Освітянам на замітку

 

                                              Харчування школярів

    Відомо, що здоров'я людини залежить зокрема від якості харчування в дитячому віці. Розумова і фізична напруженість у школі супроводжується енерговитратами, поповнення яких забезпечують різні чинники, зокрема й раціональне харчування. Будь-яке відхилення від законів раціонального харчування призводить до порушення здоров'я, тому треба постійно дбати про належний рівень організації харчування учнів, їхнього фізичного розвитку, збереження здоров'я,

Гетьман, Валентина (вчителька початкових класів; спеціаліст вищої категорії; вчитель-методист). 

 Яка вона, корисна їжа? / В. Гетьман // Початкова школа : Щомісячний науково-методичний журнал. - 2020. - N 5/6. - С. 46-49

Анотація: Презентовано груповий проект з основ здоров’я та навчання грамоти, метою якого є навчити учнів дбайливого ставлення до свого організму, зокрема основ правильного харчування, виховати відповідальність за власне здоров’я. Школярі мають дізнатися про корисні продукти і вплив здорового харчування на організм.

   Харчування - один із найважливіших факторів здоров'я людини і її правильного фізичного розвитку. їжа, потрапляючи в організм, виконує безліч важливих функцій. Насамперед - це джерело енергії, за рахунок якої ми живемо, здійснюємо розумову, рухову активність, підтримуємо постійну температуру тіла, синтезуємо нові речовини. Саме тому важливо знати, як правильно харчуватися.

   Необхідно навчитися дбайливо та з повагою ставитися до свого організму, визначити вплив окремих продуктів харчування на організм людини, навчитися правильно харчуватись. Ознайомитися з тими продуктами, які корисно їсти дітям. Ця проблема є актульною, тому що забезпечення високого рівня здоров'я, збільшення тривалості життя, збереження працездатності людини залежить від харчування. Воно має бути здоровим, раціональним (розумним). Універсальних здорових режимів харчування не існує. Для кожної людини воно специфічне. При цьому варто враховувати індивідуальні особливості обміну речовин, стать, вік, характер праці.

   В усі часи люди піклувалися про своє здоров'я, винаходили все нові і нові ліки від хвороб та способи зміцнити свій організм і залишатися бадьорими на довгі роки. Людина завжди поверталася до важливості харчування для збереження здоров'я. Ця тема завжди була і буде актуальною.

   Завдання проекту:

1) розкрити значення здорового харчування дітей;

2) поглибити знання дітей про корисні для організму продукти харчування;

3) розширити словничок назв корисних продуктів;

4) залучити учнів та їхні родини до творчої та пошукової діяльності;

5) виховувати бережне ставлення до свого здоров'я, відповідальність за здоров'я інших.

Обґрунтування доцільності теми проекту:

-показати значення здорової їжі в житті дитини; формувати в дітей відповідальність за своє здоров'я;

-пропагувати серед дітей вживання корисної їжі як один із факторів здорового способу життя людини.

   Ділі в статті подається презентація проекту.

 

Коноваленко, А. С. (кандидат економічних наук; доцент; доцент кафедри маркетингу). 

 Культурні чинники макромаркетингового середовища ринку продуктів харчування для дітей / А. С. Коноваленко // Економіка та держава : міжнародний науково-практичний журнал. - 2020. - № 2. - С. 57-61

Анотація: Здійснено огляд основних тенденцій у сфері харчування населення України, що обумовлюють зміну культури харчування дітей шкільного віку. Визначено ключові культурні чинники макромаркетингового середовища ринку продуктів харчування для дітей

   Споживачі висувають все більш високі умови до якості продуктів харчування для дітей, які відповідали б віковим особливостям дитячого організму. Це відбувалось паралельно із зростанням вимог населення щодо якості дитячого харчування. Для батьків ціна перестала бути вирішальним чинником, поступившись місцем таким факторам, як склад продукту, безпечність споживання, відповідність віковим особливостям організму, гіпоалергійність, натуральність складників, харчова цінність, збагаченість продуктів вітамінами та мінеральними речовинами. Тож зростання вимог населення щодо харчування дітей шкільного віку та прагнення батьків забезпечити дітей якісним харчуванням набиратиме масштабів.

   Культурні норми суспільства через вплив соціальних інститутів та родини формують у дитини сприйняття їжі не тільки як матеріалу для забезпечення життєдіяльності, а й як джерела задоволення та засобу подолання тривожності. Таким чином формується специфічне психологічне ставлення дитини до тих чи інших продуктів споживання. 

   Дефіцит часу часто призводить до викривлення харчових звичок дітей та погіршенню стану здоров'я. Стратегія здорової харчової поведінки дітей має бути сформована, у першу чергу, у родинному колі, адже організація харчування в домашніх умовах безпосередньо впливає на рівень здоров'я дітей. Формуванню здорового способу життя дітей сприяє володіння батьками необхідними відомостями щодо раціонального харчування, впливу речовин, з яких складається їжа, на життєдіяльність організму дитини, наявність у батьків знань щодо норм розвитку організму, збереження здоров'я, забезпечення високої розумової і фізичної працездатності дітей. Головним у вихованні здорового способу харчування є вміння бути взірцем для дітей, дотримання спільної родинної стратегії, створення атмосфери активного, здорового та раціонального способу житті.

   Сфера виробництва продуктів харчування для дітей та підлітків має велике значення та є складовою ринку дитячих товарів. Тож врахування українськими виробниками уподобань населення має стати фактором досягнення більш високого рівня задоволення споживчих очікувань та фактором посилення конкурентоспроможності вітчизняних виробників

Культура споживання їжі населенням в Україні змінювалась багаторазово. Тривалий час на теренах України у період Радянського минулого та роки становлення української державності населення відчувало дефіцит звичайних продуктів харчування, тож було складно говорити про культуру харчування, а тим більше про уподобання українців відвідувати заклади громадського харчування. На сьогодні ж час від часу харчування за межами дому та відвідування закладів громадського харчування стало традиційним для більшості українських родин та стає культурною нормою. Відвідання поколінням Z, підлітками, кафе стає традиційним способом спілкування та проведення вільного часу.

   Позначається на культурі споживання їжі й прискорення темпів життя. Експерти зазначають, що в Україні сьогодні спостерігається тенденція збільшення чисельності закладів громадського харчування категорій "street-food", "fast food", "to go". На прикладі організації масового споживання Дж. Рітцер у своїй праці "Макдональдизація суспільства" розкриває процес раціоналізації суспільного життя.

Однак науковець застерігає, що прагнення раціональності може призвести до негативних культурних наслідків та, навіть, загрожувати здоров'ю.

   Певний дисонанс виникає на основі того, що паралельно з прискоренням харчування набуває масштабів тенденція популяризації здорової їжі, правильного харчування, свідомого вибору продуктів харчування у відповідності до потреб організму, заміна жирів тваринного походження на рослинні, збереження корисних речовин в ході термічної обробки, споживання натуральних продуктів, контроль складу продуктів харчування та якість інгредієнтів. У зв'язку з поширенням інформатизації суспільства збільшується освітній рівень споживачів.

   Спостерігається поширення популярності споживання органічних продуктів харчування та обговорення впливу від харчування ними на стан здоров'я людини.   Вітчизняні споживачі проявляють все більшу зацікавленість у придбанні екологічних, "здорових" продуктів харчування, що спонукає українських виробників харчової промисловості та заклади громадського харчування підвищувати якість.   

   Досягти таких зрушень можливо за рахунок дослідження світового досвіду виробництва корисних продуктів, використання високоякісної сировини, впровадження інноваційних технологій виробництва. Водночас є необхідність брати до уваги цінові очікування українських споживачів, рівень платоспроможності населення, формувати ефективну маркетингову комунікаційну політику.

   Змінюється не тільки культура повсякденного харчування, відбуваються зміни й у традиціях святкування українців. На свята українці все рідше збирають за родинним колом та накривають столи вдома, частіше вони обирають заклади громадського харчування, що підвищує попит на банкетні меню, послуги кейтерингу, аренди приміщень для зустрічі із гостями тощо.

   Дітей шкільного віку слід розглядати, як окремий ринковий сегмент із специфічними потребами, доцільною є розробка "здорових" продуктів харчування для цієї категорії споживачів.

Денисюк, Л.  (директор). 

 Організація харчування дітей у навчальному закладі// Завуч (Шкільний світ) : газета для заступників директорів середніх навчальних закладів. - 2016. - № 7. -спецвипуск : рис., табл. 

Анотація: Автори діляться досвідом організації харчування у своєму навчальному закладі - Верхняцькому НВК «ЗОШ I-III ст. №1-ліцей», Христинівський р-н, Черкаська обл..

Організація харчування учнів у навчальному закладі — це одна зі складових навчально-виховного процесу. Збереження здоров'я дитини та її фізичний розвиток мають бути пріоритетними завданнями школи. Основне завдання школи — створення системи збереження здоров'я учнів в умовах загальноосвітньої школи.

Кредо діяльності школи:«Здорова дитина — щаслива родина — багата країна».

   Питання харчування учнів контролює адміністрація навчального закладу. Зокрема, питання харчування учнів регламентується в статуті навчального закладу, у правилах внутрішньошкільного трудового розпорядку. Щорічно це питання розглядається на засіданнях педагогічної ради, на нарадах при директорові.

   Обов'язки відповідального за харчування учнів:

• Координація роботи медичного персоналу щодо харчування учнів;

• складання графіка харчування учнів;

• визначення кількості учнів, які потребують гарячого харчування;

• участь у бракеражі готової продукції (за відсутності медпрацівника);

• контроль за додержанням учнями правил особистої гігієни і вживанням рекомендованих страв;

• контроль за звітністю відповідальних осіб;

• складання і перевірка списків дітей пільгових категорій, яким надається безкоштовне харчування;

• перевірка документації щодо харчування учнів за кожний день (обід).

  Медичний персонал повинен контролювати:

• профілактичні медичні огляди дітей;

• режим і якість харчування;

• дотримання вимог санітарно-епідеміологічних правил і норм;

• заходи щодо проведення профілактичної й поточної дезінфекцій.

   Запровадження державно-громадської моделі управління.

   Однією з важливих умов, яка допоможе підвищити результативність управлінської діяльності керівника щодо організації харчування, є запровадження державно-громадської моделі управління. У Верхняцькому НВК на високому рівні працює батьківське самоврядування, діяльність якого спрямована на захист законних інтересів дітей, допомогу педагогічному колективу в реалізації завдань освіти, поліпшення іміджу НВК. Залучення до управлінських процесів широкого загалу педагогічної громадськості, батьків, громадських організацій дає позитивний результат.

   Питання організації харчування дітей залишається одним із найактуальніших ще й тому, що сучасне навчання потребує високого розумового і фізичного навантаження й супроводжується значними енерговитратами. Діти, відвідуючи основні заняття, гуртки, секції, факультативи, нерідко перебувають у школі по 6-7 годин, а учні 1-4 класів - групі продовженого дня. Усе це зумовлює підвищену потребу учнів у здоровому, збалансованому харчуванні. На активну діяльність дітей впливає правильна організація й дотримання режиму харчування.

Санітарно-гігієнічні вимоги до організації харчування дітей у системі суспільного виховання, навчання й оздоровлення визначаються санітарними правилами й нормами, інструкціями до об'єктів громадського харчування, затвердженими МОЗ України й узгодженими з Міністерством юстиції.

Учнів класів забезпечують вітамінізованими напоями, соками, стерилізованим молоком із розрахунку 200 мл на одного учня та хлібобулочними виробами або глазурованим чи вівсяним печивом вагою 25 г. Не рекомендується замість харчування видавати учням (або їхнім батькам) грошову компенсацію.

Денисюк, Л.  (директор). 

 Оцінювання організації харчування дітей у навчальному

закладі // Завуч (Шкільний світ) : газета для заступників директорів середніх навчальних закладів. - 2016. - № 7. -спецвипуск : рис., табл. 

Анотація: Автори діляться досвідом організації харчування у своєму навчальному закладі - Верхняцькому НВК «ЗОШ I-III ст. №1-ліцей», Христинівський р-н, Черкаська обл..

   Оріентовна схема оцінювання організації харчування дітей у навчальному

закладі:

(1) Наявність господарчої зони на земельній ділянці закладу, її устаткування та обладнання.

(2) Склад, площа й санітарний стан приміщень харчоблока в будівлі закладу, набір і стан технологічного обладнання і його відповідність технологічному процесу, урахування температурного режиму, кількість і справність холодильного устаткування.

(3)  Набір, умови зберігання й маркування кухонного інвентарю, кухонного й столового посуду.

(4) Відповідність умов зберігання продуктів, що швидко псуються, термінам реалізації.

(5) Відповідність рецептури й технології приготування страв, наявність технологічних карт для них.

(6) Проведення вітамінізації їжі.

(7) Наявність затвердженого орієнтовного меню, фактичне його виконання: різноманітність, сумісність, відсутність заборонених страв.

(8) Умови і якість миття кухонного й столового посуду, забезпеченість мийними засобами,

іна схема

гарячою водою. Відповідність гігієнічним вимогам режиму обробки посуду.

(9) Здійснення медичним працівником контролю за організацією харчування в закладі.

(10) Відбір та умови зберігання добової проби.

(11)  Санітарний стан приміщення (поточне й генеральне прибирання), збереження й маркування інвентарю для прибирання. Заходи для боротьби з гризунами й комахами. Умови збору й збереження харчових відходів.

(12)  Особиста гігієна співробітників харчоблока, наявність особистих медичних книжок із результатами попередніх і періодичних медичних оглядів і даних про здачу санітарного мінімуму.

(13)  Культура прийому їжі (стан посуду, сервірування столу, наявність серветок, уміння дітей користуватися столовими приборами, особиста гігієна дітей перед і після прийому їжі).

(14) Показники здоров'я дітей за фізичним розвитком, розподілом на групи здоров'я,  патологічною ураженістю, загальною  захворюваністю в динаміці одного року й харчовим статусом.

Оцінювання ефективності медико-профілактичних заходів щодо організації харчування у навчальному закладі.

   Заклади оцінюють за динамікою показників здоров'я дітей (за результатами профілактичних оглядів і поточного спостереження).

Комплексне оцінювання стану здоров'я дитячого колективу:

-Загальна захворюваність (рівень і структура);

-Гостра захворюваність (рівень і структура);

-Відсоток дітей, які часто хворіють; 

-Індекс здоров'я;

-Відсоток дітей із хронічними захворюваннями (структура);

-Відсоток дітей із низьким рівнем фізичного розвитку;

-Відсоток дітей із дисгармонійним морфологічним розвитком за рахунок надлишку чи дефіциту маси тіла;

-Відсоток дітей, які потребують корекції харчування.

   Визначенням харчового статусу людини займаються підрозділи МОЗ України.

Вивчення харчового статусу людини чи організованого колективу з однаковим фізичним, емоційним навантаженням і загальним харчуванням дає змогу об'єктивно оцінити це харчування і своєчасно виявити зумовлені порушення здоров'я та захворювання (енергетично-білкову, вітамінну, макро-, мікроелементну недостатність тощо).

   Для визначення харчового статусу вивчають та оцінюють фактичне харчування. Результати такої оцінки дають змогу визначити його адекватність за кількісним і якісним складом. Недостатній або надмірний види харчового статусу потребують поглибленого обстеження дитини для визначення причин такого порушення й відповідної його корекції.

   Отже, своєчасна гігієнічна діагностика умов, які можуть викликати захворювання або інші зміни в організмі в результаті порушень в організації харчування, забезпечить формування повноцінного здоров'я дітей і безпечність їхнього життя.

Харчовий статус визначають співвідношенням маси тіла з віком, статтю, статурою людини, біохімічними показники обміну речовин, наявністю ознак аліментарних та аліментарно зумовлених розладів і захворювань.

Денисюк, Л.  (директор). 

 Санітарно-гігієнічні вимоги до харчування дітей у навчальному закладі // Завуч (Шкільний світ) : газета для заступників директорів середніх навчальних закладів. - 2016. - № 7. -спецвипуск : рис., табл. 

Анотація: Автори діляться досвідом організації харчування у своєму навчальному закладі - Верхняцькому НВК «ЗОШ I-III ст. №1-ліцей», Христинівський р-н, Черкаська обл.

   Земельна ділянка.

   Безпечність і впорядкованість закладу розпочинається із земельної ділянки. Насамперед на її території має бути господарча зона, яка повинна мати самостійний в'їзд із вулиці й зручний зв'язок із харчоблоком у будівлі закладу.   За умови достатньої площі ділянки до складу господарської зони можуть входити город і фруктовий сад (здебільшого в сільській місцевості).

Також на господарчій зоні має бути обладнано майданчик із твердим покриттям для збору сміття й харчових відходів, де встановлюють окремі промарковані контейнери з кришками.

   Харчоблок.

   У вчальному закладі передбачають наявність харчоблока, який працює на сировині чи напівфабрикатах. Він має знаходитися на першому поверсі. Забороняється розміщувати виробничі приміщення й комори для збереження харчових продуктів (сухих і сипучих) у підвальних і напівпідвальних приміщеннях.

Не дозволяється розміщувати кухню під приміщеннями групових, спалень, навчальних класів і кабінетів.

У виробничих приміщеннях харчоблока не допускається розміщення світильників над плитами, технологічним устаткуванням, столами для обробки продуктів. Освітлювальні прилади мають бути з арматурою для захисту.

   Режим прибирання у приміщенні харчоблока:

— щоденно: миття підлоги, витирання пилу й павутиння, протирання радіаторів та підвіконь;

— щотижня: із використанням мииних засобів проводять миття стін, освітлювальної арматури, очистку скла від пилу, кіптяви тощо;

— один раз на місяць: генеральне прибирання з наступною дезінфекцією всіх приміщень, устаткування й інвентарю.

   У приміщеннях харчоблока проводять санітарно-профілактичні заходи щодо боротьби з мухами, тарганами,   гризунами, а у разі, якщо вони є — знищення за допомогою хімічних препаратів, дозволених МОЗ України.

   Вода.

   Заклади для дітей мають бути забезпечені доброякісною питною водою. Водозабезпечення й каналізація мають бути централізованими. За відсутності цього вибір і устаткування місцевих систем водозабезпечення й каналізування допускається лише за наявності санітарно- епідеміологічного висновку.

   Устаткування, обладнання й утримання харчоблоків.

   Устаткування, обладнання й утримання харчоблоків має відповідати санітарним правилам і нормам з організації громадського харчування, виготовлення, збереження й термінів реалізації харчових продуктів і продовольчої сировини та типовій інструкції з охорони праці під час роботи в харчоблоці.

Технологічне устаткування, інвентар, посуд, тару виготовляють із матеріалів, які мають санітарно-епідемічний висновок і маркуються для сирих і готових продуктів.

   Під час роботи обов'язково слід дотримуватися поточності технологічного процесу, а також виключати можливість контакту сирих продуктів і готових до вживання.

   Далі розглядаються устаткування для приготування їжі, холодильники, столи для обробки харчових продуктів, дошки й ножі, санітарно-гігіснічні заходи для обробки устаткування, столовий і чайний посуд, поводження з харчовими відходами, режим прийому їжі, як складають меню-вимогу встановленого зразка, заходи для  профілактики гіповітамінозів та інше.

Денисюк, Л.  (директор). 

  Гігієнічні вимоги до технологічного процесу приготування страв // Завуч (Шкільний світ) : газета для заступників директорів середніх навчальних закладів. - 2016. - № 7. -спецвипуск : рис., табл. 

Анотація: Автори діляться досвідом організації харчування у своєму навчальному закладі - Верхняцькому НВК «ЗОШ I-III ст. №1-ліцей», Христинівський р-н, Черкаська обл.

   Розглядаються гігієнічні вимоги до технологічного процесу приготування страв:

-котлет, виробів з м'яса або рибного фаршу; 

  - других страви з вареного м'яса (курей) чи з подрібненого м'яса;

-яець, омлетів;

-сосисок й варених ковбас;

-макаронних виробів й рису; 

-сирних запіканок; 

-Кефірів, ряжанок та інших кисломолочних продуктів.

   В ендемічних за йодом районах використовують йодовану кухонну сіль згідно з вимогами державних стандартів.

   Приготування салатів сирих овочів попереднього врожаю допускається лише до березня поточного року.

   Для запобігання виникненню та поширенню харчових отруєнь.

   Забороняється використовувати залишки від попереднього прийому їжі та їжу, приготовану напередодні.

Не допускається виготовлення ряжанки, квасу, сиру та інших кисломолочних продуктів, а також млинців із м'ясом або сиром із непастеризованого молока, макаронів по-флотськи, макаронів із рубленим яйцем, зельцу, яєчні, кондитерських виробів із кремом, кремів, морсів, форшмаків із оселедців, виробів у фритюрі, холодцю, паштетів, заливних страв (м'ясних і рибних).

   Категорично забороняється використання грибів, фляжного (бочкового) молока без кип'ятіння, фляжного сиру й сметани, консервованого зеленого горошку без термічної обробки, кров'яних і ліверних ковбас, яєць і м'яса водоплавної птиці, риби й м'яса, що не пройшли ветеринарний контроль, консервованих продуктів домашнього приготування в герметичних упаковках; консервів у банках із порушенням герметичності, з іржею, деформованих і без етикеток; крупи, борошна, сухофруктів забруднених різними домішками й заражені амбарними шкідниками.

   Не дозволяється використовувати:

• кулінарні жири;

• закусочні консерви: мариновані овочі й фрукти (огірки, томати, сливи, яблука);

• спеції, гострі страви, харчові добавки штучного походження (синтетичні ароматизатори й барвники), жуйки, чипси тощо;

• вершкове масло жирністю менш ніж 72 %;

• копченості.

   Далі розглядається асортимент основних продуктів, які використовуються для харчування дітей та підлітків у організованих колективах, Продукти харчування, нерекомендовані для організованого харчування дітей:, вимоги особистої гігієни, санітарних норм і правил безпеки життєдіяльності для працівників харчоблоку.

   Обов'язкова документація, яка знаходиться в їдальні:

• бракеражний журнал готової продукції;

• бракеражний журнал сирої продукції;

• картки-розкладки продуктів харчування відповідно до нормативних збірників 

• меню-вимога;

• план організації й контролю шкільного харчування, також ведеться інша відповідна документація;

інструкції з охорони праці для працівників харчоблока.

Денисюк, Л.  (директор). 

Заходи та форми просвітницьої роботи з учнями, учителями та батьками щодо правильного харчування і здорового способу життя // Завуч (Шкільний світ) : газета для заступників директорів середніх навчальних закладів. - 2016. - № 7. -спецвипуск : рис., табл. 

Анотація: Автори діляться досвідом організації харчування у своєму навчальному закладі - Верхняцькому НВК «ЗОШ I-III ст. №1-ліцей», Христинівський р-н, Черкаська обл.

   Розглядаються заходи та форми просвітницьої роботи з учнями, учителями та батьками щодо правильного харчування і здорового способу життя:

- Бесіди, лекції: «Правильне харчування», «Правила здорового харчування», «Корисна та шкідлива їжа», «Про тебе», «Що ми їмо».

- Години спілкування: «Шкідливі звички, чи Життя у своє задоволення», «Про важливість дотримання особистої гігієни», «Корисна їжа — здорова дитина», «Гаряче харчування — запорука нашого здоров'я», «Смачного!», «Секрети здоров'я», «Гігієна в їдальні», «Правила поведінки в їдальні», «Звідки беруться хвороби».

- Лекторій «Ти і твоє здоров'я».

- Конкурси малюнків: «Ми за здоровий спосіб життя», «Здорова та корисна їжа».

- Конкурс агітбригад за здоровий спосіб життя «Коли здоров'я є в людини, здоров'ям сяє Україна».

- Конференція для учнів 9-11 класів «Ми обираємо здоровий спосіб життя».

- Анкетування учнів «Ваше здоров'я у власних руках».

   Заходи до Всесвітнього дня здоров'я.

Екскурсії на хлібозавод тощо.

Рекреації та стенди: «Школа сприяння здоров'ю», «Санбюлетень».

Газети: «Ми», «Реп'яшок», бюлетені, плакати.

Консультаційний центр «Скринька довіри».

Із метою розповсюдження досвіду організації харчування в навчальному закладі вчителі НВК видали посібники: • «Менеджмент харчування в навчальних закладах»; «Школа здоров'я і життєтворчості». Окремі статті друкувалися в журналі «Школа», газеті «Завуч» («Шкільний світ»)

   Далі розглядаються інструкція з охорони праці для працівників харчоблоку (кухарів та техпрацівників кухні, правила техніки безпеки перед початком роботи, під час роботи, заборони на обов’язки кухарів, правила техніки безпеки в аварійних ситуаціях.

Островерх, Олександр (методист РМК відділу освіти; учитель). 

 Поняття про галогени. Основи безпеки харчування : бінарний урок у 8-му класі з хімії та основ здоров'я // Хімія (Шкільний світ) : учбово-методичне видання. - 2016. - № 11. - С. 4-11. 

Анотація: Розширено уявлення дітей про корисну для здоров'я їжу; охарактеризовано захисні реакції організму людини; продовжено формування вміння розпізнавати ознаки харчового отруєння та хвороби, що з цим пов'язані.

 

Мета бінарного уроку з хімії та основ здоров'я:

• розвивати вміння дотримуватися здорового способу життя, будувати алгоритм першої допомоги у випадку отруєнь та кишкових інфекцій;

• виховувати відповідальне ставлення до власного здоров'я;

• дати учням поняття про галогени, місце галогенів у періодичній системі хімічних елементів, біоелементи (мікроелементи);

• охарактеризувати фізико-хімічні властивості галогенів залежно від будови атома;

• пояснити дітям важливість здійснення профілактики щодо виникнення йододефіцитних захворювань.

Спеціалісти з гігієни харчування на основі досліджень для збереження здоров'я рекомендують:

• вибирати їжу за кількістю, якістю, різноманітністю відповідно до потреб;

• стежити за масою тіла;

• відмовлятися від шкідливих звичок;

• підвищувати фізичну активність;

• вживати свіжі продукти;

• перевіряти продукти харчування на вміст шкідливих речовин. _

   Під час купівлі продуктів слід уважно вивчати символи, нанесені на упаковку. Існують три категорії одного й того ж продукту:

- для внутрішнього споживання (в індустріально розвинених країнах);

- для експорту в інші розвинені країни;

- для вивезення в малорозвинені країни, зокрема й Україну. До цієї категорії належить 80% продуктів харчування, цигарок, напоїв, а також 90% медикаментів. На таких продуктах проставляється спеціальне маркування, яке вказує, що товар виготовлений із використанням шкідливих для здоров'я консервантів.

   Більшість їжі, яку ми вживаємо, складається з речовин, спеціально доданих у неї перед уживанням. Якщо в продукті харчування містяться різноманітні добавки, для інформації про ці компоненти використовуються компонентні знаки: застосовують літеру «Е» із цифровим кодом.

   Для того щоб добути природні харчові добавки, наприклад із рослин, необхідно ці рослини виростити, захистити від шкідників, зібрати листя, плоди або квіти, подрібнити їх, екстрагувати потрібні речовини. Це досить тривалий і затратний процес. Для виробника значно дешевше використовувати синтетичні харчові добавки.

   За допомогою різноманітних харчових добавок виробники навчилися перетворювати сою, крохмаль і воду на ковбасні вироби, магазинну сметану — на домашню (15%), маргарин — на вершкове масло, а звичайні сухарі — на чорну ікру.

   Деякі харчові добавки нешкідливі. Але досить великий набір харчових добавок, особливо синтетичних, може бути небезпечним для здоров'я.

   Канцерогенні: Е131, Е142, Е153, Е210, Е217, Е219, Е230, Е240, Е249, Е252, Е280, Е283, Е954.

   Небезпечні: Е102, Е110, Е120, Е-24, Е127, Е129, Е155, Е180, Е201, Е220, Е221, Е222, Е223, Е224, Е228, Е233, Е242, Е270, Е400, Е401, Е402, Е403, Е404, Е405, Е501, Е502, Е503.

   Дуже небезпечні: Е123, Е510, Е513, Е527, Е620, Е636, Е637.

   Заборонені: Е103, Е105, Е111.-Е121, Е123, Е125, Е126, Е152, Е952.

Е110 — жовтий «сонячний захід». Може викликати алергію, нудоту.

Е122 — азорубін (кармуазин). Може викликати алергію.

Е123 — амарант. Викликає вади розвитку плода, призводить до накопичення вапна в нирках.

Е127 — еритрозин. Може викликати гіпер- активність щитовидної залози.

Е132 — індигокармін. Може викликати нудоту, підвищення тиску, алергію.

Е200 — сорбінова кислота. Може викликати шкірні реакції.

Е210 — бензойна кислота. Потенційний канцероген. Може провокувати напади астми.

Е211 — натрій бензоат. Потенційний канцероген.

Е216 — Е217 — солі бензойної кислоти. Імовірно, канцерогени.

Е220 — сурфур діоксид. Викликає подразнення шлунково-кишкового тракту.

Е221 —натрій сульфіт. Руйнує вітамін В (тіамін) та Н (біотин). Може провокувати напади астми й ниркову недостатність.

Е249 — калій нітрит. Можливо, канцероген. Заборонений у дитячому харчуванні.

Е251 — натрій нітрат. В організмі перетворюється на канцероген.

Е450 — пірофосфати. Надмірне вживання загрожує остеопорозом і появою каменів у нирках.

Е621 —натрій глутамат. Якщо перевищити норму і вкинути в чашку з локшиною кілька пакетиків приправи — можна отруїтися.

Е622 — калій глутамат. Найпоширеніша «фастфуд- на» добавка, якою нерідко отруюються при переїданні.

Е954 — аспартам. Може викликати приступи мігрені, висипи на шкірі, погіршення мозкової діяльності.

   Особливо небезпечні деякі харчові добавки для дітей. Так, чимало видів печива містить стабілізатор Е450, що знижує здатність до концентрації уваги в дітей і викликає в них гі'перактивність. Карамель із шоколадним наповнювачем підфарбовують небезпечним для здоров'я барвником Е110, який надає цукеркам золотистого кольору і викликає в дітей невмотивовану нервову збудливість. Велику кількість добавок містять деякі види морозива. Не слід захоплюватись і картопляними чипсами, зерновими пластівцями, хрусткими хлібцями, бісквітами, у яких багато акриламіду, що стимулює утворення ракових клітин. Майже в усіх сухариках, чипсах, бульйонних кубиках міститься натрій глутамат Е621, що є підсилювачем смаку. Ця добавка негативно впливає на зір, провокуючи глаукому.

   Наші діти обожнюють жувальну гумку, але до її складу входить амінокислота фенілаланін. Особливо це небезпечно для дітей, а також для блакитнооких, світлошкірих і світловолосих людей. У їхньому організмі занадто мало ферментів, здатних розщепити і перетворити фенілаланін, тому він перетворюється на надлишок адреналіну і токсичних речовин. Це загрожує уповільненням росту, порушенням розвитку нервової системи і навіть олігофренією.

   Здорове харчування передбачає вживання так званих фізіологічно функціональних продуктів, що містять корисні для здоров'я людини інгредієнти, здатні підвищувати опірність організму до захворювань, поліпшувати фізіологічні функції, забезпечувати активне довголіття, і мають становити основу нормального (повсякденного) раціону харчування широкого кола споживачів. Нині основними функціональними інгредієнтами визнано харчові волокна, вітаміни (А, В, групи В тощо), мінеральні речовини (переважно кальцій і залізо), мікроелементи, полі- ненасичені жирні кислоти, антиоксиданти (аскорбінова кислота, каротин, токоферол), олігосахариди (як субстрат для корисних бактерій), біфідобактерії, природним джерелом яких є фрукти та овочі. Згідно з теорією збалансованого й адекватного харчування, плодоовочеві продукти мають становити не менше третини денного раціону. Фактичне споживання фруктів та овочів в Україні не перевищує 50% фізіологічної норми.

    Правильне харчування — основа здоров'я людини. їжа, яку ми споживаємо, забезпечує розвиток і постійно відновлює клітини організму, є джерелом енергії, яку наш організм втрачає не лише під час фізичних навантажень, а й у стані спокою. Продукти харчування — це регулятори обмінних процесів. Обмін речовин, що впливає на життєдіяльність людини, прямо залежить від харчування.