Частиною 1 вказаної статті визначено, що заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території країни незалежно від місця проживання заявника.
Справи про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначені Верховною Радою, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду. В рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату й місце народження особи, про її батьків.
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення в справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Копія судового рішення видається особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерть особи.
Для отримання свідоцтва про смерть, яка сталася на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України (АР Крим, м. Севастополь та окремі райони Луганської та Донецької областей), також необхідно з документом про смерть звернутися за місцем проживання (перебування) заявника до відділу державної реєстрації актів цивільного стану в межах території, підконтрольній уряду України та отримати письмову відмову у державній реєстрації смерті особи, яка має бути використана при підготовці заяви до суду про встановлення факту смерті особи. Подати до суду за місцем проживання (перебування) заявника на підконтрольній Україні території
заяву про встановлення факту смерті особи, а разом з нею по-дати раніше отримані документи (свідоцтво про смерть, яке видане так званими «ДНР» або «ЛНР», медичні документи, відмову в державній реєстрації смерті особи). Заява подається родичами померлого або їхніми представниками і в ній повинно бути зазначено:
1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;
2) виклад доказів, що підтверджують факт смерті особи, місце і дату смерті (доказами у справі будуть: свідоцтво про смерть, яке видане «ДНР» або «ЛНР», оригінали чи копії медичних документів, пояснення представників, свідчення свідків).
Така справа розглядається судом невідкладно з моменту надходження відповідної заяви. За результатами розгляду заяви суд постановляє рішення про встановлення факту смерті особи із зазначенням відомостей про дату та місце народження, про дату та місце смерті або (у разі неналежної форми заяви або відсутності вказаних у заяві документів) про повернення заяви або (в разі недостатніх доказів) про відмову в задоволені заяви про встановлення факту смерті особи. Суд зазначає в рішенні про його негайне виконання та невідкладно видає копію рішення заявнику (в разі відсутності заявника під час проголошення рішення копію рішення про встановлення факту смерті суд надсилає до відділу ДРАЦС для державної реєстрації смерті). Для отримання свідоцтва про смерть заявник подає до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану копію рішення суду про встановлення відповідного факту та паспорт громадянина України (бажано подавати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, який відмовив у державній реєстрації смерті).
 З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18.