Освітянам на замітку

Вища школа

---

Матеріали за темами:
 
          Інноваційні технології у процесі викладання англійської мови у вищій школі

      На сьогоднішній день, англійська мова є глобально вживаним явищем практично в усіх галузях діяльності людини: науці, техніці, бізнесі, економіці. Цей факт є причиною того, що на сьогоднішній день викладання української мови вважається найважливішим пріоритетом освітнього процесу . Такий стан створює необхідність, того, що система освіти повинна реагувати на розвиток технологічних і наукових досягнень у сфері викладання англійської мови.

Семенов, Ю. 
    Інноваційний зміст навчання та культура вивчення іноземної мови // Молодий вчений : науковий журнал. - 2020. - № 10. - С. 158-161
Анотація: Аналізуються шляхи як поєднувати лексичний аспект, граматику, стиль з мистецтвом,  автентичною літературою, обговоренні фактів в вільній дружній атмосфері, які мають великий вплив на громадську та індивідуальну думку, розвиваючи природній словниковий запас.

   Освоєння іноземної мови - це копіткий та тривалий процес, який важко переоцінити в сучасному світі. Форми навчання забезпечують підготовку студентів в широких напрямках в сфері науки, техніки, мистецтва, соціального розвитку, природи, географії та інших. Необхідно визначити інноваційний характер шляхів поєднання роботи в аудиторії з автентичним матеріалом та мистецтвом, яке відображає цей матеріал наживо, в реальному житті та дає змогу розвинути творчі здібності учнів, відчути особливості стилю мови та розвинути мовленнєві навички.
    Задача викладача створити на занятті атмосферу дружньої та вільної обстановки, щоб студенти могли продемонструвати свої творчі здібності та знання, отримані на попередніх заняттях чи після перегляду постановки театральних п’єс, авторами яких є письменники, мову яких вони вивчають.
Шедевром світової класики є відома всім трагедія У. Шекспіра «Ромео і Джульєтта», яка не втрачає своєї актуальності в наші дні.
   Театральні рольові ігри після відвідування театру підштовхують студентів не використовувати прості відповіді, надихає студентів модернізувати відповіді та мислити більш точними словами, використовуючи ідіоми в різних ситуаціях. Широко сприймається те, що бесіди англійською мовою дуже важливі для лінгвістичного розвитку студентів.
   Яка користь в використанні рольової гри та обговоренні вистави?
Це спонукає виступаючого думати з позиції двох сторін аргументу, підвищувати впевненість при говорінні, тому що студенти грають, а це їм цікаво.
  Бесіди на англійській мові, які широко визнаються в методиці, повинні бути з’єднані не тільки з лексичним матеріалом, граматикою, фонетикою, але також з мистецтвом для загального світогляду, театральної творчості в рольових іграх, здібності показати свою діяльність впевнено на уявній сцені з аудиторією глядачів в дружній атмосфері, з вільним володінням мови на основі враження від спектаклю, вивчення авторської презентації, вивчення автентичного матеріалу. Така робота допомагає студентам провести наукове дослідження походження ідіом, сленгу, синонімів та обговорити словниковий вибір англійської мови з метою розширення свого словника.
   Вивчення іноземної мови, а саме англійської, складає багатогранний, складний та одночасно цікавий процес.
   Цей процес включає в собі декілька аспектів:
1.     Мовленнєвий, який забезпечує знання структури англійської мови в сфері граматики, правил та особливостей фонетики, лексичного навантаження мови та способів її перекладу на рідну мову і навпаки.
2.     Психологічний, що виявляє емоційний стан та готовність студента до вивчення іноземної мови, його цілеспрямованість та прагнення досягти позитивних результатів.
3.     Загальноосвітній аспект знайомить студентів з історією виникнення англійської мови з країнами, де спілкуються на цій мові, навичками та традиціями англомовного населення.
4.     Країнознавчий аспект досліджує, систематизує, узагальнює дані про природу, населення, внутрішні просторові відмінності країни. На сучасному етапі країнознавчі дослідження мають переважно природно-історичне та соціально- економічне спрямування.
5.    Культурно освітній аспект являє собою найбільш особливий та яскравий, розкриває характер мистецтва, літератури та ідеї винаходу шляхів, ознайомлення студентів із видатними драматургами, письменниками англомовних країн, розвитком театрального та образотворчого сучасного та стародавнього мистецтва.
   Це все сприяє стрімкому розвитку знань та вмінь практичного та теоретичного застосування мови, веде до вільного володіння мовою та забезпечує високий рівень її удосконалення, мовленнєвої компетенції та загальноосвітніх знань, що роблять молоду людину більш обізнаною на різних рівнях нашого життя.
   Цікавим методом заохочення студентів до вивчення іноземної мови, зацікавлення тематикою драматургії англійських письменників, показу іншої сторони вивчення англійської мови являє собою театр, що розкриває дух того часу та виявляє різні стилі при перекладі на рідну мову англомовної драматургії.
   Походи до театру, зустріч з видатними акторами сучасності та їх вміння перевтілюватись в героїв іншої країни та часу, доторкнутись до прекрасного, отримати знання що до драматургії мови, яку вивчають, познати історію та відчути дух того часу ведуть до більш поглибленого відчуття мови та рис її відродження та змін.

Шевченко М.Ю. (Донбаський державний педагогічний університет)
Застосування інноваційних технологій  у процесі викладання англійської мови у вищій школі //Молодий вчений: науковий журнал .- 2020 .- № 12 .-С. 356-358
Анотація: Розглянуто питання ролі інноваційних технологій в процесі підвищення мовних навичок англійської мови студентів вищої школи. Різні методи з використанням технологій з поліпшення чотирьох мовних навичок були детально розглянуті та охарактеризовані. Автором наголошено на тому, що  інноваційні  технології  є  невід'ємною  частиною  процесу  викладання  і  вивчення  англійської  мови. Інноваційні  технології  стали  невід'ємною  частиною  процесу  викладання  і  вивчення  англійської  мови.

   Вони допомагають студентам за коротший час оволодіти потрібними навичками для вільного використання англійської мови, а саме: навички аудіювання, читання, письма та комунікації. З огляду на всю важливість інноваційних технологій, слід зазначити, що центральне місце у процесі викладання займає особистість вчителя, який обирає, оцінює і впроваджує нові технології. Таким чином, технології допомагають викладачеві вирішити велику кількість технічних питань, зробити урок цікавішим, але технології
не можуть замінити викладача повністю
   У зв'язку з розвитком інноваційних процесів та інноваційної діяльності, на початку XXI століття, з'являється теорія освітньої інноватики, як наука про нововведення, у якій розкривається «суттєвий зміст ключових понять даної теорії, таких як педагогічна інновація, освітня інновація, інноваційний освітній проект, інноваційна освітня діяльність, інноваційний навчальний заклад та ін.; умови здійснення інноваційної освітньої діяльності; параметри, показники та критерії оцінки педагогічних інновацій; принципи відбору педагогічно доцільних освітніх інновацій».
   З появою нових технологій та інновацій у галузі освіти, процес викладання англійської мови у вищій школі зазнав змін у методології, методах і стилях викладання. Використання нових технологій у процесі викладання англійської мови є особливо важливим явищем для розвитку макролінгвістичних навичок. Технічні засоби дозволяють поєднувати усні і письмові форми нових лексичних одиниць за допомогою автентичних аудіо матеріалів, а також закріпити їх у процесі візуалізації, використовуючи проектори, відеоматеріали і т.п. Такі технології переносять «зовнішній світ» у клас і роблять процес викладання ефективнішим.
   Таким чином, ми можемо зробити висновок, що інноваційні та освітні процеси є неподільними один від одного. Сучасна система освіти спрямована на максимальне використання інноваційних технічних засобів, щоб зробити процес навчання найефективнішим. Особливо цей процес важливий для викладання англійської мови. Технологічні засоби, у першу чергу, слугують опорою для самого викладача.
    У процесі впровадження інновацій, а також використання нових технологій, дуже важливу роль відіграє особистість безпосередньо викладача. Для того, щоб отримати максимальний ефект від використання нових технологій в процесі викладання англійської мови, викладач повинен пам'ятати про те, що технологічні засоби — це тільки доповнення до уроку, але вони не можуть повністю замінити його особистість. В умовах різноманітності інновацій і технологій у процесі освіти, важливим елементом є їх ретельний відбір і оцінка, бо застосування всіх інноваційних технологічних засобів у процесі викладання англійської мови є недоцільним і неможливим.
   Тільки після ретельного розгляду переваг і недоліків застосування певних технологічних засобів, вони можуть бути застосовані у процесі викладання мови. Отже, викладач повинен дотримуватися наступних критеріїв:
—     стратегія викладання повинна відповідати рівню знань студентів;
—     представлення матеріалу має бути чітким, точним і лаконічним;
 освітні матеріали повинні відповідати достатньому для розуміння рівню складності для студентів;
—    технологічні засоби повинні виконувати виключно освітні функції (мотивація, надання інформації), але не бути відволікаючим від освітнього процесу елементом;
—     освітній матеріал повинен пройти попередню перевірку викладачем на відсутність граматичних і орфографічних помилок;
—     матеріали повинні бути актуальними і цікавими для студентів .
   Основним завданням викладання англійської мови є розвиток 4 основних навичок: аудіювання, читання, комунікації та письма. Розглянемо окремо роль кожного навику і технологій, які можуть бути застосовані для їх розвитку та удосконалення.
1.     Аудіювання (прослуховування тексту).
Аудіювання визначається як процес визначення та розуміння мови. Цей процес містить у собі розуміння та сприйняття інтонації мовця, граматичних конструкцій, лексики і розуміння загального змісту тексту. Студент повинен бути здатним поєднувати ці компоненти одночасно. Аудіювання розглядається як обов'язковий навик для вивчення англійської мови.. Існує безліч технологій для підвищення навичок аудіювання, а саме:
—     використання комп'ютерів;
—     телебачення (перегляд ТВ програм і прослуховування радіо);
—     використання CD плеєрів, касетних магнітофонів і т.п.
2.     Читання.
Читання є процесом розуміння письмового тексту учнем. Це важливий навик, який залежить від словникового запасу і загальних знань учня.
У процесі читання текстів англійською мовою, студент може поліпшити свій словниковий запас, а також отримати нову інформацію, ідеї, які допоможуть значно підвищити загальний інтелект і знання студента.
Технології для розвитку навичок читання:
—     використання комп'ютерних програм для читання текстів;
—    мультимедійні технології;
—     використання інтернет ресурсів;
—     використання електронних словників.
3.     Комунікаційні навички.
До інноваційних технологій, які сприяють розвитку комунікаційних навичок, належать:
—    інтернет онлайн конференції;
—     використання програм для записування і відтворення голосу;
—     програми для онлайн спілкування
4. Письмо.
Процес написання тексту може бути одним з найважчих для студентів, які вивчають англійську мову, так як вони повинні виконувати такі завдання як: генерування ідей, досконале використання граматики та лексики. До технічних засобів поліпшення навичок письма належать:
—     використання комп'ютерів;
—     написання e-mail листів;
—     текстовий інтернет чат.
   Проаналізовані нами аспекти використання інноваційних технологій у процесі викладання української мови дають можливість нам стверджувати, що з розвитком технологій, їх включення у процес навчання англійської мови стало обов'язковим.

Сабадош Ю.Г. (Вінницький національний технічний університет)
Упровадження інноваційних технологій вивчення англійської мови майбутніми фахівцями галузі знань інформаційні технології// Молодий вчений   - 2022 - № 1 (101)  - С. 74-77
Анотація: Інноваційні підходи до організації та проведення навчальних занять з англійської мови на основі  використання  цифрових  технологій  передбачають  розвиток  змісту  та  організаційно-методичних форм навчання.

   Сучасному суспільству необхідні не просто висококваліфіковані фахівці, здатні вирішувати виробничі проблеми, а професіонали готові до інноваційної діяльності, які мають потенціал постійного професійного саморозвитку в світі, що динамічно змінюється. Це означає, що і процес навчання необхідно кардинально змінити, перетворивши здобувачів вищої освіти із пасивних об'єктів навчання на активних суб'єктів, здатних самостій¬но набувати необхідні знання та ефективно організовувати свою самоосвітню діяльність і після закінчення закладу вищої освіти.
   Класичні (традиційні) підходи до вивчення англійської мови майбутніми фахівцями галузі знань інформаційні технології, що застосовувалися впродовж довгого часу як самостійні методики, в умовах інтенсивної інформатизації освіти, впровадження онлайн, змішаних та гібридних технологій навчання втрачають свою актуальність. Нині значно зросло інформаційне навантаження, що ускладнює засвоєння нового матеріалу, призводить до змін в організації освітнього процесу, удосконалення методів подання мовних знань та контролю якості підготовки, розроблення та впровадження інноваційних технологій в освітній процес.
   Існуючі традиції у вивченні іноземної мови, коли методика навчання англійської мови, передбачала вивчення мови як звичайної навчальної дисципліни, з акцентом на знання граматики і словникового запасу, і з незначною потребою або взагалі без потреби розглядати мову як засіб активного спілкування або як життєвий навик була актуальною впродовж тривалого часу. Такий підхід, підкріплений академічними традиціями вивчення англійської мови в університетах, нині не є ані актуальним, ані достатнім, особливо в умовах онлайн та змішаного навчання.
    Оскільки зростає інформаційне навантаження на студентів, ускладнюється засвоєння матеріалу майбутніми ІТ фахівцями, змінюється культура освіти, удосконалюються методи подання мовного матеріалу та контролю індивідуального прогресу. Тому нині є актуальною проблема розроблення та впровадження інноваційних технологій навчання англійської мови майбутніми ІТ фахівцями.
    До педагогічного досвіду щодо інноваційних педагогічних технологій вивчення англійської мови майбутніми ІТ фахівцями відносимо:
- неімітаційні (лекція (проблемна, пошукова, інтерактивна, бінарна, лекція-візуалізація, лекція-діалог, лекція-консультація, лекція- прес-конференція, лекція-провокація); семінар; консультація, групова консультація; проблемна бесіда; мозкова атака; дискусії (групова, перехресна, тематична, прогресивна, вільноплаваюча дискусія; засідання експертної групи; дебати; дискусія-змагання; круглий стіл; методи «запитання — відповідь», «лабіринту», «обговорення в півголоса», естафета; симпозіум; синдикат; судове засідання; навчальна суперечка-діалог; форум-обговорення); науково-дослідна робота; конференція; аналіз; майстерня; опитування експертів; структурно-логічні (задачні) технології навчання; навчання з комп’ютерною підтримкою (CALL); методи сценарію (storyline method), симуляції, каруселі тощо), застосування яких забезпечує формування дидактико-комунікатив- ного середовища, розширення теренів співпраці, суб’єктно-смислового спілкування, рефлексії та самореалізації на рівні «викладач — студент», «студент — студент» під час розв’язання навчально професійних завдань;
- імітаційні неігрові (аналіз конкретних ситуацій; імітаційні вправи; груповий та індивіду альний тренінг; квести; кейс-технологія; мозкова атака; синектика; ситуаційні методи; ситуаційний аналіз; контекстне, розвивальне, дослідницьке навчання тощо) під час впровадження яких здійснюється імітація професійно-рольових і просторово-часових умов, що забезпечують реалізацію особистісних функцій майбутніх ІТ фахівців у професійних ситуаціях;
- імітаційні ігрові (організаційно-діяльні, пошуково-апробаційні, проблемно-орієнтовані ділові та рольові ігри; ігрові заняття на машинних моделях та проектування; ігрове проектування; методи групових пазлів, навчальних станцій; «контурні» ділові ігри та моделювання ситуацій) застосування яких дозволяє урізноманітнити освітній процес, зорганізувати роботу за допомогою включення професійно зорієнтованих вправ і завдань, які сприяють розвитку творчого потенціалу студентів, розширенню їхнього кругозору, стимуляції критичного мислення, самостійності та креативності;
- тренінгові (груповий тренінг, заняття з елементами тренінгу), що є системою дій із відпрацювання певних алгоритмів майбутньої професійної діяльності та способів розв’язання професійних завдань у процесі навчання, дає можливість майбутнім ІТ фахівцям продемонструвати творчі здібності (використовуючи одержані знання у лексиці, граматиці тощо), навчитися висловлювати свою думку, аргументувати її, а також прислухатися до думки інших;
    На основі застосування цифрових технологій (метод програмованого навчання, методи з використанням веб технологій, онлайн, офлайн чи змішаних форматів навчання), що зреалізовуються в системі «викладач — комп’ютер — студент» за допомогою прикладних програм різних видів. Також у процесі навчання можуть використовуватися завдання що включають відео з вивчення англійської мови, роботу в інтернеті, онлайн інструменти перекладу, вивчення англійської мови за допомогою цифрового оповідання, електронної книги, мультфільму чи фільму, а також низка курсів та ресурсів із вивчення англійської мови майбутніми ІТ фахівцями, наприклад такі як: Підручники «English for Information Technology» by Pearson Longman» («Англійська мова для інформаційних технологій» Пірсона Лонгмана).
   Хмарна програма «FluentU» (FluentU - вивчення англійської мови ІТ фахівцями) містить відео, аудіо, стенограми із інтерактивними субтитрами, картками та іншими інструментами, що дозволяє вивчати англійську так, як на ній говорять у реальному житті. Програма містить різноманітний контент із популярних ток-шоу, музичних відео, рекламних роликів, трейлерів та документальних фільмів про природу, які перетворюються на персоналізовані уроки за рахунок відстеження словникового запасу та інтелектуального підбору прикладів та відео на основі вже вивчених слів.
   Досліджуючи впровадження інноваційних технологій вивчення англійської мови майбутніми фахівцями галузі знань інформаційні технології вважаємо, що методика їхньої реалізації відрізняється від загальних курсів англійської мови оскільки вони розробляються для задоволення специфічних потреб здобувачів вищої освіти, пов'язані за змістом з майбутньою професійною діяльністю, ґрунтуються на використанні автентичних документів, складних текстів, матеріалів та спеціалізованої термінології, що стосуються широкого спектру тем ІТ галузі (безпека інформації, графічний інтерфейс, створення сайтів, настроювання серверів тощо).
   Крім того у студентів є можливість розвивати свої Soft-skills (комунікативні навички задля спілкування з іноземними колегами та клієнтами без перекладача, ведення ділового листування; уміння виступати публічно задля представлення своїх ідей та презентацій, минулих проектів; навички роботи в команді; лідерські та особисті якості тощо).


Лесик Г.В. (Національний авіаційний університет
Використання мікротекстів на початковому етапі навчання іноземців// Молодий вчений: науковий журнал .- 2022 .- № 4.1 .- С. 31-34
Анотація: У статті розглянуто теоретико-практичні аспекти навчання граматики української мови як іноземної на початковому етапі навчання, продемонстровано застосування мікротекстів та проаналізовано ефективність їх використання в курсі української мови як іноземної для іноземних слухачів нефіло-логічних спеціальностей.

    Інтеграція нашої країни до світової спільноти, розширення міжнародних контактів та залучення іноземних громадян до навчання в Україні сприяли підвищенню інтересу до вивчення іноземцями української мови. Це ставить нові завдання перед викладачами української мови як іноземної, щоб знайти ефективніші методи навчання та адаптації іноземних громадян, які планують здобувати фахову освіту в Україні, до успішного навчання та комфортного проживання.
   Концепція мовної освіти іноземців у ВНЗ України тощо, які фіксували увагу викладача на питаннях українськомовної підготовки іноземних громадян на підготовчих факультетах/відділеннях в єдності трьох напрямів: комунікативного (мета — комунікативна компетенція), адаптаційного (мета — адаптація до реалій і завдань життєдіяльності в іншомовному середовищі) та загальнонаукового (мета — загаль- нонаукова/ професійна компетенція).
    У Типовій програмі для підготовчих факультетів/ відділень у нефілологічних закладах вищої освіти визначено головні завдання викладання української мови як іноземної:
1.    формувати в іноземних студентів комунікативно-мовленнєву, лінгвістичну, дискурсивну, соціокультурну та діяльнісну компетентності;
2.     навчити студентів комунікативно виправдано користуватися різноманітними засобами української мови та здійснювати іншомовну комунікацію на основі практичного засвоєння основних мовних і мовленнєвих понять, норм української літературної мови, культури спілкування;
3.     створювати і розвивати позитивну мотивацію до навчальної діяльності іноземних студентів й активізувати пізнавальні інтереси, розвивати креативні здібності;
4.     формувати духовний світ, цілісні світоглядні уявлення, загальнолюдські орієнтири та виховувати повагу до країни, мова якої вивчається.
5.    На підготовчому відділенні навчання української мови як іноземної (початковий етап) у процесі реалізації комунікативних завдань та досягнення мети спілкування іноземний слухач має опанувати такі мовленнєві дії:
6.     ставити запитання й відповідати на них;
7.     повідомляти про особу, предмет, факт чи подію, наявність або відсутність предмета чи особи;
8.     вказувати на якість, належність предмета, подію, дію, час і місце дії, її причину;
9.     вступати в комунікацію, знайомитися з будь- ким, представлятися або представляти іншу особу, вітатися, прощатися, звертатися до будь-кого, дякувати, відповідати на подяку, використовувати формули ввічливості, уміти перепросити;
10.     висловлювати бажання, прохання, запрошення, пропозицію, згоду або незгоду, відмову.
    Мовна підготовка іноземних громадян полягає в послідовній комунікативній організації навчального процесу. У викладанні української мови як іноземної стають у нагоді інтерактивні методи викладання дисципліни. «Інтерактивне навчання (від анг. Inter — взаємний, act — діяти) — це спеціальна форма організації навчальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету — створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень/студент відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність».

Мовчан Л.Г., Рябошапка О.В. Комунальний заклад вищої освіти ; Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж)
Білінгвальна взаємодія як передумова плюрилінгвальної компетентності студентів-філологів// Молодий вчений: науковий журнал .- 2022 .- № 4.1 .- С. 47-51
Анотація:  Розглядаються питання формування плюрилінгвальної компетентності студентів іноземної філології шляхом вивчення двох іноземних мов. Автори вивчають принципи взаємодії двох мов, їх  взаємний  вплив,  форми  двомовності  та  двомовного  навчання.  Узагальнено  концепт  «білінгвізм»  як практику поперемінного використання двох мов, а тих, хто нею користується, визначає як двомовних осіб.

    Проблема вивчення двох і більше іноземних мов не нова. Вона проходить червоною ниткою через основні документи Ради Європи та Європейського Союзу, які окреслюють мовну політику та засади іншомовної освіти в ЄС. Отже, Рада Європи постійно акцентує увагу на вивченні іноземних мов, сприяння двомовності та плю- рилінгвізму, що обумовлюється політичними та соціоекономічними змінами, що відбуваються у європейській спільноті протягом останніх десятиріч. До цих змін насамперед належить збільшення мобільності робочих кадрів, яка може забезпечуватися лише оволодінням європейцями однією і більше європейськими мовами, що надає їм кращі можливості як для навчання, так і працевлаштування.
      Білінгвізм або двомовність є наслідком контактів між кількома мовами. Уперше термін «мовні контакти» згадує У. Вайнрайх. Міжмовні контакти здебільшого призводять до виникнення білінгвізму — досить поширене явище в багатьох країнах світу, що залежить від специфіки мовного взаємоконтактування. У сучасному мовознавстві існує значна кількість визначень понять білінгвізму як загальноприйняте визначення двомовності, або білінгвізму. Л. Масенко подає трактування американського лінгвіста У. Вайнрайха, двомовністю називає практику поперемінного використання двох мов, а тих, хто нею користується, визначає як двомовних осіб.
Як свідчить дослідження, білінгвізм набуває все більшого поширення в Європі, яка вже давно окреслила стратегію розвитку плюрилінгвізму серед своїх громадян.
    Тут слід розмежувати поняття мультилінгвізму та плюрилінгвізму, які часто ототожнюються. У Загальноєвропейських Рекомендаціях з мовної освіти: навчання, викладання, оцінювання мультилінгвізм розглядається як багатомовність, вживання декількох мов на території однієї держави або співдружності держав, яким є Євросоюз. «Плюрилінгвізм» передбачає формування комунікативної компетенції із взаємодією мовних знань у процесі розширення індивідуального мовного досвіду особистості в різних культурних аспектах. Зауважимо, що мультилінгвізм і плюрилінгвізм є взаємодоповнюючими поняттями, а мультилінгвізм слугує своєрідною засадою плюрилінгвізму, адже саме мультилінгвальне суспільство найбільш мотивує своїх громадян до вивчення іноземних мов.
   Як засвідчує наше дослідження, мовна політика Ради Європи ґрунтується на засадах мультилінгвізму та всіляко сприяє розвиткові плюрилінгвізму, що обумовлено самим контекстом мультилінгвальної Європи. Тому оволодіння двома іноземними мовами стало орієнтиром освітньої стратегіє ЄС, який докладає значних зусиль до підвищення якості освіти своїх громадян, забезпечуючи їхню мобільність, започатковуючи спільні освітні проекти, сприяючи обмінові інформацією та спонукаючи до навчання протягом життя. Мови слугують формувальним чинником у цій діяльності, оскільки плюрилінгвальні громадяни мають значні переваги у використанні цих можливостей, створених інтегрованою Європою.
    Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: навчання, викладання, оцінювання вказують на шляхи сприяння розвиткові «плюрилінгвізму», а саме:
•    заохочення європейських громадян до вивчення кількох іноземних мов, як засобом повсякденного спілкування, а також стимулювання в них потягу до вивчення нових іноземних мов протягом життя;
•     збільшення кількості іноземних мов, що вивчаються в навчальних закладах;
•     створення сприятливих умов для навчання нефілологічних предметів (наприклад, історії, географії, математики) засобами іноземних мов;
•     широке застосування сучасних комунікативних та інформаційних технологій у навчанні.
   Оскільки білінгвізм є першою сходинкою до розвитку плюрилінгвізму, то варто розглядати його як специфічний стан суспільного життя, за якого спостерігається й визначається факт функціонування, співіснування двох мов у межах однієї держави. Державний білінгвізм — різновид білінгвізму, за якого населення певної країни послуговується двома мовами, які визнані в цій країні офіційними.
    Україна, як європейська держава, також у ході складного історичного розвитку сформувала на своїй території різноманітні форми білінгвізму, а саме: українсько-російський, українсько-польський, українсько-угорський, частково українсько-румунський. Ми вважаємо, на підставі наукових доказів, що в Україні функціонує регіональний українсько-польський білінгвізм. Українські землі частково перебували під владою Польщі, тож і державною мовою була польська, якою велася документація та навчання в школі.
   Отже, це дозволяє стверджувати, що Україна є багатонаціональною державою, яка має всі підстави та підґрунтя для розвитку мультилінгвізму і плюрилінгвізму як передумови повноправного входження до європейської спільноти.
З двомовністю пов’язане явище інтерференції як процес і результат мовних контактів. Термін «мовна інтерференція» — це процес відхилення від норм контактуючих мов, що відбувається в результаті володіння двома й більше мовами, внаслідок мовного контакту.
    Як же реалізувати білінгвальну професійну освіту в сучасних умовах? Як показує дослідження, найоптимальнішим засобом інтернаціоналізації навчального процесу є міжнародна академічна мобільність, визнана всіма учасниками Болонського процесу.
     Як показує дослідження, білінгвальна освіта здебільшого реалізується через інтеграцію іноземної мови з іншими немовними дисциплінами. Багато вищих навчальних закладів озброюються цією методикою та пропонують викладання певних дисциплін англійською мовою. Також вагомі напрацювання мають ті навчальні заклади, які готують іноземних студентів та відповідно мають кваліфікований викладацький персонал для здійснення викладання іноземними мовами. Однак ми не наважуємося назвати такі види навчання білінгвальною освітою, оскільки англійська мова є іноземною не лише для студентів, але й для викладачів.
     Але в умовах природнього білінгвізму такі форми навчання існують, оскільки наявні тісні мовні контакти з носіями мови, на кшталт «європейської школи», яка передбачає білінгвальне навчання як невід’ємний атрибут такої освіти.
     Але на філологічних факультетах, які готують іноземних філологів, білінгвальна форма навчання може послугувати засобом оптимізації оволодіння іноземними мовами студентів за рахунок формування міжпредмет- них знань засобами іноземних мов. Це доповнювало б інформацію, яка подається рідною мовою.
На сучасному етапі Міністерством освіти і науки України вищим навчальним закладам рекомендується інтегрувати немовні предмети та іноземні мови шляхом викладання певних тем або модулів немовних дисциплін засобами іноземної мови. На мовних факультетах гуманітарно-педагогічних коледжів пропонується запровадити вивчення методики навчання іноземних мов англійською мовою. Основною перешкодою для цього є побоювання щодо якості засвоєння студентами немовного предмету, оскільки предметний зміст має пріоритетне значення під час вивчення дисципліни.

    Киливник В.В. ( КЗВО  Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж
Діагностика стану сформованості соціокультурної компетентності майбутніх учителів іноземної мови // Молодий вчений: науковий журнал  .- 2022 .- № 4 .- С 18- 23
Анотація: Розкрито діагностику стану сформованості соціокультурної компетентності майбутніх учителів іноземної мови. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність методики реалізації педагогічних умов її формування в майбутніх учасників освітнього процесу, серед яких виокремленні наступні: використання під час вивчення іноземної мови інтегрованих завдань соціокультурного спрямування з варіативним змістом; вивчення національно-культурних особливостей та специфіки національної комунікативної поведінки носіїв іноземної мови; забезпечення ціннісної орієнтації студентів на соціокультурну діяльність у процесі комплексного використання традиційних та інноваційних методів навчання.

    Україна — держава багатоетнічна і багатокультурна, що, в свою чергу, актуалізує необхідність розроблення та впровадження нової моделі формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів, зокрема, іноземної мови, котра передбачала б не лише засвоєння студентами фахових знань та відповідних умінь і навичок, а й розвивала б в них власне ставлення до соціокультурних іншомовних явищ і фактів, сприяла б розвитку особистісно- го досвіду щодо власних стратегій адаптування в іншомовному соціокультурному середовищі. Особливої уваги проблема соціокультурної компетентності вчителя іноземної мови набуває в зв’язку з входженням України в європейський освітній простір.
    Виникає потреба у виявленні та конкретизації характерологічних ознак соціокультурної компетентності вчителя іноземної мови як вміння і готовність застосовувати сукупність соціолінгвістичних, соціопси- хологічних, країнознавчих та міжкультурних знань для того, щоб досягти порозуміння між людьми, які є представниками різних соціумів. Ця компетентність сприяє розумінню спільного й відмінного між культурами, допомагає розпізнавати упередження та позбавлятися їх, бути толерантними, створювати умови для міжкультурних обмінів, вчить свідомо і відповідально діяти у своєму суспільстві. Вона також формує цінності і норми поведінки, які посилюють здатність до відповідальності за особисту діяльність вчителя.
    Мета і завдання експериментально-дослідної роботи зумовили використання такої сукупності методів дослідження, які передбачали як комплексне визначення рівнів сформованості соціокультурної компетентності, так і оцінку її окремих компонентів: спостереження й аналіз результатів навчальної, позааудиторної та самостійної діяльності студентів, їхньої діяльності під час педагогічної практики, метод незалежних характеристик, робота з навчальною та звітною документацією, методи самооцінки, тестування, експертне оцінювання, анкетування, методи математичної статистики.
    На констатувальному етапі дослідження здійснювалася розробка методик дослідження, визначення початкового рівня соціокультурної компетентності студентів першого курсу та рівня соціокультурної компетентності студентів четвертого й п’ятого, випускного курсів, підбір контрольної та експериментальної груп студентів. Результати дослідження соціокультурної компетентності студентів першого курсу важливі для порівняння даних після формувального етапу педагогічного експерименту, а результати студентів четвертого курсу потрібні нам для з’ясування ефективності традиційної системи підготовки майбутнього вчителя іноземної мови у педагогічному коледжі стосовно формування соціокультурної компетентності, виявлення причини можливих недоліків у цьому процесі для більш ефективного планування методики формувального експерименту.
    На запитання про важливість формування соціокультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови 56 % студентів відповіли, що це є важливим, а 31 % — вкрай важливим; не змогли визначитися 11 % студентів.
    Відповідаючи на запитання анкети про предмети, які, на їхню думку, мають найбільший потенціал у формуванні соціокультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови, більшість опитаних — 73 % — назвали іноземну мову.
    Цікавими виявилися відповіді студентів на п’яте запитання анкети про шляхи підвищення ефективності формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів іноземної мови. Частина опитаних (38 %) вважає, що все залежить від викладачів, оскільки саме вони можуть цікаво, доступно подавати навчальний матеріал, організовувати спілкування студентів з носіями мови тощо; а частина (51 %) опитаних вважає, що їм самим варто проявляти активність і бути цілеспрямованим, більше часу приділяти фаховим предметам тощо.
    Аналіз відповідей студентів як контрольних, так і експериментальних груп засвідчив, що найбільше рангове місце отримали працелюбність й комунікативність. На другій позиції в ієрархії якостей майбутніх учителів іноземної мови була, безперечно, професійно необхідна особистісна якість педагога — любов до дітей. Примітно, що соціальна активність та толерантність, що є показниками соціокультурної компетентності, знаходяться на сьомій та восьмій (у контрольних групах) та на шостій і восьмій (в експериментальних групах) позиціях. Стосовно визначення рівня даної якості у себе, то більшість студентів (73,4 %) зазначала нижчий показник. Вважаємо, що в даному випадку мали місце чесність та самокритичність майбутніх учителів іноземної мови.

Велику роль в цьому процесі грає заохочування студентів викладачем з метою стимулювання їх бажання працювати та вчитись. Стає зрозумілим, що такі підходи в методиці викладання англійської мови включають в собі всі аспекти: мовленнєвий, психологічний, країнознавчий, загальноосвітній та культурно освітній, а людина, вивчаючи таким чином іноземну мову, має більш гнучке та оригінальне мислення.