Степовичка Леся

 

відома письменниця, головний редактор часопису «Січеслав», голова правління Дніпропетровської обласної організації НСПУ, член НСПУ. Лауреат літературних премій.

Бібліотека сердечно дякує
постійній дарувальниці за тісну співпрацю з бібліотекою та передані 7.06.2011 р. нові номери літературно-мистецького та публіцистичного часопису «Січеслав» в кількості
30 примірників.

Пропонований номер часопису традиційно щільно насичений майстрами літературного слова

Січеслав: літературно-мистецький та публіцистичний часопис Національної Спілки письменників України. - 2011, № 1. - 228 с.

Журнал складається з сімнадцяти розділів.

Розділ «Незабутні» присвячений 110 – річчю від дня народження талановитого прозаїка і перекладача Валерія Підмогильного, йдеться про відкриття виставки – диптих в музеї «Літературне Придніпров`я», розглядаються різні підходи, які спонукали нині сущих поетів до написання віршів про Велета розстріляного українського відродження
на прикладі поетичних текстів чотирьох різних авторів: С.Бурлакова, В.Коржа, А.Шкляра, Л.Степовички.
На сторінках розділу «Творча спадщина» публікується уривок з повісті «Над островами» Володимира Буряка-Селіванова
«Вечірній сон – ластівка.Тиха спокійна, миловидна. Серце защебече. Непокине. Спитає,чому журишся, коли є з чого журитися. А-жур-пережур теж високо літає, з днями-сиротами перемовляє. Чому, парубче, журитися? Сядь на золоту гору, вскоч у комору, а там ворогів долі видно. Судно сліпоти припливає. Мару намовляє, дні-отроки косить. А ти йому «зась-перезась» на півкопи з ледащ, а напів з дрібного щастя як дощ. Ще польовий хвощ, а ще нечувана лебідка зорі латає, листи-аркуші намовляє на талант.Талант мрій - це сон нації. Ще довго будуть вивчати етимологію сну…»

та його ж «Гарячі фрески незнищеної пам`яті».

«16 січня , в неділю увечері не стало Володимира Дмитровича Буряка (Селіванова), талановитого письменника, есеїста, літературознавця, дослідника літературних і людських доль та архетипів української національної свідомості. Важка хвороба і нагла смерть вирвала із наукового та літературного середовища професора кафедри журналістики факультету систем та засобів масової комунікації ДНУ ім.О.Гончара, директора Інституту журналістики Запорізького класичного приватного університету, члена НСП та НСЖУ, лауреата двох літературних премій ім. В.Підмогильного (обласної і міської), автора чималої творчої спадщини…», - це з біллю і гіркотою непоправної втрати подає своє прощальне слово про колегу, друга, брата Леся Степовичка в спогадах «Тихо в ескізі слов`янської ночі…»у розділі «У вінок пам`яті Володимиру Селіванову-Буряку».
Детально знайомить читача з неординарною особистістю, міченою сонцем і Богом, що поєднувала у собі академізм вченого, шляхетність, особисту скромність з ризикованим літературним експериментом, подекуди з веселим хуліганством. Він писав оригинальні поезії і прозу, не схожу ні на чию. Студенти обожнювали професора та його лекції.
Л.Степовичка своїми спогадами ділиться з читачами про незабутні творчі вечори в музеї «Літературне Придніпров`я», про дні і вечори проведені на мальовничому хуторі у В.Буряка на Полтавщин, де він був режисером літа, придумщиком перфоменсів з переодяганнями, появою мавок і потерчат, писанням віршів, пародій. А співи, співи…
В цьму ж розділі до прощального слова приєдналися В.Віхляєв, Ю.Буряк, В.Гончар, В.Демченко, А.Махарев, В.Галич та інші.

Січеславське літературне земляцтво знайомить читача з творчістю колишніх дніпропетровських письменників, що стали киянами: з поезією В.Земляного та новелами В.Собчука.
Сторінка поезії - представлена інтимною лірикою А. Нікітіної, П.Осадчука, Н.Дев`ятко, Р..Маменка, лауреатами обласної літературної премії ім.Ф.Потушняка Л.Повх та В.Густі.

Віталій Карпенко завершує свої спогади «Віч – на- віч: постаті і тіні» про своїх знайомих і друзів Василя Кука, головнокомандувачаУПА, Івана Григурка, талановитого письменника, Володимира Івашка та ін.
Цікавими і захоплюючими є сторінки інших розділів журналу.
Так, молода муза Тетяна Москалюк, студентка 2-го курсу факультету української та іноземної філології і мистецтвознавства ДНУ ім. О.Гончара виносить на суд читача свій нарис «Дитинство».
Микола Чабан в розділі «Ювілеї» ділиться своїми думками , розповідаючи про свого давнього знайомого Юрія Демидовича Шковиру,поета, прозаїка, члена НСПУ,кандидата геолого-мінералогічних наук, за основним фахом геолог і в минулому доцент ДНУ( він пробував свої сили в живописі, багато різьбив по дереву).

Сторінки часопису знайомлять читача з життєвим і творчим шляхом нашого земляка Володимира Небоженка, скульптора, народного художника України, запрошують пізнати світ скарбів рідної мови від Олекси Вусика та від Святослава Караванського «що нас губить? Або чому нас не читають?» і т. ін.