Освітянам на замітку

                 Впровадження профільної освіти в Україні

   В Україні розпочато масштабну роботу щодо затвердження нових освітянських реформ. Ухвалено нові редакції законів України «Про вищу освіту», «Про наукову та науково-технічну діяльність»; готуються до розгляду проекти законів «Про освіту» та «Професійну освіту». Основними амбітними цілями реформування освіти є: 1) підвищення якості освіти та її наближення до потреб суспільства й осіб, які навчаються; 2) створення умов для функціонування різних типів освітніх закладів, що забезпечують якісну освіту; 3) децентралізація управління, оновлення керівництва; 4) залучення громадськості до підготовки рішень та моніторингу стану системи тощо. В рамках реформи планується запровадження інститутів незалежної професійної сертифікації, реформування системи атестації та підвищення кваліфікації педагогічних працівників; вдосконалення системи управління та фінансово-економічного механізму функціонування галузі; розширення використання сучасних технологій в управлінні освітою, організації освітнього процесу і контролі результатів навчання, зокрема запровадження зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на кожному освітньому рівні; вдосконалення структури системи загальної середньої освіти; запровадження 12-річної старшої профільної школи тощо.

Красняков, Євген (кандидат наук з державного управління; доцент; народний депутат України ІІ-ІІІ скликання; головний консультант секретаріату). 

 Реформування національної освіти в контексті гарантованого організаційно-фінансового забезпечення // Рідна школа : щомісячний науково-педагогічний журнал. - 2016. - № 5/6. - С. 19-24 

Анотація: Розглянуто питання реформування вітчизняної системи освіти з ухваленням нової редакції Закону України "Про освіту", який внесено на розгляд Верховної Ради України у повторному першому читанні. Особливу увагу приділено організаційним, фінансовим, нормативно-правовим аспектам, які постануть на шляху реалізації освітньої реформи, зокрема впровадження нової структури загальної середньої освіти, 12-річного терміну навчання та профільної старшої загальноосвітньої школи, збереження мережі малокомплектних шкіл тощо. Висловлено пропозиції щодо врахування викликів та подолання неузгодженостей на шляху здійснення освітньої реформи.

Повна загальна середня освіта в Україні є обов'язковою і здобувається в закладах освіти, а також в інших видах і формах, визначених законодавством.

Повна загальна середня освіта має три рівні освіти:

- початкова освіта тривалістю чотири роки, яка здобувається в початковій школі (закладі освіти І ступеня);

- базова середня освіта тривалістю п'ять років, яка здобувається в гімназії (закладі освіти II ступеня);

- профільна середня освіта тривалістю три роки, яка здобувається в ліцеї (закладі освіти III ступеня) або закладах професійної освіти.

Початкова школа, гімназія і ліцей можуть функціонувати як окремі юридичні особи, а також у складі навчально-виховного комплексу (як одна юридична особа), або у складі навчально-виховного об'єднання, що включає також дошкільні та/або позашкільні заклади освіти, кожен з яких зберігає статус юридичної особи.

Ліцеї функціонують, як правило, як самостійні юридичні особи, та можуть діяти у складі закладів вищої освіти.

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні починати здобуття початкової освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття ними початкової та базової середньої освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвивальним складником. Особливості здобуття такими особами повної загальної середньої освіти визначається спеціальним законом.

Здобуття профільної середньої освіти за академічними напрямами здійснюється у закладах освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти академічного спрямування (академічних ліцеях), у тому числі мистецького, військового, спортивного чи наукового спрямування, навчання в яких здійснюється за кошти державного та/або місцевих бюджетів.

Здобуття профільної середньої освіти за професійними напрямами здійснюється у закладах професійної освіти, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти одночасно з професійною підготовкою (за спеціальностями).

Заклади професійної освіти можуть також здійснювати підготовку фахівців за окремими професіями (спеціальностями) без здобуття повної загальної середньої освіти.

Перехідними положенням проекту закону передбачено поетапний перехід до 12-річного терміну навчання: «Навчання учнів за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти починається:

- для початкової освіти - з 1 вересня 2018 року;

- для базової середньої освіти - з 1 вересня 2022 року;

- для профільної середньої освіти - з 1 вересня 2018 року».

Водночас потрібно об'єктивно, неупереджено й відповідально поставитися до розроблення комплексу заходів щодо успішного втілення освітньої реформи в повсякденне життя. Враховуючи те, що освітня реформа має шанс на успіх лише тоді, коли її підтримують вчителі, директори шкіл, а також батьки, варто організувати та проводити цілеспрямовану інформаційну компанію щодо необхідності проведення реформи освітньої галузі, зокрема запровадження нової структури системи загальної середньої освіти, 12-річного терміну навчання та профільної старшої школи; доцільності проведення оптимізації мережі шкіл тощо.

Козлова, Н.  (заступник директора з навчально-виховної роботи; вчитель української мови та літератури). 

 Моніторинг якості навчання старшокласників - запорука підготовки до навчання у вищому навчальному закладі// Рідна школа : щомісячний науково-педагогічний журнал. - 2015. - № 3. - С. 21-23

Анотація: Аналізується сутність і завдання моніторингу в навчальних закладах. Звертається увага на проведення моніторингу в навчальних закладах нового типу з профільним навчанням. Розкриваються особливості моніторингу якості навчання старшокласників та визначаються умови підготовки учнів до подальшого навчання у вищому навчальному закладі.

   Криворізький природничо-науковий ліцей - навчальний заклад, що здійснює допрофільну й профільну підготовку учнів природничо-математичного напряму. Він виконує такі завдання в системі профільного навчання:

• виявлення здібностей учнів з метою їх орієнтації та мотивації на профіль навчання;

• сприяння розвитку в ліцеїстів глибоких знань, особливо з профільних дисциплін, і зміцнення їх саме в тій галузі, де випускники планують себе реалізувати;

• формування навичок самостійної пізнавальної діяльності, підготовка до вирішення задач різних рівнів складності;

• забезпечення розвитку критичного мислення, що дозволяє узагальнювати інформацію, творчо її переробляти, мати власну думку й уміти її відстоювати;

•                формування навичок самостійної пізнавальної діяльності, підготовка до вирішення задач різних рівнів складності;

• забезпечення розвитку критичного мислення, що дозволяє узагальнювати інформацію, творчо її переробляти, мати власну думку й уміти її відстоювати.

   Моніторинг якості знань, умінь і навичок учнів розпочинається з проведення та аналізу діагностичної контрольної роботи з предмету. Результати діагностичної контрольної роботи разом із учителем аналізуються, за необхідності використовуються таблиці і діаграми. Наступний етап - здійснення вчителем тривалих, регулярних вимірювань. Регулярність їх проведення дає змогу дослідити динаміку зміни показників якості засвоєння змісту освіти (за підсумками оцінювання з теми, проміжних контрольних робіт, підсумкових і директорських контрольних робіт), аналізувати помилки кожного учня й класу в цілому, і на цій підставі розробляти шляхи педагогічних корекційних дій та завдань для самоосвітньої діяльності кожного учня. Така робота склалася в певну систему: діагностична контрольна робота; перевірка завдань, виконаних самостійно влітку; попередній контроль знань; аналіз діагностичних робіт; повторення вивченого за минулий рік; контрольна робота з повторення вивченого; опанування нового матеріалу; тренувальні вправи; повторення матеріалу за попередні уроки; узагальнення та систематизація вивченого; контрольна робота з теми; аналіз контрольної роботи з теми; завдання для самоосвіти.

Отже, здійснюється не лише збирання, аналіз та узагальнення об'єктивних даних щодо рівня навчальних досягнень учнів, а й прогнозуються можливості їхнього подальшого розвитку та визначаються педагогічні шляхи вирішення проблем.

    Педагогічний колектив Криворізького природничо-наукового ліцею прагне створити для ліцеїстів таке середовище, в якому буде змога виявити свої сильні сторони й нейтралізувати слабші. Кожен учень, виконуючи завдання І (шкільного) етапу предметних олімпіад, перевіряє додатково свої сили, знання, а вчитель - відстежує рівень якості знань.

   Отже, моніторинг якості навчання старшокласників варто розглядати також і як моніторинг якості підготовки абітурієнтів до навчання у вищому навчальному закладі. Його результати засвідчують, що ті учні, які поєднують навчальний процес, участь в інтелектуальних конкурсах, конкурсах-захистах, олімпіадах, займаються самоосвітньою діяльністю, мають стійке бажання оволодіти програмою вищої школи, надалі успішно навчаються у вищих навчальних закладах.

Антоненко, Людмила (учитель англійської мови; вчитель-методист). 

Формування іншомовної комунікативної компетенції учнів в умовах профільної освіти// Рідна школа : щомісячний науково-педагогічний журнал. - 2014. - № 6. - С. 71-75

Анотація: Розглядається питання формування іншомовної компетенції учнів. Наголошується на важливості застосування сучасних технологій та методів навчання іноземних мов як чинників підвищення ефективності освітнього процесу в умовах профілізації навчання.

   Процес профільної підготовки носить причинно-наслідковий характер, у системі неперервної освіти цей процес стане більш ефективним і керованим, якщо будуть створені такі умови: послідовність, наступність та взаємозв'язок усіх етапів професійної підготовки; орієнтація освіти на модель особистості; формування мотиваційно-ціннісного ставлення до діяльності, озброєння учнів знаннями щодо соціально-професійних функцій, відповідними вміннями і навичками; забезпечення професійної компетентності й готовності до перманентної самоосвіти; виховання психологічної готовності та моральної відповідальності за свою діяльність і соціальне призначення; запровадження особистісно-діяльнісного підходу до практики підготовки спеціаліста; забезпечення тісної єдності і взаємозв'язку неперервної практики протягом усіх років навчання з теоретичною підготовкою, створення умов для прискорення професійної адаптації молодих спеціалістів.

   Профільне навчання іноземної мови передбачає поглиблене та професійно орієнтоване вивчення предмета. На його основі створюються сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів, здібностей, нахилів, мотивів і потреб учнів для формування чіткої орієнтації на певний вид майбутньої професійної діяльності, пов'язаної з іноземною мовою.

   Особливістю профільно орієнтованого навчання іноземної мови є те, що таке навчання не зводиться лише до того, щоб учні засвоїли певний «спеціалізований» варіант будь-якої іноземної мови. Мета такого освітнього процесу - формування в учнів комунікативної компетенції, тобто здатності й готовності здійснювати іншомовне міжособистісне спілкування з носіями мови на належному рівні, пізнавати культуру країни, мова якої вивчається, водночас активізуючи знання про культуру своєї країни і подаючи її засобами іноземної мови.

   Результати аналізу досліджень виявляють широкий спектр наукового пошуку в питаннях формування іншомовної комунікації в умовах профілізації навчання. Водночас вважаємо за доцільне з метою розвитку проблеми навести приклади з досвіду діяльності, орієнтованої на формування означеного явища (на матеріалі досвіду роботи гімназії №1 «Надія», м. Бердянськ).

   Місією гімназії №1 «Надія» як інноваційного навчального закладу є виховання компетентної особистості, яка б формувалася відповідно до запитів сучасного суспільства, усвідомлювала власну унікальність і неповторність, була впевнена в собі, мала визначені цілі, переконання, цінності та сприймала культурну різноманітність як норму співіснування у полікультурному просторі, спираючись на ґрунтовні знання іноземних мов.

Створена на базі гімназії система методичної роботи є результатом творчої співпраці адміністрації та педагогів, що забезпечує сприятливі передумови для розвитку творчих пошуків учителів, орієнтовані на формування іншомовної компетенції учнів.

   Організація профільного навчання передбачає, що всі методичні рішення вчителя, зокрема його організація, використання ІКТ, різних інноваційних прийомів, способів, вправ, мають проектуватися крізь призму особистості учня (його потреб, мотивів, здібностей, активності, інтелекту та інших індивідуально-психологічних особливостей). Цей підхід здійснюється як через зміст та форму нав- чально-мовних завдань, так і відповідний характер спілкування викладача з групою, позитивну мотивацію щодо навчального процесу та завдяки принципам послідовності й наступності.

   Під час вивчення іноземних мов у гімназії в умовах профілізації навчання доцільним та виправданим є використання «кейс-стаді», тобто навчання в імітованих ситуаціях. Особливістю цієї технології є те, що на різних етапах вчителями застосовується: дискусія, що забезпечує формування навичок із риторики, вміння аргументувати власні думки; «мозковий штурм», який спонукає аналізувати та синтезувати отриману інформацію; «стаття до газети», що змушує в скороченому вигляді зробити узагальнення щодо проведеної «кейс-стаді» та надати висновок-оцінку.

   Під час «кейс-стаді» учні отримують стійку позитивну мотивацію щодо навчальної діяльності завдяки емоційному та пізнавальному задоволенню в процесі кожного з етапів гри. Внаслідок уміло проведеної дискусії учні відкривають для себе не лише нові знання, удосконалюють комунікативні уміння, а й набувають уміння рефлексивного слухання. Вони отримують та засвоюють велику кількість інформації з прикладів конкретної професійної діяльності, що сприяє оволодінню знаннями та вміннями взаємодії з іншими; формуванню мотиваційної сфери особистості; розвитку педагогічних здібностей та необхідних рис особистості; виявленню творчих здібностей; умінню оперативно реагувати на певні ситуації, управляти ними, передбачати перебіг подальших подій; сприяє формуванню позитивного ставлення щодо особистісно орієнтованого підходу в освіті та подальшій професійній діяльності.

Барановська, Олена (кандидат педагогічних наук; старший науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН України). 

Зміст предметів гуманітарного циклу в профільній школі: шляхи оптимізації / О. Барановська // Українська мова і література в школі : Науково-методичний журнал. - К. : Інститут педагогіки АПН України, 2014. - №5. - С. 47-51

Анотація: Присвячено аналізу моживостей фундаменталізації та гуманітаризації навчання в умовах модернізації освіти. 

   Досвід вітчизняних і зарубіжних фахівців показує, що одним із пріоритетних напрямів розвитку освіти у всьому світі, головних стратегій підвищення її якості є фундаменталізація, яка відображає найважливіші базові знання й уміння, що дають можливість надалі випускнику спиратися на них у виконанні своєї професійної діяльності. Підвищення рівня фундаментальності освіти зумовлене необхідністю орієнтації на оволодіння глибинними, сутнісними підставами й зв'язками між різноманітними процесами навколишнього світу, з розвитком його інтелектуального потенціалу.

   Гуманітарна освіта — навчально-виховний процес викладання-освоєння гуманітарних дисциплін, головними серед яких є історичні, філософські, політологічні, культурологічні, філологічні, українознавчі, психо- лого-педагогічні, правознавчі. Загальною метою вивчення таким чином зорієнтованих предметів гуманітарного циклу має стати формування необхідного комплексу знань із проблем розвитку людини, її взаємовідносин із соціальним і природним середовищем, вивчення їх має допомагати молодій людині пізнати етапи суспільної історії, осмислити феномен культури, сенс власного буття та існування людства. Врешті соціогуманітарний цикл навчальних предметів має бути націлений на формування в учнів такої соціальної картини світу, яка б сприяла їхній адаптації до сучасного суспільства З огляду на викладене вище, можна зробити висновок, що реформування змісту загальноосвітньої підготовки в напрямі його гуманізацй й гуманітаризації повинно здійснюватися на основі:

1. Формування гуманітарного мислення, опанування рідної, державної та іноземної мов.

2. Прилучення до літератури, музики, образотворчого мистецтва, надбань народної творчості, здобутків української й світової культури.

3. Осмислення історичних фактів, подій і явищ, різноманітності шляхів людського розвитку.

4. Формування світоглядної, правової, моральної, політичної, художньо-естетичної, економічної, екологічної культур.

5. Утвердження пріоритетів здорового способу життя людини.

6. Відображення у змісті історичної освіти закономірностей історичного розвитку, широке вивчення україно(народо)знавства, етнічної історії та етногенези українців, інших народів України.

7. Забезпечення естетичного розвитку особистості, оволодіння цінностями й знаннями в галузях мистецтв.

8. Формування ціннісно-смислових орієнтацій учнів, починаючи з ранньої родинної освіти.

   З метою визначення стану інформованості вчителів та учнів старших класів щодо питання фундамен- талізації освіти, зокрема гуманітарних предметів; наповненості програм із навчальних предметів гуманітарного циклу, відповідності їх сучасним досягненням і вимогам; чинників, що можуть зміцнити позиції сучасної школи, здійснено анкетування вчителів та учнів старшої ланки школи шкіл м. Києва.

Вважають, що у програмах є деякі речі, які можна видалити без шкоди для викладання, втратили актуальність, не мають виховної цінності зазначили 57 і 36 % респондентів відповідно.

   Факт, що програми містять спірні для вивчення учнями певного віку матеріали зазначили 28,7 % учителів, 14,3 % мають сумніви з цього приводу; старшокласники вважають таким чином відповідно 4 та 32 %.

Програми вважають перевантаженими 14,3 % учителів та 12 % учнів, 20 % мають сумніви.

Тому навчально-виховний процес навчальних закладів на сучасному етапі має зазнати відповідних змін, а саме в напрямі фундаменталізації гуманітарних предметів: тематична й змістова різноманітність гуманітарних курсів; гармонізація процентного співвідношення гуманітарних та природничих предметів; пріоритети гуманітарної освіти в цілому, а саме пріоритетний розвиток загальнокультурних компонентів в змісті освіти, який спрямований на формування осо- бистісної зрілості учнів.

   Причиною таких думок вчителів та учнів може бути те, що протягом тривалого часу зміст програм та підручників з української літератури не зазнавали суттєвих змін у плані перегляду творів, що вивчаються учнями старших класів. Крім того, немає суттєвої різниці між програмами з цього предмета в профільній школі. Особливо це відчутно в практиці роботи шкіл. У класах фізико-мате- матичного профілю немає потреби для вивчення багатьох тем з літератури, особливо літературознавчого характеру. Багато з них можна вивчати оглядово в руслі певного відрізку часу.

   Крім того, існує думка, яку ми підтримуємо, що сучасний світ потребує позитивного сприйняття дійсності, діяльнісного підходу до життя. І тому наповненість змісту програм та підручників з української літератури викликає занепокоєння.

  Твори багатьох письменників, що представлені для вивчення, мають відверто негативний зміст, наповненийтакими явищами, як життя у бідності, революційний рух, насильство, вбивства, бунтарство, тероризм, зґвалтування, важке життя жінок у безправних умовах, діти-байстрюки та багато іншого. Твори, що вивчаються більше націлені на те, щоб продемонструвати учням історію тогочасної дійсності, яку ці твори закономірно відображають. Це, звичайно, потрібно, але загальна спрямованість програм і підручників повинна бути змінена й націлена на виховання активного, позитивного, дієздатного громадянина суспільства. Для цього зміст має бути скорочений у деяких частинах й доповнений творами позитивного спрямування. Теж саме стосується і зарубіжної літератури.

   Фундаменталізація змісту предметів гуманітарного циклу має полягати насамперед не в збільшенні змістового навантаження предмета (не поглибленні й розширенні знань), а в оптимізаціі цього змісту, переструктуруванні його складників, вилучення зайвої інформаціі й творів, що втратили виховний вплив, додавання сучасного змісту, що важливий нині в суспільстві, варіативний підхід до змісту у різних регіонах тощо.

   Отже, головними аспектами трансформації змісту навчання в напрямі фундаменталізації й гуманізації, на які потрібно спрямувати увагу, є:

1) зміна підходів до змістового наповнення програм і підручників із літератури — з історично-хронологічного до позитивно-діяльнісного;

2) оптимізація змісту, переструктурування його складників;

3) скорочення вивчення частини творів, оглядове вивчення деякої частини, введення нових сучасних творів гуманістичного, позитивного спрямування;

4) загальна емоційна забарвленість творів, що входять у програму для певного класу (морально-психологічне навантаження, а не тільки історичне та ідеологічне);

5) диференційований підхід до наповненості програм і підручників із літератури для різних профілів;

6) варіативний підхід до змісту навчання гуманітарних предметів у різних регіонах;

7) заохочення (рейтингове оцінювання) для учнів, які читатимуть твори в повному обсязі в порівнянні з тими, що читатимуть у скороченому вигляді.

Пахомова, Мілана (старший викладач кафедри менеджменту освіти та психології Донецького ОІППО). 

Формування математичної компетенції старшокласників в умовах освітнього округу// Рідна школа : щомісячний науково-педагогічний журнал. - 2013. - № 7. - С. 73-76

Анотація: Обґрунтовано необхідність активізації діяльності освітніх округів в сучасних умовах, розкрито значення профільної освіти в межах освітнього округу, проаналізовано найефективніші форми та методи навчання математики у профільному класі, представлено бачення вчителем-предметником мети навчання.

   Система регіональної освіти потребує подальшого розвитку шляхом створення освітніх округів, а в їхніх умовах - профільного навчання, що, безсумнівно, є засобом індивідуалізації та диференціації розвитку особистості з урахуванням нахилів і здібностей усіх учасників навчально-виховного процесу відповідно до їхнього професійного самовизначення.

   Розв'язанню нагальних проблем надання освітніх послуг, на нашу думку, сприяє організація освітніх округів, завдяки яким у межах адміністративно- територіальних одиниць добровільно об'єдналися навчальні заклади системи дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної та вищої освіти, що спрямовують свою діяльність на створення умов для забезпечення освітніх потреб громадян.

   Основними напрямами діяльності освітнього округу визначено: налагодження зв'язків між всіма ланками освіти (загальноосвітньою, дошкільною, позашкільною, професійною та вищою) округу для забезпечення якісної неперервної освіти; систематична профорієнтаційна робота з майбутніми випускниками та їхніми батьками, допомога фахівців у виборі профілю навчання; стимулювання професійного зростання вчителів, формування ключових компетентностей учнів - особистостей, готових до подальшого життєвого самовизначення, перспективного розвитку у динамічних соціально-економічних умовах; створення засад для гармонійної єдності в навчально-виховному процесі заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я дітей і мотивації навчання. Пріоритетними завданнями округу, відповідно до Положення про освітні округи, визначено організацію допрофільної підготовки і профільного навчання, розвиток творчих здібностей, нахилів, обдарувань дітей, впровадження сучасних освітніх технологій тощо.

   З огляду на те, що профільне навчання - це диференційоване навчання відповідно до освітніх потреб старшокласників, зумовлених орієнтацією на майбутню професію, воно забезпечує організацію навчання, за якого одна або дві освітні галузі вивчаються глибше і ширше, аніж це передбачено складовою змісту загальної середньої освіти. Цьому сприяє збільшення кількості навчальних годин, відведених типовим навчальним планом на вивчення групи відповідних предметів галузі (профільні загальноосвітні предмети), а також уведення додаткових (нових) предметів та курсів за рахунок годин варіативної частини Базового навчального плану. Добір методів навчання у профільній школі, спирається на врахування індивідуальних особливостей розвитку старшокласників. Важливо також враховувати мотиви їхніх зацікавлень. Як уже зазначалося, проблема вибору профілю навчання є однією з найактуальніших. Учні здійснюють його часто інтуїтивно, під впливом випадкових факторів. Про це свідчить, зокрема аналіз мотивації вибору профілю учнів математичного класу. Серед 29 школярів свідомий вибір здійснили 16 (55%), «метод виключення» використали 2 (7%), вибір батьків вплинув на 5 (17%), вибір друзів - 6 (21%). Як бачимо, не можна вважати, що вибір профілю був чітко усвідомленим.

   В умовах, коли зростає значення фундаментальних знань, використання яких можливе у будь-якій сфері, посилюється пріоритет індивідуалізації, інтенсифікації, комп'ютеризації навчання, збільшується обсяг самостійної роботи старшокласників і використання нових форм і методів навчання, які стимулюють розвиток їхніх творчих здібностей, потребують удосконалення підходи до організації навчально-виховного процесу у профільній школі. А це означає, що сучасний учитель, який працює у профільному класі, повинен досконало знати свій предмет, володіти різноманітними методичними засобами та прийомами, спираючись на психолого-педагогічні знання, налаштовувати учнівський колектив на успішну діяльність.

Фундаменталізація змісту навчання - стратегічний напрям розвитку освіти ХХІ століття // Рідна школа : щомісячний науково-педагогічний журнал. - 2012. - № 4/5. - С. 73-74. 

Анотація: Про проведення науково-практичного семінару "Сучасні тенденції формування змісту освіти в умовах профільного навчання".

В сучасних умовахзнання потрібні не самі по собі, а для розв'язання важливих ж и т т є в и х проблем. Тобто необхідність засвоєння знань пов'язується із здатністю їх компетентного використання в процесі діяльності. Найбільш цінними для особистості і обов'язковими для опанування нею є фундаментальні теоретичні положення, які визначають розуміння світу в цілому (наукова картина світу) і конкретної дійсності зокрема. Водночас, як зазначають дослідники, зокрема М.І. Бурда, до рангу фундаментальних не варто включати ті наукові поняття, які залишилися в освіті з часів посиленого, необдуманого начинення її змісту невиправдано великою кількістю спеціальних понять з основ наук. Знання, які не мають конкретного призначення і введені до змісту освіти «про всяк випадок», є застарілими та другорядними. Саме вони здебільшого і перевантажують зміст навчання.

   Розкриваючи тему фундаменталізації змісту гуманітарних предметів у старшій школі в умовах профільного навчання, Олена Барановська, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник лабораторії дидактики Інституту педагогіки НАПН України, розглянула поняття фундаментальних знань, визначивши, що такими можна вважати будь-які знання, які становлять основу, «фундамент» певного предмета, дають змогу постійно здобувати нові знання, забезпечують формування ключових компетентностей учня тощо. Для кожного профілю має бути визначений відповідний перелік дисциплін у циклі фундаментальної підготовки. Гуманітаризація освіти передбачає насамперед підвищення статусу гуманітарних і суспільних навчальних предметів із ґрунтовним переглядом їх змістового наповнення.

   Василь Кизенко, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник лабораторії дидактики Інституту педагогіки НАПН України, зазначив, що навчання за будь-яким профілем має забезпечити передусім широку й достатню загальноосвітню підготовку школярів. Досягти збалансованості між загальноосвітньою і власне профільною спрямованістю навчання покликана раціональна система навчальних предметів і курсів, яка охоплює: 1) групу загальноосвітніх навчальних предметів, що вивчаються в обсязі і на рівні, визначеному Державним стандартом загальної середньої освіти; 2) групу загальноосвітніх навчальних предметів, безпосередньо пов'язаних із відповідним профілем. Навчальні предмети першої групи називаються базовими, другої- профільними, а рівні їх вивчення відповідно базовим і профільним. Разом вони формують множину навчальних предметів, які визначені Державним стандартом для реалізації інваріантної складової змісту навчання в старшій школі; 3) курси за вибором, що є тим основним педагогічним засобом, який забезпечує варіативність навчання в старшій школі, його особистісну спрямованість і дає можливість певною мірою нівелювати суперечність між єдиними державними вимогами до загальноосвітньої підготовки старшокласників і їх індивідуальними інтересами, нахилами та потребами.

   Проведене дослідження не вичерпує означеної проблеми, однак дає змогу окреслити перспективу подальшого її розроблення, а саме визначення особливостей процесу профілізації навчання з урахуванням особистісних можливостей та особливостей учнів на уроках іноземної мови.