У цей день 25 сiчня

• У свiтi:

  • День Святої Мучениці Татіани Римської. Вживана назва свята – Тетянин день. Свято отримало назву на честь святої Татіани (сучасна вимова – Тетяна), християнської мучениці, яка жила в Римі протягом правління імператора Олександра Северуса. 12 (25) січня 1755 р. імператриця Єлизавета Петрівна підписала «Указ про установу в Москві університету і двох гімназій». Оскільки це відбулося в День Святої Тетяни, то російські студенти святкують «Тетянин день» як День студента. Найбільшу популярність свято мало у 1860–1910 рр. Саме у цей день починалися студентські вакації. Традиційно цей день відзначався весело і галасливо, з різноманітними забавками. У народі в Тетянин день існує багато звичаїв, обрядів і прикмет. В давнину 25 січня дівчата за допомогою всіляких хитрощів намагалися принадити наречених для чого розстеляли біля дверей будинку спеціальний килимок: хто об цей килимок у свято витре ноги, той буде в домі дівчини частим гостем. Для цього дня існували прикмети на погоду. Якщо визирне сонце – птахи повернуться рано, весна буде ранньою. Якщо ж на Тетяну йшов сніг, вважали, що літо буде дощове, а ось тепла заметіль віщувала посуху і неврожай. А коли небо було ясним, а на дворі стояв морозець – селяни чекали гарного врожаю.
  • День ком'юніті-менеджера (Community Manager Appreciation Day). Відзначається щорічно з 2010 р. в четвертий понеділок січня за ініціативою промислового аналітика Джеремайї Оуянга. Ком'юніті-менеджер – професія в області PR. Ком'юніті-менеджер відповідає за створення, розвиток, управління і спілкування ком'юніті бренду, явища, товару або об'єкту мистецтва. Головна відмінність ком'юніті-менеджерів від модераторів спільнот – це публічність, особиста присутність і думка, проведення офлайн-заходів і виступ ком'юніті-менеджера на боці користувачів. Завдання свята – визнання внеску ком'юніті-менеджерів у розвиток онлайн-спільнот і підвищення лояльності користувачів, привернення уваги до потреб членів онлайн-спільноти та оперативне реагування на ці потреби.
  • День народження Роберта Бернса. Відзначається щорічно неофіційно у день народження поета шанувальниками його творчості в усьому світі, а у Шотландії відзначається на державному рівні. День має низку традицій. Урочистий обід (Burns Night або Burns supper), який відбувається за традиційним порядком проходження оспіваних поетом страв (основне – ситний пудинг хаггіс), внесених під музику шотландської волинки передує читанням відповідних віршів Бернса – передобідньою молитвою «The Selkirk Grace» («Заздоровний тост» в рос. перекладі С.Я. Маршака) і«Ode to Haggis» — рос. «Ода шотландському пудингу «Хаггіс»). До теперішнього часу російською мовою перекладено вже близько дев’яноста відсотків поетичної спадщини Роберта Бернса. Широку популярність поезія Роберта Бернса отримала завдяки перекладам С.Я. Маршака. Вперше він звернувся до поезії Бернса у 1924 р, систематичні переклади розпочато з середини 1930-х рр. Перша збірка перекладів вийшла у 1947 р. Переклади Маршака далекі від дослівної передачі оригіналу, але їм властива простота і легкість мови, емоційна налаштованість, близька бернсовським рядкам. В Україні перекладати твори Бернса почали ще в ХІХ ст. Перший переклад вийшов друком у Львові 1874 р. завдяки О. Кониському, автором якого був поет Василь Кулик. Найвидатніші перекладачі – В. Мисик (1932), М. Лукаш (1959), Й. Шевченко, І. Франко, В. Щурат, П.Грабовський створюють образ патріота, мислителя, палкого співця кохання і гострого на язик полеміста.