Освітянам на замітку

                                     Професійне становлення молоді

   Як зорієнтувати юну людину в величезному різноманітті професій, як показати, як зацікавити, а, можливо, навпаки, уберегти від хибного кроку у виборі професії? Як-то кажуть: «Якщо людина хоче бути щасливою на місяць, їй треба закохатися, якщо на рік — одружитися, а якщо на все життя — знайти роботу до душі»

Лозова Ольга Миколаївна (практичний психолог Одеського юридичного ліцею). 

 Вибір професії до душі : про особливості профорієнтаційної роботи / О. М. Лозова // Психолог. (Шкільний світ) : психолого-педагогическая газета. - 2020. - № 3. - С. 16-21

Анотація: Розглянуто один з найважливіших виборів в житті людини- вибір майбутньої професії. 

   Закінчуючи школу, складно робити такий вибір і він може залежати не тільки від самої особистості, а й від батьків. Ольга Миколаївна Лозова, завідувачка кафедри практичної психології Київського університету імені Бориса Грінченка, розповідає про особливості проведення профорієнтаційної роботи на прикладі власного досвіду.

Хто на перших курсах мав сумніви щодо свого вибору, зрештою, робив висновки для себе. Значно частіше ми спостерігаємо кризи професійного становлення.

 Що таке кризи професійного становлення?

• Перша така криза припадає на перший рік навчання — він є роком адаптації до студентського життя, до вимог університету, до нової соціальної ролі.

• Другий кризовий період припадає на третій рік навчання (так звана «криза третього курсу», коли студент вже адаптувався до своєї ролі, проте його починають опосідати перші сумніви в тому, чи правильно він вибрав свій ЗВО, чи правильно він обрав професію. Дехто відчуває скепсис до рідної «альма-матер» або скепсис до професії, у якій він планує працювати. Таку кризу більшість студентів переносить нормально й виходить з неї більш адаптованими людьми.

• Третя студентська професійна криза припадає  на останній рік навчання, зазвичай на п'ятий або шостий рік навчання в магістратурі. Ця криза легша, менш помітна, ніж «криза третьокурсника», і полягає вона насамперед у тому, що студенти стикаються з дуже швидким виходом на ринок праці, який вони не дуже знають і трошечки побоюються.

   Проте є й такі студенти, які не можуть опанувати навчальний план, не можуть організуватися й вчасно приходити на заняття, виконувати завдання, писати курсові та випускні роботи. Вони можуть бути розчаровані не в професії, а в собі, проте за певними законами психіки переносять провину із себе на зовнішні фактори.

   У чому полягає психологія вибору? Вибір будь-якого феномену, зокрема такого серйозного, як майбутня професія, надзвичайно відповідальна річ. У п'ятнадцять, шістнадцять, сімнадцять років, вступаючи до закладу вищої освіти, юна людина має досить обмежений життєвий досвід, тому може зробити неправильний вибір. Таке трапляється. 

   Сучасні суспільні умови пропонують абітурієнту різні форми вступу до закладу вищої освіти й вибору професії, проте будь-який вибір — це завжди крок назустріч одній із багатьох можливостей, і це означає, що, навіть зробивши вибір і, можливо, правильний, людина відмовляється від декількох альтернатив. Тому після здійснення такого вчинку, як вибір професії, у деяких абітурєнтів і студентів може залишитися відчуття того, що, можливо, відкинуті варіанти, могли б бути кращими.

  Як налаштовуєте своїх студентів-психологів до того, щоб вони залишилися в професії?

  " Ми досить часто запрошуємо відомих, досвідчених і молодих практичних психологів до нас. Щороку в нас відбувається свято «Тиждень кафедри практичної психології», де ми намагаємося показати нашим студентам моделі успіху практичного психолога в особі наших колишніх випускників або випускників інших закладів вищої освіти, які знайшли себе в професії практичного психолога, консультанта. Часто наші гості особисто очолюють центри надання психологічної допомоги, працюють у державних, недержавних організаціях, мають посади HR, коуч, психотренер тощо."

   "Ми проводимо тренінги, майcтер-класи, практичні заняття з таких тем: як правильно ставити цілі, щоб їх досягати, розвиток відданості персоналу до організації, прокрастинація — як не відкладати справи на потім, психологія злочинної діяльності, робота з фобіями та нічними кошмарами, як подолати нерішучість і сором'язливість у між- особистісному спілкуванні, норми психосексуального розвитку дитини тощо, які розкривають перед нашими студентами гості, успішні практичні психологи."

   Професійне виховання — цілеспрямований; спеціально організований процес; що сприяє формуванню особистості фахівця; розвитку його професійних якостей, потреби в продуктивній праці, поваги до людей праці; професійної етики; комунікативності; мобільності; здатності працювати в команді; особистої ерудиції; здорової амбітності; професійної компетентності; культури праці; відповідальності; почуття власної гідності; творчої професійної спрямованості; підприємливості й самодостатності.

   Щоденну роботу викладачів кафедри практичної психології спрямовано на те, щоб наші студенти та наші майбутні студенти зробили свій професійний вибір правильно, пройшли свій студентський нелегкий шлях гідно, отримали конкурентноздатний диплом, знайшли роботу до душі та були щасливі все своє життя.

Рудницька Євгенія. 

 Більше можливостей для майбутньої кар'єри  = Профорієнтація молоді / Є Рудницька // Соціальний педагог (шкільний світ) : всеукраїнська газета для фахівців. - 2019. - N 7. - С. 4-9. 

Анотація: Розглянуті питиння профорієнтації учнів старших класів загальноосвітньої школи.

   Літо для багатьох старшокласників — період інтенсивної вступної компанії. Випускники шкіл вибирають напрям свого подальшого навчання, визначаються з майбутньою професією. Хтось вибирає професію з огляду на власні схильності та вподобання, для інших у пріоритеті — престижність професії або її фінансова складова частина.

Також, на жаль, дуже часто майбутні студенти вибирають професію, яка постійно «на слуху» або яку «радять» рідні, що призводить до поповнення армії безталанних юристів, економістів і менеджерів. За статистикою, більшість учнів старших класів так і не визначилася з майбутнім фахом, але впевнена в необхідності вищої або професійної освіти.

Біля 47% осіб після закінчення вищого навчального закладу залишаються безробітними, а 35% осіб, які мають професійно-технічну освіту, також не можуть знайти себе на ринку праці. Це відбувається через низьку обізнаність учнів шкіл, зокрема випускних класів, у сфері різноманіття професій і низьку профорієнтаційну роботу в закладах освіти.

   Для поліпшення професійної обізнаності сучасної молоді та допомоги старшокласникам у визначенні своїх професійних спрямувань відомчі служби від освіти та служби зайнятості вирішили вести спільну роботу над розвитком профорієнтаційних послуг. Передбачено здійснення таких кроків:

• поліпшення та збільшення обсягів роботи з професійної орієнтації школярів (тестування, бесіди);

• створення центрів кар'єри у вищих навчальних закладах та професійно-технічних закладах, у яких надаватимуть консультації щодо їх подальшої фахової діяльності та професійної кар'єри;

• розроблення методичних матеріалів профорієнтаційного спрямування для всіх закладів освіти;

• створення разом із Пенсійним фондом системи моніторингу працевлаштування випускників закладів вищої та професійної освіти, що дасть можливість відстежувати успішність подальшого кар'єрного зростання випускників/-ць у прив'язці до закладу, який він/вона завершили, аналізувати перспективи, які надає університет чи професійно-технічний заклад вступникам і роботодавцям.

  Зараз триває масштабна реформа освіти. її основна мета — забезпечити умови для відкриття і розвитку таланту кожної людини. Саме для цього змінено програми, надано більший вибір предметів для дітей, уже зараз почали підготовку до запровадження старшої профільної школи та реформи профосвіти, де кожна дитина зможе поглибити знання саме з тих дисциплін, які будуть їй потрібні для подальшого професійного розвитку. Проте всі ці механізми, побудована навколо інфраструктура не зможуть запрацювати, якщо не буде створено дієвих способів для профорієнтації нашої молоді, а також не надамо їй допомогу в усвідомленій побудові власного кар'єрного шляху.

Профорієнтація — система заходів, спрямованих на виявлення особистісних особливостей, інтересів і здібностей у кожноїлюдини для надання їй допомоги в усвідомленому виборі професії, найбільш відповідної їїіндивідуаль- ним можливостям.

   Функції профорієнтації:

• соціальна — засвоєння певної системи знань, норм, цінностей, що дають можливість здійснювати соціально-професійну діяльність людини;

• економічна — поліпшення якісного складу працівників, підвищення професійної активності, кваліфікації та продуктивності праці;

• психолого-педагогічна — виявлення, формування й облік індивідуальних особливостей кожного, хто вибирає професію;

• медико-фізіологічна — урахування вимог до здоров'я й окремих фізіологічних якостей, необхідних для виконання тієї чи тієї професійної діяльності.

    За даними Державної служби зайнятості, найбільшим попитом у роботодавців користуються кваліфіковані робітники (з інструментом): слюсарі-ремонтники, швачки, електрогазозварники, електромонтери з ремонту та обслуговування електроустаткування, слюсар-сантехнік, фахівці з будівельних спеціальностей, автомеханіки, пекарі, верстатники деревообробних верстатів, муляри.

Не вистачає також фахівців і професіоналів із різних соціальних сфер, від освіти до медицини — бухгалтерів, економістів, медичних сестер, фармацевтів, учителів, вихователів та "викладачів закладів вищої освіти.

Зі сфери послуг найбільший попит мають продавці та кухарі, покоївки та соціальні робітники. А якщо людина взагалі не має досвіду роботи і спеціальної освіти, то без проблем можна влаштуватися — підсобним робітником, прибиральником, вантажником, сторожем, двірником, укладальником-пакувальником, комірником, кухонним робітником.

А ось сайти з пошуку роботи, як-от: hh.ua, rabota.иа, work.ua, обтяжено об'явами з пошуку професіоналів у сфері ІТ, логістики, маркетингу та реклами.

Скрипник, Людмила (заступник директора Криворізького професійного гірничо-технологічного ліцею з навчально-виховної роботи; Дніпропетровськп область). 

 Профорієнтація у виборі професії / Л. Скрипник, О. Копша // Професійно-технічна освіта : науково-методичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 49-51

Анотація: Розкрито питання професійного відбору учнівської молоді, його значущість. Визначаються основні його складові, принципита завдання на прикладі  роботи профорієнтаційного центру  Криворізького професійного гірничо-технологінчного ліцея.

   Нині перед педагогічною теорією і практикою стоїть важливе й актуальне завдання - подолати віддаленість системи підготовки учнівської молоді до профорієнтаційної діяльності та професійного самовизначення від реальних потреб ринкової економіки.

Основою професійного самовизначення є самопізнання та об'єктивна самооцінка індивідуальних особливостей. Профорієнтаційна робота з молоддю є пріоритетним напрямом роботи кожного навчального закладу.

   Правильний вибір професії - це моральне задоволення, висока самооцінка та продуктивність праці, а в результаті висока якість продукції. Вибір професії - точка, у якій сходяться інтереси особистості та суспільства, де можливе й необхідне поєднання особистих і загальних інтересів.

Профорієнтація - це науково-обґрунтована система соціально-економічних, психолого- педагогічних, медико-біологічних і виробничо- технічних заходів щодо надання молоді особи- стісно орієнтованої допомоги у виявленні й розвитку особистих здібностей і схильностей, професійних і пізнавальних інтересів у виборі майбутньої професії, а також формування потреби й готовності до праці в сучасних умовах ринку праці.

   Один із засобів розв'язання цієї проблеми - організація профорієнтаційної діяльності серед учнів шкіл випускних класів під керівництвом штатного практичного психолога. Оскільки результатом професійного самовизначення є свідомий вибір майбутньої професії, то допомога учням у цьому з боку практичного психолога передбачає необхідність соціальної організації системи професійної орієнтації учнівської молоді шляхом створення профорієнтаційного центру в навчальному закладі.

Профорієнтаційна робота складається з таких компонентів: професійна інформація, професійна діагностика, професійна консультація, професійний відбір, професійна адаптація.

Проте жорсткі умови регіональної конкуренції потребують нових підходів до здійснення профорієнтаційної роботи, створення позитивного іміджу навчального закладу, розширення сфери впливу шляхом позиціонування ліцею у соціальному середовищі, створення комплексної системи форм, методів і способів, спрямованих на забезпечення допомоги випускникам шкіл в активному свідомому професійному самовизначенні та трудовому становленні. Тому Криворізький професійний гірничо-технологічний ліцей для поліпшення проведення профорієнтаційної роботи створив профорієнтаційний центр.

   Керівник центру відповідає за планування та організацію: днів відкритих дверей; профорієнтаційної роботи у міських та позаміських школах; професійних майстер-класів серед учнів шкіл; спільних заходів з представниками підприємств - замовників робітничих кадрів; участі у квесті «MetinvestTravel» та інших заходах професійного спрямування.

Спеціаліст з професійного консультування постійно консультує випускників шкіл та їхніх батьків, які потребують допомоги у виборі професії на основі вивчення їхніх професійних інтересів, нахилів, стану здоров'я, особливостей життєвої ситуації та з урахуванням потреб ринку праці.

   Спеціаліст з професійного інформування здійснює розроблення профорієнтаційних матеріалів; інформування щодо діяльності навчального закладу в засобах масової інформацїї, мережі Internet: YouTube, Facebook та ін.; оновлення інформації в соціальних мережах та на сайті навчального закладу щодо змісту й перспектив розвитку професій, форм та умов оволодіння ними, станом та потребами на ринку праці, вимогами, потрібними для набуття конкретних професій, можливостями професійно- кваліфікаційного становлення.

Горбань Л. В. 

 Профорієнтована освіта як засіб запобігання маргіналізації населення / Л. В. Горбань // Педагогіка і психологія : Науково-теоретичний та інформаційний журнал Академії педагогічних наук України. - К. : АПН України, 2018. - № 1. - С. 62-70

Анотація: Виокремлено два підходи до розуміння проблеми соціалізації та самореалізації особистості. Висвітлено особливості поняття профорієнтованої освіти, що слугує параметром теоретичного аналізу його використання в дослідженні явища маргінальності.  

   Глобалізація зумовлює зміни в навколишньому середовищі, економіці, політиці, культурі, освіті, що спричиняє руйнівний вплив на етнокультурні традиції життєдіяльності людей. Спостережено, що багато з них неготові до нових життєвих викликів і маргіналізуються.

   Динамічність соціальних змін, суспільних перетворень частіше під силу особам з активною життєвою позицією і врівноваженим характером. Вони здатні до соціального функціонування, реалізації здібностей і потреб у будь-яких життєвих ситуаціях. Проте, на нашу думку, маргіналізації можна запобігти не лише завдяки внутрішнім якостям особистості, а й через системні, цілеспрямовані впровадження державної профорієнтації населення з урахуванням середовищ, сприятливих для соціалізації певних категорій населення.

   Соціальна політика держави має активно протидіяти таким явищам, як бідність, безробіття та соціальна ізоляція населення шляхом організації дієвого механізму неперервної професійно орієнтованої освіти. Адже «освіта - не тільки витрати суспільства, а й економічна і політична інвестиція, яка приносить прибуток в довгостроковій перспективі.

Однією з характеристик розвитку будь-якої країни світу є те, наскільки її громадяни вміють задіювати засади державної профорієнтації, складні технології і проявляти творчу, адаптивну позицію - вміння, які значною мірою залежать від рівня освіти індивідів та їхньої адекватної професійної зорієнтованості. Інвестиції в освіту - це основна умова сталого економічного та соціального розвитку, тож їх варто захищати в період будь-якої кризи.

   Нинішня соціально-економічна ситуація в Україні показує, що в умовах ринку праці найбільш успішною є людина, яка крім досконалого володіння своєю професією виявляє здатність швидко змінювати спеціалізацію в межах однієї професії або ж змінювати суміжні професії в межах одного з таких основних напрямів професійної діяльності: людина-природа, людина-техніка, людина-людина, людина-художні образи, людина-знакові системи (класифікація за Є. Клімовим). 

   Особистість змушена долати свою обмеженість, швидко аналізувати і приимати рішення, виявляючи при цьому нові якості. Формування таких нових якостей і є ознакою того, що людина самореалізується. Очевидно, що самореалізація як саморозкриття власних потенційних можливостей залежить від об'єктивних умов (походження, рівень освіти, здібності, оточення і т. ін.) і суб'єктивних особливостей (активність / пасивність особистості, її здатність до проектно-творчої діяльності і т. ін.).

Беззаперечно, що система освіти має бути постійно зорієнтованою на актуальні проблеми громадян своєї держави. Неперервна освіта - це поетапний процес, але його розуміють як освіту «впродовж життя». Саме за такого розуміння освітні заклади переходять на багаторівневу форму навчання, яка, відповідно до Закону України «Про освіту», передбачає підготовку фахівців усіх рівнів (молодший спеціаліст, бакалавр широкого профілю, спеціаліст із вузькою спеціалізацією, магістр).

Як філософський термін «неперервність» означає цілісність, тобто має на увазі цілісний розвиток людини, освіту «на все життя». Така система розширює можливості виробничої і соціальної адаптації індивіда в динаміці суспільства, забезпечує всебічне охоплення населення, відкриває кожному можливості віднайти свою індивідуальну освітню стежку і, як результат, - самореалізуватися та самоствердитися.

   Суспільство, що постійно навчається з урахуванням результатів профорієнтації, досягає значного зростання продуктивності праці, добробуту своїх громадян. Нація, яка постійно націлена на пошук нових знань, сприяє проектній творчості учнівської молоді й різних категорій дорослих, здатна забезпечити розквіт своєї економіки, науки і техніки.

Якщо ж економлять на впровадженні профорієнтації в освітньому процесі, то це призводить до падіння рівня продуктивності праці та морального здоров'я населення.

Розвинута державна система професійної орієнтації осіб різного віку – це засоб запобігання маргіналізації учнівської молоді і дорослого населення.

Людина, котра отримує знання з урахуванням профорієнтації, стає сильнішою, впевненішою, має більше можливостей змінити своє життя і життя своїх близьких, а освітня політика країни з використанням державної профорієнтації сприятиме боротьбі з бідністю, безробіттям і соціальною маргіналі- зацією. Освіта - це витрати виключно суспільства, інвестиції в економічну та політичну сфери, що приносять прибуток в довгостроковій перспективі. Місія освітніх систем полягає в підготовці індивідів до виконання громадських ролей, забезпечення передачі знань і культури наступним поколінням, розвитку особистих здібностей. їх місією є також надання кваліфікацій, яких в майбутньому потребуватиме економіка. Розвиток будь-якої країни передбачає, зокрема, те, що її активне населення може використовувати складні технології, а також проявляти творчість і адаптаційні можливості, які значною мірою залежать від рівня початкової освіти індивідів. Освітні інвестиції є основною умовою сталого економічного та соціального розвитку, які слід захищати в період кризи.

Ільїч, Л. М. (доктор економічних наук;  доцент; завідувач кафедри управління). 

 Модернізація системи професійної орієнтації: досвід країн Скандинавії та Балтії / Л. М. Ільїч // Економіка та держава : міжнародний науково-практичний журнал. - 2019. - № 7. - С. 4-12

Анотація: Проаналізовано досвід модернізації систем професійної орієнтації Данії, Швеції, Ісландії, Норвегії, Естонії, Латвії та Литви. Встановлено, що в більшості країн система професійної орієнтації є частиною концепції неперервної освіти. Виявлено, що модернізація систем професійної освіти досліджуваних країн відбувалася з урахуванням норм та стандартів якості Європейського Союзу і супроводжувалася залученням до обговорення перспективних змін широкого кола зацікавлених сторін у сферах праці та освіти (представників міністерств та відомств, керівників освітніх закладів, асоціацій і об'єднань освітян, роботодавців, профспілок тощо .

Сучасна молодь професійні устремління, успішну побудову кар 'єри та отримання бажаного соціального статусу переважно пов'язує з вищою освітою. Водночас національний ринок праці характеризується високими показниками надмірної освіченості робочої сили, які щороку зростають. Це означає, що країна володіє значним потенціалом робочої сили, яка працює на робочих місцях, що не вимагають високої кваліфікації. За таких умов побудова ефективної системи професійної орієнтації має стати стратегічною ціллю на шляху до забезпечення сталого економічного розвитку. 

   Оскільки професійне самовизначення є пролонгованим дискретним процесом, який триває впродовж всього свідомого життя особистості та передбачає неодноразове прийняття рішень щодо зміни виду або характеру зайнятості, то професійна орієнтація має здіцюсноватися не лише під час здобуття освіти чи перебування на біржі праці, а й впродовж розгляду альтернатив транзиту на ринку праці. Цілком слушною є думка В. Лозовецької про те що "профорієнтаційна підтримка повинна надаватися особистості на всіх етапах її професійного становлення та розвитку, в тому числі і в процесі її професійної освіти та навчання".

   У цьому контексті цікавим є досвід інших країн світу, які вибудовують націанальні системи професійної орієнтації відповідно до концептуальних засад навчання впродовж життя, що сприяє формуванню нової культури споживання освітніх послуг та уможливлює збалансування розвитку загальних і спеціальних компетенцій особистості з суспільними запитами. 

   У Данії формуванням політики професійної орієнтації опікуються Міністерство у справах дітей та освіти та Міністерство науки, інновацій та вищої освіти. Обидва міністерства активно приймають участь у міжнародній співпраці щодо професійної орієнтації і намагаються узгодити нормативні акти з цих питань відповідно до Резолюції Європейського Союзу (ЄС) щодо професійної орієнтації впродовж життя та відповідними рекомендаціями ЄС і ОЕСР. Мережа профорієнтаційних центрів досить розгалужена. Вже з початкової школи професійна орієнтація реалізується в рамках освітньої програми "Освіта та робота" вчителями молодшої та середньої ланки загальноосвітньої школи, а далі викладачами гімназій та коледжів.

   Заклади вищої освіти до здійснення профорієнтації залучають професорсько-викладацький склад, спеціально підготовлених консультантів та студентів. Міністерством науки, інновацій та вищої освіти Данії створено національний інформаційний портал Uddannelseszoom . Зокрема на регіональному рівні діє 56 центрів молодіжної професійної орієнтації, основною метою яких є озброєння молоді інформацією щодо потреб ринку праці, життєвого циклу професій та актуальності компетенцій. Послуги центрів спрямовані на учнів 7—10 класів і молодь віком до 25 років, яка навчається або працює.

   В Ісландії тривалий час спостерігався значний відсів учнів зі старшої школи та вищої освіти, який був пов'язаний з бажанням молоді раніше починати трудове життя. Тому ісландці вважають, що рання професійна орієнтація є запорукою свідомого поміркованого вибору освіти та професії.  Відповідальність за формування політики професійної орієнтації покладена на Міністерство освіти, науки та культури (для освітніх закладів усіх рівнів), Міністерство соціальних справ (для дорослого населення) та Міністерство промисловості й інновацій (профорієнтація безробітних). На формування та реалізацію  політики профорієнтації у рамках соціального діалогу впливають місцеві органи влади, експерти з кар'єрних питань, профспілки, роботодавці, асоціації (роботодавців, кар'єрних радників, освітян, у тому числі й Ісландська асоціація з освіти та професійної орієнтації).

   Профорієнтацією охоплений широкий сегмент населення Ісландії. Всі учні, як у середніх, так і в старших класах мають право на отримання консультації кар'єрного радника за вимогою. Доросле населення отримує послуги профорієнтації у спеціалізованих центрах навчання дорослих, а також у відділеннях управління працею, які діють під егідою Міністерства добробуту Ісландії. Центром освіти та професійної підготовки Ісландії розроблено веб-портал Naestaskref , місією якого є допомога громадянам у виборі професії, інформуванні про вимоги до робочих місць та можливості проходження відповідної освітньо-професійної підготовки.

   У Норвегії стратегічні цілі політики професійної орієнтації впродовж життя тісно пов'язані з цілями Національної стратегії розвитку компетенцій, зокрема: забезпечення рівного доступу до якісних послуг професійної орієнтації на всіх рівнях і за всіма видами економічної діяльності, скорочення чисельності людей, які не мають освіти та професійної підготовки, підвищення рівня зайнятості та створення комфортних умов для критичних переходів у зайнятості на всіх етапах життя.

Водночас специфічною рисою професійної орієнтації Норвегії є те, що вона не поширюється на молодь, яка навчається у закладах вищої освіти. Хоча справедливо зазначити, що при університетах та коледжах існують центри розвитку кар'єри, які надають консалтингову допомогу студентам. Для осіб, які не навчаються та не працюють послуги професійної орієнтації надаються регіональними центрами Норвезької адміністрації праці та соціального забезпечення, яка підзвітна Міністерству освіти і науки.

   У Швеції законодавством передбачено поширення професійної орієнтації на учнів і студентів, а також на доросле населення, яке входить до складу робочої сили. До формування політики з професійної освіти залучені Міністерство освіти та науки, Міністерство зайнятості, об'єднання роботодавців та профспілки. Контроль за реалізацією професійної орієнтації впродовж життя покладений на Шведську національну агенцію з освіти.

   Профорієнтаційна робота в Естонії вибудована відповідно до Національної стратегії неперервної освіти, якою передбачено забезпечення рівного доступу різним віковим категоріям населення до якісного навчання впродовж життя та отримання консалтингових послуг з побудови і розвитку кар'єри. З метою уникнення дублювання послуг профорієнтації різним цільовим групам, а також боротьби з неефективним розподілом економічних та людських ресурсів урядом Естонської Республіки з 2019 року було прийняте рішення передати всі повноваження у реалізації політики профорієнтаціїї Державній службі зайнятості. Таке рішення сприяло забепеченню достовірності, прозорості та доступності інформації про ситуацію на ринках праці та освітніх послуг, а також підвищенню якості профорієнтації. Нині основними провайдерами відповідних послуг є Фонд Innove (Агенція з управління освітою впродовж життя) та Державна служба зайнятості.

   Професійна орієнтація в Латвії здійснюється як в освіті, так і в зайнятості. Міністерство освіти і науки відповідає за розроблення та реалізацію національної політики профорієнтації в освіті та координує її реалізацію освітніми закладами всіх рівнів, а Міністерство добробуту (зокрема Бюро з працевлаштування, в його структурі) виконує відповідні цілі у сфері зайнятості для дорослого населення. Крім того, до повноважень обох урядових структур входить контроль виконання політики профорієнтації і моніторинг якості надання профорієнтаційних послуг населенню.

   Державна агенція розвитку освіти в рамках профорієнтаційної програми "Молодіжна гарантія" пропонує молоді віком 17—29 років (як безробітним, так і зайнятим) можливість безкоштовно опанувати одну з 32 професій у професійних освітніх закладах. Перелік професій узгоджений з роботодавцями і передбачає проходження практики на виробництві. Найбільш обдарованим студентам передбачена стипендія (70 — 150 євро) і проживання в гуртожитку.

  Найвищий рівень охоплення населення професійною орієнтацією на національному рівні має Литовська біржа праці, яка надає послуги з професійної орієнтації молоді та дорослому населенню, здійснює професійну підготовку, надає інформацію щодо розвитку ринку праці, вакансій, психологічну підтримку соціальновраз- ливим особам, консалтингову підтримку щодо пошуку підходящої роботи, а також посередницькі послуги з працевлаштування . Важливим аспектом діяльності біржі праці є педагогічно-психологічні послуги, спрямовані переважно на оосіб, які мають особливі потреби, відчувають складнощі комунікації або в навчанні. Такі послуги пропонуються разом з професійною інформацією та консультуванням для школярів, студентів і військовослужбовців. У молодіжних центрах зайнятості, які підпорядковані біржі праці встановлено інформаційні термінали, які уможливлюють самостійний пошук вакансій як у регіоні, так і за його межами, інформацію про освітні заклади, тренінги, "дні відкритих дерей", а також юридичну і довідкову інформацію.

   Профорієнтаційна послуга має бути доступною, відповідати європейським та національним стандартам якості і надаватися не тільки в процесі прямого спілкування з кар'єрними радниками, педагогами в освітніх закладах чи при службі зайнятості, а й онлайн з використанням найпрогресивніших ІТ-технологій. Перспективи подальших досліджень у цьому напрямі будуть пов'язанні з вивченням передових практик надання он- лайн-послуг з професійної орієнтації як у державному, так і недержавному секторах.