Освітянам на замітку

Вища школа


Матеріали за темами:
 

Дуальна освіта


На сьогодні простежуємо тенденцію до зменшення кваліфікованих робочих кадрів і фахівців у багатьох галузях промисловості. Більшість висококваліфікованих спеціалістів вирішують працювати за кордоном, де піднімають економіку та розробляють нові технології на користь іноземних країн. Та й більшість випускників шкіл, ліцеїв і гімназій мріють про європейську освіту, здобувши яку, лишаються працювати в тій країні, де навчалися.


Полєшко, Р. А. (заступник директора з навчально-методичної роботи  Вінницького технічного ліцею; спеціаліст вищої категорії;  учитель-методист). 
Дуальна освіта як засіб для формування та розвитку компетентного майбутнього фахівця / Р. А. Полєшко // Управління школою : науково-методичний журнал. - 2019. - № 4/6. - С. 12-40. 

Аннотация: Визначено особливості становлення дуальної освіти й розроблено теоретико-експериментальну модель її формування та розвитку професійної компетентності майбутніх фахівців за умов сучасного суспільства.
 
   Необхідно оновлювати систему освіти в Україні. Основні принципи оновлення освіти закладені в Законі України «Про освіту» в 2017 році, в яких учням і студентам надано право здобувати освіту в різних формах або поєднанням їх. У частині першій статті 9 «Форми здобуття освіти» запропоновані три основні форми: інституційна, індивідуальна та дуальна. А це важливий аспект, який поєднує традиційну українську освіту з новітньою європейською та американською. Він виводить її на новий щабель сьогодення, що дає змогу одночасно здобути освіту та професійну підготовку, виконувати професійні обов'язки й отримувати винагороду за неї.
Дуальна модель освіти пропонує альтернативний підхід до традиційного викладання та навчання у закладах середньої освіти. Ця практика вимагає перегляду традиційного розуміння академічної ідентичності педагога та місця навчання. Отже виявлено такі протиріччя з досліджуваної проблематики між:
1) здобуттям у закладах середньої освіти теоретичних знань та інтеграції їх у промислове виробництво;
2) вивченням шкільного курсу «Технології» учнями протягом 11 років та отриманням сукупності кваліфікованих навичок під час підготовки майбутніх фахівців до значущої для суспільства професійної діяльності;
3) потребою особистості в опануванні тієї чи іншої професії за власним бажанням — з одного боку, й необхідністю в певному регіоні країни в певних фахівцях — з іншого;
4) між опануванням виробничих чи професійних умінь в освітніх закладах і формуванням у майбутнього фахівця готовності до самостійної практичної діяльності — професійної компетентності.


Воробієнко, Петро. 
Удосконалення практичної підготовки студентів у закладах вищої освіти // Вища освіта України : теоретичний та науково-практичний часопис. - 2018. - № 3. - С. 29-33

Аннотация: Розглянуто проблему практичної підготовки студентів як комплексну багатовимірну систему. Визначено філософський аспект практичної підготовки як необхідний  елемент теорії пізнання. Прагматичний аспект практики полягає в перетворенні знань у професійні функції. Запропоновано ввести в систему вищої освіти дослідницько-виробничі університети. Розроблено проект змін до Закону України «Про вищу освіту».


 Роль практичної підготовки студентів у системі освіти є беззаперечною, що підтверджено в багатьох наукових працях як вітчизняних, так і зарубіжних авторів. Професійна підготовка студентів у технічних університетах як педагогічна проблема має інтегрований характер, виступає полівалентною проблемою. Тому не може бути тільки одна форма практичної підготовки, а повинна діяти цілісна й багатоваріантна система, яка постійно удосконалюється. Окремі форми відмирають, щоб з'явитись знову вже на більш високому рівні, виникають нові форми. Наприклад, дуальна освіта, яка була започаткована в ФРГ та одержала суттєвий розвиток в Україні.
Практична підготовка - обов'язковий компонент освітньо- професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня, що має на меті вироблення у студентів професійних навичок і вмінь. Це складова підсистема професійної підготовки.
Посилення практичної спрямованості навчання студентів є важливим аспектом оптимізації підготовки студентів у закладах вищої освіти на сучасному етапі. Основне завдання закладу вищої освіти - це формування у випускника здатності перетворювати фундаментальні та прикладні знання на професійні функції.

  Учасники круглого столу «Вимоги бізнесу до продуктів освіти» звертають увагу на те,  що "через відсутність комунікації навчальних закладів і роботодавців, випускники приходять, погано володіючи навіть теорією. Пов'язано це з тим, що викладачі виробничого процесу навіть в очі не бачили». У цій одній фразі сконцентровано три основні недоліки вищої освіти України: недостатність зв'язків виробництва й освіти, низький рівень знань теорії (розірвано процес засвоєння істини), слабка практична підготовка викладачів. 
Кар'єра професора, доктора наук, зазвичай, складається з таких етапів: студент- відмінник, аспірант, викладач (у кращому випадку - науковий співробітник), кандидат наук, доцент, докторант, доктор наук, професор. На цьому шляху не передбачено практичну роботу, яка повинна бути обов'язковою на конкретному робочому місці з відповідною оплатою праці. Практична робота є необхідною впродовж усієї діяльності викладача.
Недостатня кількість баз практик, незацікавленість керівників багатьох підприємств у роботі студентів перетворює практику в просту формальність.
Як показує досвід, у процесі проходження практики студентам часто не надається робоче місце. Практика без прийняття на роботу, яка передбачає відповідну оплату, є низькоефективною.
Необхідно створити умови, за яких одним з обов'язкових навантажень викладача була б виробнича діяльність, а студенти були б забезпечені робочими місцями під час практики.
Одним із виходів з цієї ситуації є заснування дослідницько-виробничих університетів. В Україні де-факто є такі прецеденти. Наприклад, аграрні заклади вишої освіти мають дослідні господарства. Отже, необхідно цей досвід легалізувати, розповсюдити на будь- який напрям навчання, визначити та закріпити правові засади діяльності таких університетів. Почати, очевидно, слід із Закону України «Про вищу освіту», доповнивши його статтею «Дослідницько-виробничий університет».


Лук’янихін, Вадим (начальник навчального відділу з практики та інтеграційних зв’язків із замовниками кадрів). 
Формування ефективних комунікацій у системі “університет-студент-роботодавець” через призму дуальної освіти // Маркетинг в Україні :  проф. вид. Укр. асоц. маркетингу. - 2018. - N 2. - С. 69-71 

Аннотация: Приведення змісту та результатів навчання у вищій школі у відповідність до потреб сучасної економіки та очікувань роботодавців є чи не найбільш актуальним завданням в рамках реформування освітньої системи. Адже від його вирішення залежать як успішна адаптація випускників до професійної діяльності, так і забезпечення ринку праці кваліфікованою робочою силою, здатною до інновацій та впровадження сучасних технологій. Саме тому Сумський державний університет сьогодні активно працює над впровадженням елементів дуальної моделі навчання, активно залучаючи самих роботодавців та фахові асоціації до всіх етапів підготовки фахівців – від формування освітніх програм та навчальних планів до їх безпосередньої реалізації та підвищення кваліфікації викладачів. 


   В рамках цієї публікації розглянуто принцип та досвід співпраці роботодавців та університетів на регіональному рівні щодо реалізації дуальних навчальних планів. Перш за все - у на прямку посилення ролі роботодавців та фахових об'єднань у системі підготовки кваліфікованих кадрів шляхом формування дієвих механізмів участі роботодавців у реалізації всіх етапів підготовки фахівців та налагодження ефективних комунікацій на всіх етапах співпраці. Адже  основним стримуючим чинником сьогодні є не відсутність мотивації, а відсутність ефективного обміну актуальною інформацією для ви рішення спільних завдань для об'єднання інтелектуальних, організаційно виробничих та бізнесових ресурсів, а також спільного пошуку дієвих механізмів співпраці - нормативного, організаційного та методичного характеру. До таких механізмів, здатних сприяти на лагодженню комунікацій і досягненню  спільних цілей, можна віднести перш за все систему державних стандартів вищої освіти, у т.ч. галузевих, що акцентують увагу на формуванні необхідних компетентностей випускників та узгоджуються з національною рамкою кваліфікацій і професійними стандартами. При чому в контексті реалізації дуальної моделі освіти зазначені стандарти виступають в якості визначального комплексного механізму, що задає параметри та принципи різнопланової діяльності. Адже вже на етапі розроблення стандартів очевидною є необхідність забезпечення взаємозв'язку з роботодавцями для реалізації поставлених завдань.
Кожен університет в рамках визначених завдань формує власну нормативну базу та систему організаційних механізмів. Зокрема, у Сумському державному університеті розро блено та затверджено низку положень, спря мованих на забезпечення якості освітньої діяльностіта вищої освіти, а також сформовано відповідні організаційні структури (навчальний відділ з практики та інтеграційних зв'язків із замовниками кадрів, структури, що забезпечують систему якості, включаючи лабораторію моніторингу якості освіти, що дозволяє забезпечити зворотній зв'язок із роботодавцями), здатних забезпечити комунікації між всіма учасниками освітнього процесу та мобільно реагувати на потреби ринку праці. При цьому варто зазначи ти, що діяльність навчального відділу з практики та інтеграційних зв'язків із замовниками кадрів в умовах дуальної освіти набуває нового змісту По перше, це посилення моніторингової складової та постійне розширення баз практики для набуття студентами необхідних компетентностей. По друге, вдосконалення внутрішньої нормативної бази, що регулює цей напрям діяльності, з метою максимального врахуванням потреб всіх учасників — університету, роботодавців та здобувачів вищої освіти. По третє, пошук ефектив них шляхів неформальної участі роботодавців у реалізації змісту освітніх програм та    оцінюванні результатів.


Пятничук, Тетяна (кандидат педагогічних наук; доцент кафедри публічного адмініструваня та менеджменту освіти). 
Дуальна система навчання: досвід Німеччини та особливості впровадження в Україні / Т. Пятничук // Рідна школа : щомісячний науково-педагогічний журнал. - 2018. - № 5/8. - С. 44-48. 

Аннотация: Висвітлено особливості дуальної системи професійного навчання Німеччини, зокрема  обов'язки закладів професійної освіти, роботодавців, профспілок, уряду, переваги від її впровадження для всіх сторін-учасників. Розглянуто напрями та можливості застосування елементів дуальної системи у закладах професійної (професійно-технічної) освіти України. Проаналізовано перший досвід упровадження елементів дуальної системи освіти у різних регіонах України у 2017 році.
 

Головною рисою дуальної системи Німеччини є тісний зв'язок між професійною освітою, роботодавцями, профспілками та урядом. Для кожного із учасників визначено коло обов'язків та функції. Розглянемо їх.
1) Федеральний уряд відповідає за розроблення концепції підготовки за професіями в рамках дуальної системи, затвердження переліку професій, яких потребує професійна освіта на загальнодержавному рівні, гарантує підготовку робітників з урахуванням основних принципів, узгоджених із галузями і Федеральними землями (Länder), та виключно відповідно до норм, затверджених Федеральним урядом. Головна функція держави - координація і забезпечення законодавчої бази. На Федеральному рівні в Німеччині прийнято Закони «Про професійну освіту», «Реміснича підготовка», «Директива про придатність інструкторів», які регулюють взаємини учня з підприємством і освітньою установою. У Федеральному уряді Німеччини за вирішення спільних питань політики у сфері професійної освіти і навчання відповідає Федеральне міністерство освіти і наукових досліджень (BMBF).
2) Головну роль у галузі професійної освіти в рамках дуальної системи виконують підприємства, які здійснюють відбір учнів, укладають договір, що визначає: мету навчання, вид трудової діяльності після закінчення навчання, спосіб, зміст, початок та тривалість навчання, освітні заходи поза підприємством, тривалість робочого дня, тривалість випробувального терміну, розмір та терміни виплати зарплати, тривалість відпустки, умови, за яких договір може бути розірваним. Прийом учнів відбувається після екзамену й спеціального тестування, вивчення атестату, бесіди з психологом, перевірки на «соціальне співробітництво». Роботодавець визначає потребу в кваліфікованих робітниках та формує замовлення на їх підготовку.
3) Нагляд за виробничим навчанням, проведення іспиту та присвоєння робочої кваліфікації здійснюють торгово-промислові палати, які реєструють договори про виробниче навчання й зобов'язані встановлювати, чи забезпечене підприємство кадрами й умовами, які гарантують повноцінне навчання.
4) Профспілки беруть участь у регулюванні системи професійної освіти і навчання.
5) Професійно-технічні училища (професійні школи) виконують допоміжну функцію, на їх базі здійснюється теоретична підготовка. Мета навчання - забезпечити набуття широкої професійної компетентності учнями, передати їм знання та вміння, необхідні для кваліфікованої професійної діяльності. 
    Професійну освіту за дуальною системою здобувають упродовж 2-3,5 років. Середня оплата праці під час професійного навчання - 795 €/міс.

Дуальна система професійної освіти Німеччини має значні позитивні результати для всіх сторін-учасників.
Учні набувають професійну компетентність для трудової діяльності; отримують оплату праці в період професійного навчання; навчаються в реальних робочих умовах на виробництві (використовують машини, установки, беруть участь у робочих процесах тощо); ідентифікують себе з підприємством і обраною спеціальністю; набувають кваліфікацію для подальших освітніх планів.
Роботодавці отримують компетентних фахівців, які відповідають вимогам підприємства (порівняно зі сторонніми кандидатами); підвищують продуктивність і якість послуг та продукції; досягають у середньостроковій перспективі більшої віддачі на вкладений капітал у результаті своїх освітніх зусиль; беруть участь у розробленні стандартів професійної освіти; заощаджують на витратах щодо підбору і перенавчання персоналу; підвищують соціальну відповідальність бізнесу.
Держава здобуває політичні переваги завдяки позитивному впливу дуальної системи професійної освіти на економіку і суспільство; забезпечує потреби в спеціалістах за участі бізнесу (виробниче навчання); має надзвичайно здатну до модернізації систему професійної освіти; може ефективно управляти професійною освітою і забезпечувати її якість; підсилює формалізоване співробітництво з бізнесом завдяки регулюванню виробничого навчання; завчасно отримує сигнали про тенденції в економіці і на ринку праці.
Суспільство отримує міцну економіку і конкурентоспроможну продукцію; гармонізований попит і пропозицію робочої сили (роботодавці і працівники); соціальну та економічну інтеграцію молоді.


В Україні зроблено перші кроки з упровадження елементів дуальної системи підготовки кваліфікованих робітників. Тому що професійне навчання повинно здійснюватися за програмами підготовки, які відповідають вимогам роботодавців, адже саме вони формують вимоги до кваліфікацій. Навчання у закладах освіти має здійснюватися за програмами, розробленими на основі професійних стандартів та спільно з роботодавцями, як для здобуття повної кваліфікації, так і за окремими короткими програмами для потреб конкретних підприємств. У такий спосіб роботодавці мають реальні важелі впливу на вирішення питання, як здійснювати професійну підготовку на рівні навчального закладу і регіону.

Упровадження елементів дуальної системи підготовки кваліфікованих робітників у Сумській області має такі результати:
- у роботі взяли участь 6 закладів професійної (професійно-технічної) освіти із навчання за 7 робітничими професіями (143 учні),
- укладено тристоронні договори з 20 підприємствами (зокрема, найкрупніші - TOB Науково-виробниче об'єднання «Червоний металіст», відокремлений підрозділ ремонтно-експлуатаційне вагонне депо Конотоп, філія «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця»),
Результати підготовки у І семестрі 2017/2018 навчального року засвідчують, що:
- підвищився рівень навчальних досягнень учнів;
- удосконалилися навчальні плани і програми (з урахуванням пропозицій роботодавців, передусім пов'язаних із виробництвом) для відповідності кваліфікації майбутніх фахівців професійним стандартам підприємства;
- відбувся подальший розвиток професійної компетентності майбутніх робітників безпосередньо на робочому місці (учень підготовлений до роботи на виробництві та вмотивований на виробничу діяльність);
- відбулося ознайомлення та засвоєння учнями норм корпоративної культури на практиці;
- уможливилося заощадження коштів підприємств на кадровому рекрутинзі (учні працевлаштовуються на підприємстві, на якому проходили навчання і практику);
- зменшилася кількість помилок кадрових служб підприємств (за час тривалої практики реально визначаються сильні і слабкі сторони учнів.

Дуальна система освіти може стати саме тим поштовхом, який необхідний українській професійній освіті для поліпшення якості навчання, її відповідності державним та світовим стандартам і запитам сучасного ринку праці.