчики, лабораторні прилади, електронні пристрої (3D-принтери, комп'ютери, цифрові проектори, проекційні екрани різноманітних моделей, оверхед-проектори, копі-дошки, інтерактивні дошки, документ-камери, проекційні столики тощо), які допомагають учням у проектній та дослідницькій діяльності, моделюванні різноманітних процесів і явищ та сприяють усвідомленому засвоєнню якісно нових трансдисциплінарних знань.

   Практика показує, що відкриті освітні інтернет-ресурси доповнюють традиційні засоби навчання і забезпечують рівний доступ до якісної освіти дітям та молоді різних вікових груп, можливостей, зокрема й із особливими потребами, а також дають змогу використовувати різні форми навчання (індивідуальне навчання, групова робота, фронтальна робота, проектна діяльність).

   Освітні сайти, віртуальні лабораторії, імітаційні тренажери, інтерактивні музеї відкривають доступ до проведення дослідних експериментів, а процес навчання стає творчим. Скажімо, використання якісних освітніх інтернет-ресурсів, з одного боку, створює позитивну мотивацію до опанування учнями STEM-дисциплін, а з іншого, - сприяє колективній навчальній діяльності всіх суб'єктів освітнього процесу.

При цьому попередньо вчитель має ознайомити учнів з можливостями ресурсу та з правилами Інтернет-безпеки, етичної поведінки й авторських прав.

   Закладам освіти, які працюють за напрямами STEM-освіти, доцільно включати у плани роботи, окрім участі вихованців у традиційних інтелектуальних заходах (конкурси, олімпіади, турніри), науково-просвітницькі акції, STEM- тижні/декади, наукові пікніки, фестивалі з мейкерства тощо.

   Організовувати та проводити заходи, тренінги, екскурсії профорієнтаційного спрямування бажано, використовуючи нові форми, інструменти навчання, щоб допомогти молоді свідомо вибирати майбутню професію з урахуванням регіональних особливостей ринку праці та можливостей підприємств, бізнес-струк- тур. Проведенню профорієнтаційних позаурочних заходів для учнів 5-10 класів допоможуть методичні матеріали навчальної програми «Бесіди про кар'єру» (завантажити матеріали: http://careerhub.in.ua/karierni-poradi/biblioteka), участь у популярних проектах: «STEM: професії майбутнього», «Моя майбутня професія: планування і розвиток», «Дірчата STEM». Дізнатися більше можна за посиланням: www.careerhub.in.ua.

Шевченко, Оксана (заступник директора з внутрішньобібліотечної роботи). 

 Освіта для майбутнього / О. Шевченко // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика : науково-інформаційний журнал. - 2019. - № 4. - С. 20-22. 

Анотація: Висвітлюються шляхи використання науково-технічного та інформаційного потенціалу Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія для реалізації STEM-проектів та профорієнтаційної роботи.

   Сьогодні випускники навчальних закладів страждають від невизначеності своєї подальшої кар'єри. Більшість з них потребує спеціального профорієнтаційного консультування для визначення професійних інтересів, подальшого професійного становлення та реалізації потенційних можливостей. Проведення профорієнтаційної роботи з молоддю відповідно до потреб особистості, виробництва та ринку праці є одним з важливих напрямків роботи бібліотек України.

   Представимо досвід профорієнтаційної роботи з молоддю в Дніпропетровській обласній універсальній науковій бібліотеці (ДОУНБ) імені Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія.

На базі відділу наукової інформації та бібліографії ДОУНБ реалізовано просвітницький проект «Час обирати», метою якого було професійне самовизначення учнівської молоді. Для діагностики індивідуальних особливостей молоді бібліотекарі, разом із запрошеним волонтером (професійним психологом-консультантом), використовували весь арсенал профорієнтаційного інструментарію. Для визначення темпераменту підлітків застосовувався опитувальник Айзенка, для визначення професійних нахилів і типу професії стали у пригоді тести Е. А. Клімова, а для визначення професійної спрямованості використовувалась методика Д. Голланда. Під час драйв-тесту «Професійні перехрестя» бібліотечні фахівці провели з підлітками бесіду про окремі професійні та потенційні помилки при виборі професії, ознайомили їх з тестами щодо типу мислення та переглянули відеоролики з циклу «Моя професія».

   Рольова гра «Приміряти професію на себе» сприяла адекватному усвідомленому вибору професії, показала наслідки випадкового вибору професії та надала можливість зрозуміти молоді необхідність активних дій щодо вибору життєвого шляху. Вправа «Гра в лотерею, або Рука долі» довела, що правильний вибір професії дозволить людині повністю реалізувати свій потенціал та уникнути розчарувань і невпевненості у власному майбутньому. Також бібліотекарі ознайомили учасників проекту з різноманітними довідковими виданнями з фонду ДОУНБ, які розкривали зміст та сутність окремих професій.

   Самостійно визначити цілі та скласти план їх досягнень молодь мала змогу, відвідавши профтайм «У пошуках майбутнього...». За допомогою запрошених фахівців та професійних видань підлітки визначали критерії' досягнення своєї цілі, проводили аналіз труднощів та укладали письмовий договір з самими собою.

Проект мав комплексний характер, частково знімав латентну напруженість у деяких сім'ях школярів, яка виникала через невизначеність дітей щодо майбутньої професії. У зв'язку з тим, що не всі батьки здатні дати напрямок своїм дітям стосовно вибору професії, спільні зусилля бібліотеки, проф- консультанта та школи стали доречними та своєчасними. Під час заняття «Шлях до дорослого життя» молоді пропонувалось завдання обговорити разом з батьками низку питань, які націлені на створення особистого професійного плану. Така спільна вправа була покликана об'єднати дітей та батьків для прийняття спільного рішення щодо майбутньої професії. Це дозволило зняти конфліктність і непорозуміння, які мали місце в окремих сім'ях при розгляді цього питання.

   Цікаво зауважити, що з боку школярів реакція на цей проект була позитивна, про що говорять відгуки в анкетах учасників проекту. Багато учнів зазначили, що проект допоміг знайти свою бажану професію, впевнитися у своєму виборі та більше дізнатися про власну особистість, що безпосередньо вплине на їх майбутню професійну адаптацію.

   Соціокультурний проект «Бібліотека - твій орієнтир» мав на меті ознайомити молодь міста з ринком праці, з основними актуальними професіями та з навчальними закладами регіону. Фахівці відділу абонемента ДОУНБ разом із соціальними партнерами організовували Дні абітурієнта, ділові ігри та майстер-класи. Цикл «Ярмарок професій» презентував різні професійні напрямки: від пожежника до офіціанта. Учасники заходів мали змогу не тільки поспілкуватися з представниками навчальних закладів, а й відвідати тренінги з питань кар'єрного орієнтування, складання резюме, техніки пошуку роботи з використанням сучасних інформаційних технологій.

   Для успішної профорієнтаційної роботи в бібліотеці організована інформаційна локація «Бібліотека - кластер культури та освіти» та тематичний куточок «Бібліотека - відкрита дорога до знань». Саме тут демонструвалася мультимедійна презентація «Професії майбутнього», проводився огляд популярних видань з фонду бібліотеки. Особливою увагою у відвідувачів користувалися видання «1000 професій традиційних, нових, рідких: короткий енциклопедичний словник» та «100 реальних зразків посадових інструкцій», бо перевагою цих книжок є змістовна інформація та експ- рес-визначення кола професійних інтересів.

   Фінансова грамотність - базова компетенція людини в сучасному світі, але навчити підлітків фінансовій грамотності по підручниках просто неможливо. Тому на допомогу бібліотекарям приходять активні методи навчання. Спільно з Діловим клубом «Партнер» на базі читального залу ДОУНБ з використанням економічної літератури було проведено фінансову гру «Життєвий капітал». Це веселе навчання ефективного планування особистих фінансів з імітацією реальних можливостей, які випадають кожному учаснику в житті, проте не кожен їх помічає. Гравці дізналися, як накопичувати заощадження, як створювати родинний капітал через грамотне інвестування. За допомогою практичних вправ та зворотного зв'язку з тренером учасники заходу оцінили свої навички вести ділові переговори та усвідомили особисті внутрішні бар'єри відносно грошей.

   Стрімкий розвиток ІТ-галузі, робототехніки, нанотехнологій зумовлює потребу в досвідчених фахівцях, а отже виникає гостра потреба в якісному навчанні учнів природничим та технічним дисциплінам. Конкуренція на ринку праці вимагає посилення підготовки учнівської молоді з предметів природничо-математичного циклу і технічної творчості в усіх ланках освіти, що передбачає збільшення кількості закладів, у яких запрова-

джується STEM-навчання. Бібліотека стала активним помічником у реалізації основної концепції STEM, яка спрямованачна розвиток наукового світогляду учнів та формування умінь розв'язувати

життєві проблеми,  застосовуючи та використовуючи теоретичні знання з різних наук. 

   Щотижня діти навчаються основам комп'ютерної грамотності та програмування, які неодмінно знадобляться їм для самореалізації в майбутньому. У вільний від навчання в школі час підлітки розробляють комп'ютерні програми, створюють комп'ютерні ігри, анімацію та веб-сайти. Вони мають чудову нагоду в стінах бібліотеки спробувати себе в ролі програмістів, творців комп'ютерних ігор, фотографів та суперадмінів.

   Появу ЗD-принтерів аналітики називають новою промисловою революцією. Сьогодні ознайомитися із моделюванням і текстуруванням тривимірних об'єктів можливо й у бібліотеці. Інформаційно-тренінго- вий проект «МакегSрасе: технології майбутнього» діє на базі сектору соціокультурних проектів та зовнішніх зв'язків ДОУНБ за підтримки фахівців відділу комп'ютеризації. Це корпоративний проект для юних винахідників, архітекторів і майбутніх інженерів. Бібліотекарі знайомлять молодь з ь літературою з техніки, з основами Зй-графіки, навчають роботі з графічними програмами. На тренінгах фахівці розповідають про принципи роботи Зй-принтера, його застосування в різних галузях знань. На практиці відвідувачі натхненно та творчо працюють з ЗD-ручкою, створюють з її допомогою об'ємні предмети, написи, технічні деталі та арт-об'єкти. Значна увага на заняттях приділяється вивченню спеціальних комп'ютерних програм з ЗР-моделювання та роботі в них. Також проект дає прекрасну нагоду поринути у світ робототехніки, навчитися конструювати та керувати роботами, розвивати «інженерне» мислення та адаптуватися до нових професій і галузей.

Плужник, Оксана. 

 Впровадження STEM-освіти в інклюзивне середовище Нової української школи  / О. Плужник // Особлива дитина: навчання та виховання : наукове, навчальне, інформаційне, методичне видання. - 2019. - № 1. - С. 61-66

Анотація: Розглянуто сутність STEM-освіти, в основі якої лежить не володіння теорією, а вміння використовувати свої знання на практиці. Визначено важливе значення STEM-освіти у роботі з учнями, що мають особливі освітні потреби. Зокрема, STEM-освіта забезпечує особливим дітям доступність, різноманітність та динамічність навчання, роботу в команді, можливість застосування отриманих знань у реальному житті, розвиток критичного мислення, впевненість у власних можливостях, прямий шлях від навчання до кар’єри. 

   Стрімкий розвиток ІТ-галузі, нанотехнологій виявляє потребу в досвідчених фахівцях, а отже, виникає гостра освітня потреба у якісному навчанні сучасних учнів природничих та технічних дисциплін - математики, фізики, хімії, інженерії, програмування. Освіта має відповідати сучасним тенденціям розвитку суспільства, сприяти підвищенню конкурентоспроможності національної науки, розвивати нове покоління новаторів і наукових мислителів.

   Класичний підхід до освіти вже не задовольняє потреби суспільства, що стрімко розвивається. Традиційний університет цілком може підготувати чудових викладачів філософії або історії, але для механіків, інженерів, винахідників потрібен інший стиль отримання і застосування нової інформації, який має бути доступним ще з дитинства. Такий підхід може не лише допомогти вчасно розкрити таланти і здібності юних інновагорів, але й дати можливість наблизитися до природничих наук. З кожним роком потреба в спеціалістах технічних професій буде рости, а їх брак ми відчуваємо вже сьогодні.

   За таких умов, на перший план виходить не володіння теорією, а вміння використовувати свої знання на практиці. Уроки стають практичними заняттями, які демонструють можливості застосування теоретичних знань у конкретних ситуаціях. Розробляючи моделі, створюючи проекти, діти аналізують інформацію, співвідносять її з наявним досвідом і знаннями. Така система освіти навчає жити в реальному швидкоплинному світі, вміти реагувати на зміни, критично мислити, творчо розвиватися.

   При STEM-освіті змінюється звична для нас форма викладання, коли урок побудований навколо вчителя. За STEM-методикою, у центрі уваги знаходиться практичне завдання чи проблема. Єдине, що має значення - здатність розв'язувати проблеми. Учні вчаться знаходити шляхи вирішення не в теорії, а шляхом спроб та помилок.

   Розглянемо детальніше переваги STEM-освіти у роботі з учнями, що мають особливі освітні потреби (ООП):

• Доступність навчання. Починаючи з простих конструкцій (наприклад, LEGO) й закінчуючи запрограмованими роботами, дитина крок за кроком опановує основи фізики, механіки й програмування. Проводячи розважальні експерименти, учні легко починають розуміти складні формули, запам'ятовувати терміни, що дуже важливо для особливих дітей.

• Різноманітність та динамічність навчання. STEM-навчання ндає учням змогу переміщуватись по класу під час навчання учень отримує набагато більше автономності. Дитина шукає різні способи розв'язування завдань, виходячи за межі шаблонів.

• Робота в команді. Під наглядом педагога діти вчаться працювати в команді, домовлятися та об'єднувати зусилля для розв'язання складних завдань. Для STEM учні поділяються на групи, що дає змогу дітям з ООП працювати на рівних зі своїми однолітками та навчатися відповідальності. Діти вчаться допомагати один одному Робота у групах значно зменшує стрес і занепокоєння особливих учнів, адже, дитина не сама відповідає за результат - відповідальність несе вся група. Особлива дитина поступово вчиться відповідальності, спираючись на підтримку групи.

• Застосування отриманих знань у реальному житті. Часто діти просто не розуміють, як саме вони можуть застосувати знання з точних та природничих наук у подальшому, тому і зацікавленість не надто велика. STEM демонструє, як можна використати отриману інформацію в житті. Дитина вчиться спиратися на факти та перевіряти на практиці свої припущення. Так формується навичка логічного мислення, що ґрунтується на знанні закономірностей.

• Розвиток критичного мислення. STEM-освіта невід'ємно пов'язана з критичним мисленням та спрямована на його розвиток. Учні на основі отриманно- го досвіду, аналогій та узагальнень мають навчитися самостійно орієнтуватися, навіть у складних ситуаціях, та розв'язувати проблеми без сторонньої допомоги.

• Упевненість у власних можливостях. Створюючи цікаві проекти, діти з особливими потребами не просто навчаються, а ще й підвищують власну самооцінку. Так, вони стають більш упевненими у собі та завзято досягають поставленої мети.

     Прямий шлях від навчання до кар'єри. Як відомо, багато випускників вишів, які мають обмежені можливості, не можуть знайти роботу. Тому краще, якщо ще у школі дитина буде розуміти, чого їй хотілося б найбільше. STEM відкриває для цього безліч пропозицій. Адже, вже зовсім скоро більшість затребуваних спеціальностей потребуватимуть саме STEM-знань. Навіть, якщо діти не оберуть у подальшому технічну професію, вони будуть цілком готові до нових технологій, тому що STEM-грамотні громадяни краще підготовлені для сучасних викликів суспільства. Дитина з порушеннями мови, слуху чи з обмеженими фізичними можливостями цілком добре може володіти комп'ютерними технологіями, тому починати треба якомога раніше.

   Украй необхідно під час упровадження STEM-освіти розвивати в учнях «мейкерські» здібності, які сприятимуть кращому втіленню у життя ідей новітніх технологій. Мейкер - це людина, яка щось створює. Мейкерські здібності (уміння робити щось своїми руками) є практично в усіх. Починати треба з малого, а потім поступово переходити до робототехніки та 3-D друку. Сучасні діти мають у своєму арсеналі чимало онлайн джерел і цілком доступні інші ресурси: майстер-класи, творчі гуртки, невеличкі майстерні.

     Одним із видів «мейкерства» у початковій школі може бути давній вид мистецтва - оригамі. Багато хто вважає, що оригамі це забава, за допомогою якої люди створюють різні фігури, але дуже багато в оригамі пов'язано з математикою, геометрією. У процесі складання фігур оригамі діти вчаться легко орієнтуватися в просторі та на аркуші паперу, ділити ціле на частини, знаходити вертикаль, горизонталь, діагональ. За допомогою оригамі можна вивчити такі поняття як: точка, лінія; горизонтальні, вертикальні, похилі лінії; паралельні прямі; діагональ; квадрат, прямокутник; всі види трикутників; симетрію, однакові фігури. Отже, коли учні виконують найпростішу дію з аркушем паперу, наприклад, складають його по вертикалі або діагоналі, вони вже вирішують завдання на побудову. Оригамі - це простий процес моделювання та створення власного продукту, що є важливим для початкового етапу STEM-освіти.

    На нашу думку, оригамі варто застосовувати у початковій школі для навчання дітей з ООГІ. Заняття оригамі добре впливають на таких дітей та мають величезний корекційний потенціал. Адже, заняття оригамі розвивають здатність працювати руками, контролюючи їх свідомістю; розвивають дрібну моторику і точні рухи пальців; розвивають окомір; мають емоційно-розвантажувальний характер, а одночасно і стимулюють естетичний та інтелектуальний розвиток та, головне, абсолютно безпечні. У процесі конструювання у дитини виникає необхідність співвіднесення наочних символів (показ прийомів складання) зі словесними (пояснення прийомів складання) та перенесення їх значення у практичну діяльність (самостійне виконання дій).

   В основу SТЕМ-осніти покладено особистісноорієнтоване навчання, що доцільно використовувати під час навчання дітей з особливими освітніми потребами. Як відомо, такі учні показують значно нижчі досягнення в науці, ніж їхні однолітки. Причинами цього є серйозні труднощі з академічними навичками (наприклад, читання, математика і письмо), проблеми з поведінкою та недостатнє розуміння основних концепцій теорії. Саме SТЕМ-освіта може допомогти подолати ці проблеми та труднощі. Отже, SТЕМ-освіта доцільна у будь-якому класі, для всіх дітей з різними можливостями та з різними типами засвоєння інформації, зокрема для дітей з ООП.

Філончук, Зоя (кандидат педагогічних наук; доцент; доцент кафедри теорії й методики викладання навчальних дисциплін). 

 Музейна STEM-педагогіка в контексті реалізації дидактичних принципів Нової української школи / З. Філончук // Рідна школа : щомісячний науково-педагогічний журнал. - 2018. - № 5/8. - С. 63-68 

Анотація: Розкрито сутність нових підходів до змісту освітніх функцій музейних закладів, що дає  змогу визначити роль музеїв у реалізації основних положень Нової української школи. З'ясовано значення музеїв різних типів для розвитку вітчизняної освіти; музеїв науки - для посилення мотивації учнів на вивчення природничо-математичних та технічних дисциплін.  Розглянуто досвід роботи інтерактивних музеїв науки у світі та в Україні щодо популяризації природничо-математичних та технічних знань. Визначено їх роль у модернізації освіти та можливості щодо впровадження STEM-ocвimu.

   У сучасному світовому освітньому процесі все більшої актуальності набуває такий напрям як STEM-освіта, що передбачає інтегрований підхід до навчання, проектну діяльність, демонстрацію учням застосування науково-технічних знань у реальному житті, підготовку до сприйняття технологічних інновацій сучасного світу. Це навчання засноване на розвитку критичного мислення та комунікабельності учнів, упевненості у своїх силах, вмінні працювати в команді, формуванні інтересу до природничо-математичних і технічних дисциплін. Тобто за своєю сутністю STEM-освіта відповідає основним дидактичним принципам Нової української школи.

Про можливості STEM-освіти у галузі музейної педагогіки йшлося на V науково-практичній конференції «Музейна педагогіка: проблеми, сьогодення, перспективи», яку провела Кафедра ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта XXI століття».

   Музей як соціокультурний інститут завжди виконував важливу роль у системі вітчизняної освіти. Нині в умовах реформування освітньої системи актуальним є визначення ролі, конкретної участі і перспектив розвитку кожного музею як компонента культурно-освітньої діяльності.

  У розвитку музейної справи простежується певна тенденція - актуальність створення етнографічних, екологічних та науково-технічних музеїв. У контексті нашого дослідження розглянемо значення їх діяльності для модернізації сучасної освіти.

   Актуальні проблеми музейної педагогіки досліджують вітчизняні вчені М. Василишин, О. Дудар, О. Караманов, Ю. Ключко, Л. Кравчук, Т. Лисенко та інші. Науковці вивчають становлення та розвиток музейної педагогіки в Україні, аналізують вітчизняний та зарубіжний досвід упровадження форм і методів музейної педагогіки у шкільну практику, репрезентують музейні освітні практики, але майже не висвітлюють процеси, пов'язані з упровадженням БТЕМ-освіти в практику освітньої діяльності музеїв. Тематику сучасних досліджень у сфері музейної педагогіки відображено на сайті Педагогічного музею України Нацональної академії педагогічних наук України (http://pmu.in.ua/museum_pedagogics/e), на якому представлено повнотекстові публікації фахівців у цій галузі педагогіки.

   Поняття «музейна педагогіка» ввійшло в обіг на початку XX століття у Німеччині для позначення освітнього напряму в діяльності музеїв. У 1913 році німецький учений А. Ліхтварх першим сформулював ідеї освітнього призначення музею і запропонував новий підхід до визначення ролі відвідувача як учасника діалога. Учений окреслив роль посередника між відвідувачем і музейними експозиціями - музейного педагога. Пізніше музеї почали розглядати як освітнє середовище, а відвідувачів як учасників діалогу.

На сучасному етапі термін «музейна педагогіка» означає як практичну культурно-освітню діяльність музеїв, так і порівняно нову наукову дисципліну.

    Вітчизняні вчені музейну педагогіку розглядають як нову галузь педагогічної науки, що інтегрує музеєзнавство, психологію, соціальну педагогіку та педагогіку дозвілля. Вона заснована на науково-практичній діяльності й має на меті передачу культурно-освітнього досвіду в умовах музейного середовища.

Як вважає О. Дудар, музейна педагогіка - це галузь діяльності, що оптимізує передачу культурного досвіду на основі міждисциплінарного та полі- художнього підходу засобами педагогічного процесу в умовах музейного середовища. її завдання полягають у перетворенні музею на середовище для активного й ефективного навчання.

На думку О. Караманова, музейна педагогіка є однією з нових галузей сучасної педагогічної науки, яка активно впроваджує інновації у шкільну практику.

   Вперше восени 2012 р. вивчення демографічних, психографічних, особистісних та інших аспектів відвідування музеїв в Україні здійснив Київський міжнародний інститут соціології. Було встановлено, що 88% мешканців столиці відвідували музеї у дитинстві, при цьому 33% киян дитячий «музейний» досвід відвернув від музеїв. Очевидно, що перші враження від музею залишили негативний осад .

   Сьогодні діяльність музеїв наповнено новими змістовими акцентами. Змінилися форми спілкування з  відвідувачами, відкрилися музеї нового типу. Провідною тенденцією музейної педагогіки є перехід від одиничних і епізодичних контактів з відвідувачами до створення багатоступеневої системи музейної освіти, залучення до музею і його культури шляхом упровадження нетрадиційних методів: музейно-педагогічні програми, інтерактивні заходи, екскурсії, музейні свята, фестивалі.

   Отже, сучасна музейна педагогіка в Україні розвивається в руслі проблем музейної комунікації і спрямована на вирішення завдань активізації творчих здібностей особистості. Відповідно головним завданням музейної педагогіки є реалізація особливого підходу до діалогових процесів, що відбуваються в музеї, тобто дослідження культурно-освітніх аспектів музейної комунікації з метою формування креативної та конкурентоспроможної особистості.

   Більшість музеїв науки започатковано вже наприкінці XX століття. Девіз цих музеїв схожий з девізом голландського музею NEMO: «Не чіпати і не думати забороняється». Головне їх завдання: провокувати цікавість, заохочувати критичне мислення і дивувати на кожному кроці.

Саме інтерактивність є відмінною рисою сучасних музеїв науки. Найпростіші сучасні атракції - це мультимедійний супровід, зокрема сенсорні телеекрани, а також відео та звуки, що ще більше переконує у реальності експозиції, переносить в інший час і місце, підсилює «ефект занурення».

   Музейний простір цих музеїв вирізняється не лише зручністю та інтерактивністю, а й передусім багатофункціональністю, що уможливлює розташування тематичних експозицій з певної галузі знань, наявності майданчиків для проведення май- стер-класів та відеодемонстрацій, наукових театрів, лабіринтів, бібліотек.

У зв'язку з цим варто відмітити світову тенденцію, що пов'язана з розвитком анімаційної методики у музеях і спрямована на відтворення історико-куль- турного або природного середовища, визначає музей не тільки як зберігача, інтерпретатора, а й як організатора активного, творчого пізнання культурної спадщини, дослідницької практики відвідувачів.

   Останнім часом у розвинених країнах створюють науково-розважальні та науково-технічні центри, основним принципом яких є «навчання-гра».

В Україні інтерактивні музеї науки функціонують у великих містах. Музей популярної науки і техніки «Експериментаніум», відкритий у 2012 р. у м. Києві, - це науково-розважальний центр, де наочно і доступно демонструються закони науки та явища навколишнього світу. Він займає площу 1400 кв м і містить понад 250 експонатів. Завдяки інтерактивним експонатам музею кожен його відвідувач може відчути себе справжнім дослідником, «доторкнутися» до науки. Постійну експозицію музею присвячено таким розділам фізики, як механіка, оптика, електрика, магнетизм і акустика. Окрему експозицію займає анатомія.

Музей пропонує тематичні екскурсії: «Електрика та магнетизм», «Природа звуку», «Світло та колір»; науково-популярні шоу: «Кристаломанія», фізичне шоу «Екстремал», акустичне шоу, «Експерименти на кухні», хімічне «Реактив-шоу», електричне «Тесла-шоу».

Отже, для подальшого розвитку SТЕМ-освіти важливо:

•  залучити музеї науки до Коаліції SТЕМ-освіти;

•  створити базу даних та інтерактивну карту музеїв науки в Україні;

•  проводити інформаційні заходи з метою пропагування таких музеїв.

  

   Результатом SТЕМ-освіти буде всебічно освічена особистість з креативним мисленням, готова до експериментів, постійного навчання та зміни професійної діяльності. Саме така молодь найближчим часом матиме значний попит на ринку праці в сучасному високотехнологічному світі.